Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/8953/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/8953/22Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/942/23 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 листопада 2023 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу № 607/8953/22 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2023 року, ухвалене суддею Дзюбичем В.Л., в справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У липні 2022 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (надалі - АТ «Універсал Банк») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що 25.06.2019 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг (проєкт «Monobank»), у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank» від 25.06.2019 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. ОСОБА_2 підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 50000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Вказує, що АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, ОСОБА_2 не надав своєчасно АТ «Універсал Банк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку із чим, станом на 28.12.2021 року утворилася заборгованість загальним розміром 63681.63 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 59899.68 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання в сумі 3781.95 грн. У зв`язку з наведеним позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по кредиту та судові витрати. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.07.2023 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.06.2019 року, зокрема, заборгованість за тілом кредиту в розмірі 34365.70 грн. У задоволені решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» 1338.74 грн судового збору. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, АТ «Універсал Банк» подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту «Monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків відносно того, що клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними Умовами, правилами обслуговування рахунків фізичних осіб, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Відповідно положень Анкети-заяви від 25.06.2019 року підписанням договору ОСОБА_2 підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та отримав їх примірники у мобільному додатку, які діяли на момент підписання Анкети-заяви. Також підтвердив, що вищевказані документи зрозумілі ОСОБА_2 та не потребують додаткового тлумачення. Саме в Умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія (пункт Тарифи). Договір є обов`язковим для виконання. Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір між AT «Універсал Банк» та ОСОБА_2 , у т.ч. анкету-заяву разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту, які були надані банком позичальнику через мобільний додаток, було підписано шляхом накладення електронного цифрового підпису самого відповідача. Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Звертає увагу на те, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Всі наступні правочини можуть вчинятися ним або банком з використанням електронного цифрового підпису. З метою підтвердження згоди споживача із умовами надання банківських послуг у момент реєстрації AT «Універсал Банк» генерує і відправляє на вказаний особою мобільний номер OTP-пароль. Фактом підтвердження згоди є введення споживачем у мобільному додатку «Monobank» OTP-паролю, який попередньо був надісланий AT «Універсал Банк» на номер відповідача. Відповідач повідомив про свою згоду з умовами надання банківських послуг, які надає AT «Універсал Банк» за Договором про надання банківських послуг «Monobank», у підтвердження чого у мобільному додатку відповідачем було введено OTP-пароль, який попередньо був надісланий на зазначений ним мобільний номер. Використання кредитних коштів підтверджується випискою, отже Боржник намагається приховати фактичні обставини справи, що погодився з Умовами і правилами надання банківських послуг у застосунку «Monobank», бо інакше він не мав би взагалі технічної можливості користуватися додатком «Monobank» жодним чином. Крім того, правовідносини, які склалися між сторонами у даній справі, є відмінними від тих, яких стосуються постанова Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 і тому правові позиції, що вказані у згаданих постановах, не підлягають застосуванню у даній справі. Враховуючи наведене просить рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.07.2023 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу від учасників по справі не надходив. За правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи викладене, відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін. Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Судом встановлено наступні обставини. АТ «Універсал Банк» створив проект «Monobank», в рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. 25.06.2019 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг підписано анкету-заяву від 25.06.2019 року, в результаті чого ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.10). У анкеті-заяві зазначено, що ОСОБА_2 згідний з тим, що дана заява разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови. До договору банком долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів в редакції, чинній з 27.11.2021 року, які не містять реквізитів та підпис позичальника (а.с.11-25). Також до договору банком долучено паспорт споживчого кредиту, який не містить реквізитів та підпис позичальника (а.с.26). Згідно довідок про наявність рахунку та про розмір встановленого кредитного ліміту від 31.01.2023 року, ОСОБА_2 відкрито рахунок НОМЕР_1 , тип рахунку «Чорна картка», активна до 10/24, із визначенням 26.06.2019 року кредитного ліміту у розмірі 10000.00 грн, який 13.09.2019 року було збільшено до 25000.00 грн, 24.12.2019 року збільшено до 50000.00 грн, 24.12.2019 року зменшено до 25000 грн та 01.02.2020 року було знову збільшено до 50000.00 грн (а.с.96-97). З наданого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 25.06.2019 року вбачається, що станом на 28.12.2021 року у ОСОБА_2 утворилась заборгованість загальним розміром 63681.63 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 59899.68 грн та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у сумі 3781.95 грн (а.с.6-9). Як вбачається з виписки руху коштів по картці клієнта ОСОБА_2 від 31.01.2023 року за період з 25.06.2019 року по 28.12.2021 року, кредитний ліміт (станом на 28.12.2021 року) становить 50000.00 грн; заборгованість (станом на 28.12.2021 року) - 63681.63 грн; баланс на початок періоду становить 10000 грн., баланс на кінець періоду становить -13681.63 грн. При цьому з цієї виписки також слідує, що витрати по картці становлять - 268194.30 грн, а зарахування - 204512.67 грн (а.с.79-95). Згідно з наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, АТ «Універсал банк» здійснювалось нарахування та списання відсотків за рахунок коштів, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості. Зокрема, за період з 25.06.2019 року по 28.12.2021 року банком були нараховані відсотки на залишок поточної заборгованості за кредитом в загальному розмірі 25533.98 грн, зокрема: 30.11.2019 року - 1594.88 грн; 31.12.2019 року - 814.90 грн; 31.01.2020 року - 779.23 грн; 29.02.2020 року - 1337.31 грн; 31.03.2020 року - 1635.70 грн; 30.04.2020 року - 1625.10 грн; 31.05.2020 року - 1723.43 грн; 30.06.2020 року - 1628.29 грн; 31.07.2020 року - 1679.27 грн; 31.08.2020 року - 1733.83 грн; 30.09.2020 року - 891.60 грн; 31.10.2020 року - 1668.45 грн; 30.11.2020 року - 1575.30 грн; 31.12.2020 року - 1672.12 грн; 31.01.2021 року - 1728.87 грн; 28.02.2021 року - 1611.12 грн; 30.03.2021 року - 1834.58 грн, які погашено з коштів, внесених відповідачем ОСОБА_2 на погашення кредиту, що відображено у відповідній графі розрахунку заборгованості. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного. В силу вимог частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом частини першої та другої статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2019 року ОСОБА_2 підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Судом встановлено, що з наданих банком розрахунку заборгованості за кредитним договором та виписки по рахунку ОСОБА_2 слідує, що останній почав активно користуватися кредитними коштами з 26.06.2019 року, частково погашав заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах, шляхом поповнення картки, що свідчить про доведеність факту отримання відповідачем кредитної картки із встановленим на ній кредитним лімітом, тобто наявності між сторонами кредитно-договірних зобов`язань. З розрахунку заборгованості вбачається, що розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 63681.63 грн (тіло - 59899.68 грн, заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 3781.81грн). Разом з тим, судом першої інстанції правильно встановлено, що в Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 25.06.2019 року процентна ставка не зазначена. Долучені ж до матеріалів позовної заяви Умови і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» затверджені Протоколом Правління №46 від 24.11.2021 року та набули чинності 27.11.2021 року, тобто після підписання відповідачем Анкети-заяви від 25.06.2019 року. Більше того, такі Умови не містять реквізити та підпис позичальника, а також не містять посилання на кредитний договір, до якого вони входять. З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок місцевого суду про те, що Умови та правила надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 25 червня 2019 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачем не повернута фактично отримана від АТ «Універсал Банк» сума кредитних коштів. Згідно з наданим позивачем розрахунку заборгованості та виписки по рахунку, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору щодо розміру процентів за користування кредитом, про що зазначалось вище, АТ «Універсал банк» здійснювалось нарахування та списання відсотків за рахунок коштів, внесених відповідачем в рахунок погашення заборгованості в сумі 25533.98 грн. Також Анкеті-заяві від 25.06.2019 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, яка нарахована банком в розмірі 3781.95 грн. Сам по собі факт користування відповідачем грошовими коштами не підтверджує, що розмір процентної ставки за користування кредитними коштами та інші істотні умови були погоджені з відповідачем в момент укладення договору 25.06.2019 року. Колегія суддів звертає увагу на те, що вимоги про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов`язання з підстав та у розмірах, встановлених актами законодавства, зокрема, статтями 625, 1048 ЦК України, позивач не пред`явив. Крім того, судом встановлено, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір № б/н від 25.06.2019 року у вигляді анкети-заяви, підписаної сторонами, не містить строку повернення кредиту (користування ним). При цьому судом першої інстанції вірно застосовано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17 щодо того, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами. У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала на мінливість Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливість використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що позов підлягає до задоволення частково шляхом стягнення із ОСОБА_2 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 25.06.2019 року, зокрема, зменшивши заборгованість за тілом кредиту в розмірі 34365.70 грн (63681.63 - 25533.98 - 3781.95). Доводи апелянта про те, що відповідно положень Анкети-заяви від 25.06.2019 року підписанням договору ОСОБА_2 підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, колегія суддів відхиляє, оскільки Умови і правила надання банківських послуг, Тарифами, Таблиця обчислення вартості кредиту та Паспорт споживчого кредиту не містять підпису позичальника (в тому числі цифрового), а також не містять реквізити, що вони є складовими до Анкети-заяви від 25.06.2019 року, тобто кредитного договору. Твердження апелянта про те, що у даній справі не слід застосовувати правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17, суд апеляційної інстанції не приймає, оскільки вказане спростовується висновком у постанові КЦС в складі Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі № 697/302/20, де були аналогічні правовідносини та суб`єктний склад учасників процесу. Інші доводи апеляційної скарги є аналогічними викладеним позовній на позов, які не спростовують правильність висновку суду першої інстанції, яким у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до власного тлумачення характеру спірних правовідносин та до переоцінки доказів. У відповідності до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з вимогами ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно ч.2 ст.89 ЦПК України, жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Задовольняючи позов частково, судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини справи та дано правильну оцінку доказам. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність. Норми матеріального права відповідно до спірних правовідносин, застосовані правильно. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27 липня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, оскарженню не підлягає. Дата складення повного тексту постанови - 16 листопада 2023 року. Головуючий О.З. Костів Судді: Б.О. Гірський М.В. Хома