Постанова 4813 № 503/2039/17

Номер провадження: 22-ц/813/7596/23 Справа № 503/2039/17 Головуючий у першій інстанції Вороненко Д. В. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09.11.2023 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 503/2039/17 Номер провадження: 22-ц/813/7596/23 Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: - головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач), - суддів Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря судового засідання Трофименка О.О., учасники справи: - заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», - боржник ОСОБА_1 , - заінтересована особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія», розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим документом на виконання рішення Кодимського районного суду Одеської області від 30.10.2017 року (із змінами внесеними до нього рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.10.2012 року) у цивільній справі № 2-99/10 за позовом ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3299-018/07Р від 05.04.2007 року, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кодимського районного суду Одеської області, постановлену у складі судді Вороненка Д.В. 22 серпня 2023 року про заміну сторони виконавчого провадження, встановив: 2.

Описова частина Короткий зміст заяви про заміну сторони виконавчого провадження У липні 2023 року ТОВ « ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з вищезазначеною заявою, в якій просить замінити стягувача - ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» на його правонаступника - ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у виконавчому провадженні з виконання рішення суду по справі №2-99/10 (№503/2039/17). Заява обґрунтована тим, що 30.10.2017 року Кодимським районним судом Одеської області було постановлено ухвалу за заявою ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження за рішенням у справі № 2-99/10 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 3299-018/07Р від 05.04.2007 року. З метою примусового виконання рішення у справі № 2-99/10 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Бондаревим Р.В. відкрито виконавче провадження № 72202968 щодо боржника ОСОБА_1 . 14.04.2022 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» і ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №1404ДФВ, згідно умов якого відбулось відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за кредитними договорами на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в тому числі за договором № 3299-018/07Р від 05.04.2007 року. У зв`язку з вищевикладеним заявник просить суд замінити стягувача ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на його правонаступника ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у виконавчому провадженні з виконання рішення суду у справі № 2-99/10. (а. с. 45 - 46). Короткий зміст ухвали суду першої інстанції, мотивування його висновків Ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 22 серпня 2023 року задоволено вищевказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження. У виконавчому провадженні № 72202968 відкритому щодо боржника ОСОБА_1 за рішенням ухваленим Кодимським районним судом Одеської області 30.10.2017 року (із змінами внесеними до нього рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.10.2012 року) у цивільній справі № 2-99/10 за позовом ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3299-018/07Р від 05.04.2007 року, в якому раніше ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 30.10.2017 року у справі № 503/2039/17 було замінено стягувача ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», замінено сторону виконавчого провадження, а саме - стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (юридична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 38750239) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (юридична адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 42649746). Ухвала суду першої інстанції, з посиланням на приписи ст. 442 ЦПК України, мотивована необхідністю задоволення вищевказаних вимог заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження (а. с. 86 - 90). Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній сказі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Кодимського районного суду Одеської області від 22 серпня 2023 року про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвалити нове судове рішення, яким заяву залишити без задоволення. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Апелянт вказує на те, що: 1) судом не було задоволено клопотання про відкладення розгляду справи; 2) судом не було залучено заінтересовану особу - ОСОБА_2 ; 3) заявником не надано достатніх доказів на підтвердження наявності у нього права вимоги за кредитним договором (а. с. 98 - 100). Рух справи в суді апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.09.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кодимського районного суду Одеської області від 22 серпня 2023 року (а. с. 108 - 108 зворотна сторона). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.10.2023 року призначено справу до розгляду в приміщенні Одеського апеляційного суду (а. с. 118). 09.11.2023 року від адвоката Заліпаєва Ю.В., діючого від імені ОСОБА_1 , надійшла заява про залишення без розгляду апеляційної скарги. Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників. 3.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підглядає частковому задоволенню. Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин 05.04.2007 року між ОСОБА_1 та АКБ «ПРАВЕКС-БАНК» було укладено кредитний договір № 3299-018/07Р, за умовами якого ним було отримано грошові кошти у розмірі 32 320 доларів США, зі строком повернення до - 05.04.2014 року, під сплату - 11,99% річних, про що свідчать копія відповідного договору, зміст рішення Кодимського районного суду Одеської області від 18.05.2010 року та рішення Апеляційного суду Одеської області від 22.10.2012 року у справі № 2-99/10. Для забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, а ОСОБА_1 також передав у заставу банку належний йому на праві власності автомобіль марки SSANG YONG KYRON M200XDI, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , що підтверджується змістом рішення Апеляційного суду Одеської області від 22.10.2012 року у справі № 2-99/10 та ухвали Кодимського районного суду Одеської області від 05.07.2021 року у справі № 503/806/21. 21.10.2009 року ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» пред`явило до Кодимського районного суду Одеської області позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3299-018/07Р від 05.04.2007 року. Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 18.05.2010 року (цивільна справа № 2-99/10) позов Банку було задоволено в повному обсязі. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість по кредит у в загальному розмірі 222 338,76 грн. та 1 820 грн. судових витрат. 22.10.2012 року Апеляційний суд Одеської області за результатом апеляційного перегляду вищевказаного рішення ухвалив рішення, яким змінив рішення Кодимського районного суду Одеської області від 18.05.2010 року у справі № 2-99/10 (провадження № 22ц/1590/9174/2012) в частині порядку стягнення судових витрат, шляхом стягнення судових витрат з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» у розмірі 1 820 грн в рівних частинах, а в іншій частині рішення залишено без змін. 31 травня 2017 року між ТОВ "Фінансова компанія «Довіра та Гарантія" та ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» укладено Договір купівлі-продажу прав вимог за кредитним договорами №2, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором №3299-018/07Р від 05 квітня 2007 року, укладеним між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 , та всіма договорами забезпечення перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». 30.10.2017 року Кодимським районним судом Одеської області у цивільній справі № 503/2039/17 було постановлено ухвалу, якою замінено сторону виконавчого провадження по виконанню рішення Кодимського районного суду Одеської області від 18 травня 2010 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема стягувача - ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» замінено на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія». 14.04.2022 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір № 1404ДФВ відступлення прав вимоги, згідно умов якого відбулось відступлення прав вимоги за кредитними договорами від ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в тому числі за договором № 3299-018/07Р від 05.04.2007 року, що підтверджується наданою заявником до суду через систему «Електронний суд» копією відповідного договору та реєстру боржників, який є Додатком 1 до договору, в якому зазначений саме кредитний договір № 3299-018/07Р від 05.04.2007 року між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 .. 07.07.2023 року відкрито виконавче провадження № 72202968 щодо боржника ОСОБА_1 , де стягувачем є - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», що підтверджується роздруківкою із Автоматизованої системи виконавчого провадження. По справі виникли правовідносини заміни сторони виконавчого провадження. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження. Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставну відмову у відкладенні розгляду справи за наявності відповідного клопотання. Згідно частини 3 статті 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Колегія суддів зазначає, що неявка учасників та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження незалежно від поважності причин цієї неявки. Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане із переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника. Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права. Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Відтак особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір. Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу. Згідно з частинами першою, другою, п`ятою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з положеннями статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, вчинення правочинів, наслідком яких є заміна особи в окремому зобов`язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках. Зокрема, у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав унаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17. У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, дійшла до висновку про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. У постанові від 08 лютого 2022 року по справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим, і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набрало законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України». Частиною 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. 14.04.2022 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» і ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір № 1404ДФВ відступлення прав вимоги, згідно умов якого відбулось відступлення прав вимоги ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за кредитними договорами на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», в тому числі за договором № 3299-018/07Р від 05.04.2007 року, що підтверджується копіями відповідного договору та реєстру боржників, який є Додатком 1 до договору, в якому зазначений саме кредитний договір № 3299-018/07Р від 05.04.2007 року між ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» та ОСОБА_1 . У заяві про заміну сторони виконавчого провадження ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» зазначило, що на виконання рішення суду у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Р.В. відкрито виконавче провадження №72202968 щодо ОСОБА_1 . Вказане підтверджується роздруківкою із Автоматизованої системи виконавчого провадження. Ухвалою Кодимського районного суду Одеської області 22 серпня 2023 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», саме у виконавчому провадженні № 72202968, відкритому щодо боржника ОСОБА_1 з виконання рішення, ухваленого Кодимським районним судом Одеської області 30.10.2017 року (із змінами внесеними до нього рішенням Апеляційного суду Одеської області від 22.10.2012 року) у цивільній справі № 2-99/10 за позовом ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3299-018/07Р від 05.04.2007 року, в якому раніше ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 30.10.2017 року у справі № 503/2039/17 було замінено стягувача - ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Отже, вказаною ухвалою не вирішувалось питання щодо прав та обов`язків ОСОБА_2 , тому посилання апелянта, що вказана ухвала впливає на права та обов`язки останньої спростовується вищевказаним. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження, відсутнє відкрите виконавче провадження відносно ОСОБА_2 за рішенням, ухваленим Кодимським районним судом Одеської області 30.10.2017 року. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження саме у виконавчому провадженні № 72202968, відкритому щодо боржника ОСОБА_1 за рішенням, ухваленим Кодимським районним судом Одеської області 30.10.2017 року. Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому вона не підлягає задоволенню. Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30). Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2). Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права. За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни ухвали суду першої інстанції про заміну сторони виконавчого провадження в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , відсутні. Порядок та строк касаційного оскарження Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті. Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України. Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Кодимського районного суду Одеської області від 22 серпня 2023 року про заміну сторони виконавчого провадження залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складений 01 грудня 2023 року. Головуючий суддя: А. П. Заїкін Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе