Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/13721/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13721/22 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 листопада 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Аліменка В.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державної митної служби України про визнання незаконним та нечинним розпорядження, визнання дій протиправними, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 та інші 174 фізичні особи звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, в якому просили: - визнати незаконним та нечинним розпорядження Кабінету Міністрів України №479-р від 14 червня 2022 року щодо обмеження пунктів в`їзду в Україну; - визнати протиправними дії Державної митної служби України у перешкоджанні в`їзду до України за наслідком прийняття Закону України № 7418 від 21.06.2022; - зобов`язати Державну митну службу України дозволити в`їзд до України та розмитнення автомобілів за митними деклараціями, які були подані та оформлені до 01.07.2022 за Законом № 2142-ІХ від 24.03.2022. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2022 року позовну заяву повернуто. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.12.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.08.2022 скасовано в частині позовних вимог ОСОБА_1 , справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Як наслідок, 12.04.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Шостого апеляційного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Дудіну С.О. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності надання уточненої позовної заяви (три примірники), з урахуванням вказаних судом зауважень. У подальшому, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України та Державної митної служби України про визнання незаконним та нечинним розпорядження, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не направив на його адресу копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, та як наслідок він таку ухвалу не отримував у зв`язку з перебуванням останнього на лікуванні. Крім того, скаржник звертає увагу на те, що 24 травня 2023 року ним було уточнено позов через підсистему «Електронний Суд» з 32 додатками до нього по суті позовних вимог, втім не зважаючи на викладене, суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву. Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на дату постановлення даної ухвали на адресу суду від позивача не надійшли будь-які докази усунення недоліків позовної заяви чи клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви, тому така позовна заява підлягає поверненню. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. У частині п`ятій ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено вимоги, які застосовуються до позовної заяви. Так, згідно пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються: обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини. У відповідності до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У силу вимог пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Таким чином, залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків, який обчислюється з дня отримання цієї ухвали. Вказана ухвала обгрунтована тим, що позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати уточнену позовну заяву з чітким переліком конкретних вимог до відповідачів та посиланням на докази на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Ухвалу про залишення позовної заяви без руху було направлено на електронну адресу позивача imdub@ukr.net 24 квітня 2023 року, що підтверджується довідкою від 24.04.2023. Так, порядок вручення судових рішень унормований статтею 251 КАС України. Відповідно до частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Частиною шостою статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно із частиною одинадцятою статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення. Згідно із частиною сьомою статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Так, у своєму позові позивачем зазначено адресу електронної пошти, а саме imdub@ukr.net. У свою чергу, у матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа відправнику від 24.04.2023 з інформацією про направлення 24 квітня 2023 року копії ухвали від 20 квітня 2023 року на адресу електронної пошти позивача imdub@ukr.net. Згідно із частиною першої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. За приписами частини четвертої статті 18 КАС України Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу. Відповідно до частини п`ятої статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі Положення № 1845, або Положення ЄСІТС). Підсистеми «Електронний кабінет», «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та підсистема відеоконференцзв`язку офіційно розпочали функціонувати з 05.10.2021 року після публікації 04.09.2021 року у газеті «Голос України» оголошення Вищої ради правосуддя про прийняття рішення №1845/0/15-21 про затвердження Положення про ЄСІТС. За правилами пункту 42 підрозділу 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету. Зміст наведених норм свідчить, що процедура реєстрації в ЄСІТС та, зокрема, реєстрації Електронного кабінету пов`язана з проходженням особою, яка бере участь у справі, запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису. У постанові від 28 січня 2021 року у справі № 260/1888/20 Верховний Суд дійшов висновку, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі, а тому згідно з п.п. 15.15 Перехідних положень КАС України, суд вручає судові рішення в паперовій формі. У постановах від 07.07.2020 у справі №120/4298/21-а, від 28.06.2022 у справі №761/21436/20, від 31 травня 2023 року у справі № 946/4244/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у розумінні Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21, офіційною електронною адресою є адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Однак, матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач або його представник реєстрував електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку позивачу було направлено копію ухвали суду першої інстанції у підсистемі «Електронний кабінет» ЄСІТС та те, що така адреса вказана в будь-якому з державних реєстрів. Натомість ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху направлена лише на особисту електронну адресу позивача. При цьому, позивач звертає увагу на те, що вказану ухвалу він не отримував. Отже, копія ухвали суду першої інстанції від 20.04.2023 направлена на адресу позивача не у спосіб, встановлений законом, що в свою чергу не дає суду апеляційної інстанції обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення судового рішення у встановлений процесуальний спосіб, який би слугував початком перебігу строку для усунення недоліків. Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 17 жовтня 2023 року у справі № 320/3008/21 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу. У той же час, колегія суддів враховує, що на виконання вимог ухвали від 20.04.2023 позивачем через підсистему «Електронний Суд» на адресу Київського окружного адміністративного суду направлено 24.05.2023 заяву про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою з відповідними додатками. Згідно пункту 1 Розділу II Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України №814 від 20.08.2019 (надалі - Інструкція №814) канцелярія щоденно протягом робочого часу суду забезпечує прийняття та реєстрацію документів, що подаються до відповідного суду в паперовій формі, а також в електронній формі, якщо вони надійшли в порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем ЄСІТС. У разі неможливості з об`єктивних причин (кінець робочого дня, тощо) здійснити реєстрацію вхідної кореспонденції в день її надходження така кореспонденція реєструється в автоматизованій системі в термін, визначений у розпорядженні керівника апарату суду, із зазначенням причин встановлення такого терміну (пункт 2 Розділу II Інструкції №814). Втім, вказаних дій згідно Інструкції №814 відповідальними працівниками Київського окружного адміністративного суду вчинено не було. Заява позивача про усунення недоліків позовної заяви від 24.05.2023, подана через підсистему «Електронний Суд» була зареєстрована лише 12 червня 2023 року, що підтверджується інформацією з КП «ДСС» Київського окружного адміністративного суду. Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що повернення в даному випадку позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України згідно ухвали від 31.05.2023 є передчасним, що обмежує право особи на розгляд її справи судом. Колегія суддів зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень вже на стадії звернення особи до суду може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд. При цьому, питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2023 року - скасувати, а справу №640/13721/22 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді В.О. Аліменко В.П. Мельничук