Постанова 4815 № 570/4175/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 листопада 2023 року м. Рівне Справа № 570/4175/23 Провадження № 22-ц/4815/1255/23 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Шимківа С.С., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чоланюка Сергія Юрійовича на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2023 року (ухвалене у складі судді Красовського О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,- в с т а н о в и в : У серпні 2023 року представник ОСОБА_1 адвокат Спеціальний С.П. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 11 березня 2005 року ОСОБА_1 перебував у шлюбі з відповідачкою. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 25 листопада 2020 року шлюб було розірвано. Також були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку. Зазначає, що з часу ухвалення рішення про стягнення аліментів у ОСОБА_1 змінився сімейний та майновий стан. Просив ухвалити рішення про зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на підставі рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25 листопада 2020 року на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 з 1/3 частини до 1/4 частини від усіх видів заробітку позивача, щомісячно. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задоволено повністю. Змінено розмір аліментів, що був стягнутий з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25 листопада 2020 року у справі №570/2980/20. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дати набрання рішенням законної сили, і до досягнення дитиною повноліття. Рішення місцевого суду мотивоване тим, що відповідачка не довела, що вона не має можливості утримувати дитину, що аліменти, які вона отримує від платника аліментів, є єдиним джерелом утримання дитини. Враховуючи доходи позивача, які складають 44 758,89 грн. на місяць, суд першої інстанції дійшов висновку, що зменшення аліментів до частки від його доходу, що значно перевищуватиме мінімальний розмір аліментів на одну дитину, не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом щодо захисту прав неповнолітньої дитини в даному випадку. При цьому, місцевим судом враховано зміну сімейного та майнового стану платника аліментів, який має кредитні зобов`язання. Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_2 - адвокат Чоланюк С.Ю. оскаржив його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 не підтверджує зміни матеріального стану ОСОБА_1 та не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Стосовно наявних у нього кредитних зобов`язань, то зауважує, що дані кредити він мав ще під час стягнення аліментів, а тому дана обставини не може слугувати підставою для зменшення їх розміру. Вказує, що ОСОБА_1 нічим не підтверджено погіршення матеріального стану та неможливість сплачувати аліменти у розмірі встановленому рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 25 листопада 2020 року. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що сторони по справі перебували у зареєстровано шлюбі. Від шлюбу мають доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25 листопада 2020 року з ОСОБА_1 стягнуто на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку. Рішення набрало законної сили. ОСОБА_1 його не оскаржував. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 призваний на військову службу по мобілізації та з 19.07.2021 року офіційно працевлаштований в ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат". Аліменти на утримання доньки стягуються за місцем служби та роботи ОСОБА_1 .. Заборгованість відсутня. Згідно довідки про доходи по місцю військової служби дохід ОСОБА_1 за період з липня 2022 року по червень 2023 року складає 388 294,08 грн.. Відповідно до довідки про доходи по місцю роботи дохід ОСОБА_1 за період з травня 2022 року по червень 2023 року складає 178 802,46 грн., без відрахування аліментів, податків та зборів. Відповідачка ОСОБА_2 має третю групу інвалідності з дитинства (а.с. 52) та працює вихователем в Оржівському закладі дошкільної освіти "Веселка". Згідно довідки про доходи по місцю роботи дохід ОСОБА_2 за період з 01 лютого 2023 року по 31 липня 2023 року складає 66000,29 грн. без відрахування податків та зборів. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, який обґрунтовує зміною майнового стану, адже з вересня 2022 року почав проживати однією сім`єю з ОСОБА_5 , а також має велику кредитну заборгованість. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Згідно ч.2 ст.51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у СК України. Згідно з ч.1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Згідно із ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно положень ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частиною 1 ст.192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Частиною 2 ст.182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Згідно з п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Відповідно до п.17 вказаної Постанови, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч.2 ст.182 СК України. З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. Верховний Суд України в постанові від 16 вересня 2020 року в справі №565/2071/19 дійшов висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому, такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову, адже ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтовує чим зміна його сімейного стану, а саме проживання з іншою жінкою однією сім`єю, робить неможливим сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі. У розпорядження суду, позивачем не було надано доказів, що свідчили б про погіршення стану його здоров`я, чи які б вказували про наявність у нього на утриманні інших осіб чи дітей, а також про значне погіршення його матеріального стану. Покликання ОСОБА_1 на заборгованість по кредитних зобов`язаннях апеляційний суд оцінює критично, оскільки кредитний договір був ним укладений 27.01.2020 року, тобто дана обставина існувала ще під час стягнення аліментів, а тому не може слугувати підставою для зменшення їх розміру. На переконання колегії суддів, без доведення позивачем вищевказаних обставин, зменшення аліментів на утримання дитини не буде обгрунтованим та суперечитиме її інтересам. Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Згідно зі статтями 18, 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Приймаючи до уваги, що позивач не довів підстав позову про зменшення розміру аліментів, визначених рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 25 листопада 2020 року, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Чоланюка Сергія Юрійовича задовольнити. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 13 вересня 2023 року скасувати. ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Шимків С.С. Судді: Гордійчук С.О. Ковальчук Н.М.