LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4814527/2262/22

від 28.11.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2023 року - скасувати.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 527/2262/22 Номер провадження 22-ц/814/3571/23Головуючий у 1-й інстанції Свістєльнік Ю.М. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді:Абрамова П.С., Суддів:Кузнєцової О.Ю., Пилипчук Л.І., за участю секретаря судового засідання - Сальної Н.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця УСТАНОВИВ: щодо короткого змісту позовних вимог і рішення суду першої інстанції; 03 жовтня 2022 року позивач, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі по тексту АТ КБ «ПриватБанк», Банк) в особі уповноваженого представника, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 (позичальник) звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Заяву № б/н від 22.11.2010, підписавши яку підтвердив свою згоду, що підписана ним заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, складає між ним Банком договір про надання банківських послуг. На підставі вказаного договору, укладеного у порядку договору приєднання, ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який у подальшому змінювався банком у передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг порядку, що підтверджується відповідною довідкою Банку про зміну умов кредитування. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, однак своїх зобов`язань щодо повернення кредиту належним чином не виконав, у зв`язку із чим станом на дату смерті позичальника виникла заборгованість, яка становить 9 208,05 грн заборгованості за тілом кредиту. 04.06.2021 Банком було направлено претензію кредитора до Глобинської державної нотаріальної контори та 15.05.2021 отримана відповідь, в якій зазначалось, що претензію кредитора перенаправлено до Градизької державної нотаріальної контори за місцем заведення спадкової справи, а 25.06.2021від Градизької державної нотаріальної контори Банком була отримана відповідь, що спадкоємцем померлого позичальника є ОСОБА_1 . 25.12.2021 Банком до ОСОБА_1 (спадкоємця позичальника) був направлений лист-претензія, згідно з яким пред`явлено вимоги щодо погашення заборгованості, однак яка була залишена без виконання. Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2023 року в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовлено. щодо короткого змісту вимог апеляційної скарги; узагальнених доводів особи, яка подала апеляційну скаргу; Із вказаним рішенням не погодився позивач, АТ КБ «ПриватБанк», та оскаржив його в апеляційного порядку через уповноваженого представника - адвоката Демарчук Н.О. В апеляційній скарзі прохали рішення місцевого суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог. Вказували, що рішення місцевого суду прийняте без всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин, без належної оцінки доказів у справі, з порушенням норм процесуального та матеріального права. Не погоджуються з висновком суду щодо недоведеності факту виникнення зі спадкодавцем кредитних правовідносин. Зазначали, що підписавши анкету-заяву ОСОБА_2 пройшов первинну ідентифікацію у Банку, став його клієнтом та дійсно отримав дебетову картку. У подальшому, для відкриття кредитного рахунку зі встановленим кредитним лімітом та отримання інших банківських карток повторна ідентифікація ОСОБА_2 шляхом підписання нової анкети-заяви не вимагалась Інструкцією про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків - резидентів та нерезидентів. Таким чином, будучи клієнтом Банку, 31.01.2012 ОСОБА_2 було відкрито картковий рахунок та встановлено кредитний ліміт у розмірі 1 500 грн, який у подальшому був збільшений Банком до 8 000 грн, яким позичальник користувався, частково погашав борг, що підтверджено випискою, долученою до позову. Претензія кредитора в нотаріальну контору була направлена 04.06.2021, до видачі 11.08.2022 спадкоємцю померлого позичальника свідоцтва про право на спадщину, тобто подана в межах передбаченого статтею 1281 ЦК України строку. щодо узагальнених доводів та заперечень інших учасників справи; Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив ОСОБА_1 була належним чином повідомленою про дату, час і місце перегляду справи апеляційним судом, про що в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення АТ «Укрпошта» № 0600035693561 про вручення 03.08.2023 поштового відправлення, неявка якої, в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає перегляду справи апеляційним судом. щодо встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин; доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу; Місцевим судом установлено, що 22.11.2010 ОСОБА_2 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої виявив бажання оформити на своє ім`я « ОСОБА_3 особисту картку» (а.с. 29). До позовної заяви банком додано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 27-52). На підтвердження суми заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № б/н від 22.11.2010, відповідно до якого заборгованість ОСОБА_2 за договором станом на час смерті останнього становить 9 208,05 грн, що становить заборгованість за простроченим тілом кредиту (а.с. 6-17). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Погребівської сільської ради Глобинського району Полтавської області 17.12.2019 (а.с. 56). 24 травня 2021 року АТ КБ «Приватбанк» склало претензію кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України, яку направило до Глобинської державної нотаріальної контори 04 червня 2021 року, у якій зазначило, що 31.01.2012 ОСОБА_2 та АТ КБ «Приватбанк» уклали кредитний договір. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 помер, а його зобов`язання перед банком виконано не було, Банк просив, зокрема, повідомити спадкоємців померлого про наявність заборгованості перед банком у розмірі 9 208,05 грн. (а.с. 57-58) Глобинська державна нотаріальна контора листом від 08.06.2021 за вих № 292/01-16 повідомила АТ КБ «Приватбанк», що Претензію кредитора після померлого ОСОБА_2 передано до Градизької державної нотаріальної контори Кременчуцького району (а.с. 59). Градизькою державною нотаріальною конторою листом № 404/01-16 від 16 червня 2021 року, який було отримано АТ КБ «Приватбанк» 25.06.2021, повідомлено Банк, що після померлого ОСОБА_2 було заведено спадкову справу 03 червня 2020 року за № 82/2020, спадщину в установлений законом строк прийняла: ОСОБА_1 - дружина померлого, інші спадкоємці (дочка ОСОБА_4 , та син - ОСОБА_5 ) від прийняття спадщини відмовилися на користь ОСОБА_1 . 08.08.2020 на ім`я ОСОБА_1 нотаріусом було видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 655 на приватизовану земельну ділянку 1,0000 га, що розташована на території Погребівськї сільськи ради Глобинського району Полтавської області. Кредиторські вимоги АТ КБ «ПриватБанк» включені в спадкову масу (а.с. 60) 22.12.2021 АТ КБ «Приватбанк» склало Лист-претензію на ім`я ОСОБА_1 , який було направлено останній 25.12.2021 на адресу 39053, Полтавська обл, Глобинський р-н, с. Погреби, у якій АТ КБ «Приватбанк» повідомило, що 31.01.2012 між ОСОБА_2 та АТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № SAMDN50000057361908, із вимогою погасити заборгованість у відповідності до ст. 1282 ЦК України, яка станом на дату смерті позичальника складає 9 208,05 грн (а.с. 61-62) Також, ухвалою від 11.10.2022 (а.с. 77) місцевим судом було витребувано з Градизької державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після померлого ОСОБА_2 . Як встановлено місцевим судом із наданої копії спадкової справи № 82/2020, заведеної до майна померлого ОСОБА_2 , спадщину в установлений законом строк прийняла: ОСОБА_1 - дружина померлого, інші спадкоємці від прийняття спадщини відмовилися. 08.08.2020 та 11.08.2022 на ім`я ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу кредитором спадкодавця, місцевий суд виходив з того, що Банком не доведено виникнення між ним та ОСОБА_2 кредитних правовідносин на підставі підписаної ним Анкети-заяви від 22.11.2010, з якої вбачається, що ОСОБА_2 оформив «Дебетову особисту картку», а не кредитну картку «Універсальна» із встановленим кредитним лімітом. Крім того, з довідки вбачається, що кредитну картку на ім`я ОСОБА_2 було видано 31.01.2012 (а.с. 54), тоді як Анкета-заява № б/н була підписана ним 22.11.2010, натомість, представником позивача не було надано суду анкети-заяви або кредитного договору, на підставі якої ОСОБА_2 було видано саме кредитну карту. Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно з ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Тобто, при вирішенні спору про стягнення із спадкоємця (-ців) коштів для задоволення вимог кредитора підлягають встановленню обставини, пов`язані із з`ясуванням факту, який підтверджує, що у спадкодавця на момент його смерті існували не виконані кредитні зобов`язання, кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника. При вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - чи пред`явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами 2 та 3 статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини 4 статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України. (висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц, від 29 січня 2020 року у справі № 496/4363/15-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 645/1566/16-ц, від 04 березня 2020 року у справі № 2609/30529/12). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України) Як зазначив місцевий суд, Банком не доведено факту видачі ОСОБА_2 на підставі анкети-заяви від 22.11.2010 саме кредитної картки «Універсальна», оскільки на підставі заповненої анкети цього дня, ОСОБА_2 було видано «Дебетову особисту картку», а тому відсутні підстави у Банку вимагати стягнення кредитної заборгованості від спадкоємців. Проте, з такими висновком суду погодитися не можна, оскільки крім вказаної Анкети-заяви Банком були надані й інші докази, зокрема, довідку про всі видані ОСОБА_2 картки із зазначенням типу, строку дії та номерів (а.с. 54); довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки № 4149437717715492, оформленої ОСОБА_2 (а.с. 25); розрахунок заборгованості за договором б/н від 22.11.2010 (а.с. 6-17); виписку за договором № б/н за період 31.01.2012-19.08.2022 (а.с. 18-24), в якій визначені номера платіжних карток та рух коштів по ним з деталізацією операцій. Згідно з довідкою про видані ОСОБА_2 картки вбачається, що останньому були видані: 31.01.2012 - Карта Універсальна № 4149437717715492 терміном дії 11/15; 21.12.2015 Карта Універсальна GOLD № 5168742335719005 терміном дії 01/18; 23.01.2018 - Карта Універсальна GOLD № № 5168742209640105 терміном дії 09/21. Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки № 4149437717715492 вбачається, що 31.01.2012 відбувся старт карткового рахунку; зміни кредитного ліміту по картці: 31.01.2012 1 500 грн; 31.01.2012 300,00 грн; 08.07.2012 2 000 грн; 17.08.2013 3 100 грн; 21.12.2015 3 300 грн; 12.01.2016 4 000 грн; 13.01.2016 4 00 грн; 31.01.2017 4 200 грн; 29.05.2017 6 000 грн; 29.08.2017 8 000 ГРН; 03.01.2020 0,00. З виписки вбачається, що з 31.01.2012 був встановлений мінімальний кредитний ліміт по картці, а з 01.02.2012 зняття коштів. Також, вбачається, що позичальник активно користувався кредитними коштами: зняття готівки в банкоматі; поповнення картки; розрахунок карткою при придбанні товарів, продуктів; переказ коштів з картки тощо. Зокрема, розрахунок заборгованості та виписка по рахунку позичальника узгоджуються між собою, з яких вбачається, що позичальник не тільки отримав кредитні кошти, а й певний час виконував свої обов`язки з їх повернення, що є підтвердженням отримання кредиту. Враховуючи те, що фактично отримані та використані кредитні кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не були повернуті позичальником за життя останнього, Банк, як кредитор, набув право вимоги до спадкоємців, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, та захист своїх інтересів шляхом стягнення зі спадкоємців боргу спадкодавця по тілу кредиту в межах вартості успадкованого майна. Той факт, що анкета-заява позичальника була підписана і датована раніше (22.11.2010), ніж видано кредитну картку (31.01.2012), та що відповідно до вказаної анкети-заяви позичальник замовив саме особисту дебетову картку, не спростовує того факту, що останньому в межах укладеного договору по надання банківських послуг було відкрито інший картковий рахунок із встановленим кредитним лімітом, видано кредитну карту «Універсальна» для користування кредитними коштами, якими він активно користувався, що підтверджується належними і достатніми доказами у справі, яким суд першої інстанції належної оцінки не надав. При цьому, під час розгляду справи в суді першої інстанцій відповідачем не було спростовано розрахунок банку, а також не надано інших доказів на спростування доводів Банку. Доводи апеляційної скарги, що виникнення кредитних правовідносин не потребувало повторної ідентифікації позичальника шляхом заповненням нової анкети-заяви, оскільки за попередньою анкетою позичальник вже встав клієнтом банка, є слушними. За таких обставин, місцевий суд дійшов помилкового висновку про недоведеність Банком належними доказами у справі виникнення кредитних правовідносин із позичальником та права вимоги до спадкоємців шляхом стягнення фактично отриманої та неповернутої позичальником (як спадкодавцем) суми кредитних коштів. Разом із тим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. щодо висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції; Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи вищевикладені висновки апеляційного суду, рішення місцевого суду підлягає скасуванню з ухвалення у справі нового рішення про задоволення позовних вимог. щодо розподілу судових витрат. Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 481 грн за подачу позовної заяви, а також 3 721,50 грн судового збору за подачу Банком апеляційної скарги, що у сумі становить 6 202,50 грн. Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382, 383, 384 ЦПК України УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» - задовольнити частково. Рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 18 квітня 2023 року - скасувати. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» 9 208,05 грн боргу кредитора спадкодавця в межах вартості успадкованого майна після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» суму судового збору у розмірі 6 202,50 грн. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, яким є Верховний Суд. Повний текст постанови складено 28 листопада 2023 року. Головуючий суддя П.С. Абрамов Судді О.Ю. Кузнєцова Л.І. Пилипчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»