LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4814592/15122/19

від 16.11.2023 ·

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 592/15122/19 Номер провадження 22-ц/814/2462/23Головуючий у 1-й інстанції Катрич О.М. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л. секретар: Андрейко Я.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року, постановлене суддею Катрич О.М. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про поділ майна, що перебуває у спільній частковій власності. Позов мотивовано тим, що на підставі договору купівлі-продажу від 21 листопада 2012 року позивачу належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку, літ. «А», загальною площею 107,1 кв. м з надвірними та господарськими будівлями, за адресою: АДРЕСА_1 . Також згідно договору купівлі-продажу від 21 листопада 2012 року позивачу належить 1/2 частина земельної ділянки, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за тією ж адресою. Іншою частиною вказаного будинку, господарськими будівлями та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , володіє та фактично користується ОСОБА_1 . У позивача виникла необхідність щодо поділу майна між співвласниками спірного будинку для припинення права спільної власності. У добровільному порядку відповідач не бажає вирішити це питання, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом. Позивач (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) просив суд: - поділити житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 та виділити у власність ОСОБА_2 (показано синім кольором в додатку № 2, варіант № 2 висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв. м, житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв. м, кухня «2-4», площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «ІІ», площею 3,4 кв. м, коридор «ІІІ», площею 2,8 кв. м, кладова «ІV», площею 4,3 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а1»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв. м., ґанок літ. «кр». Господарські споруди: погріб літ. «п/г», убиральня літ. «Г», огорожа № 1, припинивши право спільної часткової власності, та визнати як самостійний об`єкт при розподілі; - виділити в натурі ОСОБА_2 згідно з висновком земельно-технічної експертизи від 21 січня 2020 року № 6 частину земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 409 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, яка відображена синім кольором (додаток № 1 арк. 2), припинивши право спільної часткової власності та визнати як самостійний об`єкт при розподілі. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Поділено житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами на АДРЕСА_1 та виділено у власність ОСОБА_2 (показано синім кольором в додатку № 2, варіант № 2 висновку будівельно-технічного експертизи від 25 листопада 2019 року) наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв. м, житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв. м, кухня «2-4», площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова II, площею 3,4 кв. м, коридор «III», площею 2,8 кв. м, кладова «IV», площею 4,3 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв. м, ґанок літ. «кр». Господарські споруди: погріб літ. «п/г», убиральня літ. «Г», огорожа № 1, припинивши право спільної часткової власності, та визнано як самостійний об`єкт при розподілі. Виділено у натурі ОСОБА_2 , по варіанту виділення частини земельної ділянки, висновку земельно-технічної експертизи від 21 січня 2020 pоку № 6, частину земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 409 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, яка відображена синім кольором (додаток № 1 арк. 2), припинивши право спільної часткової власності та визнано як самостійний об`єкт при розподілі. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що 2 варіант поділу, як житлового будинку з господарськими спорудами, так і земельної ділянки буде найбільш наближеним до ідеальної частки, яка належить ОСОБА_2 , який саме і звернувся до суду із позовом для вирішення спору. Не погоджуючись з рішенням суду в частині поділу будинку із приміщеннями прибудови та господарськими спорудами, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , посилаючись на те, що рішення в цій частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а також є таким, що не відповідає фактичним обставинам справи, просить змінити рішення суду в цій частині та ухвалити нове, яким поділити житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виділивши у власність ОСОБА_2 за дод. 1 варіанту поділу 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв. м, житлову кімнату «2-3», площею 15,8 кв. м, кухню «2-4», площею 4,2 кв. м; приміщення прибудови літ. «а»: коридор «ІІІ», площею 2,8 кв. м, кладова «IV», площею 4,3 кв. м; ганок літ. «кр»; господарські споруди: убиральня літ. «Г», огорожа № 1, припинивши право спільної часткової власності, та визнавши їх як самостійний об`єкт при розподілі. Апеляційна скарга мотивована тим, що ідеальні частки співвласників в даному випадку не є рівними та розмір придбаних позивачем за договором купівлі-продажу приміщень взагалі не визначений. В договорі вказано лише, що ОСОБА_2 придбав 1/2 частину будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташовані на земельній ділянці, площею 873 кв. м. Натомість, у договорі купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, посвідченого 21 листопада 2012 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н.Б. за реєстровим № 2414 визначено, що до житлового будинку збудована житлова прибудова, літ. «А1», житловою площею 38,5 кв. м, прибудована та перепланована з кухні та коридора в житлові кімнати належать ОСОБА_1 згідно нотаріально посвідченої заяви, справжність підпису на якій затверджено нотаріусом Висєканцевою Т.С. 13 листопада 2012 року за реєстровим № 3189. Дане перепланування не є самовільним, так як в матеріалах справи міститься згода співвласника будинку на час перепланування, а в матеріалах інвентаризаційної справи містяться відповідні зміни щодо закріплення права власності на дану частину будинку за ОСОБА_1 . Відповідне перепланування на час його здійснення не порушувало права інших співвласників. Ще в технічному паспорті на жилий будинок (домоволодіння) по АДРЕСА_2 від 27 березня 1986 року житлові площі попередніх співвласників та відповідача були чітко визначені та кладова ІІ, площею 3,4 кв. м. та житлова кімната 7,1 кв. м належала ОСОБА_1 . При складанні висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року дані обставини не були взяті до уваги експертом, так як не були йому відомі, бо відповідач не був присутній при проведенні експертизи та не міг надати докази належності саме йому прибудов, які у зазначеному висновку експертом за варіантом поділу дод. 2 варіанту 2 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року були неправомірно визначені за ОСОБА_2 . Посилається на те, що суд, не вважаючи самочинно збудованими ОСОБА_1 приміщення, зазначені у договорі купівлі-продажу 1/2 частини житлового будинку, посвідченого 21 листопада 2012 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н.Б. за реєстровим № 2414, розподілив їх із порушенням права власності відповідача, передавши дані приміщення позивачу. Вважає найбільш правильним та наближеним до розміру часток сторін варіант поділу № 1, який зображений схематично у дод. 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323, який не передбачає жодних перепланувань та влаштувань автономного електропостачання та опалення. Наголошує на тому, що суд всупереч принципу змагальності сторін, не надав належної правової оцінки доказам відповідача щодо набуття ним права власності та за власний кошт, узгодження перепланування із іншим співвласником будинку АДРЕСА_1 та узаконення переобладнання приміщень прибудови літ. «а1»: житлової кімнати «1-9», площею 7,1 кв. м та прибудови літ. «а» - кладової, площею 3,4 кв. м. Внаслідок цього вказані приміщення були неправомірно передані у власність позивача. Від ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Постановою Сумського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року змінено в частині поділу будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Поділити житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 1 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року, виділивши: ОСОБА_2 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв. м; житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв. м; кухня «2-4», площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: коридор «ІІІ», площею 2,8 кв. м; кладова «IV», площею 4,3 кв. м, ґанок літ. «кр». Господарські споруди: убиральня літ. «Г», огорожа № 1, що позначені синім кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року. ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І», загальною площею 31,4 кв. м: житлова кімната «1-4», площею 10,4 кв. м; житлова кімната «1-5», площею 21,0 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. «А1»: житлова кімната «1-6», площею 13,7 кв. м; житлова кімната «1-7», площею 6,2 кв. м; кухня «1-8», площею 12,1 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «ІІ», площею 3,4 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а1»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв. м. Приміщення тамбуру літ. «а2»: тамбур «І», площею 2,8 кв. м. Господарські споруди: погріб літ. «п/г», кухня «літ. И», прибудова літ. «и», убиральня літ. «М», навіс літ. «П», навіс літ. «Р», навіс літ. «С», навіс літ. «Т», душ літ. «У», сарай літ. «Ф», сарай літ. «Х», сарай літ. «Ц», навіс літ. «Ч», огорожа № 2, 3, що позначені рожевим кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року. Поділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0891 га, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 2 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 6 від 31 січня 2020 року, виділивши: ОСОБА_2 земельну ділянку площею 409 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена блакитним кольором у додатку 1 арк. 2 ІІ варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи; ОСОБА_1 земельну ділянку площею 482 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена жовтим кольором у додатку № 1 арк. 2 ІІ варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи». Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Сумського апеляційного суду від 16 грудня 2020 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року в даній справі змінено і викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Поділити житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 1 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року, виділивши: ОСОБА_2 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв. м; житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв. м; кухня «2-4», площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: коридор «ІІІ», площею 2,8 кв. м; кладова «IV», площею 4,3 кв. м, ґанок літ. «кр». Господарські споруди: убиральня літ. «Г», огорожа № 1, що позначені синім кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року. ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І», загальною площею 31,4 кв. м: житлова кімната «1-4», площею 10,4 кв. м; житлова кімната «1-5», площею 21,0 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. «А1»: житлова кімната «1-6», площею 13,7 кв. м; житлова кімната «1-7», площею 6,2 кв. м; кухня «1-8», площею 12,1 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «ІІ», площею 3,4 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а1»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв. м. Приміщення тамбуру літ. «а2»: тамбур «І», площею 2,8 кв. м. Господарські споруди: погріб літ. «п/г», кухня «літ. И», прибудова літ. «и», убиральня літ. «М», навіс літ. «П», навіс літ. «Р», навіс літ. «С», навіс літ. «Т», душ літ. «У», сарай літ. «Ф», сарай літ. «Х», сарай літ. «Ц», навіс літ. «Ч», огорожа № 2, 3, що позначені рожевим кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року. Поділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0891 га, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 1 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 6 від 31 січня 2020 року, виділивши: ОСОБА_2 земельну ділянку площею 392 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена блакитним кольором у додатку 1 арк. 1 варіанту поділу № 1 земельної ділянки до висновку експертизи; ОСОБА_1 земельну ділянку площею 499 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена жовтим кольором у додатку № 1 арк. 1 варіанту поділу № 1 земельної ділянки до висновку експертизи». Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що будинок підлягає поділу між сторонами за 1 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року № 1323, по сформованому порядку користування житловим будинком літ. «А-І» з надвірними спорудами, оскільки він відповідає інтересам та правам обох співвласників. Також місцевим судом не враховано, що за змістом статті 367 ЦК України, при поділі майна, що у спільній частковій власності, суд зобов`язаний зазначити у рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки конкретно виділяється кожному із співвласників, а не тільки позивачу. Рішення суду із зазначення частини будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки, яка виділяється тільки позивачу, ухвалюється за наслідками розгляду позову про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності в порядку статті 364 ЦК України. В даній же справі ОСОБА_2 подав позов саме про поділ в натурі будинку з господарсько-побутовими будівлями та земельної ділянки. Оскільки колегія суддів зробила висновок про необхідність поділу нерухомості між сторонами за 1 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року № 1323, тому і поділ спірної земельної ділянки необхідно провести згідно 1 варіанту висновку земельно-технічної експертизи від 31 січня 2020 року №

6. Враховуючи, що рішення суду в частині поділу земельної ділянки не оскаржувалося, колегія суддів апеляційного суду з огляду на вищевикладене вважала за необхідне вийти за межі вимог апеляційної скарги і відповідно ухвалити нове рішення щодо поділу земельної ділянки та домоволодіння. Постановою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Постанову Сумського апеляційного суду від 18 серпня 2021 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Суд касаційної інстанції зазначив, що відступивши від принципу спільного майна пропорційно ідеальним часткам співвласників та зменшивши реальну частку позивача в майні апеляційний суд не визначив арифметичне відхилення від ідеальних часток сторін по справі та не стягнув при цьому компенсацію на користь відповідної сторони за зменшення частки. Розпорядженням голови Сумського апеляційного суду від 25 листопада 2022 року у зв`язку з неможливістю автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану цивільну справу передано на розгляд до Полтавського апеляційного суду. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення місцевого суду не повною мірою відповідає вказаним вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, на підставі договору купівлі-продажу від 21 листопада 2012 року ОСОБА_2 належить на праві власності 1/2 частина житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на приватизованій земельній ділянці загальною площею 0,0891 га, кадастровий номер: 59101136600:12:045:0004. На земельній ділянці знаходяться: літера - А-І - житловий будинок, житловою площею 74,2 кв. м, загальною площею 107,1 кв. м, літера А-1 - житлова прибудова, літера Б - кухня, літера б - прибудова, літера Е - кухня, літера Г - вбиральня, літера Д - навіс, літера И - кухня, літера и - прибудова, літера М - вбиральня, літера Н - сарай, літера п/г 1 - погріб, літера О - сарай, літера П - навіс, літера Р - навіс, літера С - навіс, літера Т - навіс, літера У - душ, літера Ф - сарай, літера Х - сарай, літера Ц - сарай, літера Ч - навіс, № 1-3 огорожа. Також в договорі зазначено, що до житлового будинку збудована житлова прибудова, літ. «А1», житловою площею 38,5 кв. м, ця житлова прибудова та перепланування кухні та коридора в житлові кімнати, належать іншому співвласнику ОСОБА_1 , збудовані та переобладнані самовільно. Договір посвідчено 21 листопада 2012 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н. Б. (т. 1, а.с. 6-7). На підставі договору від 21 листопада 2012 року позивачу належить 1/2 частина земельної ділянки загальною площею 0,0891 га, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1 . Договір посвідчено 21 листопада 2012 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н. Б. (т. 1, а.с. 14-15). Відповідно до договору купівлі-продажу від 12 вересня 1977 року ОСОБА_3 набув у власність 1/2 частину будинку, загальна жила площа якого 35,70 кв. м, та відповідну частину надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 . В договорі зазначено, що в користування покупця переходить частина будинку, яка складається з: кухні - площею 10,50 кв. м, кімнати площею 20,50 кв. м, коридору площею 7,10 кв. м, зазначених на плані під цифрами: 1-4, 1-5, 1-9, 1/2 сараю «В», огорожі № 2 (т. 1, а.с. 38-39). На підставі державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 належить 1/2 частина земельної ділянки площею 0,0891 га, розташованої на АДРЕСА_1 . 09 серпня 1978 року управління головного архітектора м. Суми видало ОСОБА_1 дозвіл на прибудову до своєї частини будинку веранди розміром 3,0х7,0 м, а також будівництво сараю розміром 3,0х5,0 м (т. 1, а.с. 147). На підставі рішення Ковпаківського виконкому від 24 квітня 1984 року № 149 ОСОБА_1 надано дозвіл на прибудову до його частини будинку жилої кімнати розміром 3,0х7,0 м, кухні розміром 3,0х3,5 м, переобладнання кухні площею 10,5 кв. м в жилу кімнату, коридору площею 7,1 кв. м в жилу кімнату. Зі згоди попереднього співвласника будинку ОСОБА_1 добудував до своєї частини будинку прибудову, в якій влаштував окремий вхід до своєї частини будинку та яка складається з двох житлових кімнат 1-6 площею 13,7 кв. м, 1-7 площею 6,2 кв. м та кухні 1-8 площею 12,1 кв. м. Крім того, переобладнав коридор 1-9 площею 7,1 кв. м та кухню 1-4 площею 10,4 кв. м в жилі кімнати. Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року № 1323, виходячи з нормативних вимог поділ житлового будинку літ. «А-І» з надвірними будівлями, що перебувають за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі по сформованому порядку користування можливий. Експерт запропонував два варіанти поділу домоволодіння. При 1-му варіанті: ОСОБА_1 виділяються (показано рожевим кольором в додатку №1) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А-І», загальною площею 31,4 кв. м: житлова кімната «1-4», площею 10,4 кв. м; житлова кімната «1-5», площею 21,0 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. «А»: житлова кімната «1-6», площею 13,7 кв. м; житлова кімната «1-7», площею 6,2 кв. м; кухня «1-8», площею 12,1 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «II», площею 3,4 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв. м. Приміщення тамбуру літ. «а»: тамбур «І», площею 2,8 кв. м. Господарські споруди: погріб літ. «п/г», кухня літ. «И», прибудова літ. «и», убиральня літ. «М», навіс літ. «П», навіс літ. «Р», навіс літ. «С», навіс літ. «Т», душ літ. «У», сарай літ. «Ф», сарай літ. «X», сарай літ. «Ц», навіс літ. «Ч», огорожа № 2, 3, що складає 84/100 ідеальних часток; ОСОБА_2 виділяються (показано синім кольором в додатку № 1) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв. м; житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв. м; кухня «2-4», площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: коридор «III», площею 2,8 кв. м; кладова «IV», площею 4,3 кв. м., ґанок літ. «кр». Господарські споруди: убиральня літ. «Г», огорожа № 1, що складає 16/100 ідеальних часток. При 2-му варіанті: ОСОБА_1 виділяються (показано рожевим кольором в додатку № 2) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: житлова кімната «1-4», площею 10,4 кв. м; житлова кімната «1-5», площею 21,0 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. «А»: житлова кімната «1-6», площею 13,7 кв. м; житлова кімната «1-7», площею 6,2 кв. м; кухня «1-8», площею 12,1 кв. м. Приміщення тамбуру літ. «а»: тамбур «І», площею 2,8 кв. м. Господарські споруди: кухня літ. «И», прибудова літ. «и», убиральня літ. «М», навіс літ. «П», навіс літ. «Р», навіс літ. «С», навіс літ. «Т», душ літ. «У», сарай літ. «Ф», сарай літ. «X», сарай літ. «Ц», навіс літ. «Ч», огорожа № 2, 3, що складає 79/100 ідеальних часток; ОСОБА_2 виділяються (показано синім кольором в додатку № 2) наступні приміщення і надвірні будівлі садиби: приміщення житлового будинку літ. «А-І», загальною площею 23,3 кв. м: коридор «2-2», площею 3,3 кв. м; житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв. м; кухня «2-4», площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «II», площею 3,4 кв. м; коридор «III», площею 2,8 кв. м; кладова «IV», площею 4,3 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а1»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв. м. ґанок літ. «кр». Господарські споруди: погріб літ. «п/г», убиральня літ. «Г», огорожа № 1, що складає 21/100 ідеальних часток. Необхідно провести наступні переобладнання:

1. Між кімнатою «1-9», і кімнатою «1-4» закласти дверний проріз;

2. Між коридором «III» і кладовою «II» влаштувати дверний проріз. Виконати окреме електропостачання і опалення. Подальша експлуатація даних об`єктів: частини житлового будинку літ. «А-І» та господарчих споруд садиби, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , як окремих об`єктів нерухомого майна, можлива. Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що саме другий варіант поділу житлового будинку з господарськими спорудами буде найбільш наближеним до ідеальної частки, яка належить ОСОБА_2 . Колегія суддів не може погодись з таким висновком місцевого суду з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Конституцією Українипередбачено як захист права власності, так і захист права на житло. Статтею 41 Конституції Українивстановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. За положеннями статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду. Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 ЦК України, аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб. За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном. Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості. Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб`єктів на один об`єкт. Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Зі змісту вказаної статті випливає, що право кожного із співвласників пов`язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому. Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, у відповідності до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача. У постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що «відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється». Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зі згоди попереднього співвласника будинку добудував до своєї частини будинку прибудову, в якій влаштував окремий вхід до своєї частини будинку та яка складається з двох житлових кімнат 1-6 площею 13,7 кв. м, 1-7 площею 6,2 кв. м та кухні 1-8 площею 12,1 кв. м. Крім того, переобладнав коридор 1-9 площею 7,1 кв. м та кухню 1-4 площею 10,4 кв. м в жилі кімнати. Разом з тим, вищевказані прибудовані відповідачем приміщення включені у висновку будівельно-технічної експертизи до варіантів розподілу. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що поділ будинку необхідно здійснювати за 2-м варіантом висновку будівельно-технічної експертизи, оскільки він буде найбільш наближеним до ідеальної частки, яка належить ОСОБА_2 є помилковим, оскільки як встановлено, частки у праві власності на будинок змінилися після здійснення ОСОБА_1 прибудови до своєї частини будинку, що не було враховано експертом під час виконання висновку будівельно-технічної експертизи. Крім того, ОСОБА_2 фактично придбав приміщення № 2 будинку, яким володів і користувався попередній співвласник будинку та яким з 2012 року користується і позивач. Окрім того, при 2-му варіанті поділу житлового будинку потрібні перепланування приміщень будинку, систем електропостачання і опалення та їх узгодження з відповідними службами. Беручи до уваги встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що будинок підлягає поділу між сторонами по 1-му варіанту висновку будівельно-технічної експертизи від 25 листопада 2019 року № 1323, по сформованому порядку користування житловим будинком літ. «А-І» з надвірними спорудами, оскільки він відповідає інтересам та правам обох співвласників. Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 2-413/11 (провадження № 61-17672св18). У тих випадках, коли в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина жилого будинку, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на будинок (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 6-12цс13 від 03 квітня 2013 року). Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 20 квітня 2023 року з метою визначення відхилення від дійсного розміру часток співвласників у домоволодінні та розміру компенсації було призначено додаткову будівельно-технічну експертизу (т. 3, а.с. 54-58). Згідно висновку експерта № 1699 за результатами проведення додаткової будівельно-технічної експертизи від 09 червня 2023 року враховуючи варіант поділу № 1, що викладений у висновку № 1323 від 25.11.2019 відбулося відхилення від дійсного розміру часток співвласників у домоволодінні. Ідеальна частка ОСОБА_2 збільшилася на 8/100. Компенсація на користь ОСОБА_4 складає 68029 грн. (т. 3, а.с. 104-111). З огляду на те, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про поділ домоволодіння за варіантом поділу № 1, що викладений у висновку № 1323 від 25.11.2019, тому враховуючи вищевикладені вимоги законодавства та висновок додаткової будівельно-технічної експертизи від 09.06.2023, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню компенсація за збільшення розміру частки співвласника житлового будинку у сумі 68029 грн. Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користування іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю, споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Системний аналіз змісту наведених норм статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, відповідно до якого визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість. Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства. Даний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року справа № 691/1240/18, провадження № 61-4680св23. З матеріалів справи вбачається, що належний сторонам житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0891 га кадастровий номер 5910136600:12:045:0004. Оскільки колегія суддів приходить до висновку про необхідність поділу нерухомості між сторонами за 1 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року, тому і поділ спірної земельної ділянки необхідно провести згідно 1 варіанту висновку земельно-технічної експертизи № 6 від 31 січня 2020 року (т. 1, а.с. 70-82). За першим варіантом поділу земельної ділянки ОСОБА_2 виділяється: земельна ділянка, площею 392 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена блакитним кольором у додатку 1 арк. 1 І варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи; ОСОБА_1 виділяється: земельна ділянка, площею 499 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена жовтим кольором у додатку № 1 арк. 1 І варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи. Відхилення від частки співвласників відповідно до І варіанту поділу земельної ділянки складає 53,5 м?. Згідно звіту СУЗ 11/3-23 від 13.03.2023, що виготовлений суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 ринкова вартість вищевказаної земельної ділянки складає 217900 грн. Таким чином, розмір грошової компенсації, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 становить 13083,96 грн. (53,5 кв.м. ? 244,56 (вартість 1 кв.м.)). Враховуючи, що рішення суду в частині поділу земельної ділянки апелянтом не оскаржується, колегія суддів з огляду на вищевикладене вважає за необхідне вийти за межі вимог апеляційної скарги і відповідно ухвалити нове рішення щодо поділу земельної ділянки та домоволодіння. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 3, 4 ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2020 року змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: Поділити житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 1 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року, виділивши: ОСОБА_2 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-І»: коридор «2-2», площею 3,3 кв. м; житлова кімната «2-3», площею 15,8 кв. м; кухня «2-4», площею 4,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: коридор «ІІІ», площею 2,8 кв. м; кладова «IV», площею 4,3 кв. м. Ганок літ. «кр». Господарські споруди: убиральня літ. «Г», огорожа № 1, що позначені синім кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року. ОСОБА_1 наступні приміщення і надвірні будівлі домоволодіння: приміщення житлового будинку літ «А-І», загальною площею 31,4 кв. м: житлова кімната «1-4», площею 10,4 кв. м; житлова кімната «1-5», площею 21,0 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. «А1»: житлова кімната «1-6», площею 13,7 кв. м; житлова кімната «1-7», площею 6,2 кв. м; кухня «»1-8», площею 12,1 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а»: кладова «ІІ», площею 3,4 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а1»: житлова кімната «1-9», площею 7,1 кв. м. Приміщення тамбуру літ. «а2»: тамбур «І», площею 2,8 кв. м. Господарські споруди: погріб літ. «п/г», кухня «літ. И», прибудова літ «и», убиральня літ «М», навіс літ. «П», навіс літ. «Р», навіс літ. «С», навіс літ. «Т», душ літ. «У», сарай літ. «Ф», сарай літ. «Х», сарай літ. «Ц», навіс літ. «Ч», огорожа № 2, 3, що позначені рожевим кольором в додатку № 1 варіанту поділу № 1 висновку будівельно-технічної експертизи № 1323 від 25 листопада 2019 року. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за збільшення розміру частки співвласника житлового будинку у сумі 68029 грн. Поділити в натурі земельну ділянку, площею 0,0891 га, кадастровий номер 5910136600:12:045:0004, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за 1 варіантом висновку будівельно-технічної експертизи № 6 від 31 січня 2020 року, виділивши: ОСОБА_2 земельну ділянку площею 392 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена блакитним кольором у додатку 1 арк. 1 І варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи; ОСОБА_1 земельну ділянку площею 499 кв.м, з урахуванням площі під будівлями, що позначена жовтим кольором у додатку № 1 арк. 1 І варіанту поділу земельної ділянки до висновку експертизи. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію за збільшення розміру частки співвласника земельної ділянки у сумі 13083,96 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О. Ю. Кузнєцова Судді: С. А. Гальонкін Г. Л. Карпушин

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»