Постанова 4805 № 278/2908/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №278/2908/23 Головуючий у 1-й інст. Дубовік О.М. Категорія 60 Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Коломієць О.С., Шевчук А.М., за участю секретаря Антоневської В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 278/2908/23 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 21 червня 2023 року, постановлену під головуванням судді Дубовік О.М., ВСТАНОВИВ: У червні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом про визнання в порядку спадкування за законом, за кожним із них, право власності на 1/6 частину житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 та на 1/6 частину земельної ділянки, кадастровий номер 1822086800:03:001:0192, що знаходиться по АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 . Разом з позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на вищевказане нерухоме майно. Заява мотивована тим, що існує ризик відчуження відповідачкою ОСОБА_3 спірного майна, що, в свою чергу, унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 21 червня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд безпідставно визнав подану нею заяву про забезпечення позову необґрунтованою. Вказує, що їй стало відомо про розміщення на вебсайті olx.ua. онлайн-оголошення щодо продажу майна, опис якого ідентичний опису спірного майна. Отже, на думку заявниці, існує реальна підстава вважати, що у разі задоволення позовних вимог, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена без врахування роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 - чоловік ОСОБА_1 та батько ОСОБА_2 . Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді частини житлового будинку, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 та частин земельної ділянки, кадастровий номер 1822086800:03:001:0192, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 . Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших майнових реєстрів, право власності на вказаний житловий будинок та земельну ділянку зареєстроване за колишньою дружиною спадкодавця- ОСОБА_3 , на підставі договорів купівлі-продажу від 3 лютого 2011 року (а.с.29-40). Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України, зокрема, передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі й задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа повинна довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Забезпечення позову це заходи припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, і повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Відповідно до постанови постанові Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Зміст позовної заяви свідчить про те, що спірні правовідносини пов`язані із визнанням в порядку спадкування права власності на вказане нерухоме майно. Між заходом забезпечення позову, який просить застосувати ОСОБА_1 , та предметом позову існує безпосередній зв`язок, відтак наявні підстави для накладення арешту на нерухоме майно. Такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та, на переконання суду, сприятиме виконанню рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Колегія суддів також враховує ту обставину, що забезпечення позову має тимчасовий характер та запропонований позивачкою вид забезпечення позову не призведе до порушення прав учасників справи. Таким чином, ухвалу слід скасувати та постановити нове судове рішення,- про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 259,268,367,368,374,376,381-384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 21 червня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Задовольнити заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову. Накласти арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 , а також на земельну ділянку, площею 0,1300 га, кадастровий номер 1822086800:03:001:0192, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, й розташована за адресою : АДРЕСА_1 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: