Постанова Житомирський апеляційний суд № 279/3611/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №279/3611/23 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М. Категорія ст.126 ч.5, ст.130 ч.2 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2023 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі: особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Волкова Сергія Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 вересня 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.126 ч.5, ст.130 ч.2 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 вересня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.126 ч.5, ст.130 ч.2 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дві тисячі чотириста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40800 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 04.06.2023 о 23 годині 58 хвилин в м.Коростень, по вул.Мельника, керував автомобілем Renault Clio, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, при цьому не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме посвідчення водія категорії «Б». Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу Драгер Alcotest-6820. Результат огляду позитивний 3,07 %, чим порушив п.п. 2.1 (а), 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, вчинивши правопорушення, передбачене ст.130 ч.2 КУпАП та ст.126 ч.5 КУпАП, оскільки 10.07.2022 був притягнутий до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, а 29.08.2022 за ст.130 ч.1 КУпАП з накладенням адміністративних стягнень. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи, на те, що висновки суду ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що в матеріалах справи відсутні докази керування ним транспортним засобом. Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що не був присутнім під час розгляду справи, копію оскаржуваної постанови його захисник отримав лише 29.09.2023. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Волкова С.М, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.126 ч.5, ст.130 ч.2 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами. Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, передбачених ст.126 ч.5, ст.130 ч.2 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протоколи про адміністративні правопорушення серії ОБ №005806 від 05.06.2023, серії ОБ №005654 від 05.06.2023; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №162399 від 10.07.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.126 ч.2 КУпАП; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ №171560 від 05.06.2023; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 05.06.2023; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (результатом огляду 3,07%); копію постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 29.08.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу; відеозаписи. Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних проступків, передбачених ст.126 ч.5, ст.130 ч.2 КУпАП, виходячи із наступного. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Частиною першою ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони зазначеного правопорушення є встановлення факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Частиною 2 ст.130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Згідно вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Частиною 2-4 ст.126 КУпАП встановлена відповідальність за: керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Положеннями ч.5 ст.126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті. В той же час, досліджений апеляційним судом відеозапис обставин події, свідчить про те, що поліцейські розпочали спілкування з ОСОБА_1 , коли той перебував біля службового автомобіля працівників поліції. Наявний відеозапис спростовує посилання суду першої інстанції у оскаржуваній постанові на те, що ОСОБА_1 перебував в автомобілі на момент зупинки. Також, як свідчить відеозапис фіксації обставин події, ОСОБА_1 жодного пояснення з приводу керування ним автомобілем не надавав, факт керування заперечував, неодноразово зазначав, що йшов пішки, його спинили, почали заламувати руки та вимагати надати документи для встановлення особи, про що, зокрема, вказав у поясненнях в протоколі. ОСОБА_1 неодноразово просив поліцейських показати йому відео, де, як стверджували останні, зафіксовано керування ним транспортним засобом. У подальшому, ОСОБА_1 погодився проїхати у відділок поліції для встановлення особи, де пройшов огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, результат якого показав 3,07% проміле. Проте, жодного належного доказу того, що ОСОБА_1 в такому стані здійснював керування транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції у місці та в час, зазначені у протоколах, як матеріали справи, так і відеозапис не містять. Наявність в справі постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, на яку послався суд першої інстанції, суперечностей та сумнівів щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, встановлених у протоколах про адміністративні правопорушення, не усуває з наведених вище підстав. Таким чином, відеозаписом, який міститься у справі, у повній мірі підтверджені доводи апеляційної скарги про відсутність належних доказів керування автомобілем ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколах про адміністративні правопорушення, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративних правопорушень за ч.2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП. Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст.126 ч.5, ст.130 ч.2 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачяться на його користь, а викладені в протоколах про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протоколи про адміністративні правопорушення, в даному випадку, також не можна визнати доказами вини ОСОБА_1 в розумінні ст.251 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Помилкове зазначення судом першої інстанції у оскаржуваній постанові ч.1 замість ч.2 ст. 130 КУпАП може бути усунено шляхом виправлення описки. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 вересня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 13 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.126 ч.5, ст.130 ч.2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу - скасувати. Закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич