Постанова 4811 № 944/4290/23

Справа № 944/4290/23 Головуючий у 1 інстанції: Поворозник Д.Б. Провадження № 33/811/1519/23 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Стельмаха І.О., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2023 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 , в дохід держави 536 грн 80 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 25 червня 2023 року о 23:10 год. на вул. Приозерній, 3Е в м. Новояворівську, Яворівського району Львівської області, керував автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координація рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. На постанову судді Заяць С.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати, закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 покликається на такі доводи: не відмовлявся проходити такий огляд в медичному закладі, але так як з ним в автомобілі були вагітна дружина та малолітня дитина, він просив пройти пішком разом до медичного закладу, який знаходився приблизно на віддалі 300 метрів, від місця зупинки автомобіля поліцейськими, але в цьому йому було відмовлено. У зв`язку з тим, що звинувачення його поліцейським у керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння було надуманим, 28 червня 2023 року він звернувся до медичної лабораторії «Діла», що у м. Львові, де здав відповідні аналізи, але результати цих досліджень суд відмовився брати до уваги. Вважає, що поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом його вини. Вказує, що у протоколі суть порушення сформульована незрозуміло, адже не вказано, який порядок проходження огляду на стан сп`яніння йому було запропоновано. Також працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ним, як водієм, Правил дорожнього руху, які б відповідно до статті 35 Закону України «Про національну поліцію», давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під його керуванням. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав просив її задоволити. Крім того в судове засідання апеляційного суду прибула свідок ОСОБА_2 - дружина ОСОБА_1 , яка пояснень в суді апеляційної інстанції не надавала, але вказала, що підтримує свої письмові пояснення, які наявні у матеріалах справи. Заслухавши ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від серії ААД № 473634 від 25.06.2023 (а.с. 2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 4); відеозаписом з нагрудних камер відповідно до якого працівник поліції зупинили транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . Під час спілкування із водієм, працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, неодноразово пропонував ОСОБА_1 проїхати до медичного закладу на огляд, але останній комусь почав телефонувати, поводив себе зухвало, висловлювався на адресу працівників поліції нецензурними словами. Поліцейський неодноразово роз`яснював ОСОБА_1 про його обов`язок пройти огляд відповідно до п. 2.5 ПДР. ОСОБА_1 після чергової вимоги щодо проходження огляду в медичному закладі вказав, що не поїде з поліцейськими, оскільки не довіряє їм, та піде пішком до медичного закладу. Від огляду ОСОБА_1 відмовлявся неодноразово, що зафіксовано на відеозаписі час (23:35:40, 23:40:35) поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 , наслідки відмови. На питання поліцейського до ОСОБА_1 чи буде він підписувати протокол, останній відмовився. ОСОБА_1 було роз`яснено заборону керування транспортним засобом. Також на відеозаписі зафіксовано присутність дружини ОСОБА_1 , яка вказала, що вони їдуть з гостей від «Миколи», який працює начальником поліції у Львові, ставила претензії працівникам поліції чому вони їх зупинили, вказувала, щоб вони надали свої номери телефонів, щоб до них міг зателефонувати « ОСОБА_3 », який все вирішить (а.с. 5). Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння є: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці; звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Отже поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану. При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння. Як вбачається з наявного відеозапису у матеріалах справи, працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 , як водію пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, однак водій від огляду відмовився. Покликання апелянта на результати обстеження, які він самостійно пройшов для визначення стану наркотичного сп`яніння апеляційний суд до уваги не бере, оскільки ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду в медичному закладі для визначення стану наркотичного сп`яніння, а не за керування транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння. Доводи апелянта про відсутність доказів порушення ним ПДР, які надавали б підстави для зупинки транспортного засобу, не може бути підставою для скасування постанови. Апеляційний суд звертає увагу на те, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5 ПДР. Доводи ОСОБА_1 про те, що суть правопорушення, яке ставиться йому у провину є незрозумілим, оскільки не зазначено, який порядок проходження огляду йому було запропоновано, є безпідставним. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 поставлено у провину те, що він 25 червня 2023 року о 23:10 год. на вул. Приозерній, 3Е у м. Новояворівську, Яворівського району Львівської області, керував автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови, координація рухів, зіниці очей не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, проїхати в закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що викладена у ньому фабула адміністративного правопорушення відповідає об`єктивній стороні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Тобто, у протоколі викладено, які саме дії вчинив ОСОБА_1 , які відповідають диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також апеляційний суд погоджується із відхиленням суддею першої інстанції доводів ОСОБА_1 стосовно того, що він відмовився їхати в заклад охорони здоров`я в службовому автомобілі поліцейських, оскільки не довіряв їм та боявся, що вони можуть повезти його в невідомому напрямку і казав поліцейським, що готовий сам піти пішки в лікарню, оскільки саме на поліцейських покладено обов`язок доставити водія в заклад охорони здоров`я, а твердження про недовіру до поліцейських є надуманими та нічим необґрунтованими. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Постанову судді Яворіського районного суду Львівської області від 04 жовтня 2023 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах