Постанова 4851 № 480/7101/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2023 р. Справа № 480/7101/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2023, головуючий суддя І інстанції: О.М. Кунець, м. Суми, повний текст складено 24.07.23 у справі №480/7101/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, - період з 02.03.2019 року по 23.06.2023 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, - період з 02.03.2019 року по 23.06.2023 року, виходячи з середньомісячного грошового забезпечення за останні два календарні місяці служби, що передують місяцю звільнення з військової служби відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 08 лютого 1995 року №100. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 7 днів з дня отримання копії ухвали. Згідно вказаної ухвали, недоліки позовної заяви мали бути усунені шляхом подання позивачем до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками (листа з описом вкладення) або надати до суду копії позовної заяви з додатками для відповідача. На виконання вказаної вимог ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 року позивачем за допомогою системи "Електронний суд" було подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків (за підписом його представника), до якої додано докази підтвердження надсилання копії позовної заяви з додатками відповідачу. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії і додані до неї документи - повернуто позивачу. ОСОБА_1 , не погодившись з вищевказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу (за підписом його представника), в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 року у справі №480/7101/23, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачу є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що висновки суду першої інстанції є необґрунтованими та не відповідають фактичним обставинам справи, а також свідчать про проявлений надмірний формалізм. Зазначає, що підстав вважати, що позовна заява була надіслана не в повному обсязі, а саме без додатків немає. Копія поданої до суду позовної заяви з додатками, які у ній значаться, була в повному обсязі надіслана відповідачу. В свою чергу посилання суду першої інстанції на те, що у внутрішньому описі вкладення не міститься слів «разом з додатками» або те, що такі додатки повинні надсилатися окремо від самої позовної заяви з листом з описом вкладення є необґрунтованим, оскільки посилання на додатки містяться у самій позовній заяві та є невід`ємною частиною позовної заяви. Вказане свідчить також і про проявлений судом першої інстанції надмірний формалізм, оскільки додатки фактично були надіслані відповідачу. Посилається на правові позиції Верховного Суду, а також на практику Європейського суду з прав людини, викладену у певних його рішеннях. Вважає, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а вимоги скаржника неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню, просила суд відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 в повному обсязі, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №480/7101/23 залишити без змін. Відповідно до ч.2 ст.312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З урахуванням наведеної вище норми КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд першої інстанції, керуючись п.1 ч.4 ст.169 КАС України, виходив з того, що позивачем не у повному обсязі були виконані вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачу. Колегія суддів, не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів. Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України, у редакції станом на час спірних правовідносин), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до ч. 1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Як встановлено з матеріалів справи, підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 ухвалою суду першої інстанції від 14.07.2023 року було те, що в порушення норм 161 КАС України не подано до суду копії адміністративного позову з додатками для відповідачів та в порушення ст.44 КАС України не надано доказів направлення копії позовної заяви із додатками на адресу відповідачів листом з описом вкладення. При цьому, згідно вказаної ухвали недоліки позовної заяви мали бути усунені шляхом подання позивачем до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками (листа з описом вкладення) або надати до суду копії позовної заяви з додатками для відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. При цьому, відповідно до ч.9 ст.44 КАС України разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Підставою для повернення позовної ОСОБА_1 , згідно оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 24.07.2023 року було те, що 18.07.2023 представником позивача через систему "Електронний суд" подано заяву про усунення недоліків, до якої додано докази направлення відповідачу копії позовної заяви, разом з цим, усуваючи недоліки позовної заяви позивачем не надано до суду докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій доданих до позовної заяви додатків. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на наступне. Так, поданим до суду першої інстанції документом за допомогою системи "Електронний суд" є позовна заява з 7 додатками до неї. Колегія суддів зазначає, що позивачем на виконання ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 14.07.2023 року за допомогою системи "Електронний суд" було подано до суду першої інстанції заяву про усунення недоліків (за підписом його представника), до якої додано докази підтвердження надсилання представником позивача копії позовної заяви з додатками відповідачу (опис вкладення до листа АТ "Укрпошта", фіскальний чек АТ "Укрпошта") (а.с.17). Вказаний опис вкладення містить інформацію про найменування вкладення - позовна заява ОСОБА_1 по справі №480/7101/23 в 1 примірнику, кількість предметів - 5, оголошена цінність - 10 грн. Колегія суддів зазначає, що той факт, що в зазначеному вище опису вкладення до листа АТ "Укрпошта" міститься зазначення про відправлення відповідачу копії позовної заяви не дає підстав для однозначного висновку, що про те, що представником позивача була надіслана копія позовної заяви без додатків до неї. Посилання на вказані додатки (документи) міститься в позовній заяві, які є невід`ємною її частиною. Отже, визначені судом підстави для повернення позовної заяви ОСОБА_1 , які містяться в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, а саме те, що позивачем не надано до суду докази надсилання відповідачу листом з описом вкладення копій доданих до позовної заяви додатків, фактично мають формальний характер. Відтак, доводи суду першої інстанції про те, що позивачем не у повному обсязі були виконані вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху, є необґрунтованими. Доводи відповідача, викладені ним у відзиві на апеляційну скаргу, не спростовують наведеного вище. В контексті наведених вище висновків, колегія суддів зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.12.2018 року у справі №П/9901/736/18 наголосила, що виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Крім того, Верховний Суду у постанові від 29.09.2022 року у справі № 500/1912/22 звернув увагу на те, що надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В силу ч.5 ст.242 КАС України, колегія суддів враховує у даній справі висновки щодо застосування норм права, викладені у вказаних вище постановах Верховного Суду. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що ст.6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Також, у Рішенні Європейського суду з прав людини від 08.04.2010 у справі «Меньшакова проти України» (Заява № 377/02) у п.52 «Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (Рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ)». Отже, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Відповідно до ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті. Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Таким чином, з огляду на вказані вище висновки суду апеляційної інстанції, враховуючи порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №480/7101/23 підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 311, 315, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 у справі №480/7101/23 - скасувати. Направити справу №480/7101/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді З.О. Кононенко В.А. Калиновський