Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/10342/21

29.11.23 22-ц/812/1248/23 Справа номер 490/10342/21 Головуючий суду першої інстанції Шолох Л. М. Провадження номер 22-ц/812/1248/23 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 листопада 2023 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О. В., суддів: Самчишиної Н. В., Ямкової О. О., із секретарем судового засідання Голощаповою А. О., за участі: заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , особи, стосовно якої розглядається питання ОСОБА_3 , представника Органу опіки та піклування Бенерт Е. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2023 року, ухвалене о 17 год 45 хв у складі суду Шолох Л. М., ОСОБА_4 у приміщенні суду у м. Миколаєві, за заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 недієздатним, заінтересована особа Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст вимог У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав до суду вищезазначену заяву, яку обґрунтовував наступним. Він є сином ОСОБА_3 , який має стійке психічне захворювання, яке викликано стресом під час перебування у Демократичній Республіці Афганістан під час військових дій, і отриманням декількох черепно-мозкових травм, остання з яких була отримана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у 2010 році. ОСОБА_1 зазначав, що починаючи з 2018 року у його батька почалися напади збудження, які призводили до повної втрати самоконтролю, внаслідок чого він почав проявляти агресію, влаштовуючи скандали та бійки, після яких представники правоохоронних органів проводили з ним профілактичні бесіди. Наявність у ОСОБА_3 проблем із пам`яттю призводила до неможливості усвідомлювати ним значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_1 відмічав посилення антисоціальної поведінки ОСОБА_3 під час перебігу його хвороби, оскільки останній почав погрожувати вбивством співмешканцям, а зловживання алкогольними напоями на тлі його хвороби призвело до спроби самогубства, якому завадило втручання його близьких. 02 грудня 2021 року ОСОБА_3 було госпіталізовано у психіатричну лікарню. Заявник вказував, що його батько не усвідомлює значення своїх дій, не може керувати ними та потребує стороннього догляду, у зв`язку з чим виникає потреба у визнанні його недієздатним із призначенням йому опікуна, який в силу ст. 63 ЦК України має перебувати з такою особою у родинних відносинах. ОСОБА_1 зазначав, що він має можливість дбати про батька та доглядати його із забезпеченням необхідного лікування. Враховуючи викладене, заявник просив визнати ОСОБА_3 недієздатним та встановити над ним опіку, призначивши заявника його опікуном. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 недієздатним відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що дослідженими судом доказами не доведено наявності підстав для визнання ОСОБА_3 недієздатним. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 через свого представника подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його заяви. Обґрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_1 вказував на те, що можливість вирішення ОСОБА_3 повсякденних та побутових справ не свідчить про його повну дієздатність, оскільки під час загострення хвороби він не відповідає за свої дії, а тому потребує у таких випадках термінового лікування. Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 наполягав на тому, що його батько ОСОБА_3 не усвідомлює значення своїх дій та в силу свого захворювання має бути визнаний недієздатним із призначенням йому опікуна. Фактичні обставини справи, встановлені судом Згідно з свідоцтвом про народження заявник є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_5 . Відповідно до інформації Центрального районного відділу Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області від 04 вересня 2009 року ОСОБА_5 зверталася до відділу зі скаргою на дії ОСОБА_3 , з яким вони проживали за однією адресою: АДРЕСА_1 , щодо погроз фізичною розправою та застосування фізичної сили (а.с.6, 8). У 2016 та 2018 роках зі скаргами до правоохоронних органів щодо антигромадської поведінки ОСОБА_3 звертався його син ОСОБА_6 (а.с.9, 10). У 2021 році ОСОБА_3 у добровільному порядку був госпіталізований до психіатричного закладу, де перебував 17 днів. Діагноз: психоорганічний розлад, змішаний варіант, астенічний та психопатоподібний. Супутній: алкогольна енцифалопотія ІІ ст. з астено-невротичним синдромом, РПП внаслідок вживання алкоголю, вживання зі шкідливими наслідками; алкогольна гепатопатія (К 70.9); алкогольна міокардіопатія (І 42.6) на фоні ІХС. ГХ ІІ ст.; Атеросклеротичний кардіосклероз з порушенням ритму по типу мерехтливої брадіаритмії (мерехтіння передсердь) СН ІІ Б (І 25.1). Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 16 травня 2023 року №110 ОСОБА_3 страждає розладом особистості і поведінки органічної етіології змішаного (посттравматичного, інтоксикаційного) ґенезу з легким зниженням когнітивного функціонування. Психічний розлад ОСОБА_3 істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.60-65). Згідно з поданням Виконкому Миколаївської міської ради від 25 вересня 2023 року на розгляд суду запропоновано кандидатуру ОСОБА_1 , 1981 р.н., для призначення опікуном ОСОБА_3 , 1958 р.н., який проживає у квартирі АДРЕСА_2 , яка належала його померлим родичам (а.с.72). Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування Згідно з вимогами статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст.39, 40, 41 ЦК Українифізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це. Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка. Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до норм статті 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Стаття 296 ЦПК України передбачає, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (стаття 297 ЦПК України). Відповідно до ч.6 ст.300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Досліджені судом докази не дають категоричного висновку, що ОСОБА_3 має такий хронічний, стійкий психічний розлад, який позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Судовий експерт висловив думку, що ОСОБА_3 страждає психічним розладом, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Вказане експертом є підставою для обмеження цивільної дієздатності фізичної особи відповідно до ст.36 ЦК України, а не визнання її недієздатною. За такого суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 . Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України). Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанцій не спростовують. Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана через його представника ОСОБА_2 , залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий О. В. Локтіонова Судді Н. В. Самчишина О. О. Ямкова Повний текст постанови складено 29 листопада 2023 року.