Постанова 4811 № 442/4091/23
від 20.11.2023 ·Справа № 442/4091/23 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В. Провадження № 22-ц/811/2437/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Мікуш Ю.Р., суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В., секретар Cалата Я.І., з участю: представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Даньків О.В., представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Тацишин І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №442/4091/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в с т а н о в и в : 15 червня 2023 року позивач звернулася в суд із вказаним вище позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 21.06.2016 між нею та відповідачем укладено шлюб. За час перебування в шлюбних відносинах ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народився син ОСОБА_3 , який знаходиться на її утриманні. Оскільки їй одній важко утримувати сина, а відповідач не виконує свого батьківського обов?язку передбаченого ст.180 СК України, то вона змушена звернутися з даним позовом в суд. Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 липня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 в твердій грошовій сумі в розмірі 2200 грн щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті позову - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь держави 1073 гривні 60 копійок судового збору. Рішення суду оскаржила позивачка ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним та необґрунтованим. Визначений судом розмір аліментів є недостатнім для належного розвитку та утримання дитини. Ухвалюючи рішення, суд не врахував, що позивач є працездатним , на обліку у центрі зайнятості як безробітний не перебуває. Протягом п`яти років перебуває на заробітках за кордоном та його заробітна плата кожного місяця складає приблизно 2000 Євро. Відповідач не має інших дітей та витрачає зазначені кошти лише на свої потреби, незважаючи на те, що на нього покладений обов`язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття від якого він ухиляється. Стверджує, що аліменти в розмірі 15000 грн. забезпечать належний рівень утримання дитини та її розвиток. Звертає увагу, що відповідач не надав суду жодних доказів, які б давали можливість дійти висновку, що він не спроможний сплачувати аліменти у визначеному позивачем розмірі, тобто суд на власний розсуд задовольнив позов частково. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити. 10 жовтня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Тацишина І.Б. надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з підстав необгрунтованості доводів апеляційної скарги. Зазначає, що з 03 вересня 2021 року ОСОБА_2 перебуває на заробітках в Республіці Польща. Звертає увагу, що станом на даний час у ОСОБА_2 немає постійної роботи. Стверджує, що ОСОБА_2 завжди надавав, надає і буди надавати допомогу для належного утримання і розвитку свого сина. Зазначає, що доводи скаржника щодо наявності у ОСОБА_2 місячного доходу в розмірі 2000 євро жодним чином не підтверджені. Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Даньків О.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення представника відповідача адвоката Тацишин І.Б. на спростування доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення. Матеріалами справи та судом встановлено, щопозивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_2 . ОСОБА_1 , звертаючись в суд з даним позовом, стверджувала, що ОСОБА_2 , перебуваючи на заробітках, не надає жодних коштів на утримання сина. Визначаючи розмір аліментів які підлягають стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 , в сумі 2200 грн, суд виходив з тих підстав, що позивачем жодним чином не підтверджено доходи відповідача. З такими висновками колегія суддів погоджується частково та вважає наявними підстави для зміни оскаржуваного рішення в частині визначеного судом розміру аліментів. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків і традиційно закріплюється в сімейному законодавстві, покладається законом рівною мірою на обох батьків і такий обов`язок є безумовним. Закон не передбачає будь-яких спеціальних умов для виникнення обов`язку батьків з утримання своїх дітей. Батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, чи є батьки працездатними та чи є в них кошти, достатні для надання утримання. Тобто такий обов`язок превалює над можливістю платника таке утримання надавати. При цьому, в обов`язковому порядку судом враховуються всі обставини, які впливають на розмір аліментів. Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Згідно з положеннями ст.ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ч.1 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Представник відповідача адвокат Тацишин І.В. підтвердив, що ОСОБА_2 з 03 вересня 2021 року перебуває на заробітках в Республіці Польща. Мінімальна заробітна плата в Польщі від 1 січня 2022 року згідно офіційних даних становила 3010 злотих, а з 01 січня 2023 року заробітна плата становить 3490 злотих. Враховуючи суму аліментів на утримання дитини, яку позивачка просила стягувати 15000 грн., розмір прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, стан здоров`я позивачки та відповідача, розмір мінімальної заробітної плати на яку ОСОБА_2 може претендувати в Республіці Польща, перебуваючи на заробітках, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, інтереси та потреби малолітньої дитини, її вік, зумовлені її розвитком та станом здоров`я, сума аліментів в розмірі 7000 грн. на дитину буде достатньою для забезпечення надійного захисту інтересів дитини сторін, в зв`язку з чим, рішення Дрогобицького районного суду Львівської області від 07 липня 2023 року потрібно змінити в частині розміру аліментів. В решті рішення суду слід залишити без змін, як таке що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч.1 п.3 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Керуючись ст.ст. 374 ч.1п.2; 376 ч.1 п.3; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07 липня 2023 року змінити, виклавши абзац 1 резолютивної частини у такій редакції: Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , аліменти на утримання сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у твердій грошовій сумі в розмірі 7000 грн. (сім тисяч гривень) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 15 червня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 28 листопада 2023 року. Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк