Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/9971/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6156/23 Справа № 214/9971/21 Суддя у 1-й інстанції - Малаховська І. Б. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 листопада 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М. суддів Зубакової ПВ.П., Остапенко В.О., секретар судового засідання Гладиш К.І., сторони позивач ОСОБА_1 відповідач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс - КР», розглянув у відкритому судовому засіданні, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, без участі учасників справи, в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2023 року, ухваленого суддею Малаховською І.Б. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні), ВСТАНОВИВ У листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс - КР» про визнання недійсним протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку та договору про надання послуг з управління житловим багатоквартирним будинком. Просила визнати недійсним протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцем знаходження: АДРЕСА_1 / від 01 серпня 2018 року та договір про надання послуг з управління послуг з управлінням багатоквартирним будинком який було укладено між ТОВ «Житлосервіс-КР» та уповноваженим співвласником багатоквартирного будинку, поновити перебіг строку позовної давності та стягнути судові витрати з відповідача на свою користь. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що вона проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначена квартира належить їй, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності. З січня місяця 2019 року на її адресу почали надходити безпідставні повідомлення від ТОВ «Житлосервіс-КР» на підставі того, що 01 серпня 2018 року співвласниками вищезазначеного багатоквартирного будинку були проведені збори на яких розглядались питання щодо затвердження умов договору з управителем та визначення уповноваженої особи на подання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку на зберігання до виконавчого комітету КМР. Вищезазначені збори були запротокольовані протоколом зборів співвласників багатоквартирного будинку від 01 серпня 2018 року та із такого протоколу випливає, що у зборах приймали участь 58 мешканців будинку, внаслідок чого зазначені мешканці одноголосно затвердили всі умови договору про надання послуг з управителем багатоквартирним будинком які були викладені в проекті договору та затвердили, що рішенням зборів співвласників зазначеного багатоквартирного будинку встановлюються обов`язки для Управителя та співвласників вищезазначеного будинку умови, які є невід`ємними від змісту Договору, а саме надання повноважень уповноваженій особі співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_3 , щодо одноособового прийняття рішення від імені співвласників про зміну умов договору з Управителем , або доповнень до існуючих умов договору шляхом укладення із управителем додаткової угоди до договору із обов`язковим її оприлюдненням на загальнодоступному місці зазначеного багатоквартирного будинку, встановлення щомісячної ціни послуг, встановлення строку дії Договору один рік. Також зборами співвласників одноголосно було надано право (повноваження) управителю багатоквартирного будинку ТОВ «Житлосервіс - КР» повноваження на подання протоколу на зберігання до виконання КМР. Позивач вважає договір про надання послуг з управління багатоквартирним будиноком який був укладений з відповідачем та відповідним представником співвласників вищезазначеного багатоквартирного будинку є незаконним та безпідставним адже фактично вищезазначені збори співвласників багатоквартирного будинку ніколи не відбувались, а 58 осіб, на які посилається ТОВ «Житлосервіс КР » в протоколі від 01 серпня 2018 року, не були присутні під час зазначених зборів та будь-яке голосування з тих чи інших питань які пов`язані із порядком денним також не здійснювалося, підписи осіб які склали вищезазначений протокол містять ознаки підроблення. Крім того, під час проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 01 серпня 2018 року було грубо порушено процедуру проведення зборів співвласників багатоквартирного будинку за результатами яких прийняті рішення, оформлені протоколом від 01.08.2018 року, не були проведені у відповідності до ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», її як співвласника квартири не було повідомлено належним чином про дату та місце проведення зборів співвласників будинку. Також, не було розміщено у загальнодоступному місці будь-яких повідомлень щодо проведення зборів співвласників вищезазначеного будинку також не було. Як свідчить протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку від 01.08.2018 року, питання про вартість послуг які надає ТОВ «Житлосервіс» з управлінням вищезазначеним багатоквартирним будинком не розглядалося. Не обговорювалися та не затверджувалися умови зазначеного договору, на яких він міг бути підписаний уповноваженим представником будинку. На свої заяви до директора ТОВ « Житлосервіс-КР » від 20.06.2019 року та 25.06.2019 року позивач не отримала інформації про те, ким призначався ТОВ «Житлосервіс-КР» управителем будинку за адресою: АДРЕСА_3 та не надав копії рішення мешканців вищезазначеного будинку від 01.08.2018 року та копії договору, який укладений на підставі вищезазначеного протоколу. Позивач зазначила, що уповноважені представники будинку, які начебто підписували договір про надання послуг з ТОВ « Житлосервіс-КР », підписали його, не погодивши умови договору, які були предметом обговорення та голосування на зборах мешканців будинку. Поряд з цим, фактично на зборах залишилось невирішеним питання вартості послуг з управлінням будинку, яке відноситься до виключної компетенції зборів співвласників багатоквартирного будинку і вважається прийнятим за умови набрання відповідної кількості голосів згідно ч.6 ст.10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». З протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 01 серпня 2018 року не зрозуміло, чи мають ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відношення до будинку АДРЕСА_3 . Про ці обставини свідчить колективний лист співвласників будинку до директора ТОВ « Житлосервіс-КР ». Також, з зазначеного листа впливає, що мешканці будинку не знають за які послуги їм нараховується щомісячна плата. Вона вважає, що самі збори носили формальний характер, фактично не проводилися, про їх проведення мешканці будинку заздалегідь не повідомлялись, а підписання протоколу зборів мешканців вищезазначеного будинку від 01.08.2018 року не здійснювалося взагалі. Її було позбавлено можливості приймати участь у вирішенні питання щодо утримання будинку, не було повідомлено про результати зборів 01.08.2018 року. Позивач також зазначила, що про порушення свого права вона дізналась з січня 2019 року коли отримала повідомлення про наявність заборгованості по послугам ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС КР» офіційно на свою поштову адресу. В позовних вимогах просила суд поновити перебіг строку позовної давності, визнати недійсним протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_3 від 01 серпня 2018 року та договір про надання послуг з управління будинком від 30.09.2018 року, який був укладений між ТОВ «Житлосервіс-КР» та уповноваженою зборами співвласників багатоквартирного будинку особою - ОСОБА_4 , а також з відповідача стягнути витрати на правову допомогу 15 000 грн. Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2023 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс -КР» про визнання недійсним протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 01 серпня 2018 р. за адресою: АДРЕСА_1 та визнання недійсним договору про надання послуг з управління житловим багатоквартирним будинком від 30.09.2018 року, укладеним між ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІСКР» та уповноваженою зборами співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_4 . Судові витрати віднесені на рахунок позивача. Позивач ОСОБА_1 , будучи незгодною з ухваленим судовм рішенням подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність оскаржуваного судового рішення, ухваленого без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у повному обсязі задовольнити заявлені позовні вимоги та стягнути з відповідача на її користь витрати зі сплати судового збору. При цьому, позивач зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було дотримано строків розгляду справи чим порушено вимоги статті 275 ЦПК України. Окрім того, позивач наголошує на тому, що в ухвалі про залишення позову без руху не було судом зазначено жодної інформації з приводу належного або неналежного відповідача по справі. Скаржник зазначає, що у позовній заявні зазначалося про факт відсутності надання послуг з утримання будинку за договором про надання послуг з управління будиноком від 30.09.2018, що свідчить про те, що правочин з укладення договору не спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обомовлені, що є підставою для визнання такого правочину недійсним. Позивач вважає, що суд першої інстанції мав можливість частково задовольнити позов, визнавши недійсним договір про надання послуг з управління будинком від 30.09.2018, який було укладено між ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» та ОСОБА_4 , як уповноваженою зборами співвласників багатоквартирного будинку. Вказує, що суд не звернув уваги на те, що стороною договору про надання послуг з управління будинком є відповідач ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», а предметом даної справи є серед іншого визнання вказаного договору недійсним. Позивач вважає, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, якими позивач належним чином обґрунтувала свої позовні вимоги чим допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим рішення підлягає скасуванню. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті. Виходячи з вимог п.11 частини 3 статті 2 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 371 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги, а також зважаючи на вимоги ч.2 ст.372 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку позивачів та представників відповідачів в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга сторони позивача не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що відповідно до протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_3 від 01.08.2018 року, співвласники на зборах погодили і затвердили умови договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, викладені у проекті договору який зберігається та переданий ТОВ «Житлосервіс КР» і оприлюднений шляхом прочитання співвласниками, у тому числі вголос на зборах співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , та затвердили, що даним рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 у тому числі встановлюються такі обов`язкові для Управителя та співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 умови, які є невід`ємними від змісту Договору, а саме: надання повноважень уповноваженій особі співвласників будинку АДРЕСА_3 щодо одноособового прийняття іменем співвласників про зміст Договору з управителем або доповнень до існуючих умов Договору шляхом укладання з управителем додаткової угоди до договору із обов`язковим її оприлюдненням на загальнодоступному місці багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , встановлення щомісячних цін, послуг які викладені у Проекті, встановлення строку дії Договору на 1 рік. А також, вирішено питання про надання управителю багатоквартирного будинку ТОВ «Житлосервіс-КР» повноважень на подання протоколу на зберігання до виконавчого комітету КМР. В протоколі зазначено, що на зборах приймали участь 58 співвласників квартир багатоквартирного будинку, яким належать квартири або нежитлові приміщення будинку загальною площею 2 637,81 м.кв., загальна кількість співвласників будинку АДРЕСА_4 , загальна площа всіх квартир 3 860,90 м.кв. ( а.с. 24 25). Згідно свідоцтва про право власності на житло серії НОМЕР_1 від 20.03.2007 року та витягу з Реєстру про реєстрацію права власності від 05.06.2007 року ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 55,60 м.кв. (а.с. 26,27-28). Відповідно до договору про надання послуг з управління будинком від 30.09.2018 року, укладеним між ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІСКР» в особі директора Цопи Л.А. та уповноваженою зборами співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_4 , управитель ТОВ «Житлосервіс-КР» зобов`язується надавати співвласникам послуги з управління багатоквартирним будинком , що розташований за адресою за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються оплачувати управителю зазначені послуги, згідно з вимогами законодавства України та умовами Договору ( а.с. 76-83). Згідно повідомлення начальника управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради Карого І., від 29.08.2018 року, начальнику ТОВ «Житлосервіс-КР» Цопі Л.А., поданий згідно із заявою від 23.18.2018 року на зберігання протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 01.08.2018 року відповідно до частини дев`ятої статті 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» прийнято на зберігання до виконкому Криворізької міської ради ( а.с. 94). Також, представником відповідача до відзиву надано листи відповідь на заяви ОСОБА_1 від.11.10.2019 року та від 20.06.2019 року (з додатками конвертів адресата), з яких вбачається що листування відповідача на адресу позивача не вручено останній та повернуто за спливом строку зберігання поштових відправлень (а.с. 97-102). Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог до ТОВ «Житлосервіс-КР» в частині визнання недійсним протоколу загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_1 від 01 серпня 2018 року виходив з того, що позовні вимоги у цій частині пред`явлено до неналежного відповідача. Відмовляючи позивачу в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору про надання послуг з управління будинком від 30.09.2018 року, який було укладено в м.Кривий Ріг між ТОВ «Житлосервіс-КР» та ОСОБА_4 (як уповноваженою зборами співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 (на підставі протоколу співвласників багатоквартирного будинку від 01 серпня 2018 року), суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в задоволені позовних вимог про визнання недійсним протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 01 серпня 2018 р. відмовлено, відсутні підстави для визнання недійсним договору про надання послуг з управління будинком від 30.09.2018 року. При цьому, роз`яснив позивачу та її представнику, що вони мають право звернутися до суду з позовом до належного відповідача або відповідачів. За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи сторлони позивача, викладені в апеляційній скарзі вважає, що суд першої інстанції у повній мірі з`ясував всі обставини, які мають значення для справи, та виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі є законним і належним чином обґрунтованим. Так, судов встановлено, що позивач ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_5 . Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, визначений ч.2 ст.16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Відповідно до положень ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Частиною першої статті 215 ЦК України визначено , що недодержання стороною (сторонами) правочину в момент його вчинення цих вимог чинності правочину є підставою для його недійсності. Згідно норм ч.ч.2, 3 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Загальним правовим наслідком недійсності правочину (ст. 216 ЦК України) є реституція, яка застосовується як належний спосіб захисту цивільного права та інтересу за наявності відносин, які виникли у зв`язку із вчиненням особами правочину та внаслідок визнання його недійсним. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом. Особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину. У відповідності до положень ст.4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов`язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності. Згідно ст.6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники багатоквартирного будинку мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника; одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання; безоплатно одержувати інформацію про суб`єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом; ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії; на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника; інші права, визначені законом. Відповідно до положень ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: 1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; 2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; 3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням; 4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком; 5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт; 6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників; 7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком; 8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; 9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги). Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону. Збори співвласників у прийнятих в експлуатацію новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника). Рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення. За рішенням зборів співвласників повноваження щодо прийняття рішень стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників (співвласники квартир та нежитлових приміщень, розташованих в одному під`їзді або секції багатоквартирного будинку, тощо), за умови що при цьому не порушуються права інших співвласників, можуть бути передані цій групі співвласників. Такі рішення стосовно спільного майна приймаються зборами зазначеної групи співвласників у порядку, передбаченому частинами четвертою -шостою, восьмою - одинадцятою ст.10 Закону України «Про особливості здійснення права Власності у багатоквартирному будинку». Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо). Якщо одна особа є власником квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо), рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників усіх квартир та нежитлових приміщень відповідної групи (під`їзд, секція багатоквартирного будинку тощо). Відповідно до ч.4 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» колективний договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем такої послуги особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку. Такою уповноваженою особою може бути: співвласник багатоквартирного будинку; управитель багатоквартирного будинку; уповноважений орган управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку; правління житлово-будівельного кооперативу; інша фізична чи юридична особа, уповноважена рішенням співвласників (уповноваженого органу управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку). З копії протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку від 01 серпня 2018 р. видно, що «за» визначення управителя багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 , «за» проголосували 58 співвласників будинку, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2637,81 кв.м., тобто більше 50% від зазначеної площі будинку. Протокол підписаний ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . У позовні заяві позивач ОСОБА_1 зазначила відповідача по справі ТОВ «Житлосервіс-КР», оскільки вважає, що саме діями або бездіяльності останнього, були порушені її права пов`язані з участю у зборах співвласників багатоквартирного будинку, які відбулися 01 серпня 2018 року. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України). Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України). Згідно з частинами першою - четвертою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 березня 2021 року в справі №186/1436/16 (провадження №61-7006св19) вказано, що «у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження». Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову. Суд першої інстанції під час судового розгляду справи, встановивши підстави на які посилалася позивач у своїх позовних вимогах, а саме: порушення відповідачем порядку скликання, проведення зборів співвласників будинку, порушення порядку оформлення та оприлюднення протоколу про визначення управителя, які є підставами для з`ясування обставин порушення порядку проведення зборів співвласників будинку про визначення управителя у відповідності до вимог Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», дійшов правильного висновку, що ТОВ «Житлосервіс-КР» є неналежним відповідачем по даній справі, оскільки до його повноважень за договором не належать питання скликання, проведення зборів співвласників будинку, порушення порядку оформлення та оприлюднення протоколу про визначення управителя, у зв`язку з чим зазначені порушення прав позивача як співвласника квартири багатоквартирного будинку повинні бути предметом судового розгляду за позовом до інших співвласників квартир будинку, що допустили на думку позивача порушення її прав та інтересів коло яких визначає позивач відповідно до обраного способу захисту цивільного права. Встановивши наведені вище обставини, суд першої інстанції на законних підставах відмовив у задоволенні позову, оскільки суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, тоді, як ні представник позивача, ні позивач не скористалися своїми процесуальними правами та не звернулись до суду з клопотанням про заміну відповідача, чи залучення у справ співвідповідачів. Апеляційна скарга не містить доводів на спростування висновків суду першої інстанції, які є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні обставин справи судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права. Відповідно до ч.1. ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Керуючисьст.ст.367, 374, 375, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 травня 2023 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення складено 28 листопада 2023 року. Головуючий: Судді: