Постанова Одеський апеляційний суд № 521/21676/21

Номер провадження: 22-ц/813/3154/23 Справа № 521/21676/21 Головуючий у першій інстанції Гуревський В.К. Доповідач Громік Р. Д. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28.11.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Громіка Р.Д., суддів Дришлюка А.І., Сегеди С.М., розглянувши у спрощеному порядку без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Кредо» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 травня 2022 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Кредо» про відшкодування матеріальної шкоди, ВСТАНОВИВ: 1.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог. До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся з позовом ОСОБА_1 до ТДВ СК «Кредо», в якому просив стягнути з ТДВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 23638 грн 77 коп та судовий збір в сумі 908 гривень, посилаючись на такі обставини. ОСОБА_2 09 червня 2021 року о 15 год. 50 хв., керуючи автомобілем Volkswagen Tiguan ВН 747ІОА у м. Одеса на перехресті вулиці Люстдорфська дорога та вулиці Косівська в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, не дотримався безпечної дистанції та швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем TOYOTA Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду. В результаті ДТП автомобіль TOYOTA Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Факт отримання механічних пошкоджень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №083958, складеним інспектором УПП в Одеській області. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 липня 2021 року у справі №521/9393/21 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Volkswagen Tiguan НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована у ТДВ СК «КРЕДО», що підтверджується договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Полісом №201396543. 10 червня 2021 року надіслано до ТДВ СК «КРЕДО» повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку. 10 вересня 2021 року надіслано заяву про повідомлення суми страхового відшкодування та строків виплати, відповідь на яку не отримана. 01 грудня 2021 року за вих. №9971/1 ТДВ СК «КРЕДО» надіслало позивачу повідомлення про прийняте рішення за подією, яка мала місце 09 червня 2021 року, згідно якого вирішено виплатити позивачу страхове відшкодування (не враховуючи розмір франшизи) в розмірі 46450 грн 41 коп., з яким позивач не погоджується. Висновком експерта №135-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу TOYOTA RAV-4, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 25 червня 2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 09 червня 2021 року, визначено рівною 70089 грн 18 коп. У позові позивач вказував, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2 , його дії є неправомірними, між ними і завданою автомобілю марки TOYOTA RAV-4 шкодою є безпосередній причинний зв`язок. Відтак, обов`язок по відшкодуванню завданої матеріальної шкоди повинна нести ТДВ СК «КРЕДО» проте в межах визначеної в страховому договорі суми франшизи, а саме у розмірі 1500 гривень 00 коп, які підлягають стягненню на користь позивача. Враховуючи виплату погоджену та здійснену ТДВ СК «КРЕДО» у сумі 46450 грн 41 коп., позивач вважав, що стягненню підлягає сума 23638 грн 77 коп. Короткий зміст відзиву на позовну заяву. У відзиві на позовну заяву ТОВ СК «Кредо» вказує у своєму відзиві, що 09 червня 2021 року о 12 год. 50 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Tiguan ВН74710А під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Toyota Rav 4 НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 . Зазначена ДТП сталася з вини водія автомобіля Volkswagen Tiguan НОМЕР_2 , що підтверджується постановою Малиновського районного суду від 09 липня 2021 року по справі №521/9393/21. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Volkswagen Tiguan, д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у відповідача згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/201396543 від 29 вересня 2020 року (далі - Поліс ЕР/201396543). На підставі вказаного Полісу №ЕР/201396543 та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодування, у зв`язку із пошкодженням у ДТП належного йому на праві власності автомобіля TOYOTA Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідач вважав, що вимоги позивача до ТДВ СК «Кредо» є незаконними та необґрунтованими, оскільки не можуть бути відшкодовані страховою компанією на підставі норм чинного законодавства України з наступних підстав. Після отримання від позивача повідомлення про ДТП від 10 червня 2021 року у відповідності до вимог ч. 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідачем, із залученням оцінщика, у присутності Позивача був проведений огляд пошкодженого автомобілю Toyota Rav 4 НОМЕР_1 . Звіт складений суб`єктом оціночної діяльності, який має відповідні сертифікати, кваліфікаційні свідоцтва на право проведення оціночної діяльності. Вартістю відновлювального ремонту без урахування податку на додану вартість склала 47950,41. Відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик не зобов`язаний узгоджувати суму виплати із потерпілим у разу проведення оцінки. Виплата здійснювалась безпосередньо на банківський рахунок, тому сума відшкодування була виплачена без урахування податку на додану вартість у відповідності до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Страхове відшкодування було виплачено відповідачем позивачу, що підтверджується платіжним дорученням №8000, №8119. Відповідач також вказував на те, що звіт №135-21 від 25 червня 2021 року не може бути прийнятий до уваги, оскільки розрахунок здійснений з урахуванням ПДВ, а виходячи із норм законодавства, роз`яснень податковими органами та позицій судів щодо відсутності підстав для відшкодування позивачу ПДВ, оскільки ремонт пошкодженого автомобіля був проведений у неплатника ПДВ, то вказаний вище звіт не приймається до уваги. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Короткий зміст відповіді на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідачем не надано обґрунтованого розрахунку згідно якого сума страхового відшкодування визначена саме в розмірі 46450 грн 41 коп. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Однак, про проведену оцінку та суму нарахування позивача повідомлено не було. Отже, виходячи з того, що згоди щодо розміру та способу здійснення страхового відшкодування сторонами не досягнуто, позивач вважає за доцільне розмір страхового відшкодування розраховувати виходячи з висновку експерта №135-21. Висновком експерта №135-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу ТОУОТА RАV-4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 25 червня 2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 09 червня 2021 року визначено рівною 70089 грн 18 коп. Враховуючи виплату погоджену та здійснену ТДВ СК «Кредо» у сумі 46450 грн 41 коп, позивач вважає, що стягненню підлягає сума 23638 грн 77 коп. Стосовно заперечень щодо стягнення на користь позивача суми франшизи за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/201396543 від 29 вересня 2020 року зазначені вимоги позивачем не заявлялись. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 травня 2022 року позов ОСОБА_1 до ТДВ CК «Кредо» про відшкодування матеріальної шкоди задоволено. Стягнено з ТОВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 23638,00 грн. Стягнено з ТДВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 908,00 грн. Короткий зміст та доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ТДВ СК «Кредо» просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права. Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції не враховано те, що оскільки виплата страхового відшкодування за заявою позивача здійснювалась безпосередньо на його банківський рахунок, сума відшкодування була виплачена без урахування податку на додану вартість та страховик не є платником ПДВ в силу закону, тому у разі придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об`єкту чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту, якщо такий ремонт здійснюється у неплатника ПДВ, то розрахунок сум виплати страхового відшкодування здійснюється без врахування сум ПДВ. Однак у наданому позивачем звіті №135-21 від 25 червня 2021 року вартість матеріального збитку, завданого позивачу внаслідок пошкодження належного йому автомобіля склала 70089,18 грн з урахування ПДВ на матеріали та запчастини. Також скаржник зазначає, що звіт №1508-06-21 від 17 червня 2021 року, на підставі якого відповідачем було здійснено розрахунок страхового відшкодування повністю відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а також іншим нормативно-правовим актам та підлягає використанню, розрахунок страхового відшкодування відповідача здійснюється із дотримання норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та без порушення своїх зобов`язань відповідно до вказаного закону, та вважає, що відсутні підстави для доплати страхового відшкодування. Скаржник вважає, що вказаним законом не врегульовано питання доплати у зв`язку із проведенням потерпілим власної експертизи, якщо є різниця у сумі страхового відшкодування, а тому підстави для будь-якої доплати відсутні. Порядок розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України йдеться про те, що апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ціна позову у вказаній цивільній справі становить менш ніж сто розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а таким чином, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи. З врахуванням тривалої недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 16, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило збільшення строку розгляду справи по незалежним від суду причинам. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення виготовлене 28 листопада 2023 року. 2.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга скаржника підлягає частковому задоволенню за таких підстав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно до ч. 1 п. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 09 червня 2021 року о 15 год. 50 хв., керуючи автомобілем Volkswagen Tiguan ВН 747ІОА у м. Одеса на перехресті вулиці Люстдорфська дорога та вулиці Косівська в порушення вимог п. 13.1 Правил дорожнього руху, не дотримався безпечної дистанції та швидкості руху, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем TOYOTA Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався попереду. В результаті ДТП автомобіль TOYOTA Rav 4 д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та під його керуванням, отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Факт отримання механічних пошкоджень підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №083958, складеним інспектором УПП в Одеській області. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 липня 2021 року у справі №521/9393/21 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Volkswagen Tiguan НОМЕР_2 на момент ДТП була застрахована у ТДВ СК «Кредо», що підтверджується договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. 10 червня 2021 року надіслано до ТДВ СК «Кредо» повідомлення про подію, що має ознаки страхового випадку. 10 вересня 2021 року надіслано заяву про повідомлення суми страхового відшкодування та строків виплати, відповідь на яку не отримана. 01 грудня 2021 року за вих. №9971/1 ТДВ СК «Кредо» надіслало повідомлення про прийняте рішення по події, яка мала місце 09 червня 2021 року, згідно якого вирішено виплатити позивачу страхове відшкодування (не враховуючи розмір франшизи) в розмірі 46450 грн 41 коп. Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. ДТП, яке відбулось між сторонами по справі, є страховим випадком. Згідно ст. 22.1 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, в силу ст. 28 Закону це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним нищенням транспортного засобу. Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Згідно зі ст. 34.1 Закону страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. У відповідності до 36.1 Закону страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) і за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Згідно ст. 36.2 Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Частиною 1 ст. 990 ЦК України встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката). Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особі, відшкодовується виною особою. Тобто, обов`язок відшкодування шкоди виникає у особи, якщо її дії є неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок, та при наявності вини особи, яка завдала шкоду. Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Висновком експерта №135-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу TOYOTA RAV-4, реєстраційний номер НОМЕР_1 від 25 червня 2021 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 09 червня 2021 року, визначено рівною 70089 грн 18 коп. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зазначено, що Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. Судом першої інстанції правильно встановлено, що про проведену оцінку та суму нарахування позивача повідомлено не було. Виходячи з того, що згоди щодо розміру та способу здійснення страхового відшкодування сторонами не досягнуто, суд першої інстанції дійшов висновку, що розмір страхового відшкодування слід розраховувати виходячи з висновку експерта №135-21. Висновком експерта №135-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу ТОУОТА RАV-4, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 25.06.2021 вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 09 червня 2021 року визначено рівною 70089 грн. 18 коп. Враховуючи виплату погоджену та здійснену ТДВ СК «Кредо» у сумі 46540 грн 41 коп, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача стягненню підлягає сума 23638 грн 77 коп. Щодо стягнення на користь позивача суми франшизи за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/201396543 від 29 вересня 2020 року, то зазначені вимоги позивачем не заявлялись. Однак колегія суддів не може повністю погодитись із висновком суду першої інстанції щодо визначення розміру суми відшкодування матеріальної шкоди, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а саме суми податку на додану вартість, нарахованого на суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу та франшизи. Відповідно до пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість (далі ПДВ). При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, Ї МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування у розмірі 20 відсотків (підпункт «а» пункту 193.1 статті 193 Податкового кодексу України). Тобто вартість ремонту автомобіля з урахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є надавач послуг з ремонту автомобіля платником ПДВ. Таким чином, у разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ, позивач має право на відшкодування сплаченого ним податку за рахунок страхової компанії, якщо понесення витрат зі сплати цього податку буде підтверджено відповідними доказами. Так, відповідно до пояснень вказаних в ремонтній калькуляції №135-21 від 25 червня 2021 року, ціни вказано з +20%. Наведене свідчить, що розмір матеріального збитку (шкоди), заподіяного власнику автомобіля Toyota RAV-4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 09 червня 2021 року судовим експертом визначено з врахуванням податку на додану вартість. У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачем були понесені витрати зі сплати ПДВ, а тому колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відшкодуванню позивачу матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 09 червня 2021 року, з урахуванням ПДВ. Вирішуючи спір, суд першої інстанції не врахував наведених обставин, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про покладення на відповідача обов`язку сплатити позивачу грошові кошти які складають суму ПДВ. На виконання положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин колегією суддів враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі №755/7666/19 та від 22 грудня 2020 року у справі №565/1210/19. Таким чином вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota RAV-4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 09 червня 2021 року, без урахування суми ПДВ становить (16030,00 20%) + (15400,91 20%) + (87859,70 20%) х (1 0,56) = 56071,34 грн. Також щодо посилання суду першої інстанції на не стягнення на користь позивача суми франшизи за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/201396543 від 29 вересня 2020 року, так як зазначені вимоги позивачем не заявлялись, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування. Так, в даній справі позивач не заявляв позовної вимоги щодо стягнення франшизи з ОСОБА_2 , однак сума страхового відшкодування яка стягується з страхувальника повинна бути зменшена на суму франшизи, оскільки остання компенсується особою, відповідальною за завдані збитки. Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, рішення суду першої інстанції в указаній частині необхідно змінити, виключивши із суми матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з ТДВ «СК «Кредо» на користь позивача, на суму податку на додану вартість та суму франшизи, а саме з 23638,00 грн до 8120,93 грн (56071,34 (матеріальні збитки без ПДВ) 1500,00 (франшиза) 46450,41 (виплачена позивачу сума страхового відшкодування). Щодо доводів апеляційної скарги, що звіт №1508-06-21 від 17 червня 2021 року, на підставі якого відповідачем було здійснено розрахунок страхового відшкодування повністю відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, а також іншим нормативно-правовим актам та підлягає використанню, розрахунок страхового відшкодування відповідача здійснюється із дотримання норм Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та без порушення своїх зобов`язань відповідно до вказаного закону, та вважає, що відсутні підстави для доплати страхового відшкодування та, що вказаним законом не врегульовано питання доплати у зв`язку із проведенням потерпілим власної експертизи, якщо є різниця у сумі страхового відшкодування, а тому підстави для будь-якої доплати відсутні, то також доводи є безпідставними з таких підстав. Так, у постанові Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі N 753/21177/16-ц, судом зазначено, що усунути розбіжності при визначенні матеріального збитку можливо шляхом призначення у справі відповідної експертизи. Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку при визначенні розміру суми страхового відшкодування, в рахунок відшкодування матеріальних збитків, а тому апеляційна скарга ТДВ СК «Кредо» підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні в частині розміру суми стягнення. Розподіл судових витрат. Згідно із ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення чи ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви скаржником сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією про сплату №69793 від 21 грудня 2021 року (а.с.5), а за подання апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір у розмірі 1362,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №973 від 15 червня 2022 року (а.с.103). Враховуючи задоволення позовних вимог частково, з ТДВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 311,95 грн (8120,93 х 908,00 : 23638,00). Враховуючи задоволення апеляційної скарги частково, з ОСОБА_1 на користь ТДВ СК «Кредо» підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 894,08 грн (15517,07 х 1362,00 :23638,00). Порядок оскарження постанови суду апеляційної інстанції. У зв`язку з тим, що ціна позову в даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною і в силу вимог п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України ухвалене по ній апеляційним судом судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхової компанії «Кредо» задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 травня 2022 року змінити, зменшивши розмір суми страхового відшкодування в рахунок відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з 23638,00 грн (двадцять три тисячі шістсот тридцять вісім гривень 00 копійок) до 8120,93 грн (вісім тисяч сто двадцять гривень 93 копійки). В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхової компанії «Кредо» (код ЄДПРОУ: 13622789; місце реєстрації: проспект Моторобудівників, 34, м. Запоріжжя, 69068) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) суму судового збору за подання позовної заяви у розмірі 311,95 грн (триста одинадцять гривень 95 копійок). Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхової компанії «Кредо» (код ЄДПРОУ: 13622789; місце реєстрації: проспект Моторобудівників, 34, м. Запоріжжя, 69068) суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 894,08 грн (дев`ятсот вісімдесят чотири гривнi 08 копійок). Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складено 28 листопада 2023 року. Головуючий Р.Д. Громік Судді: С.М. Сегеда А.І. Дришлюк