Постанова Запорізький апеляційний суд № 332/3626/21

Дата документу 28.11.2023 Справа № 332/3626/21 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 332/3626/21 Головуючий у 1 інстанції: Козлова Н.Ю. Провадження № 22-ц/807/1873/23 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «28» листопада 2023 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Подліянової Г.С., Кочеткової І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: В вересні 2021 року АТ «Ідея Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 26 листопада 2013 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 910.25032, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 155 042,80 грн. зі сплатою 17,99% річних з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені графіком щомісячних платежів. Банк виконав зобов`язання за кредитним договором, відповідач у встановлений термін отриманий кредит не повернув та не сплатив нараховані відсотки та інші платежі, у зв`язку з чим має заборгованість станом на 30 червня 2021 року в розмірі 70 142,60 грн., з яких: прострочений борг 45 468,47 грн., прострочені проценти 974,64 грн., пеня 897,92 грн., дебіторська заборгованість 22 801,57 грн. На підставі зазначеного просило стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 70 142,60 грн. та судовий збір в розмірі 2270 грн. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2023 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 70 142 грн. 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» понесені судові витрати в розмірі 2270 грн. Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 05 липня 2023 року заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на повне погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. АТ «Ідея Банк» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що чинним законодавством не визначено обов`язкову форму розрахунку заборгованості, наданий розрахунок заборгованості виконаний з врахуванням умов кредитного договору та сплачених коштів, відповідач не надав іншого розрахунку. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2023 року апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, та ухвалою Запорізького апеляційного суду від 28 вересня 2023 року справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ЦПК України. Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову у справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Під час розгляду справи в апеляційному суді АТ «Ідея Банк» подало заяву про відмову в частині позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 23 669,49 грн., яка складається з: пеня 897,92 грн., дебіторська заборгованість 22 801,57 грн. Розглянувши вказану заяву, колегія суддів прийшла до наступного висновку. Частиною третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу (пункт 1 частини другої статті 49 ЦПК України). Відповідно до статті 373 ЦПК України, в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі. Згідно з частинами першої-третьої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом (пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України). Частиною другою статті 256 ЦПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині. Заява про відмову в частині позовних подана представником АТ «Ідея Банк» Карпець Ю.В., яка діє на підставі наказу АТ «Ідея Банк» від 28 жовтня 2022 року № Н/2022-1473 «Про самопредставництво АТ «Ідея Банк» в судах України», що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 102363499117 від 02 листопада 2022 року, з правом, в тому числі, відмови від позову повністю або частково. З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для прийняття відмови АТ «Ідея Банк» від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в розмірі 23 669,49 грн., у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає визнанню нечинним із закриттям провадження у справі в цій частині. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами частин першої-третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. З метою спростування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 АТ «Ідея Банк» долучило до відзиву на апеляційну скаргу детальний розрахунок заборгованості. З огляду на те, що АТ «Ідея Банк» відмовилось від частини позовних вимог, наданий розрахунок відповідає тій частині позовних вимог, на розгляді якої наполягає позивач, вказані в розрахунку суми узгоджується із зазначеними в долученій до позовної заяви довідці-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 910.25032 від 26 листопада 2013 року сумами, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для прийняття вказаного розрахунку. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 46 443,11 грн., яка складається з: прострочений борг 45 468,47 грн., прострочені проценти 974,64 грн., та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (ч. 4 ст. 376 ЦПК України). Матеріалами справи підтверджено, що 26 листопада 2013 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 910.25032 (а.с. 8). Згідно з п. 1.1., 1.2 кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит в сумі 155 042,80 грн. на строк 84 місяців. Кредит надається для фінансування купівлі позичальником транспортного засобу марки CITROEN, моделі С4, 2013 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , у сумі 146 960 грн., фінансування страхового платежу за договором добровільного страхування транспортного засобу № 0113-08020006 від 26 листопада 2013 року на умовах повного КАСКО, фінансування страхового платежу за страхування життя позивальника в сумі 8082,80 грн. Відповідно до п.3.1, 3.2, 3.3 Кредитного договору за користування кредитом позивальник сплачує річну змінювану процентну ставку в розмірі, що визначається як змінна частина ставки збільшена на 8,4900% (Маржу банку). Станом на день укладання договору змінна частина ставки, визначена за Рішенням Правління Банку, становить 9,5%, що разом з Маржою банку складає змінювану процентну ставку в розмірі 17,99%. Додатком № 1 до кредитного договору встановлений графік щомісячних платежів (а.с. 11), а додатком № 2 розрахунок сукупної вартості кредитування та реальної процентної ставки (а.с.13). Позивач повністю виконав зобов`язання згідно Кредитного договору, що підтверджується належним чином завіреними копіями меморіальних ордерів № 910.25032 від 28 листопада 2013 року на суму 155 042,80 грн. (а.с. 21). Згідно з довідкою-розрахунком АТ «Ідея Банк» станом на 30 червня 2021 року ОСОБА_1 має прострочену заборгованість на загальну суму 70 142,60 грн., яка складається з: прострочений борг 45 468,47 грн., прострочені проценти 974,64 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту 897,92 грн., дебіторська заборгованість 22 801,57 грн. 09 травня 2021 року АТ «Ідея Банк» направило ОСОБА_1 вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань №12.4.2/910.25032 від 05 травня 2021 року (а.с.17), що підтверджується списком згрупованих відправлень та описом вкладень у цінний лист (а.с.18,19,20), в якій повідомив розмір боргу. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За приписами частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Судом встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 910.25032 від 26 листопада 2013 року в розмірі 46 443,11 грн., яка складається з: прострочений борг 45 468,47 грн., прострочені проценти 974,64 грн. Розмір заборгованості підтверджується наданими позивачами доказами: довідкою розрахунком заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 910.25032 від 26 листопада 2013 року та розрахунком заборгованості. Колегія суддів не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 на виписку АТ «Ідея Банк» по рахунку, яка долучена до позовної заяви, оскільки вказана виписка містить лише відомості щодо внесення відповідачем коштів на погашення заборгованості за кредитним договором та розподілу вказаних коштів на погашення тіла кредиту та заборгованості по процентам. Відомості щодо нарахування сум тіла кредиту до сплати та сум нарахованих відсотків, які б давали можливість встановити чи здійснювалось відповідачем повне погашення нарахованих сум, виписка по рахунку не містить, а отже не є належним доказом щодо саме обставин наявності/відсутності заборгованості. Відповідач не надав доказів повного виконання ним зобов`язань по кредитному договору № 910.25032 від 26 листопада 2013 року, нараховану станом на 30 червня 2021 року заборгованість не спростував, власного розрахунку не здійснив. З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 910.25032 від 26 листопада 2013 року в розмірі 46 443,11 грн., яка складається з: простроченого боргу в сумі 45 468,47 грн., прострочених процентів в сумі 974,64 грн. Враховуючи те, що АТ «Ідея Банк» відмовилось від частини позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині визнано нечинним та закрито провадження у справі в цій частині, в резолютивній частині рішення суду першої інстанції вказано загальну суму заборгованості 70142,60 грн. без зазначення її складових, з метою недопущення виникнення декількох варіантів тлумачення судового рішення, що може призвести до утруднення чи неможливості його виконання, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині розміру заборгованості за кредитним договором № 910.25032 від 26 листопада 2013 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк», зазначивши розмір заборгованості 46 443,11 грн., яка складається з: прострочений борг 45 468,47 грн., прострочені проценти 974,64 грн. Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За приписами частин першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За приписами частини другої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги. При зверненні до суду з позовом АТ «Ідея Банк» сплатило судовий збір в розмірі 2270 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 4134363 від 12 липня 2021 року (а.с.5). За подання апеляційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 3405 грн., що підтверджується квитанцією № 3365-7433-3853-1076 від 25 вересня 2023 року (а.с.121). У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України АТ «Ідея Банк» має право на компенсацію відповідачем суми судового збору, сплаченого за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог, в розмірі 1503,02 грн., ОСОБА_1 має право на повернення з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги пропорційно позовним вимогам, від яких відмовилось АТ «Ідея Банк», в розмірі 574,50 грн. Керуючись ст. ст. 279, 368, 369, 373, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» про відмову в частині позовних вимог задовольнити. Прийняти відмову Акціонерного товариства «Ідея Банк» від позову до ОСОБА_1 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № 910.25032 від 26 листопада 2013 року в розмірі 23 669 (двадцять три тисячі шістсот шістдесят дев`ять) гривень 49 копійок, яка складається з: пеня 897 (вісімсот дев`яносто сім) гривень 92 копійки, дебіторська заборгованість 22 801 (двадцять дві тисячі вісімсот одна) гривня 57 копійок. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2023 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № 910.25032 від 26 листопада 2013 року в розмірі 23 669 (двадцять три тисячі шістсот шістдесят дев`ять) гривень 49 копійок, яка складається з: пеня 897 (вісімсот дев`яносто сім) гривень 92 копійки, дебіторська заборгованість 22 801 (двадцять дві тисячі вісімсот одна) гривня 57 копійок - визнати нечинним та закрити провадження у справі в цій частині. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2023 року у цій справі змінити в частині розміру заборгованості за кредитним договором № 910.25032 від 26 листопада 2013 року, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк», зазначивши розмір заборгованості 46 443 (сорок шість тисяч чотириста сорок три) гривні 11 копійок, який складається з: прострочений борг 45 468 (сорок п`ять тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 47 копійок, прострочені проценти 974 (дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 64 копійки. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» судовий збір в розмірі 1503 (тисяча п`ятсот три) гривні 02 копійки. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 574 (п`ятсот сімдесят чотири) гривні 50 копійок судового збору, сплаченого нею за подання апеляційної скарги, згідно з квитанцією № 3365-7433-3853-1076 від 25 вересня 2023 року про сплату судового збору на реквізити: одержувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101, рахунок IBAN: UA498999980313121206080008513, банк одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат), призначення платежу: *;101; НОМЕР_2 ;судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , на рішення від 01.02.2023 по справі 332/3626/21, Запорізький апеляційний суд. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складений 28 листопада 2023 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: Г.С. Подліянова І.В. Кочеткова