Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/10417/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 460/10417/23 пров. № А/857/11921/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Затолочного В.С., Ніколіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року (головуюча суддя: Гудима Н.С. місце ухвалення - м. Рівне) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- встановив: ОСОБА_1 , 27.04.2023 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у призначенні і виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка призначається вперше із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014, 2015, 2016 роки; - зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити з 11.11.2021 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019, 2020 роки та коефіцієнта її збільшенням на 1,14 (з 01.03.2022 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118) на 1,97 з 01.03.2022 (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168) відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з вересня 2016 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», з 11.11.2021 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає, що має право на пенсію з застосуванням середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто 2018-2020 роки, а тому призначення пенсії без врахування таких показників, на думку позивача, є необґрунтованим та протиправним. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 з 11.11.2021 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2018-2020 роки). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 11.11.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що таке прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що оскільки позивач з 2016 року став учасником правовідносин у сфері пенсійного страхування шляхом отримання пенсії за вислугою років, а тому підстави для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018-2020 роки відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутні. Крім цього, покликається на те, що суд першої інстанції мав застосувати строки позовної давності, які визначені у ст. ст. 122, 123 КАС України, оскільки пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначено 11.11.2021, а з цим позовом звернувся 27.04.2023. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Рівненській області, з 05.09.2016 йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». З 11.11.2021 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач, 14.03.2023 звернувся до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про перерахунок та виплату з 11.11.2021 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник, за 2018-2020 роки, з урахуванням вже проведених виплат. Листом від 12.04.2023 ГУ ПФУ в Рівненській області повідомило позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо непризначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати, що враховувався при обрахунку розміру пенсії 2018-2020 роки, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки 05.09.2016 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а тому призначення з 11.11.2021 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» слід розцінювати як таке, що відбулося вперше. Отже, відповідач зобов`язаний з 11.11.2021 призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, тобто з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки, позивачем не оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції в частині відмови в позовних вимогах, а тому предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду лише у якій позов задоволено. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закону № 1058-IV), визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. За приписами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск -сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлює, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Системний аналіз зазначених вище норм законодавства надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що частина третя статті 45 Закону № 1058-IV встановлює порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV. Разом з тим, судом апеляційної інстанції встановлено, що у спірних правовідносинах, позивачу з 05.09.2016 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». ОСОБА_1 11.11.2021 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до Закону № 1058-ІV та йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Докази того, що позивачу до звернення з вказаною заявою призначалася пенсія у відповідності до Закону № 1058-ІV відсутні. Отже, за встановлених обставин цієї справи, у контексті наведених вимог законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у випадку із заявою позивача від 11.11.2021, мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком у відповідності до Закону № 1058-ІV), оскільки, позивачу було призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачав інші підстави та порядок призначення пенсії. Наведений висновок, у подібних спірних правовідносинах щодо застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17, а також постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17, від 18.01.2019 у справі № 577/5237/16-а, від 10.04.2019 у справі № 211/1898/17, від 27.02.2020 у справі № 513/298/17, від 16.06.2020 у справі 127/7522/17, від 28.09.2022 у справі № 184/886/17. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що задовольняючи частково позов суд першої інстанції не звернув увагу на строки звернення до суду. Так, згідно з частинами першою - другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а висловила наступну правову позицію щодо строків звернення до суду: 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; 2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 11.11.2021 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до Закону № 1058-ІV та йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У подальшому, 14.03.2023 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за останні три роки, а саме 2018 - 2020 роки, як особі, яка вперше звернулася за призначенням вказаного виду пенсії. Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області листом від 12.04.2023 повідомило позивача про відмову у здійснення перерахунку пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2018, 2019, 2020 роки. Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом розгляду у цій справі є перерахунок пенсії позивача з 11.11.2021 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2018-2020 роки. Таким чином, про виплату пенсії, яка є щомісячним платежем, в меншому розмірі, ніж передбачено законом, та відповідно порушення своїх прав позивач мав дізнатись, отримуючи таку виплату за відповідний місяць. Натомість, позивач звернувся з цим позовом 27.04.2023. Крім того, отримання позивачем листа відповідача 14.03.2023, у відповідь на його заяву, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у цьому випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через рік після отримання пенсії за листопад 2021 року. Аналогічні висновки щодо застосування строку звернення у цій категорії справ викладено у постанові Верховного Суду від 18 травня 2023 року у справі № 560/19830/21. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в межах шестимісячного строку звернення до суду, тобто необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 27.10.2022 перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права, що відповідно до приписів ст. 317 КАС України є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області задовольнити частково. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі № 460/10417/23 скасувати в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 11.11.2021 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки та прийняти у цій частині нову постанову, якою позов задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити ОСОБА_1 з 27 жовтня 2022 року перерахунок та виплату пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018-2020 роки. Позовні вимоги за період з 11 листопада 2021 року по 26 жовтня 2022 року залишити без розгляду. У решті рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі № 460/10417/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. С. Затолочний В. В. Ніколін