Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/9333/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" листопада 2023 р. Справа№ 910/9333/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пономаренка Є.Ю. суддів: Руденко М.А. Барсук М.А. при секретарі судового засідання Гуменюк І.О., за участю представників: від позивача - представник не прибув, від відповідача - представник не прибув, розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/9333/23 (суддя Чинчин О.В., повний текст рішення складено 30.08.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" до Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" про визнання зобов`язання припиненим. Встановив наступне. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "МЕГАБАНК" про визнання зобов`язання припиненим. Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання зобов`язання за Договором про надання гарантії №406 від 29.10.2021 року припиненим шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог. Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/9333/23 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі враховуючи те, що відповідач знаходиться в процедурі ліквідації, а зарахування зустрічних однорідних вимог в силу положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в такому випадку забороняється. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року у справі №640/12723/22, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, визнано протиправним та скасовано Рішення №261-рш/БТ Правління Національного банку України від 02 червня 2022 року "Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних" Сторони не скористалися правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документа - ухвали суду про відкладення розгляду справи на 20.11.2023 до їх електронних кабінетів. Будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутніми у даному судовому засіданні від сторін до суду не надійшло. Слід також зазначити, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, певних пояснень суд не витребував. Враховуючи належне повідомлення сторін, а також з урахуванням того, що неявка їх представників в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, вона розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови. Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV. Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. 24.09.2021 року між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (Вкладник) було укладено банківського строкового вкладу юридичної особи №59/2021, відповідно до умов якого Вкладник розмішує у Банку грошові кошти у сумі 90000000 грн. строком з 24.09.2021 р. по 18.01.2022 р., а Банк зобов`язується на умовах та в порядку, встановлених Договором, нараховувати та сплачувати Вкладникові проценти за вкладом та повернути вклад. 29.10.2021 року між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" (Клієнт) було укладено Договір про надання гарантії №406, згідно з яким Банк надає Клієнту послуги з видачі тендерної гарантії на користь ТОВ "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ" (далі - Бенефіціар) з метою забезпечення виконання Клієнтом зобов`язання перед Бенефіціаром за закупівлею: Договором транспортування природного газу №1912000074 від 17.12.2019 на наступних умовах: сума Гарантії - 700 000 000,00 UAH, строк дії Гарантії - до 28 жовтня 2022 р. включно. Заявою №167-СЛ-40-0123 від 31.01.3023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" на підставі статті 601 Цивільного кодексу України повідомило Акціонерне товариство "МЕГАБАНК" про припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог: зобов`язання ТОВ "ЙЕ Енергія" перед АТ "МЕГАБАНК", яке виникло підставі та у відповідності до Договору про надання гарантії №406 від 29.10.21 припинені шляхом часткового зарахування зустрічних зобов`язань АТ "МЕГАБАНК" перед ТОВ "ЙЕ Енергія" в розмірі 7 019178,07 грн., яке виникло на підставі та у відповідності до Договору №59/20 банківського строкового вкладу юридичної особи (з виплатою проценті щомісяця) від 24.09.2021. У відповідь на вказану заяву відповідач листом №3368 від 02.03.2023 року повідомив про неможливість припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог під час ліквідації банку. Предметом даного позову є вимога позивача про визнання припиненими зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" за Договором про надання гарантії №406 від 29.10.2021 року, укладеним між Акціонерним товариством "МЕГАБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія", в розмірі 7 019 178 грн. 07 коп. шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Главою 50 Цивільного кодексу України визначені правові засади припинення зобов`язання. Так, статтею 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні положення закріплені також у ст. 601 ЦК України, згідно з якою зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України): - бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); - бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо); - строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Згідно статті 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Національного банку України №261-рш/БТ від 02 червня 2022 року "Про віднесення Акціонерного товариства "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних", віднесено АТ "Мегабанк" до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №383 від 02.06.2022 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Мегабанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку" розпочато процедуру виведення Акціонерного товариства "Мегабанк" з ринку і запроваджено тимчасову адміністрацію з 03.06.2022 по 02.07.2022 (включно). Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 22 червня 2022 року №423 щодо продовження тимчасової адміністрації в неплатоспроможному АТ "Мегабанк" на один місяць з 03 липня 2022 року по 02 серпня 2022 року (включно). Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21 липня 2022 р. №362-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Акціонерного товариства "Мегабанк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 21 липня 2022 р. №506 "Про початок процедури ліквідації АТ "Мегабанк" та делегування повноважень ліквідатора банку". Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора АТ "Мегабанк", визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", призначено провідного професіонала з управління активами та ліквідації відділу організації процедур ліквідації банків департаменту ліквідації банків Білу Ірину Володимирівну строком на три роки з 22 липня 2022 року до 21 липня 2025 року включно. Вимоги кредиторів прийматимуться протягом 30 днів з дня опублікування у газеті "Голос України" оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку за адресою: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053. Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про банки і банківську діяльність" особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, не має на меті отримання прибутку і не відповідає за зобов`язаннями банків. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч.1 статті 3 Закону). Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Згідно з ч.1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Частиною 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі. Відповідно до ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд зобов`язаний забезпечити збереження активів. Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Статтею 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що Фонд розпочинає процедуру ліквідації банку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку. Згідно з п.п.1, 8 ч.2 статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня початку процедури ліквідації банку припиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, наглядової ради і правління) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється. Керівники банку звільняються з роботи у зв`язку з ліквідацією банку; забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін. Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на правочини, зобов`язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону, та припинення зобов`язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується. Зарахування зустрічних однорідних вимог боржника, який одночасно є кредитором банку, що ліквідується, здійснюється під час задоволення Фондом відповідної черги акцептованих вимог кредиторів, до якої віднесені вимоги такого кредитора, за заявою кредитора банку і в сумі, що не перевищує суму акцептованих вимог за заявою банку; Положеннями статті 48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 вказаної статті, уповноважена особа Фонду з дня свого призначення здійснює такі повноваження складає реєстр акцептованих вимог кредиторів та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів. Тобто вказаний пункт статті 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" спрямований на захист боржника банку, під час ліквідації банку, який є одночасно і кредитором цього банку, шляхом надання можливості боржнику погасити свою заборгованість за кредитами, відсотками та заборгованість за борговими цінними паперами за рахунок коштів на поточних та/або депозитних рахунках боржника у банку, не застосовуючи норми статті 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". За змістом ст. 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду. Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці. Частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що законодавчі та інші нормативно правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов`язаннями банку із сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред`являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону. Отже, враховуючи те, що відповідач знаходиться в процедурі ліквідації зарахування зустрічних однорідних вимог в силу наведених положень Закону забороняється. При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог в процесі ліквідації банку є порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема, черговості задоволення вимог кредиторів банку, передбаченої ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". При цьому, задоволення вимог окремого кредитора-юридичної особи, заявлених поза межами ліквідаційної процедури банку, у тому числі на підставі судового рішення, не допускається, оскільки в такому випадку активи з банку виводяться, а заборгованість третіх осіб перед банком збільшується, що порушує принцип пріоритетності зобов`язань неплатоспроможного банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Стосовно посилань скаржника на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року у справі №640/12723/22, залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, яким визнано протиправним та скасовано Рішення №261-рш/БТ Правління Національного банку України від 02 червня 2022 року "Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних", слід зазначити наступне. Частиною 7 статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" розпочата процедура ліквідації банку не може бути зупинена/припинена, у тому числі в разі визнання протиправними (незаконними) та скасування індивідуальних актів Національного банку України та/або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що були підставою для її початку. Відповідно до статті 79 Закону України "Про банки і банківську діяльність" особливості оскарження рішень (індивідуальних актів) Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, про відкликання у банку банківської ліцензії та ліквідацію банку встановлюються Кодексом адміністративного судочинства України. Визнання протиправним (незаконним) та скасування індивідуального акта Національного банку України, зазначеного в частині другій цієї статті, або окремих його положень: не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи відновлення правового статусу цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення. Отже, нормами чинного законодавства України чітко визначено, що визнання протиправним та скасування Рішення №261-рш/БТ Правління Національного банку України від 02 червня 2022 року "Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних" не відновлює того становища банку, яке існувало до прийняття такого акта/рішення, включаючи правовий статус цього банку, та не відновлює становища/прав осіб, які були учасниками банку на момент прийняття такого акта/рішення. Таким чином, скасування Рішення №261-рш/БТ Правління Національного банку України від 02 червня 2022 року "Про віднесення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "МЕГАБАНК" до категорії неплатоспроможних" не призводить до можливості здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог в ситуації, яка наразі існує. Окрім наведеного, колегія суддів зазначає, що станом на час прийняття даної постанови ухвалою Верховного Суду від 30.10.2023 у справі №640/12723/22 зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року у справі №640/12723/22 до закінчення його перегляду у касаційному порядку. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача (апелянта). Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙЕ Енергія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 у справі №910/9333/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено: 24.11.2023 року. Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко Судді М.А. Руденко М.А. Барсук