Постанова 4872 № 915/28/22

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 листопада 2023 року м. ОдесаСправа № 915/28/22 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Колоколова С.І. суддів: Разюк Г.П., Савицького Я.Ф. Справа розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023, повний текст складено та підписано 07.08.2023 у справі №915/28/22 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» до відповідача: Фізичної особи-підприємця Подимова Олександра Миколайовича про: стягнення 264 873, 46 грн,- головуючий суддя - Смородінова О.Г. місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області ВСТАНОВИВ: У січні 2021 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Подимова Олександра Миколайовича, в якому просило суд стягнути з останнього вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу в розмірі 264873,46 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 01.01.2016 між AT «Миколаївгаз», як оператором ГРМ, та ФОП Подимовим О.М., як споживачем, було укладено Договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви -приєднання до умов договору розподілу природного газу по об`єкту Споживача, який знаходиться за адресою: м. Очаків, вул. Нікольська (Кірова), 3а. Відповідно до Робочого проекту газифікації кафе «Гілея» по вул. Кірова, 3а в м. Очаків Миколаївської області та будівельного паспорту внутрішньобудинкового газового обладнання на об`єкті споживача запроектовано та встановлено наступне газоспоживаюче обладнання: Плита газова (ПГ4)-2 шт.; Опалювальний прилад (Котел)-1 шт.; Лічильник газу типорозміру G-4-1 шт. 22.08.2019 під час проведення перевірки на об`єкті відповідача, працівниками позивача виявлено встановлення відповідачем несанкціонованого газопоживаючого обладнання, а саме: газової горілки потужністю 16 кВт, внаслідок чого перевищується діапазон обчислення вузла обліку природного газу. У зв`язку з чим відносно відповідача складено акт про порушення № 227- від 22.08.2019 року. Відповідно до акту про порушення № 227 від 22.08.2019, відповідача запрошено на засідання комісії Оператора ГРМ з розгляду зазначеного акту на 05.09.2019, яке в подальшому було перенесено на 19.09.2019. 19.09.2019 на засіданні постійно діючої комісії по розгляду Актів про порушення юридичними особами - споживачами природного газу, в присутності Споживача, із врахування розрахунку загальної потужності газопоживаючого обладнання було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 227 від 22.08.2019. В подальшому AT «Миколаївгаз» було здійснено нарахування необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості на підставі акту - розрахунку в розмірі 31800,82 м. куб. вартістю 264873,46 грн. Листом від 09.10.2019 року за вих. № 54003.1-СЛ-28724-1019 відповідачу направлено акт-розрахунок необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості, акт наданих послуг з розподілу природного газу та рахунок. При цьому вартість необлікованих об`ємів природного газу відповідачем не сплачена. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023р. по справі №915/28/22 (суддя Смородінова О.Г.) в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що Акт про порушення № 00000227 від 22.08.2019 не відповідає встановленим нормативно-правовим вимогам, оскільки вид зафіксованого в Акті порушення має бути конкретно встановленим. В даному ж випадку, суд вважає слушним зауваження відповідача про те, що акт не містить посилання щодо порушень на конкретну норму (пункт Кодексу газорозподільних систем). Крім того, з опису порушення, наведеного в акті неможливо встановити, де саме виконано самовільне під`єднання - до приладу обліку, чи після нього. Схематичне зображення порушення також відсутнє, хоча акт передбачає посилання на його складення у разі необхідності. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" звернулося до Південно-західного апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023р. по справі №915/23/22 та постановити нове рішення яким позовні вимоги АТ "Оператор газорозподільної системи "Миколаївгаз" задовольнити в повному обсязі. Зокрема, скаржник не погоджується з висновком суду, що Акт про порушення № 00000227 від 22.08.2019 не відповідає встановленим нормативно-правовим вимогам та зазначає, що порушення було конкретизовано у відповідності до нормативних вимог - вказано обставини і суть порушення, а посилання на норму Кодексу, на думку апелянта не обов`язкове. Щодо невірно зазначеної адреси в Акті про порушення № 00000227 від 22.08.2019 та в Акті перевірки б/н від 22.08.2019 року апелянт вказує, що це не суттєво, оскільки відповідач поставив свій підпис у даних актах, що на думку скаржника свідчить про згоду відповідача з їх змістом. Крім того, заявник апеляційної інстанції вказує, що суд першої інстанції безпідставно прийняв в якості доказу Акт від 22.09.2019, наданий відповідачем, оскільки вказаний акт є недопустимим доказом. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.09.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023, повний текст складено та підписано 07.08.2023 у справі №915/28/22; розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» ухвалено здійснювати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. У відзиві на апеляційну скаргу ФОП Подимов Олександр Миколайович просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 по справі №915/23/22 залишити без змін. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно із частиною третьою статті 270 Господарського процесуального кодексу України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржуване у справі рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом, 30.09.2015 року постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2494 було затверджено Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), який набрав чинності 27 листопада 2015 року. Пунктом 1 глави 1 розділу VІ Кодексу ГРС передбачено, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключенні до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи. Оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу (п. 4 гл. 1 Р. І Кодексу ГРС). Відповідно до п. п. 1, 3, 4, 7 гл. 3 Р. VІ Кодексу ГРС, договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключенні до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками, зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема, повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу. 01.01.2016 року між Акціонерним товариством «Миколаївгаз», як Оператором ГРМ, Фізичною особою-підприємцем Подимовим Олександром Миколайовичем, як Споживачем, було укладено Договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 09425MQOJVAP016 від 01.01.2016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) по об`єкту Споживача, який знаходиться за адресою: м. Очаків, вул. Нікольська (Кірова), 3а. Відповідно до Робочого проекту газифікації кафе «Гілея» по вул. Кірова, 3а в м. Очаків Миколаївської області та будівельного паспорту внутрішньобудинкового газового обладнання на об`єкті споживача запроектовано та встановлено наступне газоспоживаюче обладнання: Плита газова (ПГ4)-2 шт.; Опалювальний прилад (Котел)-1 шт.; Лічильник газу типорозміру G-4-1 шт. 22.08.2019 працівниками Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» (старший контролер Баранцева А.І. та слюсар АДС Бащенко В.В.) відносно Фізичної особи-підприємця Подимова Олександра Миколайовича було складено акт про порушення № 00000227, зі змісту якого вбачається, що під час проведення перевірки на об`єкті відповідача, за адресою м. Очаків, вул. Нікольська, 3 встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем: Несанкціоноване підключення газового приладу, самовільне підключення, а саме газової горілки - 16 кВт. Вказаний акт підписано відповідачем із зауваженнями такого змісту (мовою оригіналу): «Примерно 8 лет назад приобрели в Николаеве на рынке Колосе, хотели подключить, обратились в Очаковский райгаз на подключение, нам отказали в подключении, так как на это устройство нет документации соответственной и не соответствовано проэкту на газификацию. Не убрали устройство, так как особо не придали значения о нарушение». Відповідно до акту про порушення № 00000227 від 22.08.2019, Споживача запрошено на засідання комісії Оператора ГРМ з розгляду зазначеного акту на 05.09.2019, яке в подальшому було перенесено на 19.09.2019. 19.09.2019 на засіданні постійно діючої комісії по розгляду Актів про порушення юридичними особами - споживачами природного газу, в присутності Споживача, із врахування розрахунку загальної потужності газопоживаючого обладнання було прийнято рішення про задоволення акту про порушення № 00000227 від 22.08.2019. В подальшому Оператором ГРМ було здійснено нарахування необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості на підставі акту-розрахунку в розмірі 31800,82 м. куб. вартістю 264873,46 грн. Листом №54003.1-СЛ-28724-1019 від 09.10.2019 відповідачу направлено акт-розрахунок необлікованих об`ємів природного газу та їх вартості, акт наданих послуг з розподілу природного газу та рахунок. Матеріали справи свідчать про те, що у подальшому, Фізична особа-підприємець Подимов О.М. звернувся до АТ «Миколаївгаз» з заявою від 15.02.2021, за змістом якої просив надати реструктуризацію боргу у сумі 264873,56 грн за нарахування не облікованих обсягів по акту про порушення та погодити оплату за наведеним у заяві графіком. Позивач надав відповідь на вказаний лист, зазначивши, що не заперечує проти реструктуризації боргу. Водночас, вартість необлікованих об`ємів природного газу відповідачем сплачена не була, що і стало для позивача підставою для звернення до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права. Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу положень ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією та законами України, прав і законних інтересів юридичних осіб. Способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. За положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Предметом позову у даній справі виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу. Правове регулювання послуг з розподілу природного газу здійснюється відповідно до чинного законодавства України, зокрема Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», Кодексом газорозподільних систем (Затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 року № 2494, далі - Кодекс ГРС/ГРМ). Відповідно до п. 3 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ у разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення комерційного ВОГ (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку), розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення. Порядок складання акту про порушення та його розгляду передбачено главою 5 розділу XI Кодексу ГРМ відповідно до якого у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»). При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. При складанні акта-розрахунку враховується таке: 1) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період до 01 числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення (тобто до закритого балансового періоду), не потребує коригування (включення до) закритих періодів, а його вартість у повному обсязі має бути оплачена споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ. При цьому вартість природного газу визначається Оператором ГРМ: для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу; 2) розрахований відповідно до вимог цього розділу необлікований (донарахований) об`єм природного газу, що припадає на період після 01-го числа місяця, у якому прийнято рішення комісії щодо задоволення акта про порушення, не включається в баланс поточного календарного місяця за загальними правилами та має бути компенсована споживачем Оператору ГРМ за виключенням обсягів споживання, інформація про величину яких була передана Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГТС відповідно до положень Кодексу ГТС з метою визначення попередньої щодобової алокації відборів. Виключенням є об`єм природного газу, нарахований несанкціонованому споживачу та споживачу, у якого відсутній постачальник, вартість якого має бути оплачена Оператору ГРМ: для споживачів, що не є побутовими - середньоарифметичне значення маржинальної ціни придбання, визначеної Оператором ГТС відповідно до положень глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС, протягом періоду необлікованого природного газу; 3)при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу відповідно до підпункту 1 цього пункту має бути віднятий об`єм природного газу, фактично нарахований споживачу (інформація про обсяги споживання, яка була передана Оператором ГРМ на інформаційну платформу Оператора ГТС відповідно до положень Кодексу ГТС з метою визначення остаточної алокації щодобових відборів) протягом періоду порушення. Виключенням є несанкціонований відбір природного газу поза охопленням комерційного вузла обліку; 4)при розрахунку необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу пільги та субсидії, на які має право побутовий споживач, не враховуються. Вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі. Разом із тим, як вірно встановлено господарським судом, Акт про порушення №00000227 від 22.08.2019 не відповідає встановленим нормативно-правовим вимогам, оскільки вид зафіксованого в Акті порушення має бути конкретно встановленим. Вказаний акт не містить посилання щодо порушень на конкретну норму (пункт Кодексу газорозподільних систем). Крім того, з опису порушення, наведеного в акті неможливо встановити, де саме виконано самовільне під`єднання - до приладу обліку, чи після нього. Схематичне зображення порушення також відсутнє, хоча акт передбачає посилання на його складення у разі необхідності. Окрім того, навіть якщо брати до уваги словесне описання правопорушення у акті «Несанкціоноване підключення газового приладу, самовільне підключення…», також не зрозуміло про яке саме порушення йдеться, адже Кодекс ГРМ містить декілька видів несанкціонованого підключення, зокрема: - пп. 4 п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ: несанкціоноване підключення газових приладів на об`єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; - пп. 5 п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ: несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку). Як вбачається з тексту позовної заяви, позивач посилається на вчинення відповідачем порушення, передбаченого пп. 5 п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, разом із тим, зі змісту Акту № 00000227 від 22.08.2019 конкретно визначити яке порушення відповідачем було вчинено та зафіксовано (який вид несанкціонованого підключення) не видалося за можливе, відтак вести мову про обґрунтованість відповідних нарахувань не облікованого (донарахованого) природного газу за вказаним актом є передчасною та бездоказовою обставиною, про що вірно було вказано господарським судом. Крім того, зі змісту акту про порушення №00000227 від 22.08.2019 вбачається, що його складено на об`єкті за адресою: м. Очаків, вул. Нікольська,3, в той час, як об`єкт нерухомості, який використовується відповідачем, знаходиться за адресою: м. Очаків, вул. Нікольська,3 а. Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Разом з тим, вищевказаний акт про порушення не відповідає такій властивості доказів у господарському процесі як допустимість (ст.77 ГПК України), оскільки його складено із рядом дефектів і його зміст суперечить положенням Кодексу ГРМ, а отже він не може вважатись належним доказом обставин на яких ґрунтується позиція позивача. Крім того, слід зазначити, що матеріали справи містять наданий позивачем Акт від 22.08.2019, оформлений комісією у складі Подимова Олександра Михайловича , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , у присутності працівників АТ «Миколаївгаз» ОСОБА_6, ОСОБА_5 про те, що за адресою м. Очаків, вул. Нікольська, 3а знаходиться газова горілка без документів, яка не підключена до системи газопостачання та не має витяжки, що унеможливлює її використання. При огляді застосовано фото фіксацію і фотографії додано до акту. Слід звернути увагу, що старший контролер Баранцева Л.І. виступала також підписантом Акту про порушення, на підставі якого заявлені позовні вимоги. Обставини викладені у вказаному акті позивачем не спростовані, доказів щодо відсутності у працівників АТ «Миколаївгаз» повноважень на його складання суду не надано. Крім вищевикладеного слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів, що підтверджують марку, модель газової горілки (щодо несанкціонованого підключення якої складено відповідний акт), також відсутні будь-які документи, або інші відомості, які б могли ідентифікувати цю горілку як таку та визначити її потужність. Звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не спростував висновки суду першої інстанції, не довів порушення судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого ним судового рішення. Також, апелянтом не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції. Порушення судом першої інстанції норм процесуального права при вирішенні даного спору по суті, судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому доводи скаржника в цій частині не приймаються до уваги. Принцип змагальності (ст. 13 ГПК України) та принцип рівності сторін (ст. 7 ГПК України), які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Місцевим господарським судом при прийнятті рішення було дотримано вказаних принципів та забезпечено сторонам справедливий судовий розгляд, взято до уваги інтереси учасників справи та почуто їх, що відповідає вимогам ГПК України та п. 1 ст. 6 Конвенції. Згідно зі статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58). Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок. З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги. З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів ПОСТАНОВИЛА: 1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Миколаївгаз» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.08.2023 у справі №915/23/22 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 27.11.2023р Головуючий суддя С.І. Колоколов Суддя Г.П. Разюк Суддя Я.Ф. Савицький