LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4815567/1144/23

від 24.11.2023 ·
Резолютивна:Постанову Острозького районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Котюк Т.А. в інтересах ОСОБА_1 без задоволення.

Рівненський апеляційний суд ___________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 листопада 2023 року м. Рівне Суддя Рівненського апеляційного суду Полюхович О.І., з участю: захисника Котюк Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи за апеляційною скаргою захисника Котюк Т.А. поданої в інтересах ОСОБА_1 на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2023 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №120668 від 17.06.2023 року слідує, що 17.06.2023 близько 21:30 год. в м. Острог по вул. Гальшки Острозької, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Mercedes Benz E 220 D", реєстраційний номер НОМЕР_1 та вживав алкоголь після ДТП, яка відбулася 17.06.2023 о 21:30 год. в м. Острог по вул. Гальшки Острозької за його участю. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.10 Є ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене за ч.4 ст.130 КУпАП. В ході судового розгляду вищевказаного протоколу в суді першої інстанції з врахуванням пояснень свідка ОСОБА_2 та самого ОСОБА_1 місцевий суд перекваліфікував дії останнього на ч.1 ст.130 КУпАП вказавши, що ОСОБА_1 за вказаних обставин керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 17.06.2023 року о 21:30 год. водій ОСОБА_1 в м. Острог по вул. Гальшки Острозької, керуючи автомобілем "Mercedes Benz E 220 D", реєстраційний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості руху та здійснив зіткнення з автомобілем "BMW Х5", реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Не погодившись з постановою суду захисник Котюк Т.А. в інтересах ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку. Доводить, що в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено вірну кваліфікацію, а натомість вказано, що дії особи кваліфіковані органом, що склав протокол, як ч.1 ст.124 КУпАП, однак сама частина перша відсутня у ст.124 КУпАП. Вказує, що місцевим судом було грубо порушено ст.6 Конвенції прав та основоположних свобод, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП мав би розглядатися виключно тільки в межах обставин і кваліфікації дій, які виклав сам автор протоколу. Заслухавши доводи захисника Котюк Т.А. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Із змісту ст.280 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо. Вказані вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції були дотримані. Згідно ст.124 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується порушення пункту 12.1 ПДР України. Відповідно до п.12.1 ПДР під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Виходячи з аналізу та оцінки схеми до схеми місця ДТП від 17.06.2023 року, характеру ушкоджень транспортних засобів, письмових пояснень ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , постанови слідчого СВ BП №1 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області Случика В.С. від 23.02.2023 про закриття кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що ДТП мала місце при визначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставинах. Таким чином, висновки суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка. Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння при встановлених судом обставинах підтверджуються, актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6), результатом огляду за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6810», відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння з показником 1,20 ‰проміле(а.с.3), відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано проходження огляду (а.с.15). З наявних відео файлів нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 визнав факт вживання алкогольних напоїв (файл час 01:25), не заперечував щодо проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, погодився з результатом огляду та відмовився від проходження огляду у медичному закладі (файл export час 04:30). Також вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв стверджується його поясненнями наданими у клопотання про закриття провадження у справі, згідно яких останній вживав пиво перед тим як сісти за кермо (а.с.66). Доводи апеляційної скарги про те, що місцевим судом було грубо порушено ст.6 Конвенції прав та основоположних свобод, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.130 КУпАП мав би розглядатися виключно тільки в межах обставин і кваліфікації дій, які виклав сам автор протоколу також не заслуговують на увагу виходячи з наступного. Так, дійсно у КУпАП відсутня норма, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві. Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11 жовтня 2011 №10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення". У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. Частиною першою ст.130 КупАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У даній справі встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за який відповідальність регламентована ч.1 ст.130 КУпАП, відповідно й особа, яка вчинила це адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. При цьому, враховуючи, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 1 КУпАП, крім іншого, є і запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, слід дійти висновку, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в протоколі, однак лише в частині зміни правової кваліфікації правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження. З позиції Верховного Суду в постанові від 19 жовтня 2021 в справі №552/2540/20 витікає, що межі повноважень суду щодо перекваліфікації/зміни кваліфікації допускаються лише в бік покращення становища особи, зокрема шляхом застосування закону про менш тяжке діяння. Закриття судом провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій не узгоджується із завданнями судочинства. Відмова від переслідування особи за наявності у її діях ознак іншого караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред`явлено звинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного і створить умови для повторної віктимізації. За наведених обставин, враховуючи, що перекваліфікація інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення призвела до пом`якшення відповідальності, апеляційний суд приходить до висновку про правильність такої перекваліфікації та вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому перекваліфікація дій не порушує прав ОСОБА_1 та не змінює обставин правопорушення, зафіксованих в протоколі про адміністративне правопорушення. За наведених обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Стягнення суддею накладене з врахуванням положень ст.ст.33, 36, 38 КУпАП в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП. Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ: Постанову Острозького районного суду Рівненської області від 02 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Котюк Т.А. в інтересах ОСОБА_1 без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»