Постанова Львівський апеляційний суд № 944/4731/23

Справа № 944/4731/23 Головуючий у 1 інстанції: Колтун Ю.М. Провадження № 33/811/1588/23 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю ОСОБА_1 та захисника Малетина А.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Малетина Андрія Ярославовича на постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого у військовому містечку «ЛОЖНЕ», військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ) військовослужбовця військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «старший сержант», до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.172-15 КУпАП, встановив: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.172-15 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 19.07.2023 о 10 год. 35 хв. в с.Дубровиця по вул.Середина, 38 Яворівського району Львівської області керував автомобілем марки «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_3 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується висновком лікаря №43 від 19.07.2023 КНП «НЛ ім.Ю.Липи» НМР, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, військовослужбовець призваний під час мобілізації головний сержант - командир відділення взводу охорони роти охорони старший сержант ОСОБА_1 в порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних сил України та розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 №45 від 26.06.2023 щодо заборони використання власного транспорту в службовий час, в службовий час залишив межі розташування роти охорони та ВМ «ЛОЖНЕ» військової частини НОМЕР_2 , на власному автотранспорті марки «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_3 в с.Дубровиця, Яворівського району, Львівської області, 19.07.2023 близько 10 год. 30 хв. був затриманий за кермом власного автотранспорту працівниками поліції та Західним територіальним управління ВСП. 3 метою проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 було доставлено до КНП «НЛ ім. Ю. Липи». Відповідно, старший сержант ОСОБА_1 порушив вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №45 від26.06.2023, тобто своїми діями вчинив військове адміністративне правопорушення в умовах особливого періоду передбачене частиною 2 статті 172-15 КУпАП, недбале ставлення військової службової особи до військової служби. Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області Колтуна Ю.М. від 02.10.2023 справу №944/4860/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.172-15 КУпАП на підставі ст. 36 КУпАП об`єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення із справою №944/4731/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Малетин А.Я. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а справу закрити в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. До апеляційної скарги додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування пропуску строку покликається на те, що повний текст постанови підписано суддею 05.10.2023. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що відеозапис не є безперервний; не зафіксовано факту керування транспортним засобом; не зафіксовано відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці; не допитані свідки; немає направлення, виписаного поліцейськими для проходження огляду в медичному закладі; судом не взято до уваги покази свідка ОСОБА_2 про те, що саме він, а не ОСОБА_1 керував автомобілем. Звертає увагу, що в об`єднаній справі є два різні за змістом екземпляри протоколів про адмін істративне правопорушення серії ААД №016376, в одному з них не вказано час, коли його складено, а також не зазначено конкретного часу вчинення правопорушення та навіть не вказано який саме пункт правил дорожнього руху ОСОБА_1 порушив. Заслухавши думку ОСОБА_1 та захисника Малетина А.Я., на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що пропущений на оскарження судового рішення строк необхідно поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення із наступних підстав. Апеляційний суд, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.172-15 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: -даними протоколів про адміністративні правопорушення від 19.07.2023 серії ААД № 016376 та від 22.07.2023 серії А 3618 № 154, які складені уповноваженими на те особами, а їх зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протоколи містить виклад суті адміністративних правопорушень, виходячи з характеру вчинених дій; є вказівка на порушення вимог п. 2.9а ПДР та посилання на ч. 1 ст. 130 КУпАП та відповідно вказівка на порушення вимог розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №45 від 26.06.2023 вчинених в умовах особливого періоду та посилання на ч. 2 ст. 172-15 КУпАП; при цьому протоколи були підписані особами, які їх склали; -висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.07.2023 № 43; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , згідно яких 19.07.2023 в с.Дубровиця поблизу магазину водій автомобіля марки «AUDI A4», д.н.з. НОМЕР_3 , який був у одягнений військову форму, грубо порушив ПДР, в подальшому встановлено, що це ОСОБА_1 . При спілкуванні від останнього було чути різкий запах алкоголю, також мав явні ознаки алкогольного сп`яніння: почервоніння очей, нечітка мова, нестійка хода. Згодом було викликано працівників поліції для складання протоколу; -рапортом від 19.07.2023 старшого інспекторачергового СМ Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області Лойко І.Я., згідно якого 19.07.2023 о 10:43 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 19.07.2023 в с.Дубровиця Яворівського району, водій автомобіля «AUDI A4» керував ним у стані алкогольного сп`яніння. Заявник з військової служби правопорядку ОСОБА_4 затримав водія біля магазину «Продукти»; -письмовими поясненнями військовослужбовців ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , згідно яких 19.07.2023 їм стало відомо, що старшого сержанта ОСОБА_1 було затримано в с.Дубровиця Яворівського району за кермом власного авто марки «AUDI A4», останній проігнорував розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 щодо заборони використання власного автотранспорту в службовий час. Згодом старшого сержанта ОСОБА_1 доставлено в розташування роти, за зовнішніми ознаками він перебував в стані алкогольного сп`яніння; -актом про відмову від дачі пояснень, підписання протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів від 19.07.2023; - відеозаписом на DVD-R диску з нагрудних камер спостереження працівників поліції. Твердження апелянта стосовно того, що до матеріалів справи долучено компакт- диск, на якому міститься лише фрагменти відеозапису із нагрудної камери працівників поліції, що на думку апелянта свідчить про те, що працівники поліції під час проведення відеозйомки процедури складання адміністративного матеріалу порушили принцип безперервності її застосування, а тому такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, не є слушними, так як на ньому зафіксовано цілком всю подію фіксації правопорушення, сама якість зйомки є достатньою та такою, що виключає жодні сумніви щодо оцінки тих подій, які на запису зафіксовано. Апеляційний суд вважає, що зафіксована на відеозаписі інформація є достатньою та об`єктивно підтверджує обставини, що мають значення для справи та узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції відеозапис поліцейського обґрунтовано прийнятий як належний та допустимий доказ. Перевіряючи доводи апелянта про те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем та не зафіксовано відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці, то апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими, оскільки такі спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 М За таких обставин, факт керування автомобілем ОСОБА_1 підтверджується сукупністю та узгодженістю доказів зібраних у справі, які дають об`єктивні підстави вважати, що саме ОСОБА_1 19.07.2023 року керував автомобілем. Судом першої інстанції версія сторони захисту з цього приводу була ретельна перевірена та обґрунтовано відхилена, з наведенням відповідних мотивів в оскаржуваній постанові. Суд апеляційної інстанції ставиться критично до таких доводів апелянта та розцінює їх як обраний спосіб захисту та спробу уникнути відповідальності, а заперечення апелянтом факту керування транспортним засобом при обставинах, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові суду, є безпідставні. Доводи апелянта про те, що свідки не допитані, не заслуговують на увагу, оскільки у суді першої інстанції клопотання адвокат Малетина А.Я. в частині виклику свідків задоволено. На виклики у судові засідання для допиту у якості свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_5 не з`явилися. Свідок ОСОБА_3 подав заяву в якій повідомив, що перебуває в районі виконання завдань за призначенням (на сході України), просив не викликати його в судові засідання по справі та підтвердив раніше надані ним пояснення працівникам поліції. Підстави ставити під сумнів письмові пояснення цих свідків, відсутні, оскільки ці пояснення є послідовними і повністю узгоджуються як між собою, так і з відомостями, котрі слідують з документів, що містяться в матеріалах справи та є доказами вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги в цілому повторюють пояснення аналогічні тим, що викладені ним письмово у клопотанні захисника Малетина А.Я., які були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з якою апеляційний суд погоджується. З огляду на те, що вивченням матеріалів справи не встановлено даних, які б свідчили про неповноту чи необ`єктивність дослідження судом обставин справи про адміністративні правопорушення, не має підстав вважати, що в ньому допущена суттєва неповнота судового розгляду. Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП, ч.2 ст.172-15 КУпАП, є правильною. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи. З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Яворівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2023 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: поновити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Малетину Андрію Ярославовичу строк апеляційного оскарження постанови Яворівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2023 року. Постанову судді Яворівського районного суду Львівської області від 02 жовтня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.172-15 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Малетина Андрія Ярославовича без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф.Романюк