Ухвала КАС ВС № 560/6761/22
від 27.11.2023 · АдміністративнаУХВАЛА 27 листопада 2023 року м. Київ справа №560/6761/22 адміністративне провадження № К/990/32616/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №560/6761/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення повного розрахунку при звільненні, а саме - невиплати у день звільнення індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за речове майно, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку; - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати йому середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 жовтня 2018 року до 26 травня 2022 року; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити йому в повному обсязі середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 жовтня 2018 року до 26 травня 2022 року з одночасною компенсацією сум податку доходів фізичних осіб; - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплачених в строки індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за речове майно, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку за весь час затримки виплати; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити йому в повному обсязі компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплачених в строки індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за речове майно, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку за весь час затримки виплати. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення повного розрахунку при звільненні: невиплати у день звільнення індексації грошового забезпечення, грошової компенсації за речове майно, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 жовтня 2018 року до 26 травня 2022 року включно. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати і виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 жовтня 2018 року до 26 травня 2022 року включно у сумі: 87 058,90 грн (з відповідними відрахуваннями загальнообов`язкових платежів). Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплачених в строки індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку за весь час затримки виплати. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплачених в строки індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку за весь час затримки виплати. У задоволенні решти позовних вимог, а саме щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплачених в строки грошової компенсації за речове майно - відмовлено. Не погоджуючись із оскаржуваними судовими рішеннями в частині розрахунку середнього заробітку, позивачем подано касаційну скаргу. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду касаційної інстанції клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів; уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини 4 статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України. Одночасно скаржнику було роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута, а в частині невиконання вимог статті 332 КАС України у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. 06 листопада 2023 року від ОСОБА_1 на виконання ухвали про залишення без руху надійшла заява про поновлення строку, у якій скаржник вказує на те, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в державі запроваджено правовий режим воєнного стану. Скаржник звертає увагу на те, що він проходить службу в Збройних Силах України на посаді заступника командира батареї з морально-психологічного забезпечення, що підтверджується копією посвідчення офіцера НОМЕР_1 та з 13 жовтня 2023 року перебуває в зоні проведення бойових дій в Україні. Враховуючи зазначене просить поновити строк на касаційне оскарження. Вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження суд виходить з наступного. Згідно приписів частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Розглянувши клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин такого пропуску та наявність підстав, передбачених частиною третьою статті 329 КАС України для його поновлення. 06 листопада 2023 року від скаржника на виконання ухвали про залишення без руху надійшла уточнена касаційна скарга на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №560/6761/22. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). За доводами касаційної скарги скаржник висловлює незгоду з оскаржуваними судовими рішення в частині застосування принципу співмірності при обрахунку середнього заробітку. В уточненій касаційній скарзі скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України). В ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, Суд роз`яснював, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях. Незважаючи на роз`яснення Верховного Суду, які викладені в ухвалі від 16 жовтня 2023 року, скаржник в уточненій касаційні скарзі вчергове не зазначає, ані постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваних судових рішеннях, ані висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Отже, уточнююча касаційна скарга не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. За змістом уточнюючої касаційної скарги скаржник також посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України). В ухвалі про залишення касаційної скарги без руху, Суд роз`яснював, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Незважаючи на роз`яснення Верховного Суду, які викладені в ухвалі від 16 жовтня 2023 року, заявником зазначено про необхідність відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду, однак не зазначає, ані самої постанови, ані підстав відступлення від правового висновку, викладеного у ній. Тому посилання скаржника не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Доводи в уточненій касаційній скарзі зводяться до цитування пунктів 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України без належного обґрунтування щодо кожного з них. При цьому, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц викладала висновки щодо можливості зменшити розмір відшкодування, визначеного виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні, передбаченого статтею 117 КЗпП України, а вказані висновки були застосовані судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин. Крім того, за правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. У цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд її за правилами спрощеного позовного провадження. Разом з тим касаційна скарга не містить обґрунтувань щодо наявності одного з випадків визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Враховуючи, що справа №560/6761/22 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, зокрема зазначити про наявність одного з випадків визначених підпунктами "а-г" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України та обґрунтувати посилання на конкретний підпункт. При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу, що в попередніх ухвалах Верховного Суду від 10 травня 2023 року, від 24 травня 2023 року, від 26 червня 2023 року, від 13 липня 2023 року, від 17 серпня 2023 року та від 12 вересня 2023 року про повернення касаційних скарг скаржнику надавалися вичерпні роз`яснення щодо зазначення підстав касаційного оскарження та умов за яких подається касаційна скарга на підставі визначених частиною четвертою статті 328 КАС України пунктів. Однак при поданні цієї касаційної скарги скаржником не взято до уваги роз`яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Скаржнику було роз`яснено, що з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Суд уважає за необхідне зазначити, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним і воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами і цілями. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово роз`яснював, що умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції. Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 16 жовтня 2023 року про залишення касаційної скарги без руху в частині визначення підстав та обґрунтувань підстав касаційного оскарження судових рішень. Зазначене дає підстави вважати, що встановлений судом строк для усунення недоліків касаційної скарги закінчено, проте виявлені недоліки скаржником не усунуто. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з пунктом першим частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частини сьомої статті 332 КАС України копія ухвали про повернення касаційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Суд роз`яснює скаржнику, що відповідно до положень частини восьмої статті 169 КАС України повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332, 355 КАС України, УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №560/6761/22. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року у справі №560/6761/22 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернути скаржнику. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді Л.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк