Постанова Дніпровський апеляційний суд № 199/3073/16

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/589/23 Справа № 199/3073/16 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 листопада 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Барильської А.П., суддів: Деркач Н.М., Куценко Т.Р., за участю секретаря судового засідання - Кругман А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Альфа-Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сенс Банк", на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2022 року за позовом Акціонерного товариства "Альфа-Банк" до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, - ВСТАНОВИЛА: У квітні 2016 року ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сенс Банк", звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №MRTG-000000014757/S, посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованим в реєстрі за № 14507, а саме: на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,097 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визначення у рішенні спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом надання ПАТ «Альфа-Банк» права на продаж предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві від свого імені, в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку». Початкову ціну встановити на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності; за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити вимоги ПАТ «Альфа-Банк» за кредитним договором № MRTG-000000014757 від 30 вересня 2008 року у розмірі 15730312,50 грн. 50коп. та усі витрати, пов`язані зі збереженням та реалізацією предмету іпотеки; стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» сплачений судовий збір за подання позову в сумі 235954,69 грн. 69 коп. В обгрунтування позовної заяви посилалися на те, що 30 вересня 2008 року між ТОВ «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», та ОСОБА_1 укладено Договір про іпотечний кредит № MRTG-000000014757, згідно умов якого ТОВ «УніКредит Банк» надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 400000,00 доларів США 00 центів, зі сплатою 12,85 % відсотків річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 30 вересня 2028 року, на умовах, визначених Договором. Того ж дня між ОСОБА_1 та ТОВ «УніКредит Банк», в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про іпотечний кредит, укладено іпотечний договір № MRTG-000000014757/S, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі за № 14507, умовами якого передбачено, що ОСОБА_1 передав нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,097 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30 вересня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., за реєстровим № 14498, в іпотеку Банку. Цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500-03-002-0151 - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Відповідно до умов п.п. 5.3.1., 5.3.2. Договору про іпотечний кредит, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання забезпечувати повернення кредиту, відсотків за його використання, а також сплати штрафних санкцій, у разі невиконання кредитних зобов`язань у визначений термін. Позивач зазначає, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, внаслідок чого, станом на 17 лютого 2016 року, сума заборгованості по Договору про іпотечний кредит склала 582177,28 доларів США 28 центів, що за офіційним курсом НБУ, станом на 17 лютого 2016 року, складає 15730312,50 грн. 50 коп., з яких: - заборгованість за кредитом - 383519 доларів США 06 центів, що за офіційним курсом НБУ, станом на 17 лютого 2016 року, складає 10362607,53 грн. 53 коп.; - заборгованість за відсотками - 198658 доларів США 22 центів, що за офіційним курсом НБУ, станом на 17 лютого 2016 року складає 5367704 грн. 97 коп.; - пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2647 доларів США 24 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 17 лютого 2016 року, складає 71527 грн. 96 коп.; - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам - 5861 доларів США 16 центів, що за офіційним курсом НБУ, станом на 17 лютого 2016 року, складає 158367 грн. 45 коп. Позивач посилається на те, що умовами п.п.п. 7.1.5, 7.1.6 Іпотечного договору передбачена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежним чином виконання відповідачем зобов`язань за договором кредиту, а відповідно п. 7.1.11. Іпотечного договору позивач за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки будь-якій особі-покупцеві, на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку» (а.с.2-7 том І). Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2022 року в задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі з підстав відсутності у заяві на видачу готівки особистого підпису ОСОБА_1 та недоведеності факту отримання останнім грошових коштів від Банку (а.с.245-250 том ІІ). Не погоджуючись з вказаним рішенням, АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Сенс Банк", подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилаються на те, що судом першої інстанції не враховано можливості Банка за іпотечним договором звернення стягнення на предмет іпотеки. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що Банк не передав, а позичальник не отримав у власність грошові кошти у розмірі 400000 доларів США, як і помилково вважав наявною відсутність відкриття на ім`я позичальника рахунків для погашення основного боргу та для обліку процентів. Разом з цим зазначають, що ОСОБА_1 , заявляючи безліч почеркознавчих експертиз, прямо уникає виконання умов договору (а.с.1-6 том ІІІ). 09 лютого 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Коростельов С.В., скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що єдиним допустимим доказом отримання готівкової іноземної валюти позичальником, що підтверджує факт виконання умов договору, є касовий документ, тобто заява про видачу готівки, яким копія такої заяви не є та не може бути доказом з огляду ще і на те, що надана копія заяви про видачу готівки не містить ані електронного, ані власноручного підпису ОСОБА_1 , як отримувача грошових коштів, а оригіналу цієї заяви позивачем суду першої інстанції надано не було, що перешкоджало проведенню почеркознавчої експертизи підпису на цьому документі. Просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін (а.с.82-85 том ІІІ). 02 березня 2023 року представник АТ "Сенс Банк", який є правонаступником АТ "Альфа-Банк", через канцелярію суду подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що оригінал касового документу було знищено ще у 2013 року, за закінченням терміну зберігання, що унеможливило надання заяви про видачу готівки в оригіналі для проведення експертизи, а на підтвердження видачі готівки Банк надав виписку про зарахування коштів на поточний рахунок НОМЕР_1 , що свідчить про здійснення операції для видачі готівки клієнту. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, відзиву на апеляційну скаргу та відповіді на відзив, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду підлягає зміні в частині обґрунтування відмови у задоволенні позову, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 30 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", укладено договір про іпотечний кредит №MRTG-000000014757, у відповідності до якого Банк надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 400000,00 доларів США 00 центів, зі сплатою 12,85 % відсотків річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 30 вересня 2028 року, на умовах, визначених Договором. (а.с. 11-18 том І). 30 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", правонаступником якого є АТ "Сенс Банк", в забезпечення виконання зобов`язань за Договором про іпотечний кредит було укладено іпотечний договір № MRTG-000000014757/S, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрований в реєстрі за № 14507, у відповідності до умов якого ОСОБА_1 передав в іпотеку нерухоме майно: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, загальною площею 0,097 га., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Склад предмета іпотеки: житловий будинок, житловою площею 57,10 кв.м., загальною площею - 210,50 кв.м.,позначений за планом земельної ділянки під. літ. А, сарай - Б, вбиральня- - В, навіс - Г, колодязь - К, басейн - бас., фонтан - фон., зливна яма - з/я, огорожа - №1-5, замощення - І. Цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Кадастровий номер - 1223285500-03-002-0151 (а.с. 19-24 том І). Право власності на зазначене нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано на підставі договорів купівлі-продажу, посвідчених 30 вересня 2008 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., за реєстровим № 14498 (а.с. 25-26, 27-28 том І). З розрахунку заборгованості, наданого Банком, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 не виконував належним чином умови укладеного договору про іпотечний кредит, внаслідок чого, станом на 17 лютого 2016 року, виникла заборгованість у розмірі 582177 дол. США 28 центів, що за офіційним курсом НБУ, станом на 17 лютого 2016 року, складає 15730312 грн. 50 коп., з яких: - заборгованість за кредитом - 383519 доларів США 06 центів, що за офіційним курсом НБУ, станом на 17 лютого 2016 року, складає 10362607 грн. 53. коп.; - заборгованість за відсотками - 198658 доларів США 22 центів, що за офіційним курсом НБУ, станом на 17 лютого 2016 року, складає 5367704 грн. 97 коп.; - пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 2647 доларів США 24 центів, що за офіційним курсом НБУ, станом на 17 лютого 2016 року, складає 71527 грн. 96 коп.; - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам - 5861 доларів США 16 центів, що за офіційним курсом НБУ, станом на 17 лютого 2016 року, складає 158367 грн. 45 коп. (а.с. 8-10 т. І). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності отримання відповідачем ОСОБА_1 грошових кредитних коштів від Банку. Колегія суддів погоджується з остаточним висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову, однак вважає за необхідне змінити правове обгрунтування відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне. Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено ЦК України та Законом України «Про іпотеку». Згідно ст. 589 ЦК України, ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підставі, встановлених ст. 12 цього Закону. Загальне правило про звернення стягнення на предмет іпотеки закріплене у ст. 590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду здійснюється відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку». Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу). Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Відповідно до статей 12, 33 Закону України «Про іпотеку» одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказаний Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина третя статті 33 Закону): судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя). Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону України «Про іпотеку»): 1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; 2)право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 39 Закону України «Про іпотеку»); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону України «Про іпотеку»). У п.9 Договору іпотеки від 30 вересня 2008 року сторони передбачили позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені будь-якій особі-покупцеві на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» (а.с.22 Том І). Звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону України «Про іпотеку», можливе лише за умови, що сторони договору іпотеки не передбачили цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, яке прирівнюється до такого договору за юридичними наслідками. Якщо ж сторони договору іпотеки передбачили такий спосіб задоволення вимог іпотекодержателя у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя або в іпотечному застереженні, позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом встановлення у рішенні суду права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону, є неналежним способом захисту. Частина друга статті 36 Закону України «Про іпотеку», яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону України «Про іпотеку», способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону України «Про іпотеку»), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса. Зазначений правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц, провадження № 14-112цс19. З урахуванням того, що сторони Договору іпотеки передбачили спосіб задоволення вимог іпотекодержателя шляхом надання права іпотекодержателю від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі, то позовна вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу Банком від свого імені будь-якій особі-покупцеві, є неналежним способом захисту, а тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з підстав відсутності у заяві на видачу готівки особистого підпису ОСОБА_1 та недоведеності факту отримання останнім грошових коштів від Банку, не врахувавши вищенаведеного, що зазначено у правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26 квітня 2023 року, у справі №2034/3226/2012. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Як вбачається з договору іпотеки, сторони визначили відповідний спосіб задоволення вимог іпотекодержателя як позасудовий. Наявність істотних перешкод для іпотекодержателя в реалізації позасудового способу звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі іпотечного застереження позивач у судах першої та апеляційної інстанцій не обґрунтовував. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Доводи апеляційної скарги щодо процедури видачі Банком готівкових коштів в іноземній валюті, відкриття рахунків та неможливості надання оригіналу заяви про видачу готівки ОСОБА_1 , як і аргументи ОСОБА_1 не стосується правомірності пред`явлення такого позову, обрання належного способу звернення стягнення на предмет іпотеки та дотримання вимог ст.ст.37-39 Закону України "Про іпотеку" у відповідності до усталеної судової практики, наведеної вище. Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовим і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права. З урахуванням вказаних обставин та вищенаведених норм права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду підлягає зміні в частині обґрунтування відмови у задоволенні позову, а саме, з підстав неналежно обраного способу захисту, в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Альфа-Банк" - залишити без задоволення. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2022 року - змінити в частині обґрунтування відмови у задоволенні позову, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складений 27 листопада 2023 року. Головуючий: А.П.Барильська Судді: Н.М.Деркач Т.Р.Куценко