Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 120/5471/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/5471/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Альчук М.А. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 24 листопада 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, В С Т А Н О В И В : в квітні 2023 року позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.03.2023 року № 2489/02-32-09-01/1868729412 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60 000 грн., від 08.03.2023 року № 2488/02-32-09-01/1868729412 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 80 000 грн. та податкової вимоги від 06.04.2023 року № 0001839-1305-0232. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позов задоволено. Судове рішення мотивовано тим, що податкове повідомлення-рішення від 08.03.2023 року № 2489/02-32-09-01/ НОМЕР_1 підлягає скасуванню, оскільки порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України відсутнє, відповідачем не доведено факт відсутності під час здійснення фактичної перевірки документів, що підтверджували б відомості про повірки паливо-роздавальних колонок, що зареєстровані як витратоміри-лічильники, за період з 01.07.2020 року по 29.08.2020 року та з 01.07.2020 року по 30.08.2020 року, оскільки інформація щодо витратомірів-лічильників міститься у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі та може бути використана контролюючим органом при здійсненні відповідної перевірки., крім того, паливороздавальні колонки на АЗС виконують функції витратомірів-лічильників відповідно до положень чинного законодавства, тому висновки зроблені відповідачем в Акті перевірки щодо відсутності витратомірів-лічильників не відповідають закону та фактичним обставинам справи. Також, підставою для скасування податкового-повідомлення рішення від 08.03.2023 року № 2488/02-32-09-01/ НОМЕР_1 слугувало те, що податковим органом не підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами здійснення реалізації пального без зареєстрованих рівномерів-лічильників, а ґрунтується лише на припущеннях. Крім того, у зв`язку з визнання неправомірними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку, що податкова вимога від 06.04.2023 року № 0001839-1305-0232, відповідно, підлягає скасуванню. Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Аргументами на підтвердження вимог апеляційної скарги апелянт зазначає те, що під час фактичної перевірки виявлено, що позивач здійснював реалізацію та зберігання пального без рівномерів-лічильників, окрім того, представниками ГУ ДПС у Вінницькій області виявлено відсутність повірки на витратомірах-лічильниках, а тому контролюючим органом було правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції за кожен необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівномір-лічильник. Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач здійснює діяльність із роздрібного продажу пального на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, виданої ГУ ДПС у Вінницькій області за № 02200314201900283 від 25.07.2019 року з терміном дії з 25.07.2019 року до 25.07.2024 року. Відповідно до наказу головного управління ДПС у Вінницькій області від 01.02.2023 року № 281к та направлення від 01.02.2023 року № 442, № 443 проведено фактичну перевірку з 03.02.2023 року, терміном 10 діб, ФОП ОСОБА_1 за адресою місця здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 , з питань обігу пального за період з 01.07.2020 року по 10.02.2023 року. Фактичною підставою для проведення перевірки стало неподання до центрального органу виконавчої влади "Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального" за період з 01.07.2020 року по 24.02.2022 року в кількості двох електронних документів за дві звітні доби. Вказане порушення представником позивача не заперечується. За результатами перевірки контролюючими органами складено акт № 1660/02-32-09-01/ НОМЕР_1 від 13.02.2023 та, відповідно, встановлено порушення норм п.п. 230.1.2, п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України. Старший оператор АЗС ОСОБА_2 відмовилася від підписання матеріалів перевірки та отримання примірки акту, про що представниками контролюючого органу було складено акт відмови від підписання матеріалів перевірки та, відповідно, направлено рекомендованим повідомленням про врученням позивачу. Позивачем подано заперечення від 24.02.2023 року на акт фактичної перевірки. Так, позивачем зазначено, що висновки контролюючого органу базуються на суб`єктивних припущеннях та не мають належних доказів. Позивач акцентує увагу на тому, що ним постійно подавалися щоденні довідки про зведені за добу підсумкові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (крім двох електронних документів за дві доби). Надалі, 03.02.2023 року у зв`язку із пошкодженням центрального блоку обладнання, спричиненим перебоями світла, рівномери лічильники DELPHI 485/Exd з серійними номерами № 0423337, № 042338, № 042339, № 042340 були демонтовані з резервуарів. Вказане заперечення було розглянуто головним управлінням ДПС України у Вінницькій області та залишено без задоволення, що відображено у висновку № 35/02-32-09-01/1868729412 від 06.03.2023 року. Надалі, ГУ ДПС України у Вінницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій від 08.03.2023 року № 2488/02-32-09-01/1868729412, № 2489/02-32-09-01/1868729412. На підставі вказаних повідомлень-рішень відповідачем було сформовано та направлено позивачу податкову вимогу від 06.04.2023 року № 0001839-1305-0232, із зазначенням у ній суми податкового боргу у розмірі 140000 грн. Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду. Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення , а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав. Згідно з п.1.1 ст.1 ПК України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України. Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Згідно з п. 80.1 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. За змістом п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. За приписами п.86.1. ст.86 ПК України, результати перевірок, зокрема фактичної, оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Як встановлено з матеріалів справи, актом фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 зафіксовані порушення позивачем п.п. 230.1.2 п. 230.1 ПК України, а саме, не обладнано рівномерами-лічильниками рівня пального чотирьох введених в експлуатацію резервуарів, та здійснення реалізації пального в період з 01.07.2020 року по 29.08.2020 року та з 01.07.2020 року по 30.08.2020 року через витратоміри-лічильники в кількості три одиниці без позитивного результату повірки. Окрім того встановлено порушення п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме неподання до центрального органу виконавчої влади "Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального" за період з 01.07.2020 року по 24.02.2022 року в кількості двох електронних документів за дві звітні доби. Також, під час перевірки встановлено розбіжності між обліковими та фактичними залишками пального на АЗС, а саме, встановлений наявний фактичний надлишок: бензину А-95 стандарт (резервуар № 2) у кількості 1049,77 л по ціні 45 грн/л на загальну суму 47239,65 грн та дизельного пального (резервуар № 3) у кількості 2948,52 по ціні 49 грн/л по на загальну суму 144477,48 грн. За порушення п.п..230.1.2 та п.п.230.1.3 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, до позивача на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, абз. 1.2 п.128-1 ст.128-1 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 60 000 грн. та 80 000 грн. Так, за приписами п.п.230.1.2, п.п.230.1.3, п.230.1 ст.230 ПК України, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників. Розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С (п.п.230.1.3.). Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою. За приписами абз.1,2 п.128-1.1 ст.128-1 ПК України, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Окрім того, вказаним пунктом ПК України регламентовано, що, зокрема платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри - лічильники та рівнеміри - лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Формат даних та структура Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі затверджені наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018 року № 944 "Про затвердження формату даних, структури та форм електронних документів для наповнення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі" (далі - Наказ № 944). Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі - лічильників рівня пального у резервуарі - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про наявність у розпорядників акцизних складів витратомірів та рівнемірів, їх серійні (ідентифікаційні) номери, відомості щодо резервуарів та акцизних складів, на яких встановлені витратоміри і рівнеміри, а також облікові дані щодо обсягів обігу та залишку пального за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у розрізі резервуарів та акцизних складів. Згідно з п.1 розділу II цього наказу Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі складається із записів з посиланням на електронні документи, які подаються у вигляді таких форм: - довідка про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри; - довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального. Окрім того, п. 2 Наказу № 944 серед іншого встановлено, що Реєстр містить інформацію щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу, зокрема щодо типу події: введення в експлуатацію витратоміра / виведення з експлуатації витратоміра/ опломбування витратоміра / технічне обслуговування витратоміра / ремонт витратоміра / повірка витратоміра. Тобто, суд акцентує увагу на тому, що аналіз вказаних норм свідчить про те, що відомості про повірку витратоміра-лічильника або паливороздавальних колонок, що, відповідно, діють як витратомір-лічильник, містяться в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномерів-лічильників рівня пального. Згідно з п. 13 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року № 891, інформація, що міститься в електронних документах для наповнення Реєстру та в Реєстрі, використовується посадовими особами контролюючих органів під час виконання ними функцій, передбачених підпунктом 19-1.1.14 пункту 19-1.1 статті 19-1 та абзацом першим пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України. Відповідно до відомостей, що містяться у матеріалах справи, зокрема з посиланням на Єдиний державний реєстр витратомірів-лічильників та рівномерів-лічильників рівня пального, ФОП Брацлавським було подано довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівномери (форма J0210301) № 9148781369 від 26.06.2020 року (основна) по акцизному складу № 1007271 для відпуску пального споживачам використовувало витратоміри-лічильники в кількості чотирьох одиниць, а саме: три паливороздавальні колонки типу Геркон 01-01 КЕД-50 з серійними номерами: 1088, 1090, 1089; одна Шельф LPG X-X з серійним номером 12846. Метрологічні характеристики рівнемірів і витратомірів під час визначення обсягу обігу та залишку пального повинні відповідати вимогам законодавства. Зокрема таку повірку здійснює Науковий метрологічний центр - Національний науковий центр Інститут метрології. Вимогами Закону України від 05.06.2014 № 1314-VII "Про метрологію та метрологічну діяльність щодо сфери законодавчо регульованої метрології" визначені види діяльності, щодо яких з метою забезпечення єдності вимірювань та простежуваності здійснюється державне регулювання стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та засобів вимірювальної техніки з обчислення сум податків і зборів, податковий та митний контроль. Технічним регламентом законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою КМУ від 13.01.2016 року № 94 (далі - Технічний регламент), встановлено вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями. Засоби вимірювання витратоміри/рівнеміри проходять процедуру оцінки відповідності по своїм модулям (B та F) згідно з Технічним регламентом. Питання відповідності процедурам оцінки засобів вимірювання належить до компетенції ДП Укрметртестстандарт. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 08.02.2016 року № 193 затверджено Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів (далі - Порядок № 193). Результати вимірювання та інші дані, отримані під час проведення повірки, повинні бути задокументовані відповідно до методики повірки (п.1 Розділу IV Порядку №193). Результати повірки ЗВТ вважають позитивними, якщо їх метрологічні і технічні характеристики відповідають вимогам Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та технічних регламентів щодо ЗВТ. Оформлення результатів періодичної, позачергової повірок та повірки після ремонту здійснюється, зокрема таким чином: свідоцтво про повірку ЗВТ може бути оформлене: на паперовому носії; в електронній формі - у разі дотримання вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та цього Порядку. Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про те що інформація щодо витратомірів-лічильників міститься у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі та може бути використана контролюючим органом при здійсненні відповідної перевірки, а відповідач не надав належних доказів ні у суді першої ні апеляційної інстанції про те, що є докази відсутністі інформації у Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі стосовно витратомірів-лічильників за серійними номерами: 1088, 1090, 1089 що використовуються на акцизному складі позивача № 1007271, або неможливості її використання під час здійснення фактичної перевірки. Як наслідок, податкове повідомлення-рішення від 08.03.2023 року № 2489/02-32-09-01/1868729412 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 60000 грн. підлягає скасуванню. Щодо податкового-повідомлення рішення від 08.03.2023 року № 2488/02-32-09-01/1868729412, яке винесене на підставі того, що податковий орган визначив, що наявні на АЗС рівномери-лічильники були не виведені та не встановлені до консолі управління, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо невмотивованих висновків та неперевірених фактів, що ґрунтувалися на припущеннях відповідача при встановленні порушення відповідно до наступного. Відповідно до матеріалів справи, позивачем подано до розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального та розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри від 09.02.2023 року за реєстраційним номером № 9018707333 щодо реєстрації чотирьох нових рівномерів-лічильників рівня пального типу Navotrack MLS № 00000827, № 00000826, № 00000828 та типу ALISONIC 046237 DELPHI. Вказані лічильники були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномерів-лічильників рівня пального у введеному в експлуатацію резервуарі 09.02.2023 року за № 9018707333. 26.06.2020 року позивачем було подано довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівномери по акцизному складу № 1007271 щодо реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномерів-лічильників рівня пального у резервуарі чотирьох рівномерів-лічильників типу DELPHI 485/Exd з серійними номерами: № 042337, № 042338, № 042339, № 042340. Крім того, позивачем регулярно подавалися щоденні довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягу обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі за показниками вказаних вище рівномерів-лічильніків з 01.07.2020 року по 03.02.2023 року (окрім даних за дві звітні добу у період з 01.07.2020 року по 24.02.2022 року). Матеріали справи, зокрема акт демонтажу обладнання свідчить про те, що 03.02.2023 року постачальником ТОВ "Глобал-Енерджі" було демонтовано зазначені рівномери о 09:00, у зв`язку з тим, що внаслідок частих перебоїв світла відбулося пошкодження центрального блоку обладнання. Більше того, представникам ГУ ДПС у Вінницькій області було надано коригуючу довідку, зареєстровану за № 9014690497, про проведення робіт. При цьому, доводи відповідача, суд першої інстанції з чим погоджується Апеляційний суд, правомірно відхилив, оскільки, як встановлено судом, відповідач вказує на те, що лічильники були встановлені в резервуари, було присутнє фланцеве з`єднання, що являє собою технологічне приєднання рівномера до резервуарів, обмотані проводом, але нікуди не виведені та не підключенні, але при цьому, відповідач надає до матеріалів справи фото, що, як з`ясовано, є прикладом не підключення рівномера-лічильника, а не належним доказом порушення позивача, а тому не має жодного відношення до справи і не може бути підтвердженням порушення ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства. Отже, за відсутності повного, належного дослідження податковим органом діяльності позивача та відсутності належних і допустимих доказів вчинення податкового правопорушення колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування податкового-повідомлення рішення від 08.03.2023 року № 2488/02-32-09-01/ НОМЕР_1 . Відповідач не довів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно, тому позовні вимоги підлягають задоволенню. Згідно статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідач, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Крім того, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 вказаного Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Згідно з п. 95.3 ст. 95 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). При цьому, за вимогами п.п. 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України лише узгоджене грошове зобов`язання вважається податковим боргом, на підставі чого у контролюючого органу виникає право формувати податкову вимогу. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Відповідно до пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення (підпункт 60.1.1 вказаного пункту); контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу (підпункт 60.1.2 вказаного пункту); контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов`язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі (підпункт 60.1.3 вказаного пункту); рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.4 вказаного пункту); рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі (підпункт 60.1.5 вказаного пункту). У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду (пункт 60.5 статті 60 Податкового кодексу України). Системний аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що наявність податкового боргу залежить від факту узгодження грошових зобов`язань, що, в свою чергу, пов`язано із днем закінчення процедури судового оскарження нарахованих податкових зобов`язань. Тому, у зв`язку зі скасуванням оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, - податкова вимога від 06.04.2023 року № 0001839-1305-0232 підлягає скасуванню. За таких обставин, доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.