Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3154/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 23 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/3154/23 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційні скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року в справі № 160/3154/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу, зобов`язання звільнити майно від податної застави,- в с т а н о в и в: 20.02.2023 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі по тексту відповідач), в якому просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо несписання безнадійного податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення про сплату транспортного податку за 2015 рік від 19.06.2015 року №225-17 у сумі 25000,00 грн.; зобов`язати прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу, який виник на підставі податкового повідомлення - рішення про сплату транспортного податку за 2015 рік від 19.06.2015 року №225-17 у сумі 25000, 00 грн.; визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не звільнення з податкової застави майна, що належить ОСОБА_1 ; зобов`язати звільнити майно з податкової застави та виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження №17056243 у вигляді податкової застави (зареєстрованого 03.09.2018 року, документ-підстава: ст. 88 та 89 Податкового кодексу України, серія та номер: б/н, виданий: 03.09.2018 року, видавник: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, об`єкт обтяження: інше рухоме майно, майно платника податків згідно акту опису майна №53733/10/04-36-17-05-13 від 03.09.2018 року). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.12.2022 року; зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.12.2022 року, з урахуванням висновків суду. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області через свого представника, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначав, що за даними інформаційно-комунікаційних систем ДПС України, з 03.10.2015 року і на поточну дату у платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 обліковується податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб у сумі 25000,00 грн, борг складається з несплаченого грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення - рішення від 19.06.2015 року № 225-17 на суму 25000,00 грн, термін сплати 03.10.2015 року. За наявності в інтегрованій картці платника податкового боргу, керуючись вимогами ст.ст. 59, 88 та 89 ПК України по ОСОБА_1 в автоматичному режимі сформовано та у встановленому порядку на податкову адресу - АДРЕСА_1 надіслано податкову вимогу № 2245-23 від 30.10.2015 про сплату податкового боргу по транспортному податку з фізичних осіб та прийнято рішення про опис майна у податкову заставу від 30.10.2015 року № 41018/10/23-0. З метою забезпечення виконання платником податків своїх зобов`язань, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. В Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження податкову заставу 03.09.2018 року, реєстраційний номер: 17056243. Апелянт вказував, що відсутні підстави для скасування податкової застави на майно, адже сума податкового боргу залишається несплаченою, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори та у розмірах, встановлених ПК України. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вказувало, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховано контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. У відповідності до пункту 37.3 статті 37 Кодексу підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб. Головне управління вказувало на відсутність права на здійснення заходів за платника податків щодо погашення податкового боргу, та не звільнено платника від обов`язку щодо сплати грошового зобов`язання. На поточну дату, податковий борг ОСОБА_1 у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 року № 220 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків» безнадійним не визнано, у зв`язку із чим відповідно до ст. 101 Кодексу не списано. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначало, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (нені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження. У зв`язку з наявністю станом на 22.03.2023 року но платнику ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 25000,00 грн, законодавчі підстави про припинення податкової застави відсутні. Також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким позовній вимоги задовольнити у повному обсязі. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказувала, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не враховано, що відповідно до процедури списання безнадійного податкового боргу платників податку, встановленої Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерством фінансів України № 220 від 28.07.2022 року, і до 28.07.2022 року Порядок № 577 від 10 жовтня 2013 року, встановлено, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється органом ДПС самостійно, у встановлені строки на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС, без участі платника податків та без подання будь-яких заяв. 03.11.2022 року отримано Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (податкові застави) за № 81081224, з якого вбачається зареєстроване відносно публічне обтяження (тип - податкова застава) на суму 25000,00 грн., обтяжувачем є Головне управління ДФС у Дніпропетровській області та зареєстровано таке обтяження було 03.09.2018 року за № 17056243, документ-підстава: ст.88 та ст. 89 Податкового кодексу України. Вказувала, що про податковий борг у розмірі 25000,00 грн. обізнана не була, оскільки будь-яких повідомлень (вимог) від податкової служби не отримувала. За змістом підпункту 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 Податкового кодексу України під терміном «безнадійний» розуміється податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу. Апелянт вказувала, що пунктом 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. В разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню. Сума грошового зобов`язання за податковим повідомленням - рішенням про сплату транспортного податку за 2015 рік від 19.06.2015 року № 225-17 у сумі 25000,00 грн. набула статусу податкового боргу 20.08.2015 року, відповідно, строк в 1095 календарних днів на стягнення такого податкового боргу сплинув для відповідача 20.08.2018 року. ОСОБА_1 вказувала, що стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним. Відповідач не звертався до суду з вимогою про стягнення податкового боргу, Відповідачем не вчинялись дії які свідчили б про вжиття контролюючим органом в межах 1095-денного строку позовної давності заходи щодо стягнення такого боргу, а тому заборгованість в сумі 25000,00 грн. має бути визнана відповідачем як безнадійний податковий борг. Відповідно до п. 101.5 ст. 101 Податкового кодексу України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу, порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Апелянт наголошувала, що однозначно встановлено обов`язок органу ДПС прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу, а також визначено, що списання безнадійного податкового боргу, яким с податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється органом ДПС самостійно, без участі платника податків. При цьому, рішення про списання безнадійного податкового боргу відповідачем не прийняте навіть після звернення позивача до податкового органу щодо списання безнадійного боргу. ОСОБА_1 вказувала, що 03.09.2018 року, вже після того як минув строк давності (1095 днів) та після набрання податковим боргу статусу безнадійного, відповідно до норм Податкового кодексу України, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 зареєстровано публічне обтяження № 17056243 (тип обтяження: податкова застава) на суму 25000, 00 грн., документ-підстава: ст. 88 та 89 Податкового кодексу України, серія та номер; б/н, виданий: 03.09.2018 року, видавник: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, об`єкт обтяження: інше рухоме майно, майно платника податків згідно акту опису майна № 53733/10/04-36-17-05-13 від 03.09.2018 року. Визнання податкового боргу безнадійним є безумовним наслідком звільнення з податкової застави майна платника податків. Згідно п. 93.2. ст. 93 Податкового кодексу України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 ПК України, зокрема, але не виключно з дня визнання податкового боргу безнадійним. У зв`язку з тим, що податковий борг, згідно норм Податкового кодексу України, набрав статусу безнадійного, майно платника податків звільняється з податкової застави, а запис про таке обтяження виключається з відповідних державних реєстрів. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в межах її доводів не підлягає задоволенню, натомість апеляційну скаргу ОСОБА_1 в межах її доводів слід задовольнити з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання, отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 Кодексу. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій. Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Суд першої інстанції вказував, що безнадійним податковим боргом є податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута,- станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника - юридичної особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника - фізичної особи), податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС. Суд першої інстанції вказував, що листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2911/6/04-36-13-05-10 від 16.01.2023 року розглянуто лише питання щодо припинення податкової застави. Звільнення майна платника податків з-під податкової застави є наслідком, зокрема, визнання податкового боргу безнадійним. В свою чергу, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області не розглянуто заяву позивача від 19.12.2022 року в частині вимог щодо списання податкового боргу як безнадійного. Також листом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2911/6/04-36-13-05-10 від 16.01.2023 року не надано оцінку вимозі позивача щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження у вигляді податкової застави. Суд першої інстанції вказував, що оскільки звільнення майна платника податків з-під податкової застави є наслідком, зокрема, визнання податкового боргу безнадійним, тому не може вважатися належним чином розглянутим питання позивача, викладене в заяві від 19.12.2022 року, щодо припинення податкової застави. Відповідачем вчинено протиправні дії щодо неналежного розгляду заяви позивача від 19.12.2022 року. Згідно матеріалів справи, 19.06.2015 року Головним управління ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкове повідомлення-рішення №225-17, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем «транспортний податок» на загальну суму 25000,00 грн. 30.10.2015 року Головним управління ДФС у Дніпропетровській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» №2245-23 на загальну суму 25000,00 грн. по сплаті податкового боргу за узгодженим грошовим зобов`язанням по податковому повідомленню-рішенню №225-17 від 19.06.2015 року. Податкову вимогу направлено ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку та до податкового органу повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Встановлено, що 30.10.2015 року Головним управління ДФС у Дніпропетровській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №41018/10/23-0, яким здійснено опис майна, що перебуває у власності ОСОБА_1 03.09.2018 року Головним управління ДФС у Дніпропетровській області складено акт опису майна ОСОБА_1 , а саме: інше рухоме майно, на як платник податків набуде прав власності у майбутньому, в межах суми податкового боргу. У акті опису майна від 03.09.2018 року невказаною яке саме майно описано у податкову заставу, не визначено його вартість. Відповідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, наявний запис про обяження: податкова застава, зареєстровано 03.09.2018 року, об`єкт обяження: інше рухоме майно платника податків згідно акту опису майна. Встановлено, що 19.12.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою, в якій просила: списати податковий борг, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.06.2015 року №225-17 у сумі 25000,00 грн., як безнадійний, шляхом вчинення визначених чинним законодавством заходів; звільнити майно з податкової застави, шляхом вчинення визначених чинним законодавством заходів; виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження №17056243 у вигляді податкової застави (зареєстрованого 03.09.2018 року, документ-підстава: ст. 88 та 89 Податкового кодексу України, серія та номер: б/н, виданий: 03.09.2018, видавник: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, об`єкт обтяження: інше рухоме майно, майно платника податків згідно акту опису майна №53733/10/04-36-17-05-13 від 03.09.2018 року), шляхом вчинення визначених чинним законодавством заходів. Листом від 16.01.2023 року №2911/6/04-36-13-05-10 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що у зв`язку з наявністю станом на 16.01.2023 року у ОСОБА_1 податкового боргу у сумі 25000,00 грн. законодавчі підстави для припинення податкової застави відсутні. Вказано, що сума 25000,00 грн. є податковим боргом, узгоджена та підлягає стягненню. Встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з запитом від 03.11.2022 року щодо наявності у неї податкового боргу та підстав його виникнення. Листом від 09.11.2022 року № 62059/6/04-36-24-12-12 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило, що у ОСОБА_1 наявний податковий борг у розмірі 25000,00 грн., згідно пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПК України строк його сплати складає 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, за даними інформаційної системи, відсутня сплата податкового боргу в інтегрованій картці платника. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вказує на наявність непогашеного податкового боргу у ОСОБА_1 у розмірі 25000,00 грн., визначеного податковим повідомленням-рішенням №225-17 від 19.06.2015 року та податковою вимогою від 30.10.2015 року №2245-23. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.08.2023 року витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію та докази щодо звернення до суду чи у іншому порядку про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 25000,00 грн., у разі звернення про стягнення податкового боргу надати рішення суду. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомило суд, що за даними інформаційно-комутаційних систем ДПС України у платника ОСОБА_1 обліковується податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб у сумі 25000 грн. Інформація щодо звернення до суду з позовною заявою щодо стягнення податкового боргу у сумі 25000 грн. з ОСОБА_1 відсутня. Відповідно до п.п. 267.1 267.6 ст. 267 ПК України (у редакції дійсній на 2015 рік) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування. Об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об`єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14, п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до п. 36.1-36.2 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Також, відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження. Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Судом встановлено, що ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн. Платник податків має зобов`язання сплачувати обов`язкові податки та збори, натомість у контролюючого органу також наявний обов`язок вчиняти дії, проводити заходи по стягненню суми податкового боргу у разі коли встановлено, що сума податкового боргу набула статус узгодженої та самостійно не сплачена платником. Контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Згідно пп. 267.8.1 п. 267 ст. 267 ПК України, транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Сума грошового зобов`язання за податковим повідомленням - рішенням про сплату транспортного податку за 2015 рік від 19.06.2015 року № 225-17 у сумі 25000,00 грн. набула статусу узгодженого та податкового боргу 20.08.2015 року, тобто з цього податковий орган має вчиняти дії по стягненню боргу у примусовому порядку, у межах 1095 календарних днів на стягнення такого податкового боргу. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області погоджується, що ним не вживались заходи по стягненню податкового боргу з ОСОБА_1 у судовому порядку. Згідно п. 102.4 ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Відповідно до пунктів 101.1, 101.2, 101.5 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном «безнадійний» розуміється: податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку; податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу; податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин); податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду; податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури. Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 року №220, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі штрафні санкції, пеня, нараховані на такий податковий борг. Безнадійним податковим боргом є: 1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута,- станом на дату набрання законної сили ухвалою суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу (у разі банкрутства боржника - юридичної особи) або ухвалою суду про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність (у разі банкрутства боржника - фізичної особи); 2) податковий борг фізичної особи, яка визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату набрання законної сили відповідним рішенням суду; 3) податковий борг померлої фізичної особи у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом,- станом на дату підписання акта опису спадкового майна за умови отримання інформації про підписання такого акта відповідно до чинного законодавства; 4) податковий борг фізичної особи, яка понад 720 днів перебуває у розшуку,- станом на дату отримання інформації на запит органу ДПС за даними відповідних органів; 5) податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС; 6) податковий борг платника податків, що виник внаслідок форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили),- станом на дату, що настає за граничним строком сплати грошових зобов`язань за період, на який припадає дата, зазначена в документі, що засвідчує факт форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); 7) податковий борг платника податків, щодо якого до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про його припинення на підставі рішення суду,- станом на дату припинення державної реєстрації платника податків, зазначену у відповідному повідомленні державного реєстратора; 8) податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури,- станом на дату прийняття відповідного рішення. Визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу. Згідно пунктів 1, 2 розділу ІІІ вищевказаного Порядку, у випадках, передбачених підпунктами 1-5, 7, 8 пункту 2 розділу II цього Порядку, за результатами розгляду документів, необхідних для підтвердження безнадійності податкового боргу, керівник (його заступник або уповноважена особа) територіального органу ДПС за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком до цього Порядку. У випадку, передбаченому підпунктом 6 пункту 2 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до територіального органу ДПС з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. Отже, сума податкового боргу може бути визнана безнадійною у разі коли сума залишається нестягнутою примусово та не погашеною добровільно у строк більший ніж 1095 днів від моменту виникнення обов`язку сплати та стягнення суми боргу. ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з заявою про визнання податкового боргу безнадійним та його списання. Стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним. У постанові від 25.05.2022 року у справі № 160/11297/20 Верховний Суд вказував, що у разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення цього строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення «безнадійного», що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК України. Звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин). В усіх інших випадках розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків. Податковий борг у ОСОБА_1 у розмірі 25000,00 грн., що виник на підставі несплати зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 19.06.2015 року №225-17 підпадає під визначення «безнадійний», оскільки щодо його стягнення минуло 1095 днів, податковий орган не вжив заходи щодо його стягнення та особа подала відповідну заяву з проханням списати такий податковий борг. Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК України право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Згідно пп. 87.3.1, пп. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків: майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави; майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу». Відповідно до п. 93.1, п. 93.2 ст. 93 ПК України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті. Передбачено, що від податкової застави звільняється майно у разі визнання податкового боргу безнадійним. Нормами ст. 93 ПК України передбачено вичерпний перелік за яких податкова інспекція звільняє майно або кошти з податкової застави, однак володілець, користувач майна не повинні бути позбавлені свого права користуватись майном, яке було передано йому раніше за податкову заставу. Суд звертає увагу, що податкова застава створює перепони у користуванні позивачем своїм майном. При вирішенні спору суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями, викладеними Верховним Судом у постановах від 04.09.2018 року у справі № 813/4430/16, від 09.07.2019 року у справі № 0240/2269/18-а, від 06.04.2021 року у справі № 805/696/18-а. Європейський суд з прав людини неодноразово аналізував межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17 грудня 2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. У рішенні Європейського суду з прав людини від 02 червня 2006 року у справі «Волохи проти України» при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є «передбачуваною», якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. «…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання». Під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з у рахуванням принципу верховенства права. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05 квітня 2005 року). У постанові від 09.03.2021 року у справі № 300/2353/19 Верховний Суд вказував, що у разі коли податковий борг є безнадійним, відмова відповідача у списанні податкового боргу та продовження його обліку в інформаційних систем органів доходів і зборів за позивачем є протиправною, можливе прийняття відповідачем рішення щодо списання такого безнадійного боргу та це є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав. Слід застосувати наслідки визнання податкового боргу безнадійним, такими наслідками може бути звільнення майна з податкової застави, яка виникла через наявність боргу. У Рішенні від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. При цьому особа на власний розсуд визначає, чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, обов`язки цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами. Рішення або відмова винести відповідне рішення на виконання своїх повноважень, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Згідно п. 4 ч. 2, ч. 4 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: зокрема, 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо. Зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.12.2022 року не призводить до фактичного розгляду її позовних вимог та юридичного захисту у системі адміністративного судочинства. Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб`єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на встановлену можливість визнання податкового боргу безнадійним, його списання, та застосуванні насідків визнання податкового боргу безнадійним, звільнення майна від податкової застави. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати повертаються у разі задоволення вимог апеляційної скарги. Повернення здійснених судових витрат суб`єкту владних повноважень не передбачене. Передбачено повернення здійснених позивачем судових витрат у разі задоволення позовних вимог. ОСОБА_1 при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН2632 від 17.02.2023 року. При поданні апеляційної скарги було сплачено судовий збір у розмірі 3220,80 грн., що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки № ПН2381 від 16.06.2023 року. Враховуючи задоволення позовних вимог, поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають 5368,00 грн., як здійснені позивачем судові витрати у вигляді судового збору. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не підлягає задоволенню, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити та рішення суду першої інстанції скасувати, слід ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог позивача. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року в справі № 160/3154/23 скасувати. Ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу, зобов`язання звільнити майно від податної застави задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо несписання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 , який виник на підставі податкового повідомлення-рішення про сплату транспортного податку за 2015 рік від 19.06.2015 року №225-17 у сумі 25000,00 грн. Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 , який виник на підставі податкового повідомлення - рішення про сплату транспортного податку за 2015 рік від 19.06.2015 року №225-17 у сумі 25000,00 грн. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо не звільнення з податкової застави майна, що належить ОСОБА_1 . Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звільнити майно, що належить ОСОБА_1 з податкової застави та виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про публічне обтяження №17056243 у вигляді податкової застави (зареєстрованого 03.09.2018 року, документ-підстава: ст. 88 та 89 Податкового кодексу України, серія та номер: б/н, виданий: 03.09.2018 року, видавник: Головне управління ДФС у Дніпропетровській області, об`єкт обтяження: інше рухоме майно, майно платника податків згідно акту опису майна №53733/10/04-36-17-05-13 від 03.09.2018 року). Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 копійок). Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів, відповідно до ст., ст. 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова