Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/5024/23

Головуючий І інстанції: О.А. Прилипчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2023 р. Справа № 480/5024/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Катунова В.В., Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2023, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021 по справі № 480/5024/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за: серпень 2022 року; вересень 2022 року; жовтень 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року. - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за: серпень 2022 року; вересень 2022 року; жовтень 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року. - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 23.09.2022 р. по 24.12.2022 р., з 13.01.2023 р. по 02.05.2023 р., з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум. - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 23.09.2022 р. по 24.12.2022 р., з 13.01.2023 р. по 02.05.2023 р., з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у задоволенні адміністративного позову - відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції не повністю з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що у свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 та прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що вчинення позивачем дисциплінарного проступку та винесення рішення суду про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути підставою для позбавлення позивача права на виплату йому додаткової винагороди, передбаченої саме Постановою КМУ № 168 від 28.02.2022. Зазначає, що перелік видів дисциплінарних та адміністративних стягнень є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає, а тому застосування такого виду дисциплінарного стягнення як позбавлення додаткових доплат до грошового забезпечення не передбачена нормами Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, отже знаходиться поза межами правового поля. Посилається на протиправність застосування Окремого доручення Міністра оборони України від 23.06.2022 № 912/з/29. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що всі доводи апеляційної скарги були розглянуті та вірно оцінені судом першої інстанції при ухвалення рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі зазначеного просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Учасниками по даній справі отримано копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2023 про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. відповідачем отримано копію апеляційної скарги позивача, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронних документів через підсистему "Електронного суду". Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 3 від 19.04.2022 зараховано з 19.04.2022 до списків особового складу солдата ОСОБА_1 (а.с. 16). 18.08.2022 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №129, п. 2.4. якого зазначено, що самовільно залишили частину солдат ОСОБА_1 , гранатометник 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону з 15.08.2022. Знято з котлового забезпечення при військовій частині НОМЕР_2 з 19.08.2022, з речового та фінансового забезпечення 15.08.2022 (а.с.41 звор.бік). 01.10.2023 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №175, яким солдата ОСОБА_1 , гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону зараховано на котлове забезпечення при Військовій частині НОМЕР_1 з 02.10.2022, на речове та фінансове забезпечення з 23.09.2022 (а.с.42). 04.11.2022 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №734 «Про підсумки проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_1 ». Пунктом 4 зазначеного наказу визначено, що за самовільне залишення військової частини (місця служби) не включати солдата ОСОБА_1 до наказу про виплату одноразової винагороди за серпень 2022, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану» (а.с.42). 27.11.2022 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №903 «Про підсумки проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_1 » Пунктом 3 наведеного наказу зазначено, що за самовільне залишення військової частини (місця служби) не включати солдата ОСОБА_1 до наказу про виплату одноразової винагороди за жовтень 2022, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану» (а.с.40 звор. бік). Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2023 року по справі №202/1256/23 визнано винним солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті строком на сім діб. 24.01.2023 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №289 «Про підсумки проведення службового розслідування за фактом неповернення на службу з відпустки солдата ОСОБА_1 ». У п.3 наведеного наказу зазначено, що за самовільне залишення військової частини (місця служби) не включати солдата ОСОБА_1 до наказу про виплату одноразової винагороди за січень 2023 року, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану» (а.с.40). Не погоджуючись з нездійсненням нарахування та виплати додаткової винагороди в порядку встановленому постановою від 28 лютого 2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 грн серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року за та у розмірі до 70 000 гривень з 23.09.2022 по 24.12.2022, з 13.01.2023 по 02.05.2023 в належному розмірі, позивач звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1, 2 статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ). Частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Відповідно до ст. 2 Закону України №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. До видів військової служби відноситься військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, військова служба за контрактом осіб офіцерського складу. За приписами ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV (далі Статут внутрішньої служби) необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Також, кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника (ст.ст.14, 16 Статуту внутрішньої служби). Відповідно до ст.49 Статуту внутрішньої служби військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності та витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому. Згідно з частиною першою статті 45 Дисциплінарного статуту ЗСУ, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення. Наведені норми Дисциплінарного статуту ЗСУ дають підстави дійти висновку, що суть дисциплінарного правопорушення полягає у невиконанні чи неналежному виконанні військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушенні військової дисципліни чи громадського порядку. Відповідно до статті 83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Статтею 84 Дисциплінарного статуту ЗСУ командиру надано право на проведення службового розслідування для уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини, а не обов`язок щодо його проведення. Згідно з статтею 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Відповідно до приписів статті 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовців можуть бути накладені такі стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів). Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 745/32197 (далі - Порядок № 260). Згідно з пунктами 1, 3 Розділу XVI Порядку №260, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28 лютого 2022 року №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану(далі Постанова №168), якою передбачена виплата додаткової винагороди військовослужбовцям. Відповідно до п. 2-1 Постанови КМУ установлено, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди. Так, 23.06.2022 Міністром оборони України прийнято окреме доручення №912/з/29 про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, зокрема, пунктом 9 якого передбачено, що до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000,00 гри. або 30 000,00 грн. не включати військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника) (підпункт 9.4.); вживали алкогольні напої (наркотичні або психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке правопорушення, оголошеного наказом командира (начальника) (підпункт 9.8). Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за: серпень 2022 року; вересень 2022 року; жовтень 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року, зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на військовій службі у період дії воєнного стану, за: серпень 2022 року; вересень 2022 року; жовтень 2022 року; грудень 2022 року; січень 2023 року, визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 23.09.2022 р. по 24.12.2022 р., з 13.01.2023 по 01.02.2023 р., з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум та зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі 70 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди: з 23.09.2022 р. по 24.12.2022 р., з 13.01.2023 по 01.02.2023 р., з урахуванням фактично нарахованих та виплачених сум, суд зазначає наступне. З додатків до позовної заяви та відзиву на позов вбачається, що 18.08.2022 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №129 п. 2.4, якого зазначено, що самовільно залишили частину солдат ОСОБА_1 , гранатометник 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону з 15.08.2022. Знято з котлового забезпечення при військовій частині НОМЕР_1 з 19.08.2022, з речового та фінансового забезпечення 15.08.2022 (а.с.41 звор.бік). 01.10.2023 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №175, яким солдата ОСОБА_1 , гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону зараховано на котлове забезпечення при Військовій частині НОМЕР_1 з 02.10.2022, на речове та фінансове забезпечення з 23.09.2022 (а.с.42). 04.11.2022 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №734 «Про підсумки проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_1 ». У п.4 зазначеного наказу визначено, що за самовільне залишення військової частини (місця служби) не включати солдата ОСОБА_1 до наказу про виплату одноразової винагороди за серпень 2022, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану» (а.с.42). 27.11.2022 командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №903 «Про підсумки проведення службового розслідування за фактом самовільного залишення частини солдатом ОСОБА_1 » Пунктом 3 наведеного наказу зазначено, що за самовільне залишення військової частини (місця служби) не включати солдата ОСОБА_1 до наказу про виплату одноразової винагороди за жовтень 2022, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану» (а.с.40 звор. бік). Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2023 року по справі №202/1256/23 визнано винним солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді арешту з утриманням на гауптвахті строком на сім діб. Зазначеною постановою встановлено, що 14.12.2023 року о 17 год. 28 хв. на території Військової частини НОМЕР_1 , яка тимчасово розташована в м. Лиман, Донецької області, солдат ОСОБА_1 при здійсненні виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду, був виявлений в стані алкогольного, сп`яніння, що підтверджує актом від 14.12.2022 року № 2630 («АЛКОНТ-М №00295, тест № 5643 від 14.12.2022 року - стан алкогольного сп`яніння 2,19 проміле), за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. 24.01.2023 командиром Військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ №289 «Про підсумки проведення службового розслідування за фактом неповернення на службу з відпустки солдата ОСОБА_1 » П.3 наведеного наказу зазначено, що за самовільне залишення військової частини (місця служби) не включати солдата ОСОБА_1 до наказу про виплату одноразової винагороди за січень 2023 року, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії військового стану» (а.с.40). Вказані вище обставини позивачем не заперечуються. Колегія суддів зазначає, що наведені накази є чинними, та доказів їх оскарження у судовому порядку або скасування сторонами по справі не надано. Враховуючи те, що відповідачем прийнято накази, які є чинними, позивачем не оскаржено у судовому порядку та не є предметом розгляду даної справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у суду відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану за наведені періоди. Покликання апелянта на те, що Окреме доручення Міністра оборони від 23.06.2022 №912/з/29 не було зареєстровано в Міністерстві юстиції України і, на переконання апелянта, положення цього Доручення не підлягають до застосування для прийняття рішення щодо невключення позивача до наказу про виплату додаткової винагороди на період дії воєнного стану, регламентованої Постановою КМУ №168, судова колегія відхиляє з огляду на наступне. Так, відповідно до п. 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою КМУ від 28.12.1992 № 731, таке Доручення не підлягає державній реєстрації в Міністерстві юстиції України. Крім того, прийняття Міністром оборони України вказаного Доручення від 23.06.2022 №912/з/29 узгоджується з повноваженнями, визначеними пунктом 17 Порядку № 260, а тому відповідні рішення підлягають врахуванню при вирішенні питання про виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №

168. Доводи апелянта про те, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності не може бути підставою для позбавлення його права на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 168, апеляційний суд також до уваги не приймає, оскільки відповідно до ст.27 Дисциплінарного статуту військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно правової відповідальності за ці правопорушення. Стосовно позовних вимог щодо безпідставного не нарахування та не виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за період з 01.02.2023 по 02.05.2023 у розмірі 70 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням безпосередньої участі в бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п. 1 постанови № 168 встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування, застосовується з 24.02.2022 р. Постановами Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 р., № 754 від 01.07.2022 р., № 1066 від 27.09.2022 р., № 1146 від 08.10.2022 р. до вказаної постанови № 168 від 28.02.2022 р. внесені відповідні зміни та доповнення. Постановою № 168 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, вони набувають права на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби військовослужбовці Збройних Сил отримують додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. Тобто, сам факт виконання позивачем у спірному періоді обов`язків військової служби (несення військової служби), без виконання умов, визначених Постановою № 168, не покладає на відповідача обов`язок видавати наказ про нарахування та виплату позивачу додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 грн. та виплачувати таку додаткову винагороду. Таким чином, з 24.02.2022 у військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Підставою для нарахування та виплати такої винагороди є відповідний наказ командира. Суд зазначає, що право на отримання збільшеної до 100000 грн. додаткової винагороди позивач, як військовослужбовець Збройних Сил, набуває у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. За інші періоди несення служби позивач отримує додаткову винагороду в розмірі 30000 грн. Проте, суд зазначає, що в матеріалах справ відсутні докази, які б підтвердили безпосередню участь позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах введення воєнних (бойових) дій за вищевказаний період. Щодо посилань апелянта на довідку від 02.05.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави за період, зокрема, з 01.02.2023 по 02.05.2023 колегія суддів зазначає, що вказана довідка не містить підстав, а саме бойового розпорядження, наказу тощо які визначають безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів позивачем із зазначенням періоду здійснення відповідних заходів. Крім того, колегія суддів зазначає, що за період лютий-травень позивачу виплачувалась додаткова винагорода передбачена Постановою №168 у розмірі 30000 грн. Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого обґрунтованого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи та не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 по справі № 480/5024/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко І.С. Чалий