Постанова 4824 № 378/465/23

справа № 378/465/23 провадження № 22-ц/824/16565/2023 головуючий у суді І інстанції Скороход Т.Н. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 листопада 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Писаної Т.О. суддів - Приходька К.П., Журби С.О. розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 19 вересня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: В червні 2023 року позивач АТ «КБ «ПриватБанк» звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості, просив стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 44 029,37 грн та судові витрати. Заявлені вимоги мотивував тим, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, в зв`язку з чим підписав заяву б/н від 1 листопада 2019 року. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи», які згідно до заяви отримані відповідачем для ознайомлення в письмовій формі. Отже, підписавши заяву, сторонами відповідно до ст. 634 ЦК України було укладено договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку та кредитного договору. 1 листопада 2019 року відповідачем також була підписана заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг, в якій відповідач власним підписом підтвердила, що з фінансовими умовами надання кредитної картки ознайомлена. Банком на підставі договору надання банківських послуг відкрито картковий рахунок з початковим кредитним лімітом, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який в подальшому збільшився до 37 000 грн. Таким чином, банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором в межах кредитного ліміту. В порушення умов договору свої зобов`язання відповідач не виконав, внаслідок чого станом на 10 березня 2023 року має заборгованість в розмірі 44 029,37 грн, з яких 36 996,82 грн - заборгованість за кредитом, 7 032,55 грн заборгованість за простроченими відсотками. Рішенням Ставищенського районного суду Київської областівід 19 вересня 2023 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору б/н від 1 листопада 2019 року в сумі 36 996 грн 82 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 256 грн 70 коп. Позивач АТ КБ «ПриватБанк», не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення відсотків, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Ставищенського районного суду Київської області від 19 вересня 2023 року в частині незадоволених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за відсотками та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, в іншій частині рішення залишити без змін. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що на підтвердження того, що сторони погодили оплату процентів за користування кредитними коштами, а також розмір процентної ставки, позивачем надано до суду Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 1 листопада 2019 року, яка підписана особисто відповідачем. Отже апелянт вважає, що сторонами при укладенні кредитного договору були досягнуті всі істотні умови договору. Відзив на апеляційну скаргу в установлений судом строк не надійшло. У порядку ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна АТ КБ «ПриватБанк» підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Разом із тим рішення суду першої інстанції даним вимогам закону в повній мірі не відповідає. Задовольняючи частково позовні вимоги на суму 36 996,82 грн та відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення з відповідача відсотків у розмірі 7 032,55 грн, суд першої інстанції послався на відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, та вказав, що надані банком витяг з тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк» через їх мінливий характер не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Апеляційний суд не може погодитись з даними висновками, виходячи з наступного. Із матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 1 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с. 17). Своїм підписом в заяві ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що він згоден з тим, що дана заява разом з пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складають між ним та банком договір про надання банківських послуг. Він ознайомлений і згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Умови та Правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанкуwww.privatbank.ua. Він зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті ПриватБанку. Крім того, 1 листопада 2019 року ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг (а.с. 18-25). Сторони у заяві погодили, що: Тип кредиту відновлювана кредитна лінія 1. валюта: гривня

2. Мета отримання кредиту- Споживчі цілі

3. Спосіб та строк надання кредиту -безготівковим шляхом

4. Тип процентної ставки -фіксована

5. Кількість та розмір платежів, періодичність внесення Повернення кредиту здійснюється шляхом: - договірного списання з рахунку клієнта, у т. ч. за рахунок кредитного ліміту, у розмірі процентів, що підлягають сплаті за цим Договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; - шляхом внесення клієнтом коштів у розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 7% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, + комісія, щомісячно; - у разі прострочення з 31-го дня - 10% від заборгованості; - у разі прострочення з 181-го дня - 100% від заборгованості. 6. базова процентна ставка: 43.2 % - для карт Універсальна 7. процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних - 86,4% - для картки "Універсальна";

8. В разі: - неповернення Клієнтом кредиту в строк, зазначений в п. 2.1.1.2.4. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або - в разі, якщо Клієнт не виконав вимогу Банку щодо усунення порушення, в порядку, передбаченому п. 2.1.1.6.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, встановленого вимогою Банку, та/або - в разі несвоєчасної сплати Клієнтом мінімального обов`язкового платежу в строк, зазначений в п. 2.1.1.3.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку платежу, та/або - в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5. Договору, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, та/або - в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.6.5. Договору, починаючи з 32-го дня з дня направлення повідомлення Банком Клієнту, Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 74,40; 9. 2.1.1.2.12. Сторони дійшли згоди, що в разі: - неповернення Клієнтом кредиту в строк, зазначений в п. 2.1.1.2.4. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або - в разі, якщо Клієнт не виконав вимогу Банку щодо усунення порушення, в порядку, передбаченому 2.1.1.5.1. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, встановленого вимогою Банку, та/або - в разі несвоєчасної сплати Клієнтом мінімального обов`язкового платежу в строк, зазначений в п. 2.1.1.3.1 нього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку ллнтену та/або - в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.3.5. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, та/або - в разі настання обставин, передбачених п. 2.1.1.6.5. Договору починаючи з 32-го дня з дня направлення повідомлення Банком Клієнту Клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності то ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленості Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: - 86,4% - для картки "Універсальна"; - 84,0% - для картки "Універсальна голд"; - 74, 4% - для преміальних карток: Platinum, World Black Edition, World Elite, Infinite, VISA Signature

10. П.5. Обов`язки Клієнта- 2.1.1.5.1. Здійснювати погашення кредиту у строки та в розмірах, визначених п. 2.1.1.3.1. 2.1.1.3.2 цього Договору. Крім того, 1 листопада 2019 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту (а. с. 26-29). На а.с. 33 - 34 знаходиться копія паспорту відповідача. На а.с. 30 знаходиться витяг з Умов та Правил надання банківських послуг. На а.с. 7-10 знаходиться розрахунок заборгованості за договором б/н від 1 листопада 2019 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 , в тому числі станом на 10 березня 2023 року. На а.с. 16 знаходиться довідка про видачу ОСОБА_1 кредитної картки, яка видана 1 листопада 2019 року з терміном дії до кінця жовтня 2023 року, а також довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , згідно якої кредитний ліміт, встановлений в розмірі 1000 грн, в подальшому збільшено до 37 000 грн. На а.с. 11-14 знаходиться копія виписки по рахунку ОСОБА_1 за договором б/н станом на 15 березня 2023 року за період з 1 листопада 2019 року по 15 березня 2023 року, баланс на кінець періоду дорівнює сумі заявленої до стягнення суми заборгованості -44 029,37 грн. Отже, вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами. Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ «Приватбанк» вказувало на те, що позичальник не виконує свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. Судом першої інстанції було встановлено, що 1 листопада 2019 року між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем укладено кредитний договір б/н, згідно якого відповідачу було надано кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Враховуючи, що строк повернення отриманих грошових коштів сторонами у заяві-анкеті та довідці про умови кредитування не встановлено, зобов`язання з їх повернення виникає у відповідача протягом строку визначеного законом з дня пред`явлення позивачем вимоги про це, тобто у даній справі з дня пред`явлення позову. Наявність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 36 996,82 грн підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості, випискою з рахунку і відповідачем не спростована та рішення суду в цій частині відповідачем не оскаржено. Разом із тим, відмовляючи в позові в частині стягнення заборгованості за відсотками, з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач, обґрунтовуючи право вимоги, в тому числі розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 1 листопада 2019 року, посилався на «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці «Умови та правила надання банківських послуг» та «Тарифи Банку» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. При цьому, посилаючись на наведену постанову Великої Палати Верховного Суду, судом першої інстанції не з`ясовано, чи є процесуально виправданим врахування правової позиції, викладеній в цій постанові, та чи є обґрунтованою відмова в позові з урахуванням конкретних обставин справи і наявних в ній доказів. Так, відмовляючи в позові в частині стягнення заборгованості за відсотками з підстав недоведеності згоди сторін щодо умов договору в цій частині, суд першої інстанції залишив поза увагою, що банком на підтвердження обставин, якими обґрунтовано його вимоги, надано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 1 листопада 2019 року, яка підписана особисто відповідачем, де відповідач погодився з умовами надання кредиту, в тому числі з розміром базової процентної ставки - 43,2 % - для карт Універсальна, процентною ставкою, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків річних - 86,4% - для картки "Універсальна" та іншими умовами. Отже, умови кредитування щодо сплати процентів передбачені безпосередньо в заяві, особисто підписаній відповідачем, що судом першої інстанції залишено поза увагою і зроблено помилковий висновок про недоведеність позову в частині стягнення заборгованості за відсотками. Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, отримував кредитні кошти та частково погашав кредитну заборгованість, що підтверджується випискою з рахунку. Апеляційний суд також враховує доводи апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк», що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для нарахування відсотків за користування кредитними коштами і їх розміру. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Отже, обґрунтованими є доводи апеляційної скарги позивача, що місцевий суд помилково відмовив у стягненні відсотків по кредиту, виходячи з положень ст. 1048 ЦК України, ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та умов договору, які були погоджені з відповідачем. Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині відмови про стягнення заборгованості за відсотками ухвалене в результаті неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи, рішення не може вважатись законним і обґрунтованим, не може залишатись в силі та підлягає скасуванню. Виходячи із наведеного, оскільки заборгованість за відсотками позичальником повернута не була, банк отримав право на задоволення своїх вимог кредитора шляхом стягнення відсотків за користування кредитом, розмір яких погоджено у підписаній відповідачем заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, та які згідно розрахунку заборгованості станом на 10 березня 2023 року складають 7 032,55 грн, даний розмір заборгованості відповідачем не спростований. З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні заборгованості за відсотками ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування в цій частині, із прийняттям нової постанови про задоволення позову, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками в розмірі 7 032,55 грн. Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 026 грн судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається. Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Керуючись ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 19 вересня 2023 року скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за відсотками і прийняти в цій частині нову постанову. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 7 032 (сім тисяч тридцять дві) грн 55 коп. та судові витрати в розмірі 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. ГоловуючийТ.О. Писана СуддіК.П. Приходько С.О. Журба