Ухвала ККС ВС № 129/2809/19

УХВАЛА 24 листопада 2023 року м. Київ справа № 129/2809/19 провадження № 51-7059 ск 23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Вінницького апеляційного суду від 02 листопада 2023 року щодо останнього та ОСОБА_7 , встановив: У касаційній скарзі захисники порушують питання про перегляд вироку апеляційного суду у касаційному порядку. Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху із наданням строку для усунення недоліків, з огляду на таке. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення. При цьому, обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України). Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх. Як слідує зі змісту касаційної скарги, захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 оскаржують вирок апеляційного суду, зокрема, з підстави невідповідності призначеного ОСОБА_6 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість (п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України), при цьому, з огляду на зазначену у скарзі вимогу, погоджуються із призначеним покаранням у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Натомість, доводи касаційної скарги фактично зводяться до безпідставного скасування апеляційним судом звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, відповідно до приписів ст. 75 КК України, що позбавляє Суд можливості встановити дійсну їх позицію, з чим саме захисники не погоджуються - з видом та розміром призначеного покарання чи з порядком його відбування. Призначення покарання і звільнення від його відбування, попри нерозривний взаємозв`язок з точки зору правових наслідків для засудженого, мають відмінну юридичну природу і є окремими заходами, які послідовно застосовуються судом у разі прийняття відповідного рішення. При цьому вирішення питання про обрання особі виду покарання передує вирішенню питання про звільнення від його відбування з випробуванням, що прямо випливає зі змісту положення ч. 1 ст. 75 КК України. При цьому, захисникам варто врахувати, що незастосування приписів ст. 75 КК України є іншою підставою для скасування або зміни судового рішення, відмінною від підстави передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 438 КПК України. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції. Такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення. Викладені у касаційній скарзі вимоги до касаційного суду не узгоджуються з вищенаведеними положеннями в частині повноважень суду касаційної інстанції за наслідками касаційного розгляду. Так, захисники просять вирок апеляційного суду скасувати та в частині покарання змінити, тобто поєднують дві різні, взаємовиключні правомочності Суду. Окрім цього, відповідно до ч. 6 ст. 427 КПК України, до касаційної скарги додаються її копії з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Однак, в порушення вказаної правової норми, захисники додалидо касаційної скарги лише три її копії з додатками, що не відповідає кількості учасників вказаного кримінального провадження. Згідно копій долучених судових рішень, учасниками кримінального провадження, окрім захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , є прокурор, засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , захисник ОСОБА_8 , двоє потерпілих та їх представник. Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою захисників. У зв`язку із зазначеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, касаційну скаргу захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 слід залишити без руху, надавши їм п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків. Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК України не додано усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Касаційну скаргу захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Вінницького апеляційного суду від 02 листопада 2023 року щодо останнього та ОСОБА_7 залишити без руху, надавши їм п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків. У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3