Ухвала КЦС ВС № 128/1330/22

Ухвала 20 листопада 2023 року м. Київ справа № 128/1330/22 провадження № 61-11563ск23 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ часток земельних ділянок в натурі, ВСТАНОВИВ: У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив виділити йому в натурі: 1/2 частку із земельної ділянки площею 0,1552 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0034, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку із земельної ділянки площею 0,1453 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0033, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частку із земельної ділянки площею 0,2500 га у межах згідно з планом, кадастровий номер 0520687600:02:005:0035, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою від 22 липня 2022 року визнав зловживанням процесуальними правами дії ОСОБА_1 щодо неодноразової подачі до Вінницького районного суду Вінницької області позовної заяви до ОСОБА_2 про виділ часток земельних ділянок в натурі. Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ часток земельних ділянок - повернув позивачу разом з доданими документами. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою. Вінницький апеляційний суд ухвалою від 22 березня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали, а саме: для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду та надання доказів сплати судового збору в оригіналі платіжного документа або доказів, які дають підстави для звільнення від сплати судового збору, і роз`яснив заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. Вінницький апеляційний суд ухвалою від 13 квітня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 22 липня 2022 року визнав неподаною та повернув особі, яка її подала. 29 липня 2023 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року з пропуском строку на касаційне оскарження. Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику слід було надати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати відповідні докази; нову редакцію касаційної скарги, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, надати копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; надати документ про сплату судового збору в розмірі 536,80 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду. На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку заяву про усунення недоліків, в якій заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги, а також нову редакцію касаційної скарги. ОСОБА_1 заявивши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року посилається на те, що оскаржуване судове рішення він отримав 24 червня 2023 року, на підтвердження чого надав поштовий конверт з трек-номером 21050250003903. Вперше з касаційною скаргою він звернувся до Верховного Суду 26 червня 2023 року, проте ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2023 року касаційну скаргу було повернуто. Ураховуючи наведене, просить клопотання задовольнити та поновити строк на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений із поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його. Разом із тим, ОСОБА_1 не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 536,80 грн. ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги, яке мотивоване тим, що сума судового збору, яку потрібно сплатити за подання касаційної скарги, є для нього непід`ємною. На підтвердження наведеного надав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 24 липня 2023 року, з яких видно, що за період з 1 кварталу 2022 року по 1 квартал 2023 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня; копію довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10 квітня 2023 року № 1302/0200-0206-11 про не отримання ОСОБА_1 житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20). Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану(рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року). Надані заявником копії довідок на підтвердження його майнового стану в достатній мірі не підтверджують неможливість сплати ним судового збору при зверненні до суду з касаційною скаргою оскільки не містять повної інформації про дійсний майновий стан ОСОБА_1 , зокрема про отримання чи неотримання інших видів доходу (пенсії, соціальних виплат чи інших видів доходів, з яких не утримуються суми податків), що унеможливлює задоволення клопотання про звільнення його від сплати судового збору. Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом. Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження. Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 536,80 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у розмірі 536,80 грн має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку:

207. Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення). Відповідно до частин другої та шостої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Враховуючи викладене, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 22 серпня 2023 року строк для усунення недоліків слід продовжити та повідомити про це заявника. Керуючись статтями 127, 185, 390, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 13 квітня 2023 року. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2023 року, десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. СуддяА. Ю. Зайцев