Постанова 4814 № 547/806/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 547/806/20 Номер провадження 22-ц/814/4359/23Головуючий у 1-й інстанції Коновод О.В. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 листопада 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В., за участю секретаря: Ракович Д. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» на ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 21 липня 2023 року у складі судді Коновод Д. В. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейземінвест 2017», за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державного реєстратора Комунального підприємства «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Онищенка Руслана Миколайовича про визнання недійсною угоди про розірвання договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди землі, визнання недійсним договору оренди землі, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права оренди землі, в с т а н о в и в: У липні 2023 року представник ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у вказаній справі, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони ОСОБА_1 в будь-який спосіб передавати будь-кому у користування земельну ділянку з кадастровим номером 5324583200:00:001:0033, яка знаходиться на території Криворудської сільської ради Семенівського району Полтавської області; заборони ТОВ «Райземінвест-2017» здійснювати будь-які дії щодо зміни, доповнення, договору оренди землі, який є діючим на момент винесення ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову, укладення нового договору оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00: 001:0033; заборони будь-яким органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав, здійснювати реєстрацію права користування (оренди) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00: 001:0033 на будь-яку особу крім ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт». Заява мотивована тим, що на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відповідачами після звернення позивача до суду з позовною заявою про визнання свого права оренди землі і припинення права оренди землі відповідача вжито дій, що унеможливлюють виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а саме: Договір оренди землі між відповідачами № б/н від 10.03.2019, визнання якого недійсним є предметом позовних вимог, наразі вже припинений самими ж відповідачами на підставі договору про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № б/н від 01.01.2023. Припинення права оренди ТОВ «Райземінвест-2017», яке було зареєстроване на підставі первісного договору оренди між відповідачами, внесено в реєстр на підставі рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради Полтавської області Затуливітера Є. М. індексний номер: 66747075 від 13.03.2023 10:00:38. У свою чергу, на підставі рішення державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Семенівської селищної ради Полтавської області Затуливітера Є. М. індексний номер: 66747075 від 13.03.2023 10:00:38 здійснено державну реєстрацію права оренди ТОВ «Райземінвест-2017» на підставі нового договору оренди землі б/н від 01.01.2023, укладеного строком на 17 років. Таким чином, відповідачі зареєстрували право оренди ТОВ «Райземінвест-2017» на підставі нового договору оренди землі, що фактично унеможливлює виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки позивач не зможе відновити державну реєстрацію свого права оренди. Розриваючи оскаржувані договори оренди і укладаючи нові відповідачі мають можливість систематично унеможливлювати виконання рішення суду, адже предметом позовних вимог є конкретний договір оренди землі відповідачів і певне рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди ТОВ «Райземінвест-2017» на підставі цього конкретного договору. Реальні дії відповідачів з дострокового розірвання оскаржуваного довгострокового договору оренди та подача документів для реєстрації припинення права оренди з одночасним укладенням нового договору оренди і подачею його для реєстрації права оренди (що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) свідчать про недобросовісну поведінку відповідачів, намагання завадити відновленню порушеного права позивача, у зв`язку з чим і просить забезпечити позов. Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 21 липня 2023 року у задоволенні заяви ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» про забезпечення позову відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що позивачем не доведено ризики утруднення виконання можливого рішення суду або неможливості його виконання без вжиття заходів забезпечення позову. Не погодившись з даною ухвалою, представник ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність ухвали, невідповідність її обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що судом першої інстанції жодним чином не досліджувалися доводи, викладені в заяві про забезпечення позову та проігноровано той факт, що в разі задоволення позову рішення суду буде неможливо виконати з тих підстав, що одна із позовних вимог (визнання договору недійсним) не може бути виконана державним реєстратором. Вказує, що відповідачі мають можливість систематично унеможливлювати виконання рішення суду, адже предметом позовних вимог є конкретний договір оренди землі відповідачів і певне рішення державного реєстратора про реєстрацію права оренди. Реальні дії відповідачів з дострокового розірвання оскаржуваного довгострокового договору оренди свідчать про недобросовісну поведінку відповідачів, намагання завадити відновленню порушеного права позивача. Наголошує, що на підтвердження даних фактів ним надавалася Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, котра міститься в матеріалах справи і не була досліджена судом. Також посилається на те, що відновлення порушеного права користування позивача не є можливим через те, що фактично оскаржуваний раніше договір вже скасовано, а замість того, укладений новий. Зазначає також, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності підстав для застосування заходів забезпечення позову та недоведеності загрози невиконання рішення суду, є безпідставними. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке. За правилами частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (пункт 1 частини першої статті 374, стаття 375 ЦПК України). По справі встановлено, що 17.08.2020 представник ТОВ «ІПК» «Полтавазернопродукт» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Рейземінвест-2017», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державного реєстратора КП «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Онищенка Р. М., в якому просив суд визнати недійсною угоду б/н від 14.11.2017 про розірвання договору оренди землі, укладену між ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» та ОСОБА_1 , на підставі якої було припинено речове право (право оренди) ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0033; скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавської області Онищенка Р. М., індексний номер рішення: 48585979 від 09.09.2019 15:23:56, про державну реєстрацію припинення іншого речового права (права оренди) ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0033 з одночасним визнанням права оренди ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» щодо вказаної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 12.10.2016; визнати недійсним договір оренди землі від 10.09.2019 б/н, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Райземінвест-2017»; скасувати рішення державного реєстратора КП «Реєстр нерухомого майна та бізнесу» Бричківської сільської ради Полтавської області Онищенка Р. М., індексний номер 48698364 від 16.09.2019 15:11:38, про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди) ТОВ «Райземінвест-2017» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324583200:00:001:0033 з одночасним припиненням права оренди ТОВ «Райземінвест-2017» щодо вказаної земельної ділянки. Як на підставу позовних вимог посилався на те, що за договором оренди землі від 12.10.2016, укладеним із ОСОБА_1 , ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» набуло право оренди спірної земельної ділянки строком на 10 років, що було зареєстроване 10.10.2017 державним реєстратором Комунальної установи «Реєстраційна служба» Полтавської області Данилейко А. І. Проте за недійсними правочинами орендована земельна ділянка вибула із правомірного володіння позивача і право оренди позивача було незаконно припинено. Способами захисту прав позивач обрав визнання договорів недійсними та скасування державної реєстрації прав та їх припинення з одночасним поновленням речового права оренди ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт» спірної земельної ділянки та припиненням права оренди на цю земельну ділянку ТОВ «Райземінвест-2017». Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Своїми правами щодо предмета спору учасник справи розпоряджається на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України). Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України) Частинами першою, другою статті 149 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, метою забезпечення позову є можливість поновлення порушених прав позивача у разі задоволення позову в межах заявлених позовних вимог. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Суд, обираючи вид забезпечення позову, у кожному випадку повинен обирати такий спосіб, який у найбільший мірі спрямований на забезпечення предмета спору. Згідно із пунктами 1, 2 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено накладенням арешту на майно, забороною вчиняти певні дії; заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. У справі, яка переглядається, встановлено, що спосіб забезпечення позову, який просить застосувати представник ТОВ «ІПК «Полтавазернопродукт», не відноситься до предмета спору та не сприятиме поновленню прав позивача у разі задоволення позову, оскільки стосується інших правочинів та зареєстрованих речових прав відповідача, які у цій справі позивачем не оспорюються, а, отже, заява про забезпечення позову не відповідає заявленим позовним вимогам та не може бути задоволена судом. Доводи та обставини, на які посилається представник позивача в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення позову у заявлений позивачем спосіб не спростовує. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду залишає апеляційну скаргу представника позивача без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-промислова компанія «Полтавазернопродукт» - залишити без задоволення. Ухвалу Хорольського районного суду Полтавської області від 21 липня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. В. Прядкіна