Постанова 4811 № 461/6446/23

Справа № 461/6446/23 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р. Провадження № 33/811/1570/23 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Францішкевич Юлії Михайлівни, представника Львівської митниці Кіри Олеся Сергійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу представника Львівської митниці Сичова Юрія Вікторовича на постанову Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_1 , встановив: згідно протоколу про порушення митних правил, 28 травня 2023 року в зону митного контролю пункт пропуску «Грунтів - Будомєж» митного поста «Грушів» Львівської митниці у напрямку в`їзд в Україну по смузі руху «червоний коридор» в`їхав транспортний засіб «Wolkswagen Touareg» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом «Tauras» реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , з товаром: «Легковий автомобіль: марка «TOYOTA», модель «AURIS», ідентифікаційний номер (кузов) НОМЕР_3 », який переміщувався в митному режимі «імпорт» за попередньою митною декларацією типу ІМ EE №UA205150/2023/006427 (23UA205150006427U2). Як підставу для переміщення товару ОСОБА_1 до митного контролю подав наступні документи: рахунок-фактура (Invoice) №668 від 19 травня 2023 року; специфікація 668 від 19 травня 2023 року до контракту №03/21-LAB від 21 березня 2023 року; міжнародна товаро-транспортна накладна б/н; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 . Відповідно до поданих документів, на митну територію України транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_6 переміщувався товар: «Легковий автомобіль, Б/В:- Марка «TOYOTA» Модель «AURIS» Ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_3 . Календарний рік виготовлення - 2011. Двигун - бензин. Робочий об`єм циліндрів - 1598 см3». Продавцем транспортного засобу зазначена компанія «LAB Consulting s.r.o.» (05921, SNP 142/3, Svit, Slovakia), покупцем «ТОВ "ІНДЕВОР+"» (45603, Волинська обл., Луцький р-н., с. Струмівка, вул. Рівненська, 134А, Україна), а його вартість становить 3050,00 євро, що згідно з курсом Національного банку України відповідає сумі 120618,66 гривень. Під час здійснення митного контролю, водієм, на вимогу посадової особи, добровільно було надано митну декларацію Республіки Польщі (MRN) 23PL402010E0793788. В даній декларації містився запис «umowa z 2023-05-17». Вказане свідчить про розбіжність даних, що містяться в митній декларації Республіки Польщі (MRN) 23PL402010E0793788 та поданому рахунку-факгурі (Invoice) №668 від 19 травня 2023 року. Адже дата інвойсу 19 травня 2023 року, а в декларації зазначено 17 травня 2023 року. Окрім цього, вартість вказаного транспортного засобу становить 14115,00 польських злотих, що згідно з курсом Національного банку України станом на 28 травня 2023 відповідає сумі 122814,62 гривень. 29 травня 2023 року Львівською митницею було скеровано лист № 7.4/20-01/14-13276 в адресу бюро «Agencja Celna ATU s.c.». 01 червня 2023 року Львівська митниця отримала відповідь (вхідний Львівської митниці №27684/14- 20) від бюро «Agencja Celna ATU s.c.» із копіями документів, що були підставою для поміщення товару в режим експорту з митної території ЄС: «Легковий автомобіль: марка «TOYOTA», модель «AURIS», ідентифікаційний номер (кузов) НОМЕР_3 », а саме: митна декларація Республіки Польща (MRN) 23PL402010E0793788, рахунок-фактура від 17 травня 2023 року та копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу. Відповідно до отриманих документів, з території Європейського союзу на адресу громадянина ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) переміщується товар: «Автомобіль легковий марки «TOYOTA», модель «AURIS» кузов НОМЕР_3 », продавцем його є громадянин ОСОБА_4 (Niverheidsweg НОМЕР_7 ), а його вартість становить 3050 Євро. ОСОБА_1 надав письмові пояснення, де вказав, що він давав митному брокеру в Республіці Польща такий же інвойс, що і до митного оформлення. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з поданням митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача, неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості. Дії ОСОБА_1 органом митниці кваліфіковані як порушення митних правил, відповідальність за вчинення яких передбачена ч. 1 ст. 483 МК України. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2023 року закрито провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 483 МК України, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Вилучений, згідно протоколу про порушення митних правил №0660/20900/23 від 28 травня 2023 року, легковий автомобіль: марка «TOYOTA», модель «AURIS», бувший у використанні, календарний рік виготовлення 2011, тип двигуна бензин. Робочий об`єм циліндрів 1598 см3, ідентифікаційний номер (кузов) НОМЕР_3 повернуто власнику для здійснення відповідних митних процедур. Не погоджуючись з даною постановою, представник Львівської митниці Сичов Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду, та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України та накласти на нього стягнення, передбачене санкцією даної статті в повному обсязі з конфіскацією предметів правопорушення, а також стягнути з ОСОБА_5 витрати за зберігання на складі митниці товару. Вважає, що висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Повідомляють, що ОСОБА_1 як підставу для переміщення товару подав наступні документи: рахунок-фактура (Invoice) №668 від 19 травня 2023 року; специфікація 668 від 19 травня 2023 року до контракту №03/21-LAB від 21 березня 2023 року; міжнародна товаро-транспортна накладна б/н; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 та № НОМЕР_5 . Відповідно до поданих документів, переміщується транспортний засіб з реєстраційним номером НОМЕР_6 переміщувався товар: «Легковий автомобіль, Б/В:- Марка «TOYOTA» Модель «AURIS» Ідентифікаційний номер (кузова) - НОМЕР_3 . Календарний рік виготовлення - 2011. Двигун - бензин. Робочий об`єм циліндрів - 1598 см3». Продавцем транспортного засобу зазначена компанія «LAB Consulting s.r.o.» (05921, SNP 142/3, Svit, Slovakia), покупцем «ТОВ "ІНДЕВОР+"» (45603, Волинська обл., Луцький р-н., с. Струмівка, вул. Рівненська, 134А, Україна), а його вартість становить 3050,00 євро, що згідно з курсом Національного банку України відповідає сумі 120618,66 гривень. Наголошують, що з відповіді на запит митниці вбачається, що продавцем автомобіля є H.A. Hasan (Niverheidsweg 3C 9902 AE Appingedam), а покупцем ОСОБА_6 17 листопада 2023 року у судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибув, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки не повідомив, адвокат Францішкевич Ю.М. просила проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, відносно якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи. З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та думки адвоката Францішкевич Ю.М., яка просила проводити розгляд справи без участі ОСОБА_1 , представника митниці, який підтримав клопотання адвоката, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . Заслухавши виступ представника митниці на підтримку доводів апеляційної скарги, пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на заперечення аргументів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суду вважає, що апеляційна скарга не підлягають до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Зі змісту ст. 283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 489 МК та ст. 280 КУпАП посадова особа (суддя) при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Частиною першою ст. 198 МК України передбачено, що органу доходів і зборів в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України. Відповідно до ч. 1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. На митний орган, як на особу, уповноважену на складання протоколів про адміністративне правопорушення, покладено імперативний обов`язок щодо збирання доказів та доведення фактів й обставин, викладених у протоколі. Натомість суд обмежений доводами та доказами, наданими сторонами у справі, та приймає рішення на основі проведеного їх аналізу та оцінки. Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Авшар проти Туреччини» в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Відповідно до ч. 1 ст. 483 МК України передбачено, що відповідальність настає за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості. Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України. Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) особи. Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України. Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»). При цьому, що стосується використання документів, то судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Тобто ті, що подаються митному органу на кордоні та є підставою для пропуску товару на митну територію України. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03 червня 2005 року «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості предметів, щодо їх відправника чи одержувача, щодо держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, тощо не відповідають дійсності. Між тим, Митний кодекс України нормою ст. 257 вичерпно формулює поняття «декларування», яке здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Заявлення таких відомостей здійснюється за встановленою законом формою в ході процедури декларування, повноваженнями щодо якого відповідно до положень ст. 265 МК України наділений декларант. Виходячи з аналізу цих положень, особа може брати участь у митних відносинах як декларант у двох випадках: коли вона особисто здійснює декларування товарів або як його власник або як уповноважений власником. Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант. Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об`єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб`єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані. За відсутності зазначених умов, в діях особи не утворюється склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Вказаних вимог закону, суду першої інстанції, під час розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил дотримано в повному обсязі. Судом першої інстанції правильно встановлено, що на адресу ТОВ «Індевор+» (Україна, Струмівка) переміщувався Легковий автомобіль: марка «Toyota», модель «Auris», 2011 року випуску, ідентифікаційний номер (кузов) НОМЕР_3 , заявленою вартістю 3050 Євро. Декларантом переміщуваного через митний кордон України транспортного засобу виступало ТОВ «Ілман», на підставі договору-доручення №99 про надання послуг по декларуванню товарів від 06.03.

20. Таким чином, обов`язки декларанта при здійсненні митного оформлення товару його власником було покладено на ТОВ «Ілман». Водночас, ОСОБА_1 дії щодо декларування товару не здійснював, а відтак у нього відсутній умисел на подання митному органу документів, які містять неправдиві дані. ОСОБА_1 був лише перевізником та довіреною особою продавця - компанія «LAB Consulting s.r.o» (довіреність №668 від 19 травня 2023 року) та подав надані йому документи працівникам Львівської митниці. 05 червня 2023 року та 07 липня 2023 року ТОВ «Індевор+», як покупець автомобіля, двічі зверталось з листами № 18 та №21 до Львівської митниці щодо протиправності затримання на митниці протягом 5 днів водія ОСОБА_1 , недотримання порядку проведення відповідної перевірки та незабезпечення можливості скористатись правничою допомогою. Зокрема, отримання цього листа Львівською митницею 18 липня 2023 року підтверджене рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Таким чином, відсутні будь-які дії ОСОБА_1 , які спрямовані на приховування від митного контролю та утворювали об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Як вбачається з матеріалів справи, при митному оформленні товару декларантом (ТОВ «Ілман») були подані всі документи, передбачені як обов`язкові, які були оформлені у встановленому чинним законодавством порядку та містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації товару. У протоколі про порушення митних правил та апеляційні скарзі вказано про подання документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару. Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, стало те, що легковий автомобіль: марка «Toyota», модель «Auris», 2011 року випуску, ідентифікаційний номер (кузов) НОМЕР_3 , заявленою вартістю 3050 Євро, переміщений громадянином ОСОБА_1 органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості. Як підтверджується митним органом, переміщення вказаного автомобіля через митний кордон України здійснено на підставі рахунка-фактури (інвойсу) №668 від 19травня 2023 року, специфікації № 668 від 19 травня 2023 року до контракту, виставленого компанією компанія «LAB Consulting s.r.o» для ТОВ «Індевор+» та вартість якого становить 3050 Євро. Аналогічні відомості про ціну автомобіля та визначення митної вартості товару повідомлені у відповідь на запит Львівської митниці бюро "Agencja Celna ATU s.c." (3050 Євро). Тобто документи, надані Львівській митниці, не містили неправдивих відомостей про митну вартість легкового автомобіля: марка «Toyota», модель «Auris», 2011 року випуску, ідентифікаційний номер (кузов) НОМЕР_3 , у сумі 3050 Євро. Отже, апеляційний суд, за наведених обставин, погоджується з висновком місцевого суду, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України. Окрім того, представником митниці, в ході розгляду справи, не надано доказів підробки, незаконності отримання товаросупровідних документів, поданих до митного контролю в Україні. За даних обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що в ході розгляду справи не доведено наявності умислу в діях ОСОБА_1 , спрямованого на переміщення через митний кордон України товару з приховуванням від митного контролю, шляхом подання до митного органу як підставу для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості щодо ціни товару, які необхідні для визначення його митної вартості. А відтак, твердження Львівської митниці про подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документи, які містять неправдиві відомості щодо відправника та вартості цього транспортного засобу, ОСОБА_1 є безпідставними. Доводи представника митниці, що судом першої інстанції надано перевагу доказам, поданим стороною захисту, однобоко та вибірково застосовано норми Митного кодексу України, не заслуговують на увагу. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як вбачається з матеріалів справи та постанови, суд першої інстанції, належним чином, повно та об`єктивно дослідив усі обставини справи та докази, надані сторонами (в процесі розгляду справи), та надав їм належну правову оцінку, з якою погоджується апеляційний суд. Представником Львівської митниці не доведено, а апеляційним судом не встановлено, що дій ОСОБА_1 представляють собою суспільну небезпеку та завдали значної шкоди суспільним та державним інтересам, правам та свободам інших осіб. Таким чином апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції Істотних порушень вимог процесуального закону чи неправильного застосування норм матеріального права, які є підставою для зміни чи скасування постанови, апеляційним судом не встановлено. На переконання апеляційного суду, оскаржувана постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою, відтак підстав для задоволення апеляційних вимог представника митного органу , апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Галицького районного суду м. Львова від 10 жовтня 2023 року, щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Львівської митниці Сичова Юрія Вікторовича - без задоволення. Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.