Ухвала КАС ВС № 240/1912/19

УХВАЛА 23 листопада 2023 року Київ справа №240/1912/19 адміністративне провадження №К/990/38163/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі № 240/1912/19 за позовом Житомирського державного університету імені Івана Франка до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 14.11.2023 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду через підсистему «Електронний суд». При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 10.04.2023, повний її текст складено того ж дня, відповідно, останнім днем для оскарження цього рішення було 10.05.2023. Однак, касаційну скаргу у цій справі подано 14.11.2023, тобто з пропуском строку встановленого для цього. ГУ ДПС у касаційній скарзі заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження, однак, Верховний Суд її повернув. Зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Звертає увагу на приписи частини п`ятої статті 333 КАС України та зауважує, що касаційна скарга подана до спливу одного року на касаційне оскарження. Зазначає, що законом не встановлено строк для повторного подання скарги, але виходячи із загальних засад він повинен бути розумним з огляду на сукупність усіх обставин. При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник просить врахувати, що в інших справах Верховний Суд визнавав аналогічні причини пропуску поважними. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Суд встановив, що вперше касаційна скарга від ГУ ДПС надійшла до суду 07.06.2023, проте, Верховний Суд ухвалою від 19.06.2023 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судового рішення відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Електронний примірник цієї ухвали ГУ ДПС отримало 19.06.2023 о 16:34. Наступні касаційні скарги, які ГУ ДПС направляло до суду через підсистему «Електронний суд» 31.07.2023, 25.09.2023 Верховний Суд повернув ухвалами від 08.08.2023, 04.10.2023. Електронні примірники цих ухвал ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 08.08.2023 о 18:33, 04.10.2023 о 19:12. 14.11.2023 ГУ ДПС направило касаційну скаргу до суду вчетверте, однак, її обґрунтування не відповідає роз`ясненням, наданим Верховним Судом, тобто її зміст так і не приведено у відповідність із вимогами КАС України. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, в тому числі у разі її подання на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. З моменту отримання копії ухвали Верховного Суду про повернення попередньої касаційної скарги і до моменту повторного звернення спливало більше місяця, однак, у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення будь-якого обґрунтування причин такої тривалості реалізації права на повторне звернення скаржник не зазначає. Враховуючи, що при поданні касаційної скарги вдруге, втретє і вчетверте так і не було усунуто недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення вперше, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для визнання таких проміжків часу розумними і об`єктивно необхідними для належного оформлення касаційної скарги з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України, проте, звертаючись до суду з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг. Тобто, внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційна скарга була повернута, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Щодо доводів скаржника про те, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку. Сукупність цих обставин свідчить про допущення відповідачем необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

2. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Скаржник, в порушення вимог цієї норми, до касаційної скарги не додав документа про сплату судового збору. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2023 - не більше 53680 грн). Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн). Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2019 році, який містить вимогу майнового характеру у загальному розмірі 260402,37 грн. Отже, за подання позову у цій справі підлягав сплаті судовий збір в сумі 3906,03 грн (260402,37 грн х 1,5%). Отже, сума судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 7812,07 грн (3906,03 грн х 200 %). Частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» ГУ ДПС має надати докази сплати судового збору в сумі 6249,66 грн (7812,07 грн х 0,8). Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету - 22030102 Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.

3. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі, поданій вчетверте, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 18.03.2020 у справі № 640/4200/19, від 11.09.2020 у справі № 640/5833/19. Верховний Суд в ухвалах про повернення попередніх касаційних скарги неодноразово роз`яснював скаржникові, що обов`язковою умовою при оскаржені судового рішення на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справі, у якій подано касаційну скаргу, зі справами, у яких викладено висновок Верховного Суду і якому, за позицією скаржника, оскаржуване ним судове рішення не відповідає. Також суд роз`яснював, що саме слід розуміти під подібними правовідносинами і зазначав про необхідність викладення у касаційній скарзі обґрунтування, чому на переконання скаржника, правовідносини у справі, у якій подано касаційну скаргу, та у справах, які були предметом розгляду Верховним Судом, є подібними. Однак, таких роз`яснень скаржник не врахував. Так, усуваючи недоліки попередніх касаційних скарг, поданих на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник лише змінив постанови Верховного Суду, проте, так і не зазначає, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами, які були предметом розгляду касаційним судом. Отже, обґрунтування формально зазначеного пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України зводиться до незгоди із наданою судом правовою оцінкою встановленим обставинам у взаємозв`язку із наявними в матеріалах справи доказами, що не є тотожним застосуванню норм права без урахування висновків Верховного Суду та не відповідає правовому змісту пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби, на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2023 у справі № 240/1912/19 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення; - надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко