Постанова Вінницький апеляційний суд № 930/1541/23

Справа № 930/1541/23 Провадження № 22-ц/801/2239/2023 Категорія: 41 Головуючий у суді 1-ї інстанції Войницька Т. Є. Доповідач:Войтко Ю. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Войтка Ю. Б., суддів Голоти Л. О., Панасюка О. С., з участю секретаря судового засідання: Собцевої А. Р., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2023 року, постановлену під головуванням судді Войницької Т. Є. в залі суду в м. Немирів Вінницької області за відсутності учасників справи, у цивільній справі № 930/1541/23 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», боржник: ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №20537 від 25.08.2020, встановив: У травні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» ( далі ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» або Товариство) звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №20537 від 25.08.2020. Заява мотивована тим, що 25 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис № 20537 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ЮНЕКС БАНК» (далі - АТ «ЮНЕКС БАНК») суми боргу за кредитним договором № 0.013.275.0319.ФО_К від 05.03.2019 року у розмірі - 75 837 грн. 70 коп. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича від 30.10.2020 відкрито виконавче провадження № 63458053 з примусового виконання напису № 20537 від 25.08.2020, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ЮНЕКС БАНК» боргу у розмірі - 75 837 грн. 70 коп. 28 березня 2021 року на електронному майданчику (електронна торгова система) ТОВ «Смарттендер» відбувся електронний аукціон з продажу лоту № 1 до складу якого входять: Права вимоги за кредитними договорами фізичних осіб, організатором аукціону та власником активів якого було - Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАНК». Переможцем електронного аукціону є - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС», що підтверджується Протоколом електронного аукціону № иА-Р8-2021-03-19-000106-1 від 28.03.2021. 31 березня 2021 року між Акціонерним товариством «ЮНЕКС БАНК» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» (Фактор) укладено Договір факторингу № 31/03-2021. Відповідно до умов даного Договору ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» набуло статусу Нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «ЮНЕКС БАНК» в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.013.275.0319.ФО_К від 05.03.2019. Факт набуття прав вимоги ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» підтверджується витягом з Реєстру прав вимоги, що є Додатком № 1 до Договору факторингу № 31/03-2021 від 31.03.2021. Відтак, до ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» перейшли усі права та обов`язки АТ «ЮНЕКС БАНК» в тому числі і право вимоги до боржника - ОСОБА_1 за кредитним договором № 0.013.275.0319.ФО_К від 05.03.2019. Посилаючись на викладене, заявник просить замінити стягувача АТ «ЮНЕКС БАНК» на правонаступника ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» у виконавчому провадженні №63458053, яке відкрито та перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. за № 20537 від 25.08.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ЮНЕКС БАНК» заборгованість у розмірі 75 837,70 грн. Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2023 року провадження у справі за заявою ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису нотаріуса №20537 від 25.08.2020 закрито. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що розгляд заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому написі нотаріуса віднесений до розгляду справ у порядку адміністративного судочинства. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Основними доводами апеляційної скарги є те, що керуючись чинними нормами законодавства ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження за виконавчим написом. Однак судом першої інстанції не було враховано вказані обставини та натомість суд дійшов висновку, що відповідно до постанови КАС ВС, від 26.02.2020 року, у справі № 826/7981/17, юрисдикції справ за заявами про заміну сторони у виконавчому написі нотаріуса (заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса) повинні вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Зазначена правова позиція є аналогічною викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 826/7941/17. Заявник указує, що суд першої інстанції не звернув уваги на правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21 (провадження № 14-36цс22) та дійшов помилкового висновку про закриття провадження у справі. Оскільки, тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, відповідно зроблено такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Відтак, згідно із правовою позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 у справі № 183/4196/21 заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, проте судом першої інстанції не було взято її до уваги. Правом подати відзив на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися. У судове засідання учасники справи не з`явилися, незважаючи на їх належне повідомлення, внаслідок чого слухання справи відбулося за їх відсутністю. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що розгляд заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні з виконання виконавчого напису нотаріуса віднесений до юрисдикції адміністративного суду. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «ОМЕГА ФІНАНС» звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні №63458053, яке відкрито та перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О. В. на підставі виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О. С. за № 20537 від 25.08.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ЮНЕКС БАНК» заборгованості у розмірі 75 837,70 грн. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII (далі Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. У абзаці першому частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України. Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Питання процесуального правонаступництва регламентовано частиною першою статті 55 ЦПК України, за змістом якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21 (провадження № 14-36цс22) зазначила, що статтею 3 Закону № 1404-VIIІ визначено перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню. Їх можна поділити на дві групи: а) «судові» - видані судами України, в тому числі на виконання судових рішень: - виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; - судові накази; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; б) «несудові» - видані іншими органами чи посадовими особами, як результат реалізації їх компетенції: - виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; - постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; - рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; - рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також рішення інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; - рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень. Заміна сторони у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом, та заміна сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса є відмінними правовими категоріями, оскільки заміна сторони у виконавчому провадженні є можливою виключно у разі відкриття відповідного виконавчого провадження, що передбачено спеціальним правилом статті 15 Закону № 1404-VIIІ. Імперативними приписами частини п`ятої статті 442 ЦПК України встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у разі виникнення потреби у заміні боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. До відкриття виконавчого провадження у порядку, визначеному статтею 442 ЦПК України, може бути замінено боржника або стягувача лише у виконавчому листі, яким у системному розумінні з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIIІ є виконавчий документ, виданий судом у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, ухвалених у цивільних справах, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів. Виконавчий напис нотаріуса є різновидом виконавчого документа в розумінні статті 3 Закону № 1404-VIIІ, який є відмінним від виконавчого листа за формою, змістом, а також суб`єктом та процедурою видання, отже, положення частини п`ятої статті 442 ЦПК України не можуть бути застосовані за аналогією у випадку заміни сторони у виконавчому написі нотаріуса, виконавче провадження за яким ще не відкрито. Відповідно до статті 88 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-XII) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Тобто саме нотаріус при вчиненні виконавчого напису перевіряє належність стягувача й у разі зміни сторони правовідношення саме новий учасник і буде стягувачем у новому виконавчому написі за зверненням нової сторони (нового учасника) правовідносин. За вимогами статті 91 Закону № 3425-XII виконавчий напис може бути пред`явлено до примусового виконання протягом трьох років з моменту його вчинення. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого напису здійснюється відповідно до Закону № 1404-VIIІ. Вчинення виконавчих написів нотаріусами врегульовано у главі 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У статтях 16-19 глави 3 розділу І книги першої ЦК України передбачено, що захист цивільних прав та інтересів здійснюється судом, Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, нотаріусом, шляхом самозахисту. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України). Отже, виконавчий напис нотаріуса є формою захисту цивільних прав та інтересів, що відбувається в певному спеціальному порядку, який є відмінним від інших форм (зокрема й судовій) надання захисту таким правам та інтересам. У Правилах професійної етики нотаріусів України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 04 жовтня 2013 року № 2104/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2013 року за № 1730/24262, зазначено, що професійна поведінка нотаріусів України ґрунтується, зокрема, на принципі незалежності, який передбачає те, що специфіка цілей і завдань нотаріату вимагає належне здійснення нотаріальної діяльності, максимальну незалежність нотаріуса, свободу від будь-якого впливу чи тиску та від неправомірного втручання в його діяльність. З урахуванням зазначеного необхідно дотримуватися принципу незалежності здійснення нотаріальної діяльності та частини другої статті 19 Конституції України. Згідно із частиною другою статті 4 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах. Як встановлено в частині першій статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. При цьому, ураховуючи вимоги, закріплені в частині другій статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, з позицій цивільно-процесуального регулювання відносин щодо підсудності справ, які виникають з виконавчого провадження принципово значення набуває факт встановлення: рішення суду чи іншого органу перебуває на виконанні, суду першої інстанції, який розглянув цивільну справу та місця виконання судового рішення. Відповідно до частин першої, другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. За вимогами статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення. Відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 жовтня 2022 року у справі № 183/4196/21 (провадження № 14-36цс22) відступила від правового висновку КАС ВС щодо юрисдикційної розгляду заяви про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, визначивши, що така заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. При цьому, Велика Палата Верховного Суду при розгляді питання про розмежування юрисдикції чітко визначає, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20). Оскільки, тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження. Відтак, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства. За таких обставин ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі не можна вважати законною й обґрунтованою. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі не відповідає обставинам справи та порушує норми процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному статтею 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ОМЕГА ФІНАНС» задовольнити. Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 19 вересня 2023 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Повний текст постанови складено 23 листопада 2023 року. Головуючий Ю. Б. Войтко Судді: Л. О. Голота О. С. Панасюк