Постанова 4803 № 212/2535/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9245/23 Справа № 212/2535/23 Суддя у 1-й інстанції - Ваврушак Н.М. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2023 року м.Кривий Ріг Справа № 212/2535/23 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Зубакової В.П. суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О. сторони: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 серпня 2023 року, яке ухвалено суддею Ваврушак Н.М. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 28 серпня 2023 року, - ВСТАНОВИВ: У квітні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 26 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (надалі - ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група») та відповідачем було укладено Кредитний договір № 3116810932/656958, згідно якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» надало відповідачу кошти в розмірі 5000,00 гривень, шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача. 09 грудня 2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ», за плату, належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає останні. Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі 18875,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13875,00 гривень - сума заборгованості за відсотками. Окрім того, 29 березня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» (надалі ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм») та відповідачем було укладено кредитний договір № 23345-03/2021, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» надало відповідачу кошти в розмірі 8400,00 гривень, шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача. 30 листопада 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем було укладено договір факторингу, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ», за плату, належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає останні. Таким чином, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором у розмірі 33600,00 гривень, з яких: 8400,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25200,00 гривень - сума заборгованості за відсотками. Оскільки, до теперішнього часу, на вимоги позивача, відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, позивач звернувся до суду із вказаним позовом та просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за вазаними кредитними договорами у розмірі 52475,00 гривень та вирішити питання про розподіл судових витрат. Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 серпня 2023 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у розмірі 52475,00 гривень: - за Кредитним договором № 3116810932/656958 у розмірі 18875,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13875,00 гривень - сума заборгованості за відсотками; - за Кредитним договором №23345-03/2021 у розмірі 33600,00 гривень, з яких: 8400,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25200,00 гривень - сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 гривень. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 просить, у випадку, якщо суд встановить, що заборгованість за кредитними договорами відсутня, скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права. Також зазначив, що, у випадку, якщо суд встановить, що заборгованість відповідача за кредитними договорами підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами, просить суд скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості у розмірі 34 100,00 гривень: - за Кредитним договором № 3116810932/656958 у розмірі 16 250.00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11 250,00 гривень - сума заборгованості за відсотками; - за Кредитним договором №23345-03/2021 у розмірі 17 850,00 гривень, з яких: 8400,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9 450,00 гривень - сума заборгованості за відсотками. Вирішити питання про розподіл судових витрат. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано відсутність належних доказів на підтвердження заборгованості за кредитами, оскільки належними доказами, які підтверджують перерахування відповідачеві певної суми коштів, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Вказує, що відсотки за користування кредитом нараховувалися після закінчення терміну кредитування, що суперечить висновкам, викладеним в постановах Великої Палати Верховного Суду. У відзиві на апеляційну скаргу, до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, в процесі розгляду справи суд не порушив норм ні матеріального, ні процесуального права, а тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 26.03.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3116810932/656958, згідно якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» надало відповідачу кошти в розмірі 5000,00 гривень шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача. Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора (а. с. 7). Відповідно до копії розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3116810932/656958 від 26.03.2021, остання, станом на 28.02.2023, складає 18875,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13875,00 гривень - сума заборгованості за відсотками (а. с. 15). 09 грудня 2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та позивачем було укладено Договір факторингу № 09122021, у відповідності до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає останні. Вказане підтверджується копією зазначеного договору відступлення прав вимоги, Акту прийому - передачі Реєстру Боржників та Витягу з Реєстру боржників до вказаного договору (а. с. 10-14). 29.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 23345-03/2021, згідно якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» надав відповідачу кошти в розмірі 8400,00 гривень, шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача. Зазначений договір був підписаний електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора (а. с. 20-21). Відповідно до копії розрахунку заборгованості за кредитним договором № 23345-03/2021 від 29.03.2021, остання, станом на 28.02.2023, складає 33600,00 гривень, з яких: 8400,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25200,00 гривень - сума заборгованості за відсотками; 0,00 гривень - сума заборгованості за відсотками (а. с. 28). 30 листопада 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем було укладено Договір факторингу № 30112021-1, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає останні. Вказане підтверджується копією зазначеного договору відступлення прав вимоги, Акту прийому - передачі Реєстру Боржників та Витягу з Реєстру боржників до вказаного договору (а. с. 24-27). Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Фінансовою компанією «Європейська агенція з повернення боргів», суд першої інстанції виходив з факту отримання позичальником кредитних коштів за Кредитним договором № 3116810932/656958 від 26 березня 2021 року та Кредитним договором № 23345-03/2021 від 29 березня 2021 року та неналежного виконання зобов`язання за укладеними кредитними договорами позичальником в частині повернення кредиту та сплати відсотків за його користування й права позивача, у зв`язку з цим, вимагати від відповідача повернення заборгованості за кредитним договором. Колегія суддів не може повністю погодитись з такими висновками суду, з огляду на наступне.. Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Як вірно встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, 26.03.2021 між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 3116810932/656958, який підписаний електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора (а. с. 7). 29.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 23345-03/2021, який підписаний електронним підписом відповідача, шляхом використання одноразового ідентифікатора (а. с. 20-21). Підписавши кредитні договори, відповідач погодився з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів від ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм». Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20). Зазначені договори є чинними та підлягають виконанню сторонами. 30 листопада 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та позивачем було укладено Договір факторингу № 30112021-1, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 (а. с. 24-27). 09 грудня 2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та позивачем було укладено Договір факторингу № 09122021, у відповідності до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 (а. с. 10-14). За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину. Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" у тому ж обсязі, що і перед первісним кредитором. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3116810932/656958 від 26.03.2021, станом на 28.02.2023, заборгованість складає 18875,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13875,00 гривень - сума заборгованості за відсотками (а. с. 15). Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 23345-03/2021 від 29.03.2021, станом на 28.02.2023, заборгованість складає 33600,00 гривень, з яких: 8400,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 25200,00 гривень - сума заборгованості за відсотками (а. с. 28). З вимог позивача вбачається, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитними договорами відносно позичальника, а вказаний розмір заборгованості є незмінним з моменту отримання ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" права вимоги за договорами кредиту. Встановлено, що станом на дату звернення позивачем до суду з цією заявою, відповідач ОСОБА_1 не погашав заборгованість за кредитним договором, остання є незмінною з моменту відступлення прав вимоги до ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів". З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про укладення та підписання ОСОБА_1 , за допомогою одноразового паролю - ідентифікатора кредитних договорів з відповідними фінансовими установами, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності у нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами відступлення прав вимоги. Вищевказані кредитні договори укладені між відповідачем та відповідними фінансовими установами, кожен із них містить суму основного зобов`язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення та нарахування. Твердження відповідача про те, що позивач не довів обставин отримання ним коштів відповідно до умов кредитних договорів, на увагу не заслуговують, з огляду на наступне. Згідно з абз, 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Схоже визначення первинних документів міститься також і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88. У п. 2.1 зазначеного Положення вказано, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, і включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Згідно п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. На виконання вищевказаних норм закону, та в обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач надав суду документи, щодо надання кредитів позичальнику, які складені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: кредитні договори, які містить підписи обох сторін і в кредитних правовідносинах є первинним бухгалтерським документом, та інформаційні довідки від 31 травня 2023 року та 05 червня 2023 року ТОВ «Платежі онлайн», яке є оператором системи прийому платежів «Platon», про перерахування 29.03.2021 року о 12:45:34 на картку відповідача, зазначену ним у кредитному договорі, 8 400,00 грн та 26.03.2021 року о 11:00:03 - 5 000,00 грн (а.с. 7-9, 20-23, 67,68). Зазначені докази, суд першої інстанції визнав належними та допустимими, та такими, що підтверджують факт виконання кредиторами свого обов`язку з надання кредиту та перерахування грошових коштів. Належних та допустимих доказів на спростування зазначеного матеріали справи не містять. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують факт перерахування грошових коштів за кредитними договорами відповідачу. Враховуючи те, що за умовами вищезазначених договорів відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заборгованість за основним боргом на підставі вищезазначених договорів підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення. Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України. Як передбачено п. 1.2. Кредитного договору № 23345-03/2021 від 29 березня 2021 року кредит надається на 30 днів, тобто до 27 квітня 2021 року. Відповідно до п. 4.3. кредитного договору, якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений в п. 1.2 цього договору та/або в додатку до цього договору, проценти передбачені в. п. 1.3 цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитному коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору. Отже, строк дії Кредитного договору № 23345-03/2021 від 29 березня 2021 року закінчився через 30 днів після його укладення, а саме, 27 квітня 2021 року, однак кредитор має право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами протягом 90 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору, тобто по 27 червня 2021 року. Як передбачено п. 1.2. Кредитного договору № 3116810932/656958 від 26 березня 2021 року кредит надається на 25 днів, тобто до 19 квітня 2021 року. Відповідно до п. 4.3. кредитного договору, якщо клієнт не повернув кредит у строк, зазначений в п. 1.2 цього договору та/або в додатку до цього договору, проценти передбачені в. п. 1.3 цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитному коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору. Отже, строк дії Кредитного договору № 3116810932/656958 від 26 березня 2021 року закінчився через 25 днів після його укладення, а саме, 19 квітня 2021 року, однак кредитор має право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами протягом 90 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору, тобто по 24 червня 2021 року. Згідно матеріалів справи, відсотки за користування кредитними коштами нараховано за Кредитним договором № 3116810932/656958 від 26 березня 2021 року по 18 липня 2021 року включно, а за Кредитним договором № 23345-03/2021 від 29 березня 2021 року по 26 липня 2021 року включно, тобто за період, коли у кредиторів, право вимог яких відійшло до позивача, не виникало права на нарахування відсотків за користування кредитними коштами. У постанові Об`єднаної палати КГС Верховного Суду від 02.10.2020 № 911/19/19 суд зазаначив, що суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Колегія суддів бере до уваги строки кредитування, розміри відсотків, визначені в кредитних договорах та провівши розрахунок розміру відсотків за користування кредитними коштами, дійшла висновку, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь позивача заборгованість за відсотками: за Кредитним договором № 3116810932/656958 від 26 березня 2021 року, станом на 24 червня 2021 року, в сумі 10 875,00 грн (а.с. 70-71), за Кредитним договором № 23345-03/2021 від 29 березня 2021 року, станом на 27 червня 2021 року, 12 810,00 грн (а.с. 65-66). Тобто, заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить: за Кредитним договором № 3116810932/656958 від 26 березня 2021 року в сумі 15 875,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 000,00 грн, заборгованістьза відсотками - 10 875,00 грн; за Кредитним договором № 23345-03/2021 від 29 березня 2021 року в сумі 21 210,00 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 8 400,00 грн, заборгованістьза відсотками - 12 810,00 грн; всього 37 085,00 грн. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ» в частині стягнення заборгованості за відсотками, й доводи апеляційної скарги в цій частині заслуговують на увагу. Відповідно до статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення або змінити рішення. Згідно зі ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки, висновки суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості за відсотками зроблені без належного з`ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, то, згідно зі статтею 376 ЦПК України, це є підставою для зміни рішення у цій частині. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з чим колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" та зменшує цей розмірі з 2 684,00 грн до 1 906,00 грн, тобто пропорційно до задоволеної частини позовних вимог . Також, колегія суддів стягує з позивача ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" на користь відповідача ОСОБА_1 понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 167,54 грн, тобто пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги. Керуючись ст. ст.. 367, 369, 374, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 серпня 2023 року змінити. Зменшити розмір заборгованості за відсотками за Кредитним договором № 3116810932/656958 від 26 березня 2021 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», з 13 875 гривень 00 копійок до 10 875 гривень 00 копійок. Зменшити розмір заборгованості за відсотками за Кредитним договором №23345-03/2021 від 29 березня 2021 року, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», з 25 200 гривень 00 копійок до 12 810 гривень 00 копійок. Зменшити загальний розмір заборгованості, стягнутої з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», з 52 475 (п`ятдесят дві тисячі чотириста сімдесят п`ять) гривень 00 копійок до 37 085 (тридцяти семи тисяч вісімдесяти п?яти) гривень 00 (нуль) копійок. Зменшити розмір судового збору, стягнутого з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», з 2 684,00 гривень до 1 906 (однії тисячі дев?ятсот шести) гивень 00 (нуль) копійок. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, у розмірі 1 167 (одна тисяча сто шістдесят сім) гривень 54 (п?ятдесят чотири) копійки. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 22 листопада 2023 року. Головуючий: Судді: