Ухвала КЦС ВС № 756/8075/22
від 22.11.2023 · ЦивільнаУХВАЛА 22 листопада 2023 року місто Київ справа № 756/8075/22 провадження № 61-15778ск23 Верховний Суд, який діє у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Омега Банк», про визнання недійсним договору, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 03 листопада 2023 року із використанням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Заявник подав касаційну скаргу без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою. І. Щодо сплати судового збору під час подання касаційної скарги Згідно зі статтею 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду. Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. За змістом оскаржуваних рішень ОСОБА_1 у вересні 2022 року звернувся до суду із позовом з вимогами про: - визнання недійсним договору відступлення права вимоги від 28 листопада 2012 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор Плюс»), предметом якого є відступлення права вимоги за кредитним договором від 29 вересня 2006 року № 692-Ф, що укладений між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством «ТАС-ІНВЕСТБАНК» (далі - ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК»); - визнання недійсним договору відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29 вересня 2006 року № 693-Ф/ІП-1, укладеного між ОСОБА_2 та ЗАТ «ТАС-ІНВЕСТБАНК». У цій справі сплата судового збору повинна здійснюватися за двома вимогами немайнового характеру. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2022 року становив 2 481, 00 грн (на момент подання позову). Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у розмірі 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Сума судового збору за подання позовної заяви за вимогами немайнового характеру, з якою звернулася у 2022 році фізична особа у цій справі, становить 0 ,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (992, 40 грн). За правилом частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у тому разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Оскільки у цій справі сплата судового збору передбачена за пред`явлені дві вимоги немайнового характеру, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання такого позову, складав 1 984, 80 грн (992, 40 х 2), тому за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 969, 60 грн (1 984, 80 х 200 %). Врахувавши, що відповідно до наданої копії квитанції ID від 03 листопада 2023 року № 5000-4883-3171-4815 ОСОБА_1 сплатив судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 984, 00 грн, заявник повинен доплатити судовий збір за подання касаційної скарги на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 рокуу розмірі 1 984, 80 грн (3 969, 60 грн - 1 984, 80 грн) і надати оригінал квитанції про сплату. Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. ІІ. Щодо дотримання строків звернення з касаційною скаргою Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України). Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Суд виходить з того, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними у тому разі, коли таке недотримання строку касаційного оскарження зумовлене, зокрема, діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод, які безумовно перешкоджали скаржникові своєчасно звернутися до суду з такою скаргою. Оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції ухвалив 05 вересня 2023 року, повний текст постанови склав 20 вересня 2023 року, заявник подав касаційну скаргу 03 листопада 2023 року, отже із пропуском строку на касаційне оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій, який сплинув 20 жовтня 2023 року. До касаційної скарги заявник додав клопотання, у якому просить поновити строк на касаційне оскарження заочного рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, оскільки копію оскаржуваної постанови заявник отримав особисто у приміщенні суду 04 жовтня 2023 року. До касаційної скарги заявником не додано доказів на підтвердження отримання ним копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у зазначений ним день. Оскільки до відкриття касаційного провадження Верховний Суд не має можливості здійснити перевірку своєчасності направлення судом апеляційної інстанції засобами поштового зв`язку копій оскаржуваних рішень або доказів отримання цих рішень, відповідні докази мають бути надані заявником до суду касаційної інстанції, зокрема, у виді довідки суду першої або апеляційної інстанції про те, що в матеріалах справи немає доказів своєчасного направлення апеляційним судом копії оскаржуваного рішення поштовим зв`язком або про вручення заявнику копії судового рішення у приміщенні суду, а так само про направлення електронної копії судового рішення на електронну скриньку заявника. За наведених обставин, ОСОБА_1 повинен надати докази на підтвердження зазначеної ним дати отримання копії постанови Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у зазначений ним день. ІІІ. Щодо обов`язку реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами». Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі) (далі - ЄСІТС (модулі)), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви. Згідно з частиною сьомою статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина восьма статті 14 ЦПК України). У касаційній скарзі повинно бути зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає касаційну скаргу (пункт 2 частини другої статті 392 ЦПК України). Зазначена касаційна скарга подана фізичною особою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лавренчук Марина Іванівна, про наявність електронного кабінету у якої у скарзі не зазначено. Враховуючи, що з 18 жовтня 2023 року наявність у адвоката електронного кабінету в ЄСІТС, за загальним правилом, є обов`язковою, Верховний Суд встановив заявнику обов`язок надати виправлену касаційну скаргу, в якій зазначити відомості про наявність у нього електронного кабінету із зазначенням його адреси, у випадку відсутності такого здійснити його реєстрацію або повідомити про існування обставин, зазначених в абзаці 3 частини шостої статті 14 ЦПК України. Згідно з вимогами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Суд роз`яснює, якщо заявник не усуне недоліки поданої касаційної скарги у строк, встановлений судом, така скарга вважатиметься неподаною і буде повернута цій особі (частина друга статті 393, частина третя статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 19 січня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», треті особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Омега Банк», про визнання недійсним договору, залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду. У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Погрібний