Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/14834/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "31" жовтня 2023 р. Справа № 910/14834/22 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Демидової А.М. суддів: Ходаківської І.П. Владимиренко С.В. за участю секретаря судового засідання: Котенка О.О. за участю представників учасників справи: від позивача: Лукомський П.В. від відповідача: Брижан А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 (повний текст рішення складено 03.07.2023) (суддя Мандриченко О.В.) у справі № 910/14834/22 Господарського суду міста Києва за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перо" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд" про стягнення 944 935,69 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Перо" (далі - ТОВ "Перо", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд" (далі - "Якабу Трейд", відповідач), в якій, з урахуванням заяви про усунення недоліків, просило стягнути з відповідача на користь позивача 944 935,69 грн, у тому числі заборгованість у розмірі 731 948,81 грн, пеня в розмірі 157 786,77 грн, інфляційні втрати в розмірі 45 732,90 грн та 3 % річних у розмірі 9 467,21 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за договором поставки № К14 від 01.03.2017 в частині оплати поставленого позивачем товару. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/14834/22 позов ТОВ "Перо" задоволено частково; стягнуто з ТОВ "Якабу Трейд" на користь ТОВ "Перо" 730 475,77 грн заборгованості, 45 732,90 грн інфляційних втрат, 9 467,21 грн 3 % річних, 157 786,77 грн пені та 14 434,39 грн витрат зі сплати судового збору; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. З тексту рішення суду першої інстанції вбачається, що судом у підготовчому засіданні 16.05.2023: - поновлено ТОВ "Перо" пропущений строк на подання відповіді на відзив та долучено заперечення позивача на відзив до матеріалів справи як відповідь на відзив; - відмовлено ТОВ "Якабу Трейд" у задоволенні клопотання про витребування доказів; - задоволено клопотання ТОВ "Якабу Трейд" про витребування від позивача оригіналів письмових доказів, які були долучені до позовної заяви; - відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Якабу Трейд" про призначення експертизи.

5. У судовому засіданні 30.05.2023 суд першої інстанції ухвалив: - клопотання ТОВ "Якабу Трейд" про поновлення пропущеного строку та зауваження з приводу відомостей, вміщених у протоколі судового засідання від 16.05.2023 у даній справі, відхилити та не приймати його до розгляду; - у задоволенні клопотання ТОВ "Якабу Трейд" про повернення до стадії підготовчого засідання, про поновлення пропущеного строку та призначення судово-економічної експертизи відмовити.

6. Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідно до наявних у матеріалах справи доказів загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № К14 від 01.03.2017 складає 730 475,77 грн. Доказів оплати вартості поставленого товару в розмірі 730 475,77 грн, яку (оплату) відповідач зобов`язаний був здійснити у строк по 25.07.2022, відповідачем до суду не надано.

7. При цьому, судом першої інстанції відхилено твердження відповідача щодо неналежних підписантів видаткових накладних та/або відсутність на вказаних видаткових накладних підписів зі сторони відповідача, з огляду на наявний у матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 29.08.2022, який складено, підписано сторонами та скріплено їх печатками.

8. З урахуванням викладеного, перевіривши наведені позивачем розрахунки інфляційних втрат, 3 % річних та пені, суд першої інстанції дійшов висновків про їх обґрунтованість та правильність, відтак, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, 3 % річних та пені. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

9. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ "Якабу Трейд" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням уточнень до апеляційної скарги від 17.08.2023, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/14834/22 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості в повному обсязі.

10. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник зазначає, що: - рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом не з`ясовано усі фактичні обставини справи, не досліджено та не надано правової оцінки доказам, які мають значення для справи; - судом першої інстанції неправомірно не враховано доводи відповідача з приводу прийняття копії вимоги вих. № 37, наданої позивачем разом із запереченнями, яку відповідачем отримано не було, а згідно з трекінгом відслідковування на сайті Укрпошти дані з таким листом відсутні, отже, наявні сумніви щодо достовірності цього доказу; - судом неправомірно відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме про кількість реалізованих одиниць товарів ТОВ "Якабу Трейд", які позивач отримував від позивача протягом періоду з 01.01.2022 по 31.12.2022; без зазначених звітів не можливо встановити, чи дійсно настав обов`язок здійснити оплату; - судом неправомірно відмовлено в задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів та в клопотанні про призначення економічної експертизи; - суд порушив положення ч. 2 ст. 224 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Судом було відмовлено в задоволенні клопотання ТОВ "Якабу Трейд" про поновлення пропущеного строку та зауваження з приводу відомостей, вміщених у протоколі судового засідання від 16.05.2023 у даній справі, в судовому засіданні 30.05.2023 без пояснення причини такої відмови; - суд неправомірно не врахував доводи відповідача з приводу того, що позивачем неправильно здійснено розрахунок штрафних санкцій, а саме нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат; відсутність детального розрахунку заборгованості та штрафних санкцій, із зазначенням чіткої заборгованості за кожною видатковою накладною (кожного платежу) за договором окремо за кожний період їх нарахування, свідчить про недоведеність позивачем розміру заборгованості та правильності її розрахунку; - позивач, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача вартості поставленого, але не оплаченого товару, не навів належних та допустимих доказів на підтвердження факту його реалізації відповідачем; - позивачем не доведений факт порушення відповідачем строку виконання грошового зобов`язання, тому немає підстав для стягнення з відповідача суми грошового зобов`язання, пені, штрафу та інфляційних втрат. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

11. Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2023 справу № 910/14834/22 передано колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/14834/22; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

13. Після надходження матеріалів даної справи з місцевого господарського суду, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Якабу Трейд" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/14834/22; розгляд апеляційної скарги призначено на 31.10.2023 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 16.10.2023. Позиції учасників справи

14. Позивач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду. Явка представників учасників справи. Розгляд клопотань учасників справи

15. У судове засідання 31.10.2023 з`явились представники позивача та відповідача.

16. У судовому засіданні судом розглянуто викладене в письмових уточненнях вих. № 02-08/2 від 02.08.2023 до апеляційної скарги клопотання ТОВ "Якабу Трейд" про прийняття додаткових доказів та визнання причин неподання доказів до суду першої інстанції поважними.

17. У вказаному клопотанні відповідач зазначає, що ТОВ "Якабу Трейд" було здійснено оплати на загальну суму 7 785,07 грн протягом строку, поки справа розглядалась судом першої інстанції, що підтверджується платіжними інструкціями, перелік яких наведено в клопотанні та копії яких додано до цих уточнень. За доводами скаржника, надати в суді першої інстанції зазначені платіжні інструкції можливості не було, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції дана інформація не була відомою; інформацію про наявність платіжних інструкцій ТОВ "Якабу Трейд" дізналося в процесі проведення внутрішнього аудиту з переходом з однієї системи обліку на іншу; крім того, деякі оплати було здійснено після винесення рішення.

18. У судовому засіданні 31.10.2023 представник відповідача зазначене клопотання підтримав і просив суд його задовольнити. Представник позивача проти вказаного клопотання заперечував і просив суд відмовити в його задоволенні.

19. Розглянувши в судовому засіданні 31.10.2023 зазначене клопотання відповідача, заслухавши представників сторін, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

20. Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 8 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

21. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

22. Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з`ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об`єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому, обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов`язаний самостійно з`ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 913/479/18.

23. Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2023 відповідач надіслав на адресу суду першої інстанції відзив на позовну заяву. Разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав до суду копії платіжних інструкцій № 69815 від 23.12.2022, № 70446 від 29.12.2022, № 71199 від 06.01.2023, № 72221 від 19.01.2023, № 72680 від 26.01.2023, № 72681 від 26.01.2023, № 73234 від 02.02.2023, № 73235 від 02.02.2023, № 73736 від 09.02.2023 та № 74181 від 16.02.2023.

24. Таким чином, копії платіжних інструкцій № 71199 від 06.01.2023, № 72221 від 19.01.2023, № 72680 від 26.01.2023, № 72681 від 26.01.2023, № 73234 від 02.02.2023, № 73235 від 02.02.2023, № 73736 від 09.02.2023 та № 74181 від 16.02.2023, які відповідач просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів даної справи, вже були подані відповідачем, наявні в матеріалах справи і враховані судом першої інстанції при вирішенні спору. Тому підстави для прийняття копій відповідних платіжних інструкцій, поданих разом з уточненнями до апеляційної скарги, у суду апеляційної інстанції відсутні.

25. Щодо копій платіжних інструкцій № 71606 від 12.01.2023, № 74623 від 24.02.2023, № 75170 від 03.03.2023, № 75171 від 03.03.2023, № 75558 від 09.03.2023, № 76119 від 16.03.2023, № 76574 від 23.03.2023, № 776931 від 30.03.2023, № 76932 від 30.03.2023, № 74047 від 06.04.2023, № 74046 від 06.04.2023 та № 3627 від 25.05.2023, які відповідач в уточненнях до апеляційної скарги просить прийняти апеляційний господарський суд, колегія суддів зазначає таке.

26. Відповідно до правових висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 10.12.2019 у справі № 913/479/18, прийняття судом апеляційної інстанції додаткових документів на стадії апеляційного провадження за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття фактично буде порушувати принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки відповідно до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 7, 13 ГПК України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Поруч із цим, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

27. Згідно з висновком щодо застосування ст.ст. 80, 269 ГПК України, викладеним Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача).

28. Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен письмово обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає.

29. Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

30. Колегія суддів, зазначає, що клопотання про поновлення строку повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку.

31. При цьому ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

32. Для вирішення господарським судом питання про поновлення процесуального строку самого лише клопотання недостатньо, наявність поважної причини пропуску строку має бути доведена заявником.

33. Таким чином, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

34. Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

35. На переконання суду апеляційної інстанції, яке ґрунтується на наведених вище нормах процесуального законодавства, посилання скаржника на те, що на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції інформація про існування платіжних інструкцій, наведених в уточненнях до апеляційної скарги, не була відомою, і про наявність цих платіжних інструкцій ТОВ "Якабу Трейд" дізналося в процесі проведення внутрішнього аудиту, не є об`єктивно непереборною обставиною, що не залежала від волевиявлення відповідача, позаяк такі платіжні інструкції були ініційовані самим відповідачем, відтак, скаржник мав бути обізнаний про стан ведення його господарської діяльності.

36. Таким чином, скаржник (відповідач) не обґрунтував неможливість подання відповідних доказів суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

37. З урахуванням викладеного, відповідачем не доведено поважності причин неподання копій платіжних інструкцій № 71199 від 06.01.2023, № 72221 від 19.01.2023, № 72680 від 26.01.2023, № 72681 від 26.01.2023, № 73234 від 02.02.2023, № 73235 від 02.02.2023, № 73736 від 09.02.2023 та № 74181 від 16.02.2023 під час розгляду справи в суді першої інстанції.

38. З огляду на вищевстановлені обставини, оскільки скаржником відповідно до ст. 269 ГПК України не доведено суду апеляційної інстанції неможливості подання вищенаведених платіжних інструкцій під час розгляду даної справи в суді першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, такі докази Північним апеляційним господарським судом не приймаються та не оцінюються.

39. Щодо платіжних інструкцій № 4248 від 15.06.2023, № 4270 від 15.06.2023 та № 5464 від 27.07.2023, які скаржник просить прийняти суд апеляційної інстанції, суд зазначає, що вони датовані періодом, який виходить за межі дати ухвалення судом першої інстанції рішення, яке оскаржується, що не відповідає вимогам ст. 269 ГПК України, яка пов`язує можливість прийняття додаткових доказів у разі їх існування на момент розгляду справи в суді першої інстанції (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 922/3369/21).

40. У зв`язку з цим, вищевказані платіжні інструкції Північним апеляційним господарським судом також не приймаються та не оцінюються.

41. Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

42. Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції 43. 01.03.2017 між ТОВ "Перо" (постачальник) та ТОВ "Якабу Трейд" (покупець) укладено договір поставки № К14 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник взяв на себе зобов`язання передати (поставити) у власність покупцю у встановлений строк товари на умовах, в обсязі та в порядку, передбаченому цим Договором, а покупець зобов`язався прийняти ці товари і своєчасно здійснити їх оплату на умовах, визначених цим Договором.

44. Згідно з п. 1.2 Договору, під товарами у п. 1.1 цього Договору розуміється книжкова продукція, канцелярська продукція, іграшки тощо, право власності на які належить постачальнику.

45. У п. 1.3 Договору сторони погодили, що поставка товару за цим Договором може здійснюватися окремими партіями.

46. Пунктом 1.4 Договору встановлено, що видаткова накладна є документом, підписання сторонами якого засвідчує передачу партії товару покупцеві згідно з умовами цього Договору. Накладна є невід`ємною частиною Договору.

47. Відповідно до п.п. 3.10-3.11 Договору товар вважається прийнятим покупцем з моменту підписання сторонами видаткової накладної. Право власності на товар, а також ризики випадкового знизення або випадкового пошкодження товару переходять до покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

48. Згідно з п. 3.13 Договору, у випадку, якщо протягом 125 (ста двадцяти п`яти) календарних днів з дати поставки товару покупець не здійснив продаж товару третім особам з незалежних від покупця причин, частина такого нереалізованого товару може бути повернута постачальнику. Для цілей цього пункту Договору, під товаром, який може бути повернутий постачальнику, розуміється конкретно визначений товар, жодна одиниця якого не була реалізована третім особам протягом 125 (ста двадцяти п`яти) календарних днів з дати поставки покупцю такого товару постачальником. У такому випадку обов`язок забезпечити перевезення товару та ризики його випадкового знищення покладається на покупця до моменту повернення товару постачальнику.

49. За змістом п.п. 4.1-4.3 Договору ціна товару визначається постачальником на момент подання покупцем заявки відповідно до домовленості сторін. Постачальник інформує покупця про ціни на товар шляхом направлення йому факсом, на електронну або поштову адресу прайс-листа, підписання специфікації або іншим зручним для сторін способом. Загальна ціна Договору складає суму вартості товарів згідно з видатковими накладними, які є невід`ємною частиною Договору, і поставлених протягом строку дії Договору. Ціни на товари, що поставляються за цим Договором, визначаються в національній валюті України.

50. Відповідно до п. 4.4 Договору покупець здійснює оплату вартості поставленого йому постачальником товару частково, пропорційно кількості одиниць товару, який покупець продав третім особам. При цьому, покупець не пізніше 5 (п`ятого) числа кожного календарного місяця, що слідує за місяцем, в якому відбулась поставка відповідної партії товару покупцю, зобов`язаний направляти постачальнику електронною поштою звіт про кількість реалізованих одиниць товарів з кожної партії протягом місяця, що були поставлені згідно з кожною видатковою накладною, та залишки нереалізованого товару на дату формування звіту, та не пізніше 15 (п`ятнадцятого) числа кожного календарного місяця сплачувати вартість реалізованих покупцем третім особам одиниць товару згідно з відомостями, вказаними у звіті.

51. У разі, якщо протягом 125 календарних днів з моменту постачання постачальником відповідної партії товару покупцю покупець не реалізовує всі одиниці такої партії товару третім особам або не повертає нереалізований товар у порядку, визначеному п. 3.14, 3.15 цього Договору, покупець зобов`язаний на вимогу постачальника повернути йому товар, відповідно до п. 3.14., 3.15. цього Договору, або оплатити у повній мірі вартість такого товару (п. 4.5 Договору).

52. Сторони у п. 10.1 Договору дійшли згоди, що цей Договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і обміну копіями документів, завірених печатками сторін, і діє до 01.03.2018 . а щодо зобов`язань за цим Договором - до повного їх виконання.

53. Відповідно до п. 10.4 Договору, Договір вважаться пролонгованим строком на 1 рік і на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не заявила письмово про його розірвання не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку його дії.

54. У додатковій угоді № 1 до Договору сторони дійшли взаємної згоди внести зміни до п. 10 Договору та викласти його в наступній редакції: "10.1. Цей договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до "31" грудня 2021 року включно, а в частині невиконаних зобов`язань сторін, що виникли на момент дії даного Договору - до їх повного виконання. 10.4. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік і на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не заявила письмово про його розірвання не пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку його дії.".

55. У позовній заяві позивач зазначив, що станом на кінець 2021 року між сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за період серпень - грудень 2021 року, відповідно до якого заборгованість відповідача склала 913 351,41 грн. Протягом 2022 року позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято 56 партій товару загальною вартістю 1 630 113,50 грн. Відтак, загальна сума отриманого та неоплаченого відповідачем згідно з Договором товару станом на 22.02.2022 становила 2 543 464,91 грн. Станом на дату підписання позовної заяви відповідачем було сплачено частину заборгованості на загальну суму 1 385 744,10 грн. Крім того, сторонами було підписано 4 видаткові накладні на повернення позивачу товару загальною вартістю 425 722,00 грн. Таким чином, заборгованість відповідача за Договором станом на день складання позовної заяви склала 731 948,81 грн.

56. У свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, у відзиві на позовну заяву вказав, що позивачем не враховано те, що покупцем у період з 23.12.2022 по 16.02.2023 було здійснено оплату за Договору на суму 1 473,04 грн.

57. Також відповідач зазначив, що у деяких видаткових накладних міститься підпис невстановленої особи представника відповідача, а в деяких видаткових накладних відсутній підпис уповноваженого представника відповідача, а тому вказані видаткові накладні не є доказами, які встановлюють факт поставки товару.

58. Відповідач також зазначив, що позивачем не надано доказів того, що товар реалізовано третім особам, і, відповідно, строк виконання грошового зобов`язання настав. Також, за доводами відповідача, позивач не надав до суду доказів того, що сторонами погоджено суму зобов`язання. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

59. Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

60. Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

61. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

62. Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

63. Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

64. Частинами першою та другою статті 692 ЦК України на покупця покладається обов`язок оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; при цьому, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

65. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

66. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського суду України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інших учасників господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

67. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).

68. Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

69. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

70. За ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

71. Згідно зі 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

72. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

73. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

74. Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, а саме з акта звірки взаємних розрахунків за період серпень - грудень 2021 року, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором склала 913 351,41 грн.

75. У період з 05.01.2022 по 22.02.2022 позивачем поставлено відповідачеві товар загальною вартістю 1 630 113,50 грн, про що свідчать наступні видаткові накладні, підписані та скріплені печатками сторін: - № 200 від 05.01.2022 на суму 24 757,49 грн; - № 201 від 05.01.2022 на суму 58 928,24 грн; - № 591 від 13.01.2022 на суму 100 068,20 грн; - № 592 від 13.01.2022 на суму 235 356,32 грн; - № 597 від 13.01.2022 на суму 24 710,25 грн; - № 598 від 13.01.2022 на суму 67 877,58 грн; - № 870 від 18.01.2022 на суму 12 408,22 грн; - № 871 від 18.01.2022 на суму 36 175,42 грн; - № 1095 від 19.01.2022 на суму 1 634,51 грн; - № 1096 від 19.01.2022 на суму 3 380,65 грн; - № 1155 від 20.01.2022 на суму 5 626,25 грн; - № 1156 від 20.01.2022 на суму 915,60 грн; - № 1234 від 21.01.2022 на суму 522,62 грн; - № 1235 від 21.01.2022 на суму 17,50 грн; - № 1306 від 24.01.2022 на суму 1 330,35 грн; - № 1327 від 25.01.2022 на суму 200,21 грн; - № 1328 від 25.01.2022 на суму 38 170,30 грн; - № 1481 від 26.01.2022 на суму 182,71 грн; - № 1482 від 26.01.2022 на суму 7 984,06 грн; - № 1510 від 27.01.2022 на суму 422,10 грн; - № 1511 від 27.01.2022 на суму 7 478,31 грн; - № 1584 від 28.01.2022 на суму 256,19 грн; - № 1585 від 28.01.2022 на суму 8 337,49 грн; - № 1586 від 31.01.2022 на суму 50 899,72 грн; - № 1587 від 31.01.2022 на суму 303 013,20 грн; - № 1656 від 31.01.2022 на суму 520,10 грн; - № 1657 від 31.01.2022 на суму 6 817,72 грн; - № 1669 від 01.02.2022 на суму 1 183,01 грн; - № 1670 від 01.02.2022 на суму 22 542,94 грн; - № 1802 від 02.02.2022 на суму 877,81 грн; - № 1803 від 02.02.2022 на суму 6 150,90 грн; - № 1854 від 03.02.2022 на суму 444,50 грн; - № 1855 від 03.02.2022 на суму 6 752,06 грн; - № 1969 від 04.02.2022 на суму 7 310,12 грн; - № 1970 від 04.02.2022 на суму 6 588,12 грн; - № 1985 від 07.02.2022 на суму 5 145,77 грн; - № 1986 від 07.02.2022 на суму 12 945,79 грн; - № 2007 від 08.02.2022 на суму 36 326,70 грн; - № 2008 від 08.02.2022 на суму 14 311,78 грн; - № 2185 від 09.02.2022 на суму 173,46 грн; - № 2186 від 09.02.2022 на суму 12 869,51 грн; - № 2287 від 10.02.2022 на суму 45,50 грн; - № 2288 від 10.02.2022 на суму 19 873,12 грн; - № 2345 від 11.02.2022 на суму 296 107,63 грн; - № 2346 від 11.02.2022 на суму 169 670,09 грн; - № 2379 від 11.02.2022 на суму 237,30 грн; - № 2380 від 11.02.2022 на суму 4 337,94 грн; - № 2447 від 14.02.2022 на суму 2 499,77 грн; - № 2448 від 14.02.2022 на суму 382,20 грн; - № 2465 від 15.02.2022 на суму 489,16 грн; - № 2466 від 15.02.2022 на суму 3 479,76 грн; - № 2620 від 16.02.2022 на суму 117,53 грн; - № 2759 від 18.02.2022 на суму 241,50 грн; - № 2842 від 21.02.2022 на суму 170,03 грн; - № 2859 від 22.02.2022 на суму 733,39 грн; - № 2860 від 22.02.2022 на суму 114,80 грн.

76. Тобто, як правильно вказав суд першої інстанції, загальна заборгованість відповідача, з урахуванням вищезазначених акта звірки та видаткових накладних, склала 2 543 464,91 грн.

77. Також, як встановлено місцевим господарським судом і свідчать матеріали справи, сторонами було підписано видаткові накладні на повернення товару загальною вартістю 425 772,00 грн, а саме: - № 0000-001739 від 12.08.2022 на суму 88 144,30 грн; - № 0000-001740 від 12.08.2022 на суму 47 612,63 грн; - № 0000-001741 від 12.08.2022 на суму 49 171,55 грн; - № 0000-001742 від 12.08.2022 на суму 240 843,52 грн.

78. Як встановлено місцевим господарським судом на підставі наданих суду доказів, а саме платіжних доручень № 102 від 05.01.2022, № 101 від 05.01.2022, № 793 від 13.01.2022, № 792 від 13.01.2022, № 4023 від 20.01.2022, № 4022 від 20.01.2022, № 6717 від 27.01.2022, № 6716 від 27.01.2022, № 15555 від 03.02.2022, № 15554 від 03.02.2022, № 19944 від 11.02.2022, № 19942 від 11.02.2022, № 25522 від 17.02.2022, № 25521 від 17.02.2022, № 45401 від 25.04.2022, № 45402 від 25.04.2022, № 45931 від 02.05.2022, № 45932 від 02.05.2022, № 47591 від 09.05.2022, № 47937 від 10.05.2022, № 48831 від 16.05.2022, № 49623 від 24.05.2022, № 50337 від 31.05.2022, № 51250 від 08.06.2022, № 51249 від 08.06.2022, № 51640 від 14.06.2022, № 51639 від 14.06.2022, № 52174 від 21.06.2022, № 52173 від 21.06.2022, № 53554 від 30.06.2022, № 53553 від 30.06.2022, № 53940 від 05.07.2022, № 53939 від 05.07.2022, № 54826 від 12.07.2022, № 54825 від 12.07.2022, № 55985 від 19.07.2022, № 55984 від 19.07.2022, № 56671 від 26.07.2022, № 56670 від 26.07.2022, № 57486 від 02.08.2022, № 57485 від 02.08.2022, № 58284 від 09.08.2022, № 58283 від 09.08.2022, № 58852 від 16.08.2022, № 58853 від 16.08.2022, № 59367 від 23.08.2022, № 59366 від 23.08.2022, № 59886 від 30.08.2022, № 59885 від 30.08.2022, № 60421 від 06.09.2022, № 60420 від 06.09.2022, № 61104 від 13.09.2022, № 61103 від 13.09.2022, № 61561 від 20.09.2022, № 61560 від 20.09.2022, № 62084 від 27.09.2022, № 62083 від 27.09.2022, № 62921 від 07.10.2022, № 62920 від 07.10.2022, № 63866 від 21.10.2022, № 63865 від 21.10.2022, № 64232 від 25.10.2022, № 64231 від 25.10.2022, № 64946 від 03.11.2022, № 65700 від 11.11.2022, № 65699 від 11.11.2022, № 66150 від 16.11.2022, № 66149 від 16.11.2022, № 66819 від 25.11.2022, № 67364 від 02.12.2022, № 68228 від 09.12.2022, № 68704 від 14.12.2022, № 66705 від 14.12.2022, відповідач сплатив на користь позивача грошові кошти за поставлений товар у розмірі 1 385 744,10 грн.

79. Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було складено, підписано та скріплено своїми печатками акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 29.08.2022, відповідно до якого заборгованість відповідача склала 745 695,26 грн.

80. Разом з тим, як встановив суд першої інстанції та свідчать матеріали справи, з урахуванням часткових сплат відповідача за період з 30.08.2022 по 14.12.2022, сума заборгованості склала 731 948,81 грн.

81. Також місцевим господарським судом на підставі доданих до відзиву на позовну заяву доказів (копій платіжних інструкцій) встановлено, що за період з 23.12.2022 по 16.02.2023 згідно з платіжними інструкціями № 69815 від 23.12.2022, № 70446 від 29.12.2022, № 71199 від 06.01.2023, № 72221 від 19.01.2023, 72680 від 26.01.2023, № 72681 від 26.01.2023, № 73234 від 02.02.2023, № 73235 від 02.02.2023, № 73736 від 09.02.2023, № 74181 від 16.02.2023 відповідачем сплачено позивачеві 1 473,04 грн.

82. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що загальна сума отриманого та неоплаченого відповідачем товару складає 730 475,77 грн (доказів відповідної оплати відповідачем суду першої інстанції не надано).

83. Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено доводи відповідача щодо неналежних підписантів видаткових накладних та відсутність на накладних на повернення підписів зі сторони відповідача, з огляду на наявний у матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2022 по 29.08.2022, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за Договором склала 745 695,26 грн, який складено, підписано сторонами та скріплено їх печатками. Також, слід зазначити, що на всіх накладних наявні відтиски печатки ТОВ "Якабу Трейд", що є свідченням участі відповідача у вчиненні дій щодо прийняття та повернення товару за вказаними накладними.

84. Як встановлено вище, за умовами п. 3.13 Договору, у випадку, якщо протягом 125 календарних днів з дати поставки товару покупець не здійснив продаж товару третім особам з незалежних від покупця причин, частина такого нереалізованого товару може бути повернута постачальнику. У такому випадку обов`язок забезпечити перевезення товару та ризики його випадкового знищення покладається на покупця до моменту повернення товару постачальнику.

85. Відповідно до п. 4.4 Договору покупець здійснює оплату вартості поставленого йому постачальником товару частково, пропорційно кількості одиниць товару, який покупець продав третім особам. При цьому, покупець не пізніше 5 числа кожного календарного місяця, що слідує за місяцем, в якому відбулась поставка відповідної партії товару покупцю, зобов`язаний направляти постачальнику електронною поштою звіт про кількість реалізованих одиниць товарів з кожної партії протягом місяця, що були поставлені згідно з кожною видатковою накладною, та залишки нереалізованого товару на дату формування звіту, та не пізніше 15 числа кожного календарного місяця сплачувати вартість реалізованих покупцем третім особам одиниць товару згідно з відомостями, вказаними у звіті.

86. У силу положень п. 4.5 Договору у разі, якщо протягом 125 календарних днів з моменту постачання постачальником відповідної партії товару покупцю покупець не реалізовує всі одиниці такої партії товару третім особам або не повертає нереалізований товар у порядку, визначеному п.п 3.14, 3.15 цього Договору, покупець зобов`язаний на вимогу постачальника повернути йому товар, відповідно до п.п. 3.14, 3.15 цього Договору, або оплатити у повній мірі вартість такого товару.

87. Звітів про кількість реалізованих одиниць товарів з кожної партії сторонами до матеріалів справи не надано.

88. Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, доказів повернення відповідачем позивачу товару на суму 730 475,77 грн, вчинення покупцем дій з перевезення такого товару постачальнику в порядку п. 3.13 Договору матеріали справи не містять.

89. Відтак, з урахуванням змісту вищенаведених пунктів Договору, з огляду на те, що позивачем здійснено останню поставку товару відповідачеві 22.02.2022, що свідчить про сплив 125-денного строку, встановленого п. 4.5 Договору, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо настання строку виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань зі сплати всієї вартості поставленого позивачем товару.

90. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 730 475,77 грн основного боргу.

91. Крім суми основного боргу, позивач за прострочення оплати відповідачем за поставлений товар нарахував та просив стягнути з ТОВ "Якабу Трейд" пеню в розмірі 175 786,77 грн, інфляційні втрати в розмірі 45 732,90 грн та три проценти річних у розмірі 9 467,21 грн.

92. У свою чергу, відповідач не надав суду власного контррозрахунку зазначених позовних вимог.

93. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

94. Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

95. Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач у порушення умов Договору у визначені строки оплату за поставлений товар не провів, а отже, є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

96. Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

97. Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

98. Як визначено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

99. Частиною першою статті 216 ГК України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

100. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

101. Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

102. Частиною другою статті 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

103. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

104. Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

105. У п. 5.4 Договору сторони узгодили, що у випадку порушення строків оплати товару покупець за кожен день прострочення сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу.

106. Перевіривши наведені позивачем розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідні розрахунки є правильними, а тому позовні вимоги про стягнення 157 786,77 грн пені, 45 732,90 грн інфляційних втрат та 9 467,21 грн 3 % річних підлягають задоволенню.

107. Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 730 475,77 грн заборгованості, 157 786,77 грн пені, 45 732,90 грн інфляційних втрат та 9 467,21 грн 3 % річних, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

108. Щодо доводів скаржника про те, що вимогу № 1 (вих. № 37 від 05.09.2022), надану позивачем разом із запереченнями від 27.03.2023 на відзив, відповідачем отримано не було, а згідно з трекінгом відслідковування на сайті Укрпошти дані з таким листом відсутні, отже, наявні сумніви щодо достовірності цього доказу, слід зазначити таке.

109. На веб-сайті Укрпошти міститься застереження про те, що "інформація про наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації". Тобто після спливу шестимісячного строку така інформація не зберігається.

110. Відсутність на офіційному веб-сайті Укрпошти відомостей про поштове відправлення не є підставою вважати, що відповідна кореспонденція не надсилалася. Термін зберігання інформації для відстеження руху рекомендованих листів обмежений, і після спливу встановленого терміну неможливо з даних вказаного веб-сайту встановити, зокрема, факт відправлення кореспонденції. Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 у справі № 438/610/14-ц.

111. Таким чином, за наявності доказів надсилання позивачем поштового відправлення № 0407141520019 з вимогою № 1 (вих. № 37 від 05.09.2022) на адресу відповідача (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 160, літ. Ю) - опису вкладення у цінний лист від 06.09.2022 та накладної Укрпошти від 06.09.2022, відсутність станом на час складення апеляційної скарги від 24.07.2023 (тобто після спливу вищенаведеного шестимісячного строку) інформації про зазначене відправлення на веб-сайті Укрпошти, з огляду на шестимісячний строк зберігання такої інформації відповідно до застереження на веб-сайті Укрпошти, не є підставою вважати, що відповідна кореспонденція не надсилалась.

112. Стосовно доводів скаржника про те, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено відповідачу в задоволенні клопотання про витребування доказів, а саме про кількість реалізованих одиниць товарів ТОВ "Якабу Трейд", які позивач отримував від позивача протягом періоду з 01.01.2022 по 31.12.2022, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.

113. Обґрунтовуючи вказане клопотання, відповідач зазначив, що докази, які він просить витребувати, знаходяться у позивача, оскільки відповідно до умов Договору саме він мав би отримувати від відповідача такі звіти та на підставі них вимагати оплату за реалізований товар.

114. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

115. За змістом ч.ч. 3-4 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

116. Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, з відзиву на позовну заяву вбачається, що ТОВ "Якабу Трейд" звітів про кількість реалізованих одиниць товарів з кожної партії не подавало та не повідомляло суд, що докази, які він просить суд витребувати у позивача, не можуть бути ним подані.

117. Таким чином, як правильно вказав суд першої інстанції, клопотання ТОВ "Якабу Трейд" про витребування доказів заявлене з пропуском встановленого строку на його подання.

118. Разом з тим, заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотання про витребування доказів ТОВ "Якабу Трейд" до суду не подавалося, в тексті самого клопотання про витребування доказів така вимога відсутня.

119. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

120. Отже, доводи скаржника про неправомірну відмову відповідачу у задоволенні вказаного клопотання не знайшли свого підтвердження.

121. Щодо тверджень відповідача про те, що без звітів про кількість реалізованих одиниць товарів не можливо встановити, чи дійсно настав обов`язок здійснити оплату, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позовні вимоги достатнім чином обґрунтовані для встановлення факту прострочення відповідачем свого зобов`язання з оплати поставленого товару (підписані та скріплені печатками видаткові накладні, підписані акти звірки взаємних розрахунків, докази часткової оплати відповідачем поставленого позивачем товару) та не базуються на вказаних звітах.

122. Відхиляючи доводи скаржника про те, що місцевим господарським судом неправомірно відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів та про призначення економічної експертизи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

123. Системний аналіз ч. 1 ст. 101 та ч. 1 ст. 99 ГПК України дає підстави дійти висновку, що суд призначає експертизу у випадку коли для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з питань, вирішення яких має значення для справи. При цьому, за змістом ч. 2 ст. 99 ГПК України, питання про задоволення клопотання про призначення експертизи не залежить від обґрунтованості підстав для проведення експертизи, якщо сторона не обґрунтовує та не доводить обставини, які перешкоджали самостійному наданню висновків експерта. Вказаної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 25.02.2021 у справі № 910/1668/19.

124. З огляду на те, що відповідачем не обґрунтовано неможливості вирішення спору без призначення у справі судової експертизи та дійсної необхідності для застосування спеціальних знань, а також з урахуванням того, що відповідач не був обмежений у праві надати суду висновок експерта на його замовлення відповідно до ч. 3 ст. 98 ГПК України, місцевий господарський суд правомірно відмовив ТОВ "Якабу Трейд" у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої та технічної експертизи документів.

125. Щодо клопотання ТОВ "Якабу Трейд" про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення пропущеного строку для подання клопотання про призначення судово-економічної експертизи та призначення судово-економічної експертизи, слід зазначити таке.

126. Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.

127. Врахувавши, що на стадії підготовчого провадження відповідач не подавав клопотання про призначення судово-економічної експертизи, у відзиві на позовну заяву не зазначав про необхідність проведення експертиз чи про те, що ним у майбутньому буде поданий висновок експерта, причин, з яких відповідачем клопотання про призначення експертизи не подане на стадії підготовчого провадження, не вказано, а також те, що відповідач не був обмежений у праві надати суду висновок експерта на його замовлення відповідно до ч. 3 ст. 98 ГПК України, оскільки на стадії підготовчого провадження судом створювалися усі умови, аби сторони могли реалізувати свої процесуальні права, зважаючи на те, що подання клопотань та заяв з пропуском строку не може сприяти своєчасному встановленню всіх обставин справи та, як наслідок, затягує розгляд справи і створює додаткове навантаження на суд, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення пропущеного строку для призначення судово-економічної експертизи та призначення судово-економічної експертизи.

128. Щодо доводів відповідача про те, що відмовивши в задоволенні клопотання ТОВ "Якабу Трейд" про поновлення пропущеного строку та зауваження з приводу відомостей, вміщених у протоколі судового засідання від 16.05.2023 у даній справі в судовому засіданні без пояснення причини такої відмови, суд порушив положення ч. 2 ст. 224 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

129. Вказане клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ "Якабу Трейд" не знало про наявність неповної інформації у протоколі судового засідання від 16.05.2023, а дізналося про це лише 26.05.2023, після ознайомлення з матеріалами справи.

130. Відповідно до ст. 224 ГПК України учасники справи мають право ознайомитися з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п`яти днів з дня підписання протоколу у справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання. Суд розглядає зауваження щодо технічного запису судового процесу та протоколу судового засідання не пізніше п`яти днів з дня їх подання і за результатами розгляду постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення суд залишає їх без розгляду.

131. Як зазначив суд першої інстанції, протокол судового засідання від 16.05.2023 складений та підписаний 16.05.2023, відтак відповідач мав подати зауваження щодо вказаного протоколу судового засідання до 22.05.2023, однак подав їх лише 29.05.2023.

132. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень.

133. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ознайомився з матеріалами справи лише 26.05.2023.

134. Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

135. Як встановлено місцевим господарським судом та свідчать матеріали справи, обставин, які унеможливили представнику відповідача ознайомитися з матеріалами справи протягом п`яти днів з дня підписання протоколу судового засідання від 16.05.2023, відповідачем не було вказано, поважних причин пропуску строку на подання зауважень щодо протоколу судового засідання від 16.05.2023 не наведено.

136. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відхилення клопотання про поновлення пропущеного строку на подання зауважень до протоколу судового засідання від 16.05.2023.

137. Доводи ТОВ "Якабу Трейд", викладені в апеляційній скарзі, про те, що відповідача було позбавлено судом можливості раніше 26.05.2023 ознайомитись з матеріалами справи і подати у строк зауваження на протокол судового засідання від 16.05.2023, колегією суддів апеляційної інстанції не беруться до уваги, оскільки такі доводи не були наведені відповідачем в обґрунтування клопотання про поновлення пропущеного строку на подання відповідних зауважень.

138. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), де зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

139. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

140. Доводи скаржника не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог.

141. У даній справі скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

142. Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

143. З огляду на викладені обставини, висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/14834/22 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

144. За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги ТОВ "Якабу Трейд" відсутні. Судові витрати

145. У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Якабу Трейд" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2023 у справі № 910/14834/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту. У зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М., Ходаківської І.П. у відпустці та перебуванням суддів Демидової А.М., Владимиренко С.В. на навчанні в Національній школі суддів України, повний текст постанови складено та підписано - 20.11.2023. Головуючий суддя А.М. Демидова Судді І.П. Ходаківська С.В. Владимиренко