Постанова Житомирський апеляційний суд № 272/23/23

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №272/23/23 Головуючий у 1-й інст. Карповець В. В. Категорія ст.130 ч.1, ст.130 ч.2 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2023 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника Козирєва Ігоря Миколайовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу захисника Козирєва Ігоря Миколайовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Андрушівського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2023 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.2 ст.130 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою судді Андрушівського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1, ст.130 ч.2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, 01.01.2023 о 06 год. 53 хв. по вул.Лесі Українки, 2, в с.Стара Котельня, Бердичівського району, ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMWX3, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, не чітка мова). Від проходження огляду на визначення ступеню алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Алкотестера Драгер 6810» та у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, 13.01.2023 о 22 год. 07 хв. по вул.Шкільній, 2, в с.Нова Котельня, Бердичівського району ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMWX3, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови). Від проходження огляду на визначення ступеню алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Алкотоестера Драгер 6810» та у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та, протягом року, повторно вчинив правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Козирєв І.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв?язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи, не відповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зокрема, зазначив, що під час складення 01.01.2023 протоколу працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Після зупинки транспортного засобу, поліцейський, не називаючи жодної з ознак сп?яніння, запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння на місці транспортного засобу, а у подальшому в лікарні. При цьому, відеозапис не містить законної вимоги працівника поліції на проходження такого огляду, оскільки сама по собі наявність орієнтування на транспортний засіб не може бути підставою для проведення огляду. Такі дії поліцейських вважає неправомірними, які не відповідають нормам Конституції України, КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395. Також, на його думку, у працівників поліції не було підстав для оформлення протоколу 13.01.2023 за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки на момент складання такого була відсутня постанова суду, що набрала законної сили про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Таким чином, суд дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, приходжу до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до пункту 2.9 а) Правил, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №229707 від 01.01.2023, який відповідно до ст.251 КУпАП є доказом, вбачається, що ОСОБА_1 01.01.2023 о 06 год. 53 хв. по вул.Лесі Українки, 2, в с.Стара Котельня, Бердичівського району, керував транспортним засобом BMWX3, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, не чітка мова). Від проходження огляду на визначення ступеню алкогольного сп`яніння на місці за допомогою «Алкотестера Драгер 6810» та у медичному закладі відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1). За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Так, ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом ААБ №229707 від 01.01.2023, який містить підпис ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 від огляду відмовився (а.с.2); розписками про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, та про порядок застосування спеціального технічного засобу (а.с.5-6); наявним в матеріалах справи відеозаписом. Слід зазначити, що ОСОБА_1 ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення без будь-яких зауважень, який ним підписаний. Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги щодо порушень працівниками поліції під час огляду 01.01.2023 ОСОБА_1 на стан сп`яніння є безпідставним з огляду на таке. З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 на неодноразові пропозиції працівників поліції пройти огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спецзасобів, так і в закладі охорони здоров`я відмовився. При цьому, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп`яніння, зважаючи на ознаки, які були озвучені останньому та відображені в протоколі. Будь-яких заперечень з боку водія не надійшло. Окрім того, ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції, що вживав алкоголь. Останньому були роз`яснені наслідки ухилення від огляду на стан сп`яніння. Апеляційний суд вважає, що огляд на стан сп`яніння проведений з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, тому підстав вважати його недійсним немає. Окрім того, зупинка автомобіля ОСОБА_1 відповідала вимогам п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та була обумовлена отриманням працівниками правоохоронних органів інформації (повідомлення) про можливе перебування водія вказаного автомобіля в стані алкогольного сп`яніння та наявність у такого незареєстрованої зброї, про що й було повідомлено ОСОБА_1 під час зупинки транспортного засобу під його керуванням. При цьому, апеляційний суд зауважує, що відповідно до вказаного вище закону поліцейський є спеціально уповноваженою особою на зупинку транспортних засобів та його дії можуть бути оскаржені в порядку встановленим законом. Однак, право на оскарження дії суб`єкта владних повноважень, ОСОБА_1 не реалізував. Таким чином, суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Разом із тим, апеляційний суд не погоджується із висновком судді першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, враховуючи наступне. Частиною 2 ст.130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті. Розділ VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (надалі Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 N1395 (зі змінами) визначає особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені повторно. Так, відповідно до п.п. 4, 5 Розділу VII Інструкції поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а за матеріалами про адміністративні правопорушення, передбачені частинами другою та третьою статті 130 КУпАП, - довідку про належність транспортного засобу. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення. Повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню. Аналізуючи зміст протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №029874 від 13.01.2023 та інші наявні у справі докази, вважаю, що працівником поліції при складанні протоколу було допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме невірно зазначена частина ст.130 КУпАП, оскільки ч.2 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за повторне протягом року: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є повторність вчинення протягом року будь-якого з порушень, передбачених частиною першою ст.130 КУпАП. Відсутність вищезазначеної кваліфікуючої ознаки, навіть за наявності будь-яких з перелічених вище, в тому числі перебування особи в стані алкогольного сп`яніння, виключає відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП. Разом із цим, при розгляді матеріалів за протоколом серії ААБ №029874 від 13.01.2023, суд першої інстанції вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП, посилаючись на наявність протоколу про адміністративне правопорушення ААБ №229707 від 01.01.2023, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. Однак, матеріали справи не містять доказів повторності вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , а саме, довідки, яка містить інформацію про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення та прийнятого у справі рішення, яке набрало законної сили про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, як наявний у матеріалах справи відеозапис фіксації обставин події за 13.01.2023, так і матеріали справи, не містять доказів законності зупинки ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом BMWX3, державний номерний знак НОМЕР_1 13.01.2023 о 22 год. 07 хв. по вул.Шкільній, 2, в с.Нова Котельня, Бердичівського району. Працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення 13.01.2023 водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного часу, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що водієм ОСОБА_1 13.01.2023 не допущено порушень Правил дорожнього руху, чи інших дій, за які його транспортний засіб слід було зупинити, у зв`язку із чим, та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та виключають можливість перекваліфікації дій останнього. На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП та змінити постанову в частині накладеного на нього адміністративного стягнення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу адвоката Козирєва Ігоря Миколайовича,, діючого в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково. Постанову судді Андрушівського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2023 року в частині визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.2 ст.130 КУпАП скасувати та в частині накладення на нього адміністративного стягнення змінити, застосувавши адміністративне стягнення у виді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич