Постанова 4851 № 440/3848/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 листопада 2023 р. Справа № 440/3848/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2023, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, м. Полтава, по справі № 440/3848/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 30.03.2023 №056750006695 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути її заяву про призначення пенсії за віком (список №2) згідно рішення Конституційного Суду України та призначити їй пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням висновків суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 частково задоволено позов. Вийти за межі позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 30.03.2023 №056750006695 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 23.03.2023 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073,60 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві, подано апеляційну скаргу, згідно з якою апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що позивач не досягла пенсійного віку (55 років), а отже не має права на призначення пенсії на пільгових умовах. На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджено копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 (а.с. 9-13). Позивач, як внутрішньо переміщена особа, з 18.04.2022 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 19). 23.03.2023 позивач звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (список №2) відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Рішенням ГУПФ України в м. Києві від 30.03.2023 №056750006695 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з огляду на недосягнення нею пенсійного віку (55 років) (а.с. 31). Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернулась до суду з вказаним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Пунктом 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист. Відповідно до п.п. 1, 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Відповідно до Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788-XII), Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Згідно з ст. 2 Закону № 1788-XII, трудові пенсії призначаються: до яких відносяться пенсії за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років. Відповідно до ст. 12 Закону № 1788-XII, право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років. Згідно з п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213- VIII), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Тобто, пенсія за віком на пільгових умовах є особливим видом пенсії, яка призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу, залежить від праці такої особи в особливих умовах, певно визначений час, призначення якої має відбуватись при досягненні нижчого пенсійного віку. З матеріалів справи вбачається, що загальний страховий стаж роботи позивача на дату звернення із заявою про призначення пенсії становив 35 років 08 місяців 02 дні, а спеціальний стаж роботи за списком №2 - 17 років 11 місяців 03 дні, що також не заперечується відповідачем (а.с. 32, 33). Стаж роботи позивача підтверджений належним чином оформленими: трудовою книжкою серії НОМЕР_2 (а.с. 20-23), довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком від 10.08.2021 №29 (видана ТОВ "Реактив") (а.с. 17), від 18.08.2021 №01-23/79 (видана ВАТ "Содовий завод") (а.с. 16), витягами з наказів про атестацію робочих місць (а.с. 18). Відповідно до Закону № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", який набрав чинності з 01.04.2015, збільшено раніше передбачений пунктом "б" ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років. Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абз. 1 цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку. Тож, зазначена норма передбачає зміст ідентичний п. "б" ст. 13 Закону № 1788-XII в редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII щодо підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах. За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України. Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 у справі № 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII (пункт 1 Рішення № 1-р/2020). Позивач вважає, що при досягненні віку 50 років та при наявності загального страхового стажу роботи більше ніж 37 років та відповідно до довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній стаж роботи на роботах, що відносяться до списку № 2 складає 13 років 02 місяці 22 дні, вона набувала право на пенсію за віком на пільгових умовах, у відповідності до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII. Як вбачається з матеріалів справи, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п.п. 2 п. 2 ст. 2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (надалі Закон - № 1058) у зв`язку з недосягненням віку 55 років. Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Вказані норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин і явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України"). Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, відповідно до яких у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. Відтак, до спірних правовідносин застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV. Враховуючи вказане вище, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в призначенні позивачу, яка на час звернення з заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи більше 35 років, в тому числі більше 17 років - пільгового стажу роботи в шкідливих умовах праці, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею необхідного пенсійного віку (55 років), визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV, є протиправною, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 по справі № 440/3848/23 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко