Постанова Київський апеляційний суд № 755/12048/22

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 листопада 2023 року м. Київ Справа №755/12048/22 Провадження № 22-ц/824/13404/2023 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. сторони: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп»», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2022 року ТОВ «ФК «Фангарант Груп» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Позов мотивований тим, що 21 лютого 2022 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір № 60200230530 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™, за умовами якого відповідачу передано в оренду на умовах лізингу «Телефон мобільний Apple iPhone 13 Pro Мах 128GB Graphite» встановленою вартістю 44 321,18 грн, та на умовах лізингу встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: платіж при отриманні товарів - 7 416,21 грн та щомісяця рівними частинами в розмірі 7 381,00 грн, всього 5 платежів, починаючи з наступного за місяцем укладання договору. Позивач зазначав, що станом на 18 листопада 2022 року відповідач частково сплатив кошти за договором в загальному розмірі 7 416,21 грн (платіж при отриманні товару), однак не виконав прийнятих на себе зобов`язань щодо своєчасної, повної та належної оплати вартості товару, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 36 904,97 грн. ТВО «ФК «Фангарант Груп» просило стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 36 904,97 грн. Ухвалою Дніпровського районного суд ум. Києва від 01 грудня 2022 року відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 07 лютого 2023 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу про продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що договір про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ від 21 лютого 2022 року №60200230530 не підписаний відповідачем, оскільки не містить ні алфавітно-цифрової послідовності, передбаченої законом для одноразового ідентифікатора, ні електронного, ні електронного цифрового підпису, ні аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) відповідача. Матеріали справи також не містять даних про те, що особа ОСОБА_1 був належним чином ідентифікований при його реєстрації в ІТС відповідними електронним підписом, електронним цифровим підписом чи іншим аналогом власноручного підпису. Позивачем не долучено доказів, які підтверджують факт передачі відповідачу товару (мобільний телефон Apple iPhone 13 Pro Мах 128GB Graphite) відповідно до договору про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ від 21 лютого 2022 року № 60200230530, та будь-які первинні фінансові-господарські документи (накладна, акт прийому-передачі та інше). У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують перерахування на рахунки відповідача грошових коштів обумовлених договором. 24 липня 2023 року ТОВ «ФК «Фангарант Груп» подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення Дніпровського районного суд у м. Києва від 18 травня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Апеляційна скарга мотивована тим, що договір від 21 лютого 2022 року № 60200230530 було укладено між ФОП ОСОБА_2 і Скориною та за своєю юридичною природою є договором лізингу, про що безпосередньо вказано в розділі 4 договору «Умови пакету фінансування». Цей договір укладено в електронній форм, що згідно пункту 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису. Згідно умов договору, відповідачу передано в оренду на умовах лізингу телефон AppleiPhone 13 Pro Мах 128GB Graphite встановленою вартістю 44 321,18 грн, передача якого засвідчена електронним підписом відповідача на договорі. Відповідач своїм електронним підписом підтвердив, що ознайомлений та погоджується з умовами, викладеними в пунктах 8.1, 9.1 договору, щодо відступлення постачальником всіх існуючих та майбутніх прав за договором на користь ТОВ «ФК «Фангарант Груп». Заявник вказує, що на виконання умов договору після його укладення, відповідачем 21 лютого 2021 року було здійснено платіж по оплаті вартості отриманого товару у розмірі 7 426,21 грн, що свідчить про визнання відповідачем факту укладення договору та отримання товару за таким договором. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 липня 2023 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 02 серпня 2023 року клопотання ТОВ «ФК «Фангарант Груп» про поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року задоволено та поновлено його. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «ФК «Фангарант Груп» на заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року у справі за позовом ТОВ «ФК «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Витребувано із Дніпровського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи № 755/12048/22 за позовом ТОВ «ФК «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. 30 серпня 2023 року матеріали справи № 755/12048/22надійшли до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить 36 904,97грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн х 100 = 268400,00 грн). А за правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відзив на апеляційну скаргу не надійшов. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Встановлено, що 11 вересня 2020 року між ТОВ «ФК «Фангарант Груп» і ФОП ОСОБА_2 укладено договір № 2020091102 про участь постачальника в системі ПлатиПізніше™ (факторингу), за пунктами 1.1, 1.3 якого постачальник постачає товари клієнтам (надає послуги) та відступає процесинг-центру права вимоги платежів та право власності на товари в якості забезпечення грошових вимог за договорами з клієнтами, процесинг-центр здійснює факторингове фінансування відступлених постачальником процесинг-центру прав разом з усіма правами вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів та надання послуг. Права вимоги до клієнтів, що випливають з умов, на яких було здійснено постачання клієнтам товарів (послуг) та право власності на поставлені клієнтам товари відступаються постачальником на користь процесинг-центра в момент підписання відповідно Договору з клієнтом. 21 лютого 2022 року між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір № 60200230530 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™, за умовами якого клієнт отримує товари (послуги) у постачальника на умовах цього договору та згідно обраного клієнтом пакету фінансування, а постачальник забезпечує надання товарів (послуг) клієнту. В момент підписання цього договору всі існуючі і майбутні права постачальника за цим договором відступаються на користь процесинг-центра. Відповідачу передано в оренду на умовах лізингу «Телефон мобільний Apple iPhone 13 Pro Мах 128GB Graphite», встановленою вартістю 44321,18 грн, та на умовах лізингу встановлено розмір і порядок оплати місячних платежів: платіж при отриманні товарів - 7386,86 грн та щомісяця рівними частинами в розмірі 7 386,87 грн до 20 числа кожного місяця, всього 5 платежів, починаючи з наступного за місяцем укладання договору. Згідно із пунктами 8.2, 9.1 договору порядок отримання товарів (послуг) клієнтом визначається правилами отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ в редакції згідно наказу від 05 лютого 2018 року № 05/02-18, що є невід`ємною частиною цього договору. Клієнт ознайомлений з копією правил в електронній формі на сайті paylater.com.ua. Якщо, за умовами Пакету фінансування не вказано інше, надання клієнту товарів (послуг) відбувається в момент підписання цього договору клієнтом та постачальником. У разі, якщо момент підписання цього договору на співпадає у часі з моментом надання клієнту товарів (послуг), клієнт може отримати товари (послуги) на підставі іншого первинного документа (накладної або акту). Підпис клієнта у цьому договорі та/або накладній (акті) свідчить про отримання товарів (послуг) належної якості, кількості та комплектації. Відповідно до пункту 2 правил отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізніше™, участь в системі ПлатиПізніше™ здійснюється на підставі укладеного між постачальником та процесинг-центром договору. Для укладення договору клієнт надає відповідну заявку постачальнику, який є учасником системи ПлатиПізніше™. Згідно договору процесинг-центр організовує (забезпечує) надання постачальником клієнту товарів (послуг) у відповідності до умов договору, пакету фінансування та цих правил. Ці правила є невід`ємною частиною договору. Підпис клієнта на договорі свідчить про те, що клієнт ознайомлений з цими правилами і взяв на себе обов`язок їх дотримуватися. Клієнт зобов`язується виконувати умови обраного пакету фінансування, договору і цих правил. Згідно з пунктами 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 правил отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізніше™, для отримання товарів (надання послуг) у системі ПлатиПізніше™, клієнт подає заявку на отримання товарів (надання послуг) процесинг-центру через постачальника, який є учасником системи ПлатиПізніше™. Заявка подається в довільній формі і обов`язково містить інформацію про клієнта, інформацію про постачальника, обраний пакет фінансування, перелік товарів (їх комплекцію), послуг, а також інші дані на вимогу процесинг-центра. Постачальник може надавати клієнту необхідну допомогу при оформленні заявки, ознайомлює клієнта з пакетами фінансування. Постачальник перевіряє повноту та правильність (стосовно переліку товарів і послуг) наданої інформації та документів та надає її процесинг-центру. Процесинг-центр перевіряє платоспроможність клієнта, який звернувся з заявкою. Оцінка платоспроможності здійснюється за методикою, встановленою процесинг-центром. Згідно з пунктом 5 правил отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізніше™, договір з клієнтом за допомогою електронного підпису укладається на умовах та в порядку, визначеному цими правилами. Сторони домовилися, що договір укладається в електронній формі на веб-сайті Процесинг-центра www.dogovor.paylate.com.ua, згідно статей 207, 639 ЦК України та із застосуванням норми Закону України «Про електронну комерцію». У разі прийняття позитивного рішення по заявці клієнта, процесинг-центр інформує клієнта шляхом відправлення SMS-повідомлення на телефонний номер, зазначений у заявці та/або шляхом надсилання електронного повідомлення на електронну адресу, зазначену в заявці. Процесинг-центр не несе відповідальності за затримку отримання клієнтом повідомлення надісланого за допомогою електронних чи телефонних сервісів, спричиненого проблемами в роботі відповідних сервісів. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в надані товарів (послуг) у системі ПлатиПізніше™ містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню, клієнт заходить на веб-сайт Процесинг-центра www.dogovor.paylate.com.ua (пункт 5.5 правил отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізніше™). Для підписання електронної форми договору, клієнт здійснює вхід до своєї облікової сторінки на веб-сайті Процесинг-центра www.dogovor.paylate.com.ua (пункт 5.6 правил отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізніше™). Здійснивши авторизований вхід своєї облікової сторінки на веб-сайті процесинг-центра www.dogovor.paylate.com.ua, клієнт проходить ідентифікацію своєї особи, обравши на свій розсуд канал ідентифікації за допомогою сервісу BankID. Після чого ознайомлюється з цими правилами, та ставлячи відповідну відмітку, клієнт підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє і зобов`язується неухильно дотримуватися положень цих правил (пункт 5.7 правил отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізніше™). Після ознайомлення з цими правилами клієнт отримує доступ до договору в електронній формі. Даний договір є персоналізованим та містить усі істотні умови договору та персональні дані клієнта, з урахуванням цих правил, пакету фінансування та заявки клієнта (пункт 5.8 правил отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізніше™) Клієнт підтверджує свою повну обізнаність та згоду у усіма істотними умовами договору з моменту кліку на кнопці «ПІДПИСАТИ», яка розміщена в нижньому правому куті договору (пункт 5.9 правил отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізніше™) Підписання клієнтом договору відбувається шляхом використання електронного підпису. Клієнту надає згоду на використання його електронного підпису у якості власноручного підпису. Безпосереднє підписання договору здійснюється клієнтом шляхом надсилання клієнтом процесинг-центру одноразового ідентифікатора через свою облікову сторінку на веб-сайті процесинг-центра. Одноразовий ідентифікатор надсилається процесинг-центром клієнту засобом зв`язку, вказаним під час подання заявки. Виконання цих дій означає прийняття клієнтом всіх умов договору та його укладання в електронній формі, що згідно пункту 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюються до укладання договору в письмовій формі та підписаного власноруч. Кожний примірник договору в електронній формі з накладеними на нього електронним підписом, є оригінал такого документа (пункт 5.10 правил отримання товарів (надання послуг) в системі ПлатиПізніше™). У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з?ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац 2 частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 та від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа. Згідно статті 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі. Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника. Електронний договір має включати всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону. Важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Відповідно до частини першої статті 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). В позові ТОВ «ФК «Фангарант Груп» посилається на обставини укладення 21 лютого 2022 року договору між ФОП ОСОБА_2 і ОСОБА_1 у електронній формі, шляхом накладення електронного цифрового підпису. При зверненні до суду з даним позовом позивач надав договір про отримання товарів в системі ПлатиПізнішетм від 21 лютого 2022 року № 60200230530, який підписано ФОП ОСОБА_2 і ОСОБА_1 шляхом накладання електронного цифрового підпису, про що згенеровано протокол електронного підпису. Отже, між сторонами було укладено договір, який оформлений в електронній формі з використанням електронного підпису. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказів того, що вказаний договір в установленому законом порядку визнаний недійсним, стороною відповідача не надано. Таким чином, договір від 21 лютого 2022 року № 60200230530 підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тому відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Згідно з п. 9.2. договору про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ від 21 лютого 2022 року № 60200230530 у разі, якщо клієнт не отримав товари (послуги) або повернув товари (послуги) постачальнику протягом 14 календарних днів, клієнт зобов`язаний повідомити про це процесинг-центр у семиденний строк, шляхом відправки повідомлення на адресу електронної пошти, зазначену в пункті 7.1. договору. ОСОБА_1 не повідомляв позивача про неотримання товару та частково сплатив товар по договору від 21 лютого 2022 року № 60200230530, а відтак твердження про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту отримання відповідачем товару необґрунтовані. З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено часткове виконання умов договору від 21 лютого 2022 року № 60200230530 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™ та сплачено 21 лютого 2022 року 7 416,21 грн. У відповідності до вимог частини першої статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Положеннями пунктів 12.2-12.3 договору визначено, що уразі прострочення сплати платежів на строк до10 календарних днів відповідач сплачує неустойку в розмірі 5 відсотків від суми заборгованості за прострочення кожного платежу. У разі прострочення сплати платежів на строк більше 10 календарних днів, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку в розмірі 10% від суми заборгованості за кожен місяць прострочення. Заборгованість відповідача станом на 18 листопада 2022 року становить 36 904,97 грн, в тому числі: 36 904,97 - сума заборгованості за основним зобов`язанням з оплати вартості отриманого товару;0,00 грн -сума штрафних санкцій. Відповідачем вказаний розрахунок не спростований. З урахуванням вищенаведених вимог закону та встановлених фактичних обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем неналежним чином виконуються умови укладеного договору, а тому з нього на користь позивача підлягає стягнення вищенаведена заборгованість. Протилежний висновок суду першої інстанції є помилковим. Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку, що заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат». Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення у справі нового судового рішення про задоволення позовних вимог, судові витрати понесені ТОВ «ФК «Фангарант Груп» в сумі 6 202,50 грн (2 481,00 грн за подання позову + 3 721,50 грн за подання апеляційної скарги) підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фангарант Груп». Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» задовольнити. Заочне рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 18 травня 2023 року скасувати і ухвалити у справі нове судове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (просп. С. Бандери, 21, корп. В, м. Київ, Код ЄДРПОУ 38922870) 36 904,97 грн заборгованості за договором від 21 лютого 2022 року № 60200230530 про отримання товарів в системі ПлатиПізніше™. Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фангарант Груп» (просп. С. Банщдери, 21, корп. В, м. Київ, Код ЄДРПОУ 38922870) 6 202,50 грн судових витрат. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна