Постанова 4824 № 758/6862/23

[1] КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 жовтня 2023 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду - Сілкова І.М., за участю ОСОБА_1 та його захисника Басана Ю.П., розглянувши апеляційну скаргу захисника Басана Ю.П. на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 13 вересня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 24.04.2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Згідно постанови, 01.06.2023 року о 12 год. 30 хв. за адресою: Кільцева дорога у бік площі Шевченка в м. Києві водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, який від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. На дану постанову захисник Басан Ю.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 24.04.2023 року, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на недотримання судом першої інстанції вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, оскільки суд розглянув справу без повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого судового рішення. При цьому зазначає, що матеріали справи не містять доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом і працівники поліції не зупиняли його під час руху, коли до нього звернулися поліцейські він не перебував в автомобілі, тобто ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, про що повідомляв працівникам поліції, видно з наявного у справі відеозапису, а тому вимога поліцейських пройти медичний огляд на стан сп`яніння була безпідставною та незаконною. При цьому, він не перебував в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Також вказує, що при оформленні стосовно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів поліцейські не роз`яснили йому права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 63 Конституції України, а також протокол не містить даних про відеофіксацію. Крім того, час вчинення адміністративного правопорушення зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, у рапорті поліцейського та у направленні на огляд водія транспортного засобу різниться, що є порушенням вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції та ст. 256 КУпАП. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та апеляційні доводи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , з огляду на наступне. Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та прийняв рішення, зміст якого відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення та пояснив, що 01.06.2023 року він за дорученням керівництва приїхав з Канівського району у відрядження на СТО, що знаходиться на вул. Харківське шосе у м. Київ. Оскільки потрібен був час для обстеження автомобіля, він вирішив зустрітись зі своїм товаришем ОСОБА_2 , який проживає у Києві. Близько 12 год. 00 год. ОСОБА_2 забрав його на своєму автомобілі і вони поїхали пити каву. Коли їхали по окружній дорозі вони зупинились, щоб сходити до туалету у лісосмугу, після чого вони побачили патрульний автомобіль. Оскільки ОСОБА_2 забув вдома документи, то попросив його ( ОСОБА_1 ) сісти за кермо, що він і зробив. В цей час машина стояла із заглушеним двигуном і не рухалась. До них під`їхали працівники поліції та попросили їх вийти з автомобіля та надати документи, після чого запропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, на що він погодився, при цьому неодноразово повідомляв поліцейським, що він не керував транспортним засобом. Коли поліцейські повідомили, що огляд займе більше трьох годин, він відмовився від проходження огляду, оскільки йому необхідно було через 2 години повернутися на підприємство. Під час апеляційного розгляду справи за клопотанням сторони захисту в якості свідка був допитаний ОСОБА_2 , який підтвердив обставини зазначені ОСОБА_1 та пояснив, що за кермом автомобіля перебував саме він. Коли вони сходили до туалету побачили автомобіль поліції, а оскільки у нього не було з собою посвідчення водія, він попросив ОСОБА_1 сісти за кермо його автомобіля, однак останній не керував транспортним засобом і коли під`їхали працівники поліції автомобіль не рухався та був припаркований на узбіччі. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про винуватість останнього у порушенні ним п.2.5 Правил дорожнього руху України та наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №260353 від 01.06.2023 року (а.с. 1), в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук), при цьому відмовивсяпройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога; даними направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с. 2), в якому зазначені ознаки наркотичного сп`яніння виявлені поліцейським у ОСОБА_1 ; даними рапорту працівника поліції ОСОБА_4 від 01.06.2023 року (а.с. 4) щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення; розпискою гр. ОСОБА_3 , який зобов`язався доставити автомобіль «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 на автостоянку за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, що підтверджує факт відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, а також даними відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції (а.с. 6), які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а зміст оскаржуваної постанови відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 283, 284 КУпАП, в якій наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і цим доказам дана належна правова оцінка та зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався захисник під час розгляду справи в суді першої інстанції в обґрунтування позиції захисту, яка є аналогічною за змістом доводам його апеляційної скарги. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно вимог пункту 12 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 , який стверджував, що він не керував транспортним засобом, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, які об`єктивно узгоджуються між собою і з достатньою повнотою підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом і порушення ним пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, чим спростовуються доводи апеляційної скарги про відсутність події та складу даного адміністративного правопорушення. З наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 5), вбачається, що «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 частково знаходиться на тротуарі у попутному напрямку руху, а переднім лівим колесом розташований на проїжджій частині. На запитання працівника поліції, хто водій автомобіля, підійшов саме ОСОБА_1 . Також зазначив, що вони приїхали вдвох і за кермом автомобіля був він. Під час спілкування поліцейський повідомив, що вбачає у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, блідість обличчя, у зв`язку з чим запропонував ОСОБА_1 проїхати на огляд до лікаря-нарколога для встановлення стану сп`яніння та роз`яснив процедуру проходження такого огляду, на що водій ОСОБА_1 спочатку сумнівався чи проходити йому огляд на стан наркотичного сп`яніння та на повторну пропозицію поліцейського відмовився від огляду. Крім того, як вбачається з рапорту працівника поліції ОСОБА_4 від 01.06.2023 року (а.с. 4) приблизно о 12 год. 20 хв., за адресою: вул. Велика кільцева дорога в бік площі Т. Шевченка у м. Києві, було помічено автомобіль «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_1 , який порушував ПДР, а саме: рухався по пішохідному тротуару. Працівниками поліції було прийнято рішення зупинити вказаний транспортний засіб, який в цей час здійснював з`їзд з тротуару на проїжджу частину. За кермом було виявлено водія ОСОБА_1 , у якого були ознаки наркотичного сп`яніння (бліде обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло). Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння встановленому законом порядку у медичному закладі, на що водій відмовився. Під час розгляду справи в суді першої інстанції був допитаний в якості свідка поліцейський ОСОБА_4 , який в судовому засіданні пояснив, що здійснюючи патрулювання Оболонського району, їхали в сторону виїзду по кільцевій, де ліворуч стояв припаркований автомобіль з порушенням ПДР, всередині нікого не було, через хвилин 10 вони їхали у зворотному напрямку і цей автомобіль почав з`їжджати з тротуару, поліцейськими було прийнято рішення зупинити автомобіль за паркування з порушенням ПДР. Встановили осіб, які знаходились в автомобілі, перевірили на причетність до вчинення злочинів, оскільки у тій місцевості зазвичай розкладають або збирають пакетики з наркотичними речовинами. Пасажир був власником автомобіля, знаходився у стані алкогольного сп`яніння. За кермом автомобіля був ОСОБА_1 . Провели поверхневу перевірку, у ході якої виникли підозри, що особи можуть вживати наркотичні засоби, викликали наряд поліції для складання адміністративного матеріалу. Працівники поліції, які приїхали, запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога, на що водій відмовився. На момент зупинки, автомобіль уже рухався, почав з`їжджати з тротуару і зупинився на сигнал проблискових мачків, за кермом був саме ОСОБА_1 . Отже, вказаний відеозапис, дані рапорту працівника поліції ОСОБА_4 та його пояснення в судовому засіданні суду першої інстанції повністю підтверджують дані, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та спростовують доводи апеляційної скарги захисника Басана Ю.П., про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Апеляційний суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_2 , наданих під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, оскільки вони суперечать даним зафіксованим на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського та спростовуються сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі наданими під час розгляду даної справи поясненнями поліцейського ОСОБА_4, що складав рапорт від 01.06.2023 року (а.с. 4), які є послідовними та повністю узгоджуються з іншими наявними у справі доказами. При цьому, слід зазначити, що свідок ОСОБА_2 є товаришем ОСОБА_1 , тобто зацікавленою особою, а тому апеляційний суд розцінює його пояснення такими, що надані з метою допомогти ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Доводи апеляційної скарги про те, що складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не містить даних про відеофіксацію є безпідставними, оскільки працівником поліції повідомлено водія ОСОБА_1 про здійснення відеофіксації подій і у протоколі про адміністративне правопорушення вказано номера бодікамер, на які здійснювалась відеофіксація (№474368, 473431). Апеляційні доводи захисника про те, що при оформленні стосовно ОСОБА_1 адміністративних матеріалів поліцейські не роз`яснили йому права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, також є безпідставними, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, що останній засвідчив своїм підписом у відповідній графі цього протоколу. Посилання апелянта на розбіжність часу вчинення адміністративного правопорушення зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення, у рапорті поліцейського та у направленні на огляд водія транспортного засобу, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки у вказаних документах зазначено приблизний час руху автомобіля, про що також обґрунтовано зазначив суд першої інстанції. За викладеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 13.09.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування та закриття провадження в справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, про що ставиться питання в апеляційній скарзі його захисника, відсутні. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Басана Ю.П. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 13 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - без зміни. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду І.М. Сілкова Справа №758/6862/23; Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Провадження № 33/824/4594/2023 Головуючий у І інстанції - Ікорська Є.С. Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.