Постанова 4821 № 712/9960/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1816/23Головуючий по 1 інстанції Справа №712/9960/23 Категорія: на ухвалу Пироженко (С.А.) С. А. Доповідач в апеляційній інстанції Сіренко Ю. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2023 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Сіренка Ю.В., Новікова О.М., Фетісової Т.Л. секретаря Новицької Н.О. учасники справи: заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс»; зацікавлені особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Чупис Тетяна Петрівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Фінанс»; особа, яка подала апеляційну скаргу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2023 року (у складі судді Пироженко С.А.), якою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, в с т а н о в и в : У вересні 2023 року ТОВ «Дебт Форс» (далі по тексту Товариство) звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадження шляхом заміни стягувача його правонаступником, посилаючись на те, що на виконанні у приватного виконавця Чупис Т.П. перебуває виконавче провадження №61234046 відкрите на підставі виконавчого напису №8054, вчиненого 22.11.2019 приватним нотаріусом Гамзатовою Аліною Анатоліївною про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал». В обґрунтування вимог заяви Товариство зазначало, що 08.02.2023 між ТОВ «Вердикт-Капітал» (первісним стягувачем) та ТОВ «Кампсіс Фінанс» було укладено Договір №08-02/23 про відступлення (купівлі-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №096276/0001 XSGF. 10.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «Дебт Форс» було укладено Договір №10-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «Дебт Форс», а ТОВ «Дебт Форс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором №096276/0001 XSGF. У зв`язку з викладеним заявник просив замінити первісного стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса №8054 від 22.11.2019. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2023 року у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» відмовлено. Суд мотивував своє рішення тим, що у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. Частиною 1 ст. 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Натомість, заявник звернувся із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, що є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, а тому заява ТОВ «Дебт Форс» підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Крім того, відмовляючи у задоволенні заяви, суд зробив висновок, що обрання заявником такої форми захисту його прав, яка не передбачена законом, є самостійною підставою для відмови у задоволенні поданої заяви про заміну у сторони у виконавчому провадженні. Не погоджуючись із ухвалою суду, ТОВ «Дебт Форс» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду заяви по суті заявлених вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що заява про заміну сторони стягувача на правонаступника повинна розглядатись за правилами цивільного судочинства. Скаржник звертає увагу колегії суддів на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі №183/4196/21, згідно якої заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності. Крім того, скаржник наголошує на тому, що аналогічні заяви ТОВ «Дебт Форс» розглядаються судами першої інстанції по всім регіонам України за правилами цивільного судочинства з дотриманням строків, які зазначені в цивільному процесуальному законі. Учасники справи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте, в судове засідання на визначений час не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, що відповідно до положень ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків. Згідно з положенням ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони виконавчого провадження не відповідає вказаним вимогам, з огляду на наступне. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року N 1404-VIII "Про виконавче провадження" (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - зокрема, виконавчих написів нотаріусів. Частиною п`ятою статті 15 цього Закону визначено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відмовляючи у задоволенні заяви Товариства, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що заява про заміну сторони у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого напису, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Так, відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2022 у справі №183/4196/21 відступила від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства та зробила висновок, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. При розмежуванні питання, до відання якої юрисдикції віднесено розгляд даних заяв, Велика Палата Верховного Суду визначила, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі №635/551/17 (провадження № 14-79цс20). Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення "несудового" органу, тому дійшла висновку, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак, саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження. Оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена на підставі правових позицій, висловлених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №826/7941/14 та Касаційного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №826/7981/17, які були змінені постановою Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2022 у справі №183/4196/21, правові позиції якої суд безпідставно не врахував, в зв`язку з чим постановив незаконну ухвалу, яка підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви Товариства. Крім того, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на допущене порушення норм цивільного процесуального закону щодо постановлення ухвали про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Дебт Форс», оскільки суд дійшов висновку про те, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому не розглянув заяву Товариства про заміну сторони у виконавчому провадженні по суті. Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Положенням п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відтак, суд, дійшовши висновку, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства має право або відмовити у відкритті провадження, або закрити провадження у справі, однак, не має права відмовляти у задоволенні заяви, не розглянувши її по суті. Безпідставним в даному випадку є висновок суду, що обрання заявником такої форми захисту його прав, яка не передбачена законом, є самостійною підставою для відмови у задоволенні поданої заяви про заміну у сторони у виконавчому провадженні, оскільки суд невірно застосував правовий висновок Верховного Суду в контексті даної ухвали. Так, обрання позивачем неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, натомість, в даній справі, суд відмовив у задоволенні заяви Товариства про заміну сторони у виконавчому провадженні, не розглянувши її по суті вимог, з підстав того, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а не через обрання неналежного способу захисту. Відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. З огляду на те, що висновки суду про непідвідомчість розгляду заяви ТОВ «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні в порядку цивільного судочинства є помилковими, зроблені без врахування правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 12.10.2022 в справі №183/4196/21, тому ухвала суду є незаконною і підлягає до скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви ТОВ «Дебт Форс». Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» задовольнити. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2023 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну сторони у виконавчому провадженні. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України. Судді Ю.В. Сіренко О.М. Новіков Т.Л. Фетісова