Постанова Дніпровський апеляційний суд № 176/1104/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6666/23 Справа № 176/1104/23 Суддя у 1-й інстанції - Крамар О.М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 листопада 2023 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2023 року , - В С Т А Н О В И В: 18 травня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів. Ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів - повернуто позивачу як неподану (а.с.28). З ухвалою суду не погодився, ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду, а справу направити в суд 1 інстанції для продовження розгляду (а.с.34-37). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити. Повертаючи позовну заяву на підставі ч.3 ст.185 ЦПК України, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем недоліки позовної заяви не усунуті. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції. За положеннями ст.ст.55,124 Конституції України та ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст.129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань. Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Так, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява №48778/99). Україна, як учасниця Конвенції, повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 18 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху, оскільки позивачем до позовної заяви додано не завірену належним чином копію рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06.02.2019 року, де не зазначено прізвища сторін, а лише ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Окрім того, в позовній заяві зазначені суперечливі дані, а саме - різні дати народження третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 . 30 травня 2023 року позивач надав заяву на усунення недоліків, в якій вточнив дати народження третьої особи та дитини. Щодо надання належним чином завірену копію рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 06.02.2019 року вказав, що не має на руках належним чином завіреної копії, а до позовної заяви надав його копію з Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с.26-27). Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2023 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України (а.с.28). Суд першої інстанції повертаючи позовну заяву, виходив з того, що ОСОБА_1 не усунув недоліки ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Проте, дійшовши вказаного висновку, суд першої інстанції не звернув уваги на положення ст.189 та п.5 ч.2 ст.197 ЦПК України, які передбачають, що у підготовчому засіданні суд може роз`яснити учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи. Колегія суддів наголошує на тому, що здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя, що кореспондується із положеннями статті 4 ЦПК України, з огляду на які, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, апеляційний суд приймає до увагу, що за висновками ЄСПЛ, право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року). Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист. Враховуючи те, що вищезазначені обставини судом першої інстанції враховані не були, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали, яку відповідно до ст. 379 ЦПК України слід скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. З огляду на викладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, на підставі ст.379 ЦПК України колегія суддів дійшла висновку про скасування ухвали, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 259, 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу судді Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31 травня 2023 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: