LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС460/20260/22

від 21.11.2023 · Адміністративна
Резолютивна:Відмовити ОСОБА_1 в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного с…

УХВАЛА 21 листопада 2023 року м. Київ справа № 460/20260/22 адміністративне провадження № К/990/31681/23 Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: судді-доповідача - Яковенка М. М., суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі № 460/20260/22 за позовом ОСОБА_1 до Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області про визнання нечинними рішень, установив: Позивач звернувся в суд із позовом до Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області, про: - визнання нечинним рішення Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області № 756 від 12.06.2018 року «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2019 рік на території Смизької селищної ради» в частині встановлення ставки податку у розмірі 2,0 відсотки від нормативної грошової оцінки об`єкту оподаткування для фізичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено за об`єкт оподаткування встановленого для фізичних осіб - вид цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - код - 11.02; - визнання нечинним рішення Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області № 1377 від 05.06.2018 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2020 рік на території Смизької селищної ради» в частині встановлення ставки податку у розмірі 2,0 відсотки від нормативної грошової оцінки об`єкту оподаткування для фізичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено за об`єкт оподаткування встановленого для фізичних осіб - вид цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості - код - 11.02; - визнання нечинним рішення Смизької селищної ради Дубенського району Рівненської області № 2232 від 30.06.2020 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на 2021 рік на території Смизької селищної ради» в частині встановлення ставки податку у розмірі 3,0 відсотки від нормативної грошової оцінки об`єкту оподаткування для фізичних осіб за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено за об`єкт оподаткування встановленого для фізичних осіб - вид цільового призначення земель для розміщення та експлуатації основних підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості-код -11.02. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суддів першої та апеляційної інстанції, від скаржника надійшла касаційна скарга. Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження відмовлено. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі № 460/20260/22 залишено без руху з установленням скаржнику строку для надання до суду касаційної інстанції заяви, клопотання в якому вказати підстави для поновлення строку касаційного оскарження з доказами на підтвердження вказаних обставин. На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги. У вказаному клопотанні скаржник зазначає, що вже звертався з касаційною скаргою, проте ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року, від 16 червня 2023 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику. Наведені скаржником у повторній заяві про усунення недоліків підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке. Як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 07 березня 2023 року, оприлюднено 10 березня 2023 року, вперше касаційну скаргу подано до касаційного суду 21 квітня 2023 року, проте ухвалами Верховного Суду від 09 травня 2023 року, від 16 червня 2023 року касаційну скаргу повернуто скаржнику, останню яку ним отримано 27 червня 2023 року, а повторно скаржником подано касаційну скаргу до поштового відділення лише 14 вересня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. Аналіз положень ст. 5, 13, 328, 329 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення до суду з касаційною скаргою) дозволяє дійти висновку, учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03). Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі. Верховний Суд зазначає, що скаржником не наведено обґрунтувань щодо поважності пропуску строку касаційного оскарження у взаємозв`язку вищезазначених часових інтервалів, враховуючи, що з моменту виникнення права на касаційне оскарження до подання касаційної скарги повторно сплинуло майже шість місяців. Скаржником не зазначено поважні причини пропуску, які б унеможливлювали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом. Також, у заяві про усунення недолівків скаржник зазначає, що його представника ОСОБА_2 , який займався складанням процесуальних документів, веденням справ та інших дій у суді першої інстанції, в тому числі і складання апеляційної та касаційної скарги, з 14 червня 2023 року призвали (мобілізували) до лав ЗСУ, на підтвердження він додав копію довідки форми 5 про перебування ОСОБА_2 на військовій службі. Проте, скаржником не наведено інших процесуальних дій, які перешкоджали звернутися до суду касаційної інстанції у порядку встановленого законом, з моменту перебування його представника на військовій службу (14 червня 2023 року) до подання повторної касаційної скарги до поштового відділення (14 вересня 2023 року) сплинуло три місяці. Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у повторному клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження обставин пропуску такого строку поважними. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнанні судом неповажними. На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 в задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі № 460/20260/22. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2023 року у справі № 460/20260/22. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. М. Яковенко Судді І. В. Дашутін О. О. Шишов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»