LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857300/1322/23

від 21.11.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі № 300/1322/23 - без змін.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2023 рокуЛьвівСправа № 300/1322/23 пров. № А/857/15272/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Затолочного В.С., суддів: Гудима Л.Я., Качмара В.Я., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі № 300/1322/23 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Григоруком О.Б. у м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області 14 липня 2023 року у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення сторін), дата складення повного тексту судового рішення не зазначена), - ВСТАНОВИВ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі також ФОП ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (далі також ГУ ДПС в Івано-Франківській області, відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.03.2023 № 00/1242/0901. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, оскільки вважає, його необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року скасувати та прийняти нове, яким задовольнити адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційних вимог, наводячи норми матеріального права та окремі обставини справи, вказує, що за наслідками фактичної перевірки відповідач протиправно виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки матеріали перевірки не містять жодних доказів про порушення вимог законодавства позивачем, а сама перевірка проведена без наявності законних підстав. Зазначив, що відповідальність за недодержання маркування алкогольних напоїв зокрема, у даному випадку питання про причини подвоювання серії та номеру акцизної марки слід ставити виробнику вказаної продукції. Вказав, що жодного експертного дослідження марок акцизного збору проведено не було, так само як і не було вилучення підробленої алкогольної продукції без марок акцизного податку та/або марок акцизного податку, які містили дублювання серії та номеру. Вважає, що підстави для застосування штрафних санкцій відсутні. У відповідь на подану апеляційну скаргу відповідач подав відзив, в якому заперечує проти вимог скарги, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні вимог апелянта, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України). У відповідності до вимог частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 17.02.2016 зареєстрований фізичною особою-підприємцем. Види економічної діяльності: 47.21 роздрібна торгівля фруктами та овочами в спеціалізованих магазинах (основний); 77.21 прокат товарів для спорту та відпочинку; 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Наказом ГУ ДПС в Івано-Франківській області від 13.02.2023 № 2545-п призначено проведення фактичної перевірки в крамниці «МІМ» за адресою: АДРЕСА_1 , суб`єкт господарювання ОСОБА_1 . Відповідно до цього наказу та направлень від 13.02.2023 № 447-448 службові особи відповідача здійснили фактичну перевірку в крамниці «МІМ», що належить ФОП ОСОБА_1 , про що склали акт від 16.02.2023 № 68/09-19-09-01/3553110234 (далі також Акт перевірки). Акт перевірки в описовій частині містить інформацію про наявність у позивача ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями № 09180308202201119 терміном дії з 19.04.2022 по 19.04.2023 та ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами № 09180322202200997 терміном дії з 19.04.2022 по 19.04.2023. Під час проведення перевірки, встановлено порушення: - роздрібна торгівля алкогольними напоями без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено статтю 11 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального» (зі змінами та доповненнями, далі також Закон № 481/95-ВР); - проведення розрахункової операції через РРО без використання при реалізації підакцизної групи товарів режиму попереднього програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; - роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії. На підставі Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.03.2023 № 00/1242/0901, яким за порушення статті 11 Закону № 481/95-ВР, статті 226 Податкового кодексу України (далі також ПК України) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000 грн. Згідно повідомлення-рішення від 09.03.2023 № 00/1242/0901 встановлено, що контролюючим органом застосовано фінансові санкції за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка в розмірі 17000 грн. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належними та достатніми доказами доведено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення № 1251, та таких, що вважаються немаркованими, отже обґрунтовано та на законних підставах застосовано штрафні санкції спірним податковим повідомленням-рішенням. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила наступне. Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн. Наведені норми означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Стосовно питання дотримання відповідачем порядку проведення перевірки, суд зазначає наступне. З наказу про проведення фактичної перевірки вбачається, що підставою для проведення фактичної перевірки відносно позивача зазначені підпункти 80.2.2, 80.2.5, 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків/особи (пункт 80.1 статті 80 ПК України). Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України). - у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України). Аналіз вищезазначених правових норм дає суду підстави для висновку, що обов`язковими обставинами (передумовами) для проведення фактичної перевірки згідно підпунктом 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України є отримання в установленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Отже, зазначений пунктом передбачено декілька підстав для призначення фактичної перевірки. При цьому, з аналізу підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України вбачається, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною підставою з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального). Тобто, норма зазначеного вище підпункту дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону № 481/95-ВР покладені на відповідача. Відповідні функції контролю передбачені також і підпунктами 19-1.1.14, 19-1.1.19, 19-1.1.20 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, зокрема контролюючі органи виконують такі функції: проводять відповідно до законодавства перевірки платників податків; здійснюють контроль у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, контроль за їх цільовим використанням, забезпечують міжгалузеву координацію у цій сфері; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять роздрібну торгівлю тютюновими виробами, вимог законодавства щодо максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких виробів; забезпечують контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, які провадять оптову або роздрібну торгівлю алкогольними напоями, вимог законодавства щодо мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін на такі напої. Суд зазначає, що підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, контролюючі органи виконують такі функції здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів. Отже контролюючий орган має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб`єкта з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 500/1331/21, від 03 листопада 2022 року у справі № 320/8042/21, від 11 липня 2022 року у справі № 120/5728/20-а, від 17 травня 2022 року у справі № 520/592/21, від 05 квітня 2023 року у справі № 200/1354/21-а. Як вбачається з встановлених обставин справи, а також наказу, контролюючий орган фактично призначив перевірку з питань дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв і тютюнових виробів на підставі підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України. Отже висновок позивача, що при оформленні наказу у контролюючого органу відсутні визначені нормами ПК України підстави для проведення фактичної перевірки позивача є безпідставним та таким, що суперечить нормам права, які регулюють спірні правовідносини. Відповідно до пункту 80.7 статті 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Згідно наказу, направлень та акту перевірки, фактична перевірка проведена двома особами контролюючого органу у присутності продавця з врученням до її проведення наказу, направлень на перевірку та пред`явленням службових посвідчень, про що свідчить підпис продавця ОСОБА_2 , а також за присутності позивача, що підтверджується актом перевірки та поясненнями позивача у цьому акті. Тобто, перед початком перевірки посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області пред`явлені документи, визначені пунктом 81.1 статті 81 ПК України. Посадові особи відповідача були допущені до проведення перевірки. Таким чином, будь-яких порушень проведення перевірки судами не встановлено. З урахуванням викладеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом було правомірно прийнято наказ про проведення фактичної перевірки та проведено перевірку. Досліджуючи правомірність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд зазначає наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені ПК України. Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального. Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України регулює Закон № 481/95-ВР. Відповідно до частини першої статті 16 Закону № 481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України. Згідно з абзацом 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. При цьому, підпунктом 14.1.107 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. За змістом підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку. Статтею 226 ПК України передбачені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів. Відповідно до пункту 226.1 статті 226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару. Згідно з пунктом 226.2 статті 226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів. Пункт 226.3 статті 226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України. За змістом пункту 226.5 статті 226 ПК України маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 226.6 статті 226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється. Згідно з пунктом 226.7 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв. За змістом пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки; сигарети, цигарки та сигарили, що вироблені після 1 січня 2021 року, в яких кількість одиниць у пачці (упаковці) не відповідає кількості одиниць, зазначеній на марках акцизного податку; рідини, що використовуються в електронних сигаретах, вироблених до 1 січня 2021 року. Пункт 226.11 статті 226 ПК України передбачає, що ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються. Так, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів регулюється ПК України, Законом № 481/95-ВР та Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі також - Положення № 1251). За змістом пункту 5 Положення № 1251 марка для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), вітчизняного виробництва виготовляється у зеленій кольоровій гамі, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, вітчизняного виробництва - червоній, для алкогольних напоїв, крім виноробної продукції (лікеро-горілчана продукція), імпортного виробництва - фіолетовій, для алкогольних напоїв, які є виноробною продукцією, імпортного виробництва - оранжевій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - зеленій, для тютюнових виробів вітчизняного виробництва (сигарили) - смарагдово-зеленій, для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняного виробництва - бузковій, для інших тютюнових виробів вітчизняного виробництва - помаранчевій, для тютюнових виробів імпортного виробництва з фільтром та без фільтра (сигарети, цигарки) - синій, для тютюнових виробів імпортного виробництва (сигарили) - рожево-смарагдовій, для інших тютюнових виробів імпортного виробництва - бордовій, для тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортного виробництва - зелено-помаранчевій, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, вітчизняного виробництва - вохристо-зеленій, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, імпортного виробництва - рожево-синій кольоровій гамі. Марка для алкогольних напоїв повинна містити двомірний штрих-код швидкого реагування (далі QR-код) та лінійний штрих-код (далі штрих-код). На кожну марку наносяться такі реквізити: слова «Україна», «МАРКА АКЦИЗНОГО ПОДАТКУ», «ТЮТЮНОВІ ВИРОБИ» (для тютюнових виробів); позначення виду марки, що складається із слів та літер «алкоголь вітчизняний (лікеро-горілчана продукція)» - «АВ ЛГП», «алкоголь вітчизняний (виноробна продукція)» - «АВ ВП», «алкоголь імпортний (лікеро-горілчана продукція)» - «АІ ЛГП», «алкоголь імпортний (виноробна продукція)» - «АІ ВП», «тютюн вітчизняний (сигарети з фільтром)» - «ТВ ЗФ», «тютюн вітчизняний (сигарети без фільтра, цигарки)» - «ТВ БФ», «тютюн вітчизняний (сигарили)» - «ТВ СГ», «тютюн імпортний (сигарети з фільтром)» - «ТІ ЗФ», «тютюн імпортний (сигарети без фільтра, цигарки)» - «ТІ БФ», «тютюн імпортний (сигарили)» - «ТІ СГ», «тютюн вітчизняний (інші вироби)» - «ТВ ІНШІ», «тютюн імпортний (інші вироби)» - «ТІ ІНШІ», «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням вітчизняні» - «ТВЕН В», «тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням імпортні» - «ТВЕН І», «рідина імпортна» - «РІ», «рідина вітчизняна» - «РВ»; індекс регіону України (згідно з додатком), що відповідає місцезнаходженню виробника продукції, позначений двома цифрами (для маркування вітчизняної продукції), серія із чотирьох літер і шестизначний номер, два двозначних числа (місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв) або двозначне та однозначне числа (рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах) через скісну риску, сума акцизного податку (для алкогольних напоїв), сплаченого за одиницю продукції, з точністю до тисячного знака, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв, кількість штук у пачці або упаковці (для сигарет, цигарок та сигарил); реквізити покупця марки (зазначаються на марках для алкогольних напоїв): для юридичних осіб - код згідно з ЄДРПОУ, для фізичних осіб - підприємців - код, який відображає реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); QR-код та штрих-код (зазначаються на марках для алкогольних напоїв). Штрих-код містить інформацію про серію та номер марки. Відповідно до пункту 20 Положення № 1251 маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється виробниками зазначеної продукції. Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари. Для алкогольних напоїв імпортного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки. Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження: пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом сьомим пункту 5 цього Положення; наявність відкритого надриву з краю марки, розмір якого (ширина, довжина) перевищує такі значення: вертикальний надрив - 4 х 10 міліметрів; горизонтальний - 4 х 20 міліметрів; діагональний - 4 х 18 міліметрів (довжина діагонального розриву визначається як прямокутна проекція); пошкодження, внаслідок яких зменшилася довжина марки на 10 чи більше міліметрів або ширина марки - на 5 чи більше міліметрів; відсутність кута марки площею більше ніж 150 кв. міліметрів, довжина меншої сторони якого становить більше ніж 10 міліметрів. Відповідно до пункту 226.11 статті 226 ПК України та пункту 24 Положення № 1251 ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України маркованих з порушенням вимог цього Порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняється. При цьому, пунктом 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.01.2016 № 13 фіскальний чек має містити такі обов`язкові реквізити, зокрема, як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9). За змістом пункту 228.9 статті 228 ПК України відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону. Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень. Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством заборонено виробництво, зберігання, транспортування та реалізацію алкогольних напоїв, що підлягають маркуванню, без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, при цьому, такими, що немарковані вважаються, зокрема, алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог Положення № 1251, а також алкогольні напої з марками, що мають такі пошкодження, які унеможливлюють встановлення реквізитів, передбачених абзацом 7 пункту 5 Положення № 1251. Як свідчать встановлені обставини справи, підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій слугував висновок про виявлення під час проведеної відповідачем фактичної перевірки фактів реалізації позивачем алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка. Згідно даних системи обліку даних РРО ДПС України встановлено, що згідно з фіскальними чеками РРО (фіскальний номер 3000404348), а саме з акцизною маркою ААОС710756 реалізовано 32 одиниці товару горілки «Княгинин оригінальна» та «Державна особлива»: чеки від 04.10.2021 № 9779, від 06.10.2021 № 9796, від 08.10.2021 № 9807, від 09.10.2021 № 9817, від 11.10.2021 № 9830, від 12.10.2021 № 9836, від 18.10.2021 № 9876, від 18.10.2021 № 9877, від 19.10.2021 № 9884, від 21.10.2021 № 9895, від 21.10.2021 № 9896, від 23.10.2021 № 9909, від 23.10.2021 № 9910, від 24.10.2021 № 9922, від 25.10.2021 № 9929, від 28.10.2021 № 9948, від 28.10.2021 № 9949, від 29.10.2021 № 9954, від 29.10.2021 № 9956, від 30.10.2021 № 9962, від 31.10.2021 № 9970, від 08.05.2022 № 11252, від 10.05.2022 № 11262, від 11.05.2022 № 11270, від 17.04.2022 № 11081, від 21.04.2022 № 11121, від 12.11.2021 № 10047, на загальну суму 1281,00 грн. Таким чином, податковим органом встановлено реалізацію алкогольних напоїв, що вважаються не маркованими згідно підпункту 226.9 статті 226 ПК України, а саме згідно електронних копій розрахункових документів, що надходять до органів ДПС та копій фіскальних чеків встановлено 32 факти реалізації алкогольних напоїв з маркою акцизного податку, що дублюється, а саме: ААОС710756 на продукцію горілка «Державна особлива» та «Княгинин оригінальна», тобто встановлено продаж алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення № 1251 (марками акцизного податку з однаковими реквізитами). Склад правопорушення, за яке абзацом 20 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР передбачена відповідальність, утворює факт зберігання, транспортування чи реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку. Позивачем у поданому позові та апеляційній скарзі факт невідповідності марок акцизного податку вимогам Положення № 1251 не заперечувався. Натомість вказано, що позивач, як суб`єкт господарювання, що здійснює кінцеву реалізацію алкогольних напоїв, не може нести відповідальність за невідповідність їх встановленому зразку, оскільки не зобов`язаний перевіряти справжність марок акцизного податку. Разом з тим суд зазначає, що позивача притягнуто до відповідальності згідно з статтею 17 Закону № 481/95-ВР за порушення норм цього Закону, як суб`єкта господарювання, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, що в повному обсязі відповідає вимогам зазначеного Закону. Також, згідно з правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 08 серпня 2019 у справі № 808/4653/14, від 10 червня 2020 року у справі № 808/4108/16, хоча маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку і здійснюється виробниками цієї продукції, втім порушенням норм Закону № 481/95-ВР щодо правил торгівлі такими напоями є саме виробництво, зберігання, транспортування, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку; немаркованими ж вважаються алкогольні напої, марковані марками акцизного податку, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції. Окрім того, суд вказує, що Положення № 1251, містить опис зразка (розміру та реквізитів) марки акцизного податку для алкогольних напоїв, що надає змогу будь-якій особі перевірити відповідність марки акцизного податку вимогам чинного законодавства. Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем належними доказами підтверджено реалізацію позивачем алкогольних напоїв, маркованих з відхиленням від вимог Положення № 1251, та таких, що вважаються немаркованими, чим порушено вимоги абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону № 481/95-ВР, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте з дотриманням норм чинного законодавства та підстави для їх скасування відсутні. Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що для вирішення питання наявності обставин реалізації алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного податку необхідні спеціальні знання у галузі технічної експертизи документів, отже вказані обставини мають підтверджуватися висновками експертів у галузі технічної експертизи документів, а не припущеннями посадових осіб контролюючих органів, оскільки у даному випадку саме фіскальні чеки підтверджують реалізацію алкогольних напоїв за тією ж маркою акцизного податку ААОС710756, сплачений акцизний податок за якою, не відповідає маркованій продукції. Також апеляційний суд вважає необґрунтованими пояснення позивача про те, що відповідачем при проведенні перевірки використано податкову інформацію, яка не визнається належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності, так як відповідачем долучено чеки, які були сформовані позивачем під час проведення розрахунків за продані товари. Крім того, позивачем не надано суду доказів на спростування зазначеної в касових чеках інформації. Стосовно посилання скаржника на постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 31 липня 2023 року у справі № 354/459/23 та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у справі № 351/462/23, якими провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 156 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, та постанову Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 11 квітня 2023 року у справі № 354/402/23, якою провадження в адміністративній справі відносно позивача за частиною статті 155-1 КУпАП закрито у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин шостої та сьомої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. З огляду на вищенаведені положення КАС України, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на вищевказані судові рішення, оскільки у них судами безпосередньо не досліджувались фіскальні чеки, якими встановлено 32 факти реалізації горілки «Державна особлива» та «Княгинин оригінальна» із зазначеним однаковим номером та серією марки акцизного податку ААОС710756. Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб`єкт владних повноважень в ході розгляду справи довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах. Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. У розрізі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Інших доводів на підтвердження правомірності своїх дій позивач не навів, що не дає підстав вважати висновки суду першої інстанцій помилковими, а застосування ним норм матеріального та процесуального права - неправильним. Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив неправильного застосуванням норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін. Керуючись статтями 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2023 року у справі № 300/1322/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»