Постанова 4854 № 420/14287/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/14287/23 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Місце ухвалення: м.Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого - Лук`янчук О.В. суддів - Бітова А.І. - Ступакової І.Г. розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою ГУ ПФУ в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, в якому просить: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо незастосування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки (2018-2020), що передують року звернення за призначенням пенсії; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на умовах і в порядку, передбачених ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки (2018-2020), що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме 2021 року, з дати призначення пенсії за віком, тобто з 20.09.2023 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на обліку та отримувала пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області за вислугу років відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 ЗУ "Про пенсійне забезпечення" з 29.08.2014 року. З 20.09.2021 року позивачу була призначена пенсія за віком відповідно до ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У відповідь на адвокатський запит, листом № 2100-0202-8/848 від 11.01.2023 року, який був надісланий 28.04.2023 року та отриманий позивачем 04.05.2023 року, відповідачем було повідомлено, що позивач з 29.08.2014 року перебуває на пенсії за віком та при призначенні пенсії їй було застосовано показник середньої заробітної плати за 2011-2013 роки у розмірі 2700,98 грн. Проте такі твердження не відповідають матеріалам справи, зокрема як вбачається з штампу Пенсійного фонд України з 29.08.2014 року призначено пенсію за вислугу років. За призначенням пенсії позивач звернулась тільки 20.09.2021 року. Також як вбачається з протоколу перерахунку пенсії від 22.02.2022, при розрахунку пенсії позивачу застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Позивач вважає дії відповідача щодо застосування при призначенні їй пенсії за віком показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки протиправними, такими, що порушують її права на соціальне забезпечення та призвели до зменшення розміру пенсії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки, починаючі з моменту переведення, а саме з 20.09.2021 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком починаючи з 20.09.2021 року на умовах і в порядку, передбачених ЗУ "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2018, 2019 та 2020 роки. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три гривні) грн. 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, сплачені згідно квитанції №32528798800007110630 від 15.06.2023 року. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ГУ ПФУ в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незастосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та надання висновків, що не відповідають викладеним обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити по справі нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В своїй скарзі, апелянт зазначає, що судом 1 інстанції проігноровано той факт, що кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсій. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсій, яким с первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, якими є всі подальші зміни виду пенсій. Також апелянт звернув увагу, що позивачем попущено строк звернення до суду з цими позовним вимогами. Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.08.2014 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до п. "е" ч. 1 ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788 від 05.11.1991. З 20.09.2021 за власною заявою ОСОБА_1 її переведено на пенсію за віком, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003, обчислену при страховому стажі 42 рік 10 місяців (враховано по 30.06.2021) середньомісячній заробітній платі 5426,60 грн, визначений за період з 01.07.2000 по 30.06.2021 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір становить 3388,77 грн, де розмір пенсії за віком - 3259,89 грн. Доплата за понаднормовий стаж 128,88 грн. У відповідь на адвокатський запит №595 від 07.12.2022 року, листом № 2100-0202-8/848 від 11.01.2023 року, який був надісланий 28.04.2023 року та отриманий позивачем 04.05.2023 року, відповідачем було повідомлено, що позивач з 29.08.2014 року перебуває на пенсії за віком та при призначенні пенсії їй було застосовано показник середньої заробітної плати за 2011-2013 роки у розмірі 2700,98 грн. Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом. Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення, а тому прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню. Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України). Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Згідно з п. 2, 16 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років. Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу пенсію було призначено за вислугу відповідно до ст. 55 Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернулася вперше у 2021 році після досягнення 60 річного віку. Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону №1788-XII (в редакції на час призначення позивачу пенсії) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Статтею 7 Закону №1788-XII передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком та по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу особою на час звернення за пенсією чи ні. Пенсія за вислугу років призначається лише при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію. Відповідно до п. 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи. Враховуючи викладене, застосування відповідачем до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІV є протиправним. Позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, що вірно встановлено судом першої інстанції. Та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004р. здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону №1788-XII. При цьому ст. 9 Закону №1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, ч. 3 ст. 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016р. (справа №133/476/15-а), постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. (справа № 876/5312/17, провадження №11-731апп18) та постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. (справа №265/7301/16-а) Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивача було переведено на інший вид пенсії, а не призначено нову пенсію, з підстав їх необґрунтованості, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачу з призначено пенсію відповідно до Закону №№1058-IV , який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, Суд також враховує, що Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період. Зважаючи на вищевикладене та підстави звернення позивача до суду, позивач звернувся до суду з даним позовом у межах строків, визначених приписами КАС України, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 308, 311, ст.315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Херсонській області залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 21 листопада 2023 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А.І. Бітов Суддя: І.Г. Ступакова