Постанова Київський апеляційний суд № 378/478/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 жовтня 2023 року м. Київ Справа №378/478/23 Апеляційне провадження №33/824/3855/2023 Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Федорчук Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ставищенського районного суду Київської області від 07 липня 2023 року за матеріалами, які надійшли з відділення поліції №5 Білоцерківського ВУП ГУНП в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР №178899 від 18 червня 2023 року, ОСОБА_1 18 червня 2023 року, близько 18.12 год, по вул. Шевченка в с. Розумниця, керував автомобілем ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом №3471, результат 1,67 проміле, огляд проводився на місці зі згоди водія за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Ставищенського районного суду Київської області від 07 липня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536, 80 грн. Постанова суду мотивована тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами. Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , ним подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що на даний час він працює трактористом-машиністом с/г виробництва, а тому його обов`язки прямо залежать від наявності в нього водійських прав, та вказана робота є його єдиним джерелом доходу. Також вказує на те, що має на утриманні двох дітей, якими опікується одноособово, а тому у випадку позбавлення його права керування транспортними засобами він не зможе забезпечувати дітей. Зазначає, що здійснює забезпечення ЗСУ продовольством шляхом безпосереднього перевезення на автомобілі. Крім цього, звертає увагу суду на те, що його дії не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам, будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника не встановлено, натомість свою вину в вчиненому діянні визнає та щиро кається, та зазначає, що вчинив вказане правопорушення вперше. Вважає вказані обставини такими, що пом'якшують його покарання та просить застосувати аналогію закону до ст. 69 КК України. На підставі ст.ст. 8, 61 Конституції України, з урахуванням ст. 23 КУпАП і ст. 25 КУпАП просить призначити покарання тільки у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. На підставі викладеного, просить змінити постанову суду першої інстанції та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн без позбавлення права керування транспортними засобами. Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно із ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Відповідальність за правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.9 а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно п. 2,3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 Розділу І Інструкції). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції). Результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п.10 Розділ 2 Інструкції). Судом встановлено, що 18 червня 2023 року близько 18.12 год ОСОБА_1 , по вул. Шевченка в с. Розумниця, керував автомобілем ВАЗ 21011, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується тестом №3471, результат 1,67 проміле, огляд проводився на місці зі згоди водія за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810», в установленому законом порядку, чим порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР №178899 від 18 червня 2023 року. Протокол підписаний ОСОБА_1 та містить пояснення останнього «випив пиво о 13.00 год, о 18.00 год. Випив квас та був зупинений поліцією». До протоколу долучено: диск з відео, матеріали справи /а.с. 1/; роздруківкою з технічного пристрою «Drager Alcotest 6810», з якої вбачається, що ОСОБА_1 пройшов тест 18.06.2023 року о 18:32 год за допомогою технічного пристрою «Drager Alcotest 6810» з результатом - 1.67 проміле. Роздруківка з технічного пристрою «Drager Alcotest 6810» підписана ОСОБА_1 /а.с2/; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 з результатами згоден /а.с. 3/; відеозаписом, на якому зображені події, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення /а.с. 4/. Таким чином, висновок викладений у постанові Ставищенського районного суду Київської області від 07 липня 2023 року про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Постанова суду першої інстанції в частині доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП останнім не оскаржується. Доводи апеляційної скарги зводяться лише до незгоди ОСОБА_1 із призначеним йому видом покарання. Разом з цим, посилання ОСОБА_1 щодо застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, з підстав зазначених у апеляційній скарзі, на думку апеляційного суду, є необґрунтованими та не заслуговують на увагу, виходячи з такого. Так, відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Із аналізу вищевказаної норми закону вбачається, що санкція ч.1ст.130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами. При цьому, у даному випадку, загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч.1 ст.33 КУпАП не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. Тобто у цій справі, з огляду на встановлену законодавством безальтернативну санкцію за ч.1ст.130КУпАП ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від законодавства України про кримінальну відповідальність не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м`якого, ніж передбачено законом. При цьому, дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно, вчинене відносить до грубого порушення, а водій не може не розуміти загрози для оточуючих внаслідок власної поведінки. З наведених обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується останнім. А тому, накладення судом першої інстанції адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, не лише відповідає санкції ч.1ст.130 КпАП України, вимогам ст.ст.33,34 КпАП України щодо загальних правил накладення стягнення, а також є співрозмірним скоєному адміністративному правопорушенню. Законодавець не передбачає можливості призначення стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Доводи апеляційної скарги про можливість застосування аналогії закону, а саме ст.69 КК України, через те, що ОСОБА_1 вину визнав в повному обсязі, вперше притягається до адміністративної відповідальності та допомагає ЗСУ шляхом забезпечення їх продовольством, яке доставляє їм на автомобілі, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки застосування аналогії закону чинним КУпАП не передбачено. Отже, наведені доводи про призначення ОСОБА_1 стягнення без позбавлення права керування транспортним засобом не відповідають вимогам Закону. За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та зміни оскаржуваної постанови суду першої інстанції в частині накладеного на ОСОБА_1 стягнення. Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Ставищенського районного суду Київської області від 07 липня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає. Суддя: Соколова В.В.