Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/10025/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "20" листопада 2023 р. Справа№ 910/10025/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Агрикової О.В. суддів: Козир Т.П. Мальченко А.О. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 у справі № 910/10025/23 (суддя Кирилюк Т.Ю.) За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" про стягнення 20 423,24 грн, - В С Т А Н О В И В : У 2023 році Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"про стягнення 20 423,24 грн. Позов обґрунтовано тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 777/21-Т/Ц7 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки "Citroen Berlingo", а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу "Honda Accord", водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача. Крім того, за неналежне виконання зобов`язань з виплати страхового відшкодування, позивачем нараховано 4 174,28 грн пені, 250,00 грн 3% річних та 608,96 грн інфляційних втрат. Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" 15 390 грн 00 коп., пеню у розмірі 4 174 грн 28 коп., 3% річних у розмірі 250 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 608 грн 96 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн 00 коп. Рішення мотивовано тим, що у відповідача, у зв`язку з настанням ДТП, виник обов`язок відшкодувати позивачу шкоду в розмірі суми, право на вимогу якої перейшло до останнього, оскільки на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у відповідача, останній відповідно до статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повинен відшкодувати нанесену його страхувальником шкоду у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі. Разом з тим, враховуючи, що відповідач не здійснив виплату позивачу суми страхового відшкодування, судом задоволено також позовну вимогу про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційні втрати. Не погодившись із прийнятим рішенням, Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 та прийняти нове рішення, яким позов про стягнення коштів залишити без розгляду. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що учасником ДТП, яка сталася 05.09.2022 у місті Києві був транспортний засіб "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-code - НОМЕР_2 , при цьому, згідно з полісу № ЕР/206771512 забезпечений транспортний засіб "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-code - НОМЕР_3 , а тому у відповідача були відсутні правові підстави для виплати позивачеві страхового відшкодування. Крім того, апелянт також вказує, що місцевий господарський суд проігнорував, що на позовній заяві наявний не справжній підпис посадової особи позивача, а лише відтиск факсиміле, про що відповідач зазначав у відзиві на позов, а відтак, зазначена вище заява має бути залишена без розгляду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2023 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2023, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10025/23. 11.09.2023 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/10025/23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва 21.08.2023, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіамережі" уклали договір добровільного страхування наземного транспорту № 777/21-Т/Ц7, об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу марки "Citroen Berlingo", реєстраційний номер НОМЕР_4 на випадок настання страхових випадків. За участі застрахованого транспортного засобу марки "Citroen Berlingo", реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу марки "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 05.09.2022 у місті Києві сталась ДТП. Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода сталась з вини ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 05.12.2022 по справі № 757/28660/22. У зв`язку з пошкодженням у ДТП застрахованого автомобіля "Citroen Berlingo", реєстраційний номер НОМЕР_4 , ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку. Позивач страховим актом № 006.01319522-1 від 5.10.2022 визнав нанесення майнової шкоди страхувальнику внаслідок ДТП у розмірі 17 890,40 грн, виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 52647209 від 06.10.2022. З матеріалів справи вбачається, що на час скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-code - НОМЕР_3 , була застрахована у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" згідно полісу № ЕР/206771512. В свою чергу, відповідач зазначає, що з отриманої від позивача претензії № 131022-341/в від 13.10.2022, а також з розширеної довідки поліції вбачається, що учасником ДТП, яка сталася 05.09.2022 у місті Києві був транспортний засіб "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-code - НОМЕР_2 , а полісом № ЕР/206771512 забезпечений транспортний засіб "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-code - НОМЕР_3 , а тому, у останнього відсутні правові підстави для виплати позивачу страхового відшкодування по вищезазначеній претензії. Так, розглянувши твердження апелянта, що на позовній заяві наявний не справжній підпис посадової особи позивача, а лише відтиск факсиміле, та зазначена вище заява має бути залишена без розгляду, суд апеляційної інстанції наголошує, що у відповідача відсутні підстави напевно стверджувати, що зазначена заява підписана шляхом накладення відтиску факсиміле, а вказівка на використання позивачем факсиміле на позовній заяві є лише припущенням відповідача. Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності використання відтиску факсиміле повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 ЄКПЛ принципу справедливості розгляду справи судом. Крім того, з постанови Верховного Суду у справі №916/3209/20, на яку посилається скаржник, вбачається, що використання факсимільного відтворення підпису представника позивача у позовній заяві підтверджується наявним висновком експертного дослідження Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, більш того, даний факт, також, підтверджується поясненнями представника позивача. Отже, обставини у справі №916/3209/20 не є релевантними до обставин у даній справі, крім того, колегія суддів критично відноситься до твердженнь відповідача про використання позивачем на позовній заяві відтиску факсиміле оскільки такі твердження не підтверджені належними та допустимими доказами. Одночасно, з приводу доводів апелянта, що у останнього були відсутні правові підстави для виплати позивачу страхового відшкодування, колегія судів вважає за необхідне зазначити наступне. За приписами, ст. ст., 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини. Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Отже, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати. Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією. Таким чином, страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, відповідно до ст. 3 та ст. 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене ст. 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України «Про страхування» шляхом звернення до страховика з відповідною заявою, в якого заподіювач шкоди застрахував цивільно-правову відповідальність. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що необхідною умовою виникнення обов`язку страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (події, в наслідок якої завдано шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована за договором). Виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, законом покладено на страховика (винної особи), у межах встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Як унормовано ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Так, колегія суддів погоджується з твердженням відповідача, що у останнього відсутні правові підстави для виплати позивачу страхового відшкодування та зазначає наступне. В матеріалах справи наявна розширена довідка НПУ, ідентифікатор картки ДТП в системі НПУ №3022249329283474. (т. 1 а.с. 23-25), з якої вбачається, що учасником ДТП, яка сталась 05.09.2022 у місті Києві був транспортний засіб "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-code - НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Також, з інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (т. 1 а.с. 49-50) вбачається, що застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", згідно полісу № ЕР/206771512, транспортний засіб "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-code - НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_3 . Крім того, відповідачем, до відзиву на позовну заяву, надано копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_5 (т. 1 а.с. 59), з якої можна встановити, що 21.10.2016 року ОСОБА_3 було зареєстровано транспортний засіб "Honda Accord", VIN-code - НОМЕР_2 з реєстраційним номером НОМЕР_1 . Ідентифікаційний номер транспортного засобу (англ. Vehicle identification number ) VIN-code - унікальний код транспортного засобу, в якому представлена інформація про виробника і характеристиках транспортного засобу та рік випуску. В Україні структура коду заснована на стандартах ДСТУ ISO 3779:2012, ДСТУ ISO 3780:2012, ДСТУ ISO 4030:2012. VIN-code (номер кузова) автомобіля містить 17 символів, до складу входять три частини: WMI - 3 символу, VDS - 6 символів, VIS - 8 символів: - перша частина WMI (World Manufacturers Identification) - світовий індекс виробника; - друга частина VDS (Vehicle Description Section) - описує модель і модифікацію транспортного засобу; - третя частина VIS - позначення модельного року. Ідентифікаційні номери наносяться (вибиваються) на нероз`ємних складових кузова або шасі і на спеціально виготовлених номерних табличках (шильдиках), на рамі передніх дверей (як правило, водійських, але іноді і пасажирської), на щитку біля вітрового скла, безпосередньо на двигуні (вибивається на передній частині двигуна), на теплоізоляційної перегородці, на внутрішньому зводі лівого колеса, на кермі/рульовій колонці, на кронштейні, що підтримує радіатор, в паспорті транспортного засобу, свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, гарантійному талоні/талоні технічного огляду. Отже, враховуючи встановлене вище, суд апеляційної інстанції виключає можливість допущення технічної помилки у зазначенні вірного VIN-code транспортного засобу, котрий був учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 05.09.2022 року. Разом з тим, матеріали справи не містять інформації, що відносно транспортного засобу "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-code - НОМЕР_2 укладено договір страхування з ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», більш того, з наявного в матеріалах справи Полісу № EP-206771512 від 12.11.2021 року можна достовірно встановити, що забезпечено інший транспортний засіб, який не має жодного відношення до вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до п. 2.1. ст. 2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закону) відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативноправовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону. Згідно з п. 1.7. ст. 1 Закону забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Статтею 6 Закону передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. З огляду на викладені обставини справи, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта, що оскільки цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Honda Accord", реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-code - НОМЕР_2 , не була застрахована за Полісом ЕР-206771512 у ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», то у відповідача відсутнє зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими. Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до п. 2, ч. 1, ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, у відповідності до пунктів 1-4 частини 1 статті 277 ГПК України, є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів, зважаючи на встановлене вище, дійшла висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи через неповне з`ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 у справі №910/10025/23 - скасуванню, з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 129 ГПК України покладаються на позивача. Керуючись ст. ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 року у справі № 910/10025/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 21.08.2023 у справі №910/10025/23 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154, ідентифікаційний код 33908322) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22, ідентифікаційний код 30968986) 4 026 (чотири тисячі двадцять шість) грн 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

5. Матеріали справи №910/10025/23 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Головуючий суддя О.В. Агрикова Судді Т.П. Козир А.О. Мальченко