Постанова 4873 № 910/1057/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" жовтня 2023 р. Справа№ 910/1057/23 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Скрипки І.М. суддів: Тищенко А.І. Михальської Ю.Б. при секретарі судового засідання Польчен А. за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 05.10.2023 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" на рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2023 (повний текст підписано 20.04.2023) у справі № 910/1057/23 (суддя Курдельчук І.Д.) за позовом TRADE CАPITAL INDUSTRIAL LTD до Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" про стягнення 371 577,30 євро,- В судовому засіданні 05.10.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.04.2023 у справі № 910/1057/23 позов задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на користь TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD 362 141 (триста шістдесят дві тисячі сто сорок одне) євро 77 євроцентів, 9 405 (дев`ять тисяч чотириста п`ять) євро 76 євроцентів і 5 573 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят три) євро 21 євроцентів судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 05.05.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині стягнення трьох процентів річних в сумі 9 405,76 євро скасувати, ухвалити в скасованій частині нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні з відповідача трьох процентів річних (9 405, 76 євро) з новим розподілом судових витрат. Короткий зміст позовних вимог TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» про стягнення заборгованості за договором від 22.12.2021 №53-121-01-21-11009 за поставлений згідно з CMR від 30.12.2021 товар (верстати пневматичні), а саме борг у розмірі 362 141,77 євро та 3% річних 9 435,53 євро за період з 08.03.2022 по 18.01.2023 Позов мотивовано тим, що відповідач не виконав обов`язку з оплати отриманого товару. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду м. Києва від 18.04.2023 у справі № 910/1057/23 позов задоволено частково. Стягнуто з державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на користь TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD 362 141 (триста шістдесят дві тисячі сто сорок одне) євро 77 євроцентів, 9 405 (дев`ять тисяч чотириста п`ять) євро 76 євроцентів і 5 573 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят три) євро 21 євроцентів судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено. Задовольняючи позов в частині стягнення заборгованості, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог. При задоволенні позову в частині стягнення 3% річних, суд першої інстанції, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, дійшов висновку про його неправильність, оскільки 3 % річних за період з 08.03.2022 по 18.01.2023 складають 9 405 76 євро, а тому позов в цій частині задовольнив частково. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Державне підприємство «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» посилається на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а також на не з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, в тому числі незастосування закону, який підлягав застосуванню, що є підставами для його часткового скасування та ухвалення в частині стягнення 3% річних нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі відповідно до п.1, п.3, п.4 ч.1, абз.1 ч.2 ст. 277 ГПК України, з огляду на наступне: - в описовій частині рішення господарського суду першої інстанції від 18.04.2023 у справі №910/057/23 вказано, що договір був укладений 22.12.2021 між: «...Компанією (постачальником)...» і Товариством (покупцем)...», що не відповідає встановленим обставинам цієї справи і спростовується наявними у ній доказами: цим договором і «Положенням про Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», покупцем за договором є державне підприємство в особі свого відокремленого підрозділу, а не: «...Товариство...», в розумінні норм статей 83 Цивільного та 22 Господарського кодексів України, це різні організаційно-правові форми юридичних осіб, в т.ч. і у державному секторі економіки; - в описовій частині рішення господарського суду першої інстанції від 18.04.2023 у справі №910/057/23 зазначено, що: «...датою поставки продукції замовнику є дата підписання видаткової накладної на продукцію замовником (пункт 2.3 Договору)...», що не відповідає встановленим обставинам цієї справи і спростовується наявними у ній доказами: цим договором і міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR), предмет договору - поставка товару, а не продукції; - в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) відсутні: «...відмітки Підприємства...» про отримання ним вантажу 04.01.2022, оскільки цей вантаж (товар за договором) був отриманий Вантажоодержувачем (ЗВ ВП «Складське господарство»), а не Підприємством (ДП «НАЕК «Енергоатом»), а його поставка здійснена відповідно до Правил Інкотермс 2010 на умовах DAP: UKRAINE Energodar Zaporizhzhia region, як зазначено в пункті 4 цього документа (CMR), що відповідає умовам пункту 4.1 договору, а не в місто Київ за місцезнаходженням Підприємства; - господарський суд першої інстанції не врахував того, що підстави для нарахування трьох процентів річних - відсутні, оскільки в діях ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі ВП «Запорізька АЕС» - Покупця за договором відсутня вина, що виключає підставу відповідальності за порушення грошового зобов`язання за договором; - при ухвалені рішення у справі №910/1057/23 господарський суд першої інстанції не врахував норми постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану». Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечує проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, звертає увагу на те, що відповідач ніяким чином не заперечує проти суми основного боргу, що у свою чергу є фактичним підтвердженням та визнанням усіх позовних вимог; зазначає, що чинне законодавство не передбачає правових підстав як для зменшення розміру 3% річних, так і для звільнення від їх нарахування в цілому; вказує, що відповідач втратив право посилатися на факт наявності форс-мажорних обставин, адже з його боку не було дотримано умов п.9.3 договору, а саме він не вчинив жодних дій щодо обов`язкового повідомлення контрагента про дію таких форс-мажорних обставин для нього; посилається на те, що відповідачем у справі є ДП «НАЕК «Енергоатом» незалежно від того, що інтереси останнього під час укладання договору були представлені заступником генерального директора із забезпечення виробництва ВП «ЗАЕС» за довіреністю, відокремлений підрозділ не є самостійною стороною договору, а відтак й конкретного господарського спору; зауважує, що на сьогоднішній день не виключається можливість для відповідача здійснити розрахунок (валютну операцію) за прийнятий товар у відповідності до пп.2 п.14 постанови правління НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану»; просить рішення першої інстанції залишити без змін, судові витрати (витрати на правову допомогу) в розмірі 500,00 євро, пов`язані з розглядом апеляційної скарги покласти на відповідача. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І. Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1057/23. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 910/1057/23. 15.05.2023 року матеріали справи №910/1057/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання належних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі. Надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині. 08.06.2023 апелянтом через систему «Електронний суд» надіслано заяву про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору, а саме, копію платіжної інструкції №4454 від 06.06.2023 про сплату судового збору в сумі 8 274,18 грн., яку передано головуючому у справі 12.06.2023, після виходу колегії суддів з відпустки. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2023 у справі № 910/1057/23; призначено до розгляду апеляційну скаргу Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ» на рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2023 у справі № 910/1057/23 на 13.07.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2023 оголошено перерву у справі №910/1057/23 на 31.08.2023. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 задоволено клопотання представника Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" Гриценко Вікторії Сергіївни про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд справи №910/1057/23 на 05.10.2023. Явка представників сторін Представником позивача у судовому засіданні в апеляційній інстанції 05.10.2023 доводи апеляційної скарги відповідача заперечувались, прийняте у справі рішення суду позивач просив залишити без змін; зазначив, що позивачем не підтримується клопотання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 500,00 євро. Представник відповідача у судовому засіданні в апеляційній інстанції 05.10.2023 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову в частині стягнення 3% річних. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції 22.12.2021 Компанією (постачальник) і Товариством (покупець) укладено Договір, за умовами якого: - постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар (верстати пневматичні) загальною вартістю 362 141,77 євро (пункт 1.1 Договору); - строк поставки товару: грудень 2021 року (пункт 1.3 Договору); - оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дати поставки, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 3.2 Договору); - оплата за Договором здійснюється після надання постачальником оригіналу довідки про резиденство (пункт 3.4 Договору); - договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та діє протягом року (пункт 13.1 Договору). Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками. Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним. На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар, що підтверджується CMR від 30.12.2021, в якій міститься відмітка Підприємства про отримання вантажу 04.01.2022. Компанія виставила Підприємству інвойс від 23.12.2021 №0000000073/2312 на суму 362 141,77 євро. У свою чергу, відповідач вказаний рахунок не оплатив у визначений Договором строк, а саме до 07.03.2022. За висновками суду першої інстанції, заборгованість у сумі 362 141,77 євро є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню. Крім основного боргу позивач заявив до стягнення з відповідача 9 435,53 євро 3 % річних (період нарахування з 08.03.2022 по 18.01.2023). Одночасно місцевим господарським судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку, та виснувало про його неправильність, оскільки 3 % річних за період з 08.03.2022 по 18.01.2023 складають 9 405,76 євро, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних задоволено частково. Щодо посилань відповідача на настання форс-мажорних обставин суд першої інстанції зазначив, що строк оплати було визначено протягом 60 днів і станом на введення воєнного стану пройшло 51 день строку на оплату, відповідач не пояснив і документально не підтвердив, що виконання саме Договору є неможливим через настання форс-мажорних обставин, а також Підприємство не подало суду доказів того, що відповідач повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин у порядку, визначеному Договором (розділ 9). Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2023 у справі № 910/1057/23 не переглядається апеляційним судом в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 362 141,77 євро, оскільки не оскаржується апелянтом у цій частині. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного. 22.12.2021 між TRADE CAPITAL INDUSTRIAL LTD (Болгарія) (постачальник) та Державним підприємством «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ЕНЕРГОАТОМ», в особі відокремленого підрозділу «Запорізька АЕС» (покупець) укладено договір поставки №53-121-01-21-11009, відповідно до п.4.1 якого поставка товару відбувається відповідно до Правил Інкотермс 2010 на умовах DAP м.Енергодар, вантажоодержувач - Запорізьке відділення ВП «Складське господарство», 71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул.Промислова 133, склад №6. Датою поставки вважати дату підпису в графі 24 міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) відповідальної особи вантажоодержувача - ЗВ ВП «Складське господарство» (п.4.5 договору). Право власності на товар за договором переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару перевізником постачальника на склад вантажоодержувача (п.4.6 договору). Матеріали справи містять міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) з відміткою в графі 24 про отримання ЗВ ВП «Складське господарство» - 04.01.2022, як і передбачено умовами договору поставки №53-121-01-21-11009 від 22.12.2021. Заперечень відповідача щодо кількості та якості товару, поставленого за спірною товарно-транспортною накладною, матеріали справи не містять, суду не представлено. Відтак, твердження апелянта в цій частині відхиляються апеляційним судом, адже спростовуються матеріалами справи. За даними, розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, за кодом ЄДРПОУ 24584661 зареєстровано юридичну особу - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», відокремленим підрозділом якого зареєстровано Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», код ЄРДПОУ ВП: 19355964, місцезнаходження: Україна, 71503, Запорізька обл., місто Енергодар, вулиця Промислова, будинок

133. Відповідно до ст.80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Відповідно до ч.4 ст.64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону. Частиною 1 ст.95 Цивільного кодексу України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функції. Відповідно до ч.3 наведеної статті Цивільного кодексу України філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого положення. Тобто філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною працездатністю та дієздатністю. Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі в цій частині визнаються колегією суддів неспроможними, відтак товар, отриманий відокремленим підрозділом відповідача, як передбачено умовами укладеного договору, підлягає оплаті саме відповідачем, що не спростовано апелянтом під час розгляду справи. Одночасно відповідно до приписів статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник , який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Апеляційний господарський суд звертає увагу, що у випадках порушення грошового зобов`язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (статті 614, 617 Цивільного кодексу України чи стаття 218 Господарського кодексу України). За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, а не штрафною санкцією. Отже, приписами чинного законодавства не передбачено звільнення боржника (відповідача) від відповідальності за невиконання основного грошового зобов`язання або його виконання із порушенням встановлених договором термінів та не позбавляє кредитора (позивача) права на отримання сум, передбачених ст.625 Цивільного кодексу України. Згідно висновків місцевого господарського суду, з якими погоджується суд апеляційної інстанції, розрахунок 3% річних є невірним, при цьому, 3% річних за період з 08.03.2022 по 18.01.2023 складають 9 405,76 євро, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних вірно задоволені судом першої інстанції у визначеному розмірі. Відповідно до пункту 9.2 договору наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною торгово-промисловою палатою, згідно з законодавством України, або іншим уповноваженим органом, відповідно до законодавства України. Сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу. Про закінчення дії форс-мажорних обставин сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5 денний строк повідомляє другу сторону. Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3 місяців, сторони мають право розірвати договір, уклавши про це відповідну угоду (п.9.3 договору). Згідно з п.9.4 договору наявність форс-мажорних обставин звільняє сторони від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов`язання за договором. Висновки суду першої інстанції про те, що Підприємство не подало суду доказів того, що відповідач повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин у порядку, визначеному Договором (розділ 9) є правильними, викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки спростовуються встановленими у справі фактичними обставинами, яким надана належна оцінка судом першої інстанції. Окрім того, відповідно до ч.2 ст.14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю (ч.1 ст.14-1 вказаного Закону). Тобто, сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати. Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися. За умовами п.6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (п. 6.12 Регламенту). Контекстний зміст ст.14-1 Закону, а також вимоги Регламенту, дають підстави дійти висновку, що сертифікат, про який йдеться у зазначеному Законі, є індивідуальним актом, який стосується конкретних учасників договірних відносин, конкретного договору та конкретних договірних зобов`язань. Листом №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, на який посилається апелянт, Торгово-промислова палата України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для невизначеного кола осіб (всіх кого стосується): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". ТПП України підтверджує, що зазначені обставини є надзвичайними невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту угоди, законодавчих та інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин. Лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин, у зв`язку з чим не може вважатися сертифікатом відповідно до вимог Закону та Регламенту. Суд не може погодитись з тим, що зазначений лист засвідчує залежність виконання відповідачем грошових зобов`язань за спірним договором із початком воєнної агресії про, яке йдеться в листі ТТП. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 25.01.2022 по справі №904/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Тобто, обставина стає форс-мажорною для сторін правовідносин щодо тих чи інших зобов`язань виключно у разі доведення неможливості виконання конкретних зобов`язань. Такі обставини, як введення воєнного стану самі по собі не є абсолютними форс-мажорними обставинами, які позбавляють відповідача виконати свої грошові зобов`язання. Факт військової агресії російської федерації проти України не може бути беззаперечним доказом наявності форс-мажору, за відсутності безпосереднього впливу на можливість здійснення оплати за договором. Посилання відповідача на те, що у зв`язку з введенням в Україні режиму воєнного стану по всій території країни валютний ринок працює в режимі обмежень відповідно до постанови НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки обмеження видаткових операцій, які введені Національним банком України, не є підставою звільнення відповідача від обов`язку виконання договірного зобов`язання. Із змісту доводів апеляційної скарги не вбачається належного обґрунтування того, яким чином постанова НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" стосується права позивача (постачальника) вимагати від відповідача (покупця) виконання договірних зобов`язань та сплати суму боргу за поставлений товар, з урахуванням відповідальності, встановленої ст.625 Цивільного кодексу України. Судова колегія також враховує, що будь-які обмеження видаткових операцій, які введені НБУ, не можуть бути підставою для звільнення суб`єкта господарювання від обов`язку виконати договірне зобов`язання в частині оплати отриманого товару. З урахуванням наведеного, вирішуючи спір, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, відповідно до встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних є доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи і не спростовані належним чином і у встановленому порядку відповідачем, а відтак правомірно задоволені судом першої інстанції у визначеному розмірі. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29). Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення 3% річних. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: 1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" на рішення Господарського суду м.Києва від 18.04.2023 у справі №910/1057/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 18.04.2023 у справі №910/1057/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Державне підприємство «НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ".

4. Матеріали справи №910/1057/23 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови підписано 21.11.2023 після виходу судді Михальської Ю.Б. з відпустки (03.11.2023), суддя Тищенко А.І. з лікарняного (06.11.2023-10.11.2023) та суддів Скрипки І.М., Тищенко А.І., Михальської Ю.Б. з підготовки в Національній школі суддів України для підтримання кваліфікації суддів апеляційних господарських судів (13.11.2023-17.11.2023). Головуючий суддя І.М. Скрипка Судді А.І. Тищенко Ю.Б. Михальська