Постанова 4855 № 320/9720/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/9720/22 Суддя (судді) першої інстанції: Балаклицький А. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 листопада 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В.Ю., Парінова А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №103650007160 від 03.05.2022 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку за списком № 1. - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988, з 18.08.1988 по 28.11.1990 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначити та виплати пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 09.09.2021. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року позов задоволено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позов залишити без задоволення. До Шостого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу не надходив. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 , 27.10.2021 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Броварське відділення обслуговування громадян) з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058). Рішенням №103650006285 позивачу призначено пенсію за віком список №1 (підземні роботи) в розмірі 1934,00 грн. з 09.09.2021. Страховий стаж складає 33 роки 11 місяців 29 днів, в тому числі по списку №1 стаж становить 2 роки 8 місяців 9 днів. Позивачу видано пенсійне посвідчення серія НОМЕР_1 , яке видане Пенсійним фондом України 09.11.2021. Позивач вказав, що не отримавши виплату призначеної пенсії, 10.11.2021 він звернувся вдруге до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Броварське відділення обслуговування громадян) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до списку №1 (підземні роботи). Через відсутність виплати пенсії та інформації про результат розгляду заяви від 27.10.2021 та 10.11.2021, позивач 11.01.2022 звернувся з заявою до Пенсійного фонду України. Листом від 10.02.2022 №4504-1224/А-03/8-2800/22 Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України повідомив позивача, що 27.10.2021 він звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону №1058. Згідно з наданими документами у період з 21.03.1988 по 28.11.1990 заявник працював підземним гірником Чаткальської та Даугизтауської геологорозвідувальної експедиції з повним робочим днем під землею на глибині 400 метрів і більше по відбору гірничих порід руди та інших корисних копалин в геологорозвідці. Тому, підстави для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058 відсутні. Рішенням від 23.12.2021 №103650006285 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю права на призначення пенсії на пільгових умовах. Так, до страхового стажу не зараховано періоди роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988 та з 18.08.1988 по 28.11.1990 учнем підземного гірничого, підземним гірничим з повним робочим днем під землею в шахтах на Чаткальській та Даугизтауській геологорозвідувальній експедиції об`єднання "Самаркангеологія" на підставі трудової книжки, довідок від 07.05.2003 №142 та від 19.08.2019 №142/8942 оскільки в довідці від 07.05.2003 №142 зазначено, що заявник працював в "горных условиях Даугызтауской и Чаткальской геологоразведочной экспедиций подземным горнорабочим в шахтах с полным рабочим днем под землей на голубине 400 метров и более по отбору пород руды, графита, сланца, слюды, озекерита и других ископаемых в геологеразведке" (мовою оригінала). Виходячи з викладеного, для заявника не виконуються умови ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Законні підстави щодо врахування періодів роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988 та з 18.08.1988 по 28.11.1990 як робіт, що передбачені Постановою №202 відсутні. Право на призначення пенсії на пільгових умовах відсутнє. 07.04.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Броварське відділення обслуговування громадян) із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". До заяви позивач надав весь перелік документів, як того від нього вимагав пенсійний орган. За наслідками розгляду заяви, Рішенням №103650007160 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (Броварське об`єднане управління ПФУ) призначено пенсію за віком на пільгових умовах в розмірі 2300,00 грн. Страховий стаж становить 36 років 3 місяці 29 днів, в тому числі за списком №1 - 2 роки 8 місяців 9 днів. Судом встановлено, що 19.04.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області за наслідками розгляду заяви позивача від 07.04.2022 прийнято Рішення №103650007160 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Вказане рішення обґрунтовано тим, що необхідний страховий стаж, визначений абз. 2 ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону (60 років), зменшується на один рік. Страховий стаж становить 36 років 3 місяці 28 днів, пільговий стаж за списком №1 (на підземних роботах) не визначено. До страхового стажу зараховані всі періоди, до пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 21.03.1988 по 10.02.1992, оскільки довідка від 19.08.2019 №142/8942, акт результатів перевірки від 15.12.2021 та виписка з наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці засвідчені печатками, в яких назва підприємства вказана в іноземній мові. Нотаріально засвідчений переклад печатки на державну мову відсутній. 29.04.2022 позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (Броварський відділ обслуговування громадян) з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка зареєстрована за №3110, що підтверджується розпискою -повідомленням. До заяви були додані нотаріально засвідчені довідка від 19.08.2019 №142/8942, акт результатів перевірки від 15.12.2021 та виписка з наказу про результати атестації робочих місць за умовами праці, довідки про заробітну плату. Супровідним листом від 16.05.2022 №1000-0209-8/44361 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області (відділ обслуговування громадян (сервісний центр №6) направлено позивачу копію рішення про відмову у призначенні пенсії від 03.05.2022 за №103650007160. Судом встановлено, що розглянувши заяву позивача від 29.04.2022 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняло Рішення №103650007160 від 03.05.2022 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю спеціального стажу, передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988 та з 18.08.1988 по 28.11.1990, оскільки в довідці від 07.05.2003 №142 зазначено, що заявник працював в "горных условиях Даугызтауской и Чаткальской геологоразведочной экспедиций подземным горнорабочим в шахтах с полным рабочим днем под землей на голубине 400 метров и более по отбору пород руды, графита, сланца, слюды, озекерита и других ископаемых в геологеразведке" (мовою оригінала). Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Оскільки не виконуються умови ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", тому відсутні законні підстави щодо врахування періодів роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988 та з 18.08.1988 по 28.11.1990. Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Призначення і виплата пенсії в Україні здійснюється згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"(далі - Закон №1058), іншими законами і нормативно- правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення. Якщо міжнародним договором України встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору. Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058). Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону, за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства): 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно ч. 3 ст. 114 Закону №1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Державне пенсійне страхування» за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону (60 років), зменшується на один рік. Відповідно до Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, до нього включено Підземні роботи (Розділ І пункт 1). Всі працівники, інженерно-технічні робітники та службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, руди, сланцю, нафти, озокириту, газу, графіту, асбесту, солі, слюди на інших рудних та нерудних копалин ..., а також всі працівники, зайняті повний робочий день під землею на обслуговуванні вказаних вище працівників…. У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно п.2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках. Постановою КМУ від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637). Відповідно до пункту 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Відповідно, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у довідці від 19.08.2019 №142/8942 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії, яка перекладена з узбецької та російської мови на українську, нотаріально засвідчена зазначено, що позивач працював на Чаткальській і Даугизтауській геологорозвідувальній експедиції у якості підземного гірника шахти і був зайнятий з повним робочим днем під землею. З 21.03.1988 прийнятий до шахти учнем підземного гірника з повним робочим днем під землею, переведений 17.08.1988 підземним гірником з повним робочим днем під землею в шахтах на Чаткальській ГРЕ та Даугизтауській ГРЕ обєднання "Самаркандгеологія", переведений 29.11.1990 року слюсарем-ремонтником виробничо-планових робіт Чаткальської геологорозвідувальної експедиції. Звільнений 10.02.1992 року за власним бажанням. Вказаний період роботи включається до Переліку №1 частина №1 розділ №1 підрозділ №1 Постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. Крім того, у наданому позивачем Акті перевірки пільгового стажу роботи підтверджено, що первинні документи: особиста карта Т-2, наказ про прийом, переведення і звільнення, особисті рахунки за періоди з 21.03.1988 до 10.02.1992 відповідають виданим довідкам. З приводу атестації робочого місця, як вірно зауважено судом першої інстанції, згідно п. 3 Порядку до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Частиною 2 статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Республіки Узбекистан та України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами. Отже, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої відбувалась трудова діяльність; пільговий стаж, набутий на території однієї з цих двох держав, визнається іншою державою. При цьому, посади, на яких працював позивач за спірний період, відносились до Списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173. Також, вказане підтверджується довідкою №142/8942 від 19.08.2019, виданої Державним геологічним підприємством "Самаркандгеологія" Даугизтауська геологорозвідувальна експедиція. З огляду на викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка містить усі необхідні відомості про роботу позивача у спірні періоди, а надана позивачем довідка, підтверджує пільговий стаж його роботи, також акт перевірки первинних документів, суд першої інстанції дійшов до цілком обґрунтованого висновку, що у відповідача були відсутні підстави не врахувати спірні періоди роботи до пільгового стажу. У постанові по справі №754/14898/15-а Верховний Суд стосовно аналогічних правовідносин зазначає, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок, наказів), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати ОСОБА_1 трудовий стаж роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988, з 18.08.1988 по 28.11.1990 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1, встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. Згідно пункту 4.7 вказаного Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. В свою чергу, суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. При цьому під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Колегія суддів звертає увагу, що в даному випадку, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області при прийнятті рішення про відмову у зарахуванні трудового стажу роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988, з 18.08.1988 по 28.11.1990 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не досліджувались належним чином періоди його роботи, а також, пенсійним органом, у разі наявності сумнівів не було витребувано інших додаткових документів на підтвердження стразового стажу, що в свою чергу призвело до того, що пенсійний орган уникнув обов`язок щодо надання належної оцінки таким документам. В свою чергу, суд зауважує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області не містить жодного обґрунтування щодо відмови у зарахуванні стажу, окрім формулювання щодо неможливості врахування до спеціального стажу позивача період роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988, з 18.08.1988 по 28.11.1990. Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідачем не здійснено всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих позивачем документів для призначення пенсії, а прийняте рішення щодо відмови у її призначенні є необґрунтованим та передчасним. Поряд із цим, при вирішенні позовних вимог та обранні належного засобу відновлення порушеного права, суд враховує, що позивачем в даній позовній заяві заявлено вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії та зобов`язати призначити пенсію враховуючи спірні періоди. Однак, відповідачем за результатами розгляду звернення позивача відмовлено в призначенні пенсії, в свою чергу не було надано обґрунтування неврахування періодів роботи позивача з 21.03.1988 по 17.08.1988, з 18.08.1988 по 28.11.1990 до страхового стажу, не здійснено аналізу наданих разом з трудовою книжкою підтверджуючих довідок та не обраховано стаж, який враховано до страхового та який не враховано в розрізі періодів праці. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями спонукати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, у такому випадку, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наведеної у такому судовому рішенні, з урахуванням повноважень адміністративного суду, визначених статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13). На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. В даному конкретному випадку, призначенню пенсії передує встановлення наявності права на таку пенсію, як то вік та стаж роботи. За таких обставин, суд приходить до висновку, що найбільш ефективний із можливих способів захисту порушеного права позивача, є зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 21.03.1988 по 17.08.1988, з 18.08.1988 по 28.11.1990 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими. Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню в частині з прийняттям нового рішення, згідно з яким позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 липня 2023 року в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію та виплати пенсію за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 09.09.2021 скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з ч. 3 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 16.11.2023)