Постанова Одеський апеляційний суд № 523/10205/23

Номер провадження: 33/813/1993/23 Номер справи місцевого суду: 523/10205/23 Головуючий у першій інстанції Дяченко В. Г. Доповідач Кострицький В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13.11.2023 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю: секретаря судового засідання Лупши В.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 по адміністративному правопорушенню передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП у відкритому судовому засіданні на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 14 липня 2023 року , - В С Т А Н О В И В: Короткий виклад обставин справи Оскаржуваною постановою на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 гривні. Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 091711 від 13 червня 2023 року, ОСОБА_2 13 червня 2023 року о 14 год. 00 хв. керував транспортним засобом марки «Yamaha Jog», без державного номерного знаку, по вул. Добровольського, 102, в м. Одесі, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ст. 130 КУпАП. Короткий виклад вимог та доводів апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаною постановою адвокат Осьмінін Сергій Дмитрович подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 31 травня 2023 року скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження вказаної постанови, вказуючи, що 23 вересня 2023 року засобами поштового зв`язку була отримана постанова Одеського апеляційного суду від 01 вересня 2023 року про повернення його апеляційної скарги, у зв`язку з тим, що ним не додано підтверджень повноважень на представництво інтересів ОСОБА_2 .. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам діючому законодавству України та підлягає скасуванню. Вказує, що суд першої інстанції в резолютивній частині постанови не визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому суд незаконно та необґрунтовано наклав на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 грн.. Суд не звернув уваги на недоліки та порушення, які допустили працівники поліції при складанні протоколу, чим було порушено ст. 256 КУпАП та Інструкцію МВС. Відеозапис долучений до матеріалів справи не може бути доказом по справі, оскільки судом першої інстанції не встановлено, звідки у матеріалах справи з`явились відеозаписи «бодікомов» №473726, №471324, які в протоколі про адміністративне правопорушення не вказані. Зазначає, що належних та допустимих доказів, які б об`єктивно та поза межами розумного сумніву доводили той факт, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять. Працівники поліції перевищуючи свої службові повноваження, незаконно погрожували ОСОБА_2 протиправними діями (вилучити майно). З відеозапису доданого до матеріалів справи не вбачається саме факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 , відеофіксація здійснена епізодично, адже відеозапис не відтворює повністю подій перед зупинкою транспортного засобу та саму зупинку. З матеріалів справи не вбачається у зв`язку із якими підставами, а саме ознаками сп`яніння, поліцейськими було вирішено провести огляд у медичному закладі. В матеріалах справи відсутній акт огляду на визначення стану сп`яніння та направлення водія на визначення стану наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Позиція апеляційного суду Заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Щодо строку на апеляційне оскарження постанови суду. Частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України). Згідно зі ст. 289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Оскаржувана постанова Суворовського районного суду м. Одеси була ухвалена 14 липня 2023 року. Матеріали справи не містять відомостей про направлення ОСОБА_2 та його представнику копії постанови. Адвокат Осьмінін С.Д. з матеріалами справи ознайомився 27 липня 2023 року. З апеляційною скаргою ОСОБА_2 звернувся до Одеського апеляційного суду 28 липня 2023 року, яку було повернуто постановою Одеського апеляційного суду від 11 серпня 2023 року у зв`язку з відсутністю клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В подальшому адвокат Осьмінін С.Д. звернувся до Одеського апеляційного суду з апеляційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження, проте постановою Одеського апеляційного суду від 01 вересня 2023 року у зв`язку із відсутністю підтвердження повноважень адвоката Осмініна С.Д., на здійснення представництва ОСОБА_2 .. 06 жовтня 2023 року адвокат Осмінін С.Д. повторно звернувся з апеляційною скаргою. Враховуючи, що у межах строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 та його захиснику не була направлена копія постанови, вперше подана апеляційна скарга була повернута апеляційним судом через неналежне оформлення апеляційної скарги , після чого захисник без зволікань повторно подав апеляційну скаргу, а також з метою забезпечення права учасників справи на доступ до правосуддя та перегляд справи судом вищого рівня, що є складовою права на справедливий суд, апеляційний суд, вважає можливим поновити апелянту строк на апеляційне оскарження постанови від 14.07.2023 стосовно ОСОБА_3 .. Щодо суті апеляційної скарги. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями) водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. З огляду на визначену ст. 266 КУпАП процедуру особи, які керують транспортними засобами, тощо і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Такий огляд, за змістом частини другої вказаної норми, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засобі відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Частиною третьої статті 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, тощо на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разу незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Положеннями чинної Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено певний порядок застосування поліцейськими відеореєстраторів та портативних відеореєстраторів як пристроїв, призначених для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції яких дають змогу закріпити їх на службовому автомобілі або на форменому одязі поліцейського. Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Зокрема, розділом Х вказаної Інструкції визначено Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, згідно п. 4 якого огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Системний аналіз наведеного законодавства, що регулює виниклі правовідносини, свідчить про те, що законодавцем встановлено обов`язковість використання під час проведення ним огляду особи на стан сп`яніння технічних засобів відеозапису, і лише в разі неможливості їх застосування - фіксування результатів огляду у присутності двох свідків. Вказане також свідчить про надання такому доказу як відеозапис з нагрудної камери (відеорегістратора) ознак найважливішого доказу для з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно п. 5 розд. ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначає Інструкція, затверджена наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735. Відповідно до пунктів 2, 6, 7 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування Міністерством охорони здоров`я та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП. Визнаючи винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд визнав доведеною його вину зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 091711 від 13 червня 2023 року, відеозаписом з нагрудних камер поліцейських №473726, 471324. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, а вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції виконані в повному обсязі. Так, судом першої інстанції встановлені обставини вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, на підставі яких суд зробив висновок про доведеність вчинення останнім інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з яким погоджується апеляційний суд, оскільки такий висновок суду об`єктивно підтверджується належним чином дослідженими судом доказами в їх сукупності, що містяться в матеріалах справи, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення від 13 червня 2023 року серії ААД № 091711, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, яким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення, зафіксована відмова ОСОБА_2 як водія транспортного засобу, у якого наявні різкий запах алкоголю з порожнини роту, порушена координація рухів, порушення мови, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння шляхом продуву Драгеру та від проходження медичного огляду, чим порушив п. 2.5 ПДР; - відеозаписом, що міститься в матеріалах справи, з якого чітко видно, що ОСОБА_2 на прохання працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я - категорично відмовився. Сукупність вищевказаних доказів засвідчують відмову ОСОБА_2 як особи, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, від проходження медичного огляду, встановленого законом, що є підтвердженням об`єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення. Твердження апелянта про те, що суд формально підійшов до розгляду справи та не вірно оцінив матеріали справи не ґрунтуються на матеріалах справи, так як всі обставини справи судом першої інстанції були досліджені всебічно, повно і об`єктивно. Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції в резолютивній частині постанови не визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому незаконно та необґрунтовано наклав на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 грн., є необґрунтованими виходячи з наступного. Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: -про накладення адміністративного стягнення; -про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; -про закриття справи. Тому, суд першої інстанції ухвалюючи постанову про накладання адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 17000 грн. діяв у межах визначеного чинним законодавством. Доводи апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення складений з грубими порушенням не заслуговують на увагу так як статтею 256 КУпАП та «Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376 встановлені вимоги щодо форми та змісту протоколу про адміністративне правопорушення. Зокрема, в силу ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Згідно з п. 9 розділу ІІ вказаної «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції» при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «місце складання протоколу» - населений пункт або географічна точка; у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол» - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень); у графі «склав цей протокол про те, що громадянин(ка)» - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю,без скорочень); у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчу є особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)); у графі «чи притягався (лася)до адміністративної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності); у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення). Вказані реквізити протоколу в силу вимог п. 6 розділу ІІ зазначеної Інструкції заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Згідно з п. 15 розділу ІІ, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення). На переконання апеляційного суду, вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений в установленому законом порядку та відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395, та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735. Виходячи з вище наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що протокол щодо ОСОБА_2 від 13 червня 2023 року серія ААД № 091711, складений належним чином та є достатнім і законним доказом по справі, який цілком обґрунтовано судом першої інстанції було взято до уваги при винесенні ним рішення. Твердження апелянта, що відеозапис долучений до матеріалів справи не може бути доказом по справі, оскільки судом першої інстанції не встановлено, звідки у матеріалах справи з`явились відеозаписи «бодікомов» №473726, №471324, які в протоколі про адміністративне правопорушення не вказані є нікчемним, оскільки в протоколі зазначено що до протоколу додаються відео з бодікамери №473726 та 471324. Стосовно тверджень апелянта, що працівники поліції погрожували ОСОБА_2 протиправними діями не заслуговують на увагу, оскільки будь яких проявів упередженого ставлення працівників поліції до ОСОБА_2 під час висловлення йому вимоги пройти огляд на стан сп`яніння матеріали справи, в тому числі й наявний відеозапис, не містять. Не надані такі відомості і під час розгляду справи апеляційним судом. При цьому, в матеріалах справи не встановлено доказів того, щоб ОСОБА_2 або його представник звертався із заявами та скаргами до прокурора, який здійснює нагляд за органами поліції чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції, а тому такі твердження викликають об`єктивний сумнів. Посилання адвоката Осмініна С.Д. на те, що з відеозапису доданого до матеріалів справи не вбачається саме факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 , відеофіксанція здійснена епізодично, адже відеозапис не відтворює повністю подій перед зупинкою транспортного засобу та саму зупинку є необґрунтованими, так як з долученого до протоколу відеозапису чітко вбачається як працівники поліції двигаються позаду ОСОБА_2 (сек. 26) та в подальшому здійснюють його зупинку біля тротуару (сек. 40). Наявними відеозаписами також спростовуються твердження апеляційної скарги про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_2 його права. Так, згідно відеозапису встановлено, що поліцейських в повній мірі роз`яснив ОСОБА_2 його права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Жодного зауваження щодо не зрозумілості зачитаних прав останній не висловлював (00:26:00).Крім того, ОСОБА_2 розписався в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що йому було роз`яснено права та обов`язки. Твердження апелянта про те, що працівниками поліції не було складено направлення на медичний огляд на стан наркотично сп`яніння є недоречним, оскільки стосовно ОСОБА_2 розглядаються матеріали щодо перебування його в стані алкогольного сп`яніння. Отже, по справі не встановлено таких обставин, які б стали підставою для скасування судового рішення. Суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке підтверджується доказами дослідженими в їх сукупності та з точки зору їх достатності під час розгляду матеріалів адміністративної справи. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування постанови суду при її перегляді, апеляційним судом не встановлено. Інших доводів апеляційна скарга не містить. З огляду на вищенаведене, підстав для скасування постанови суду і закриття провадження по справі з наведених в апеляції мотивів апеляційний суд не вбачає, а тому вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 14 липня 2023 року Апеляційну скаргу адвоката Осьмініна Сергія Дмитровича залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 14 липня 2023 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлений 17 листопада 2023 року. Суддя Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький