Постанова 4803 № 202/7461/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9165/23 Справа № 202/7461/22 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О. М. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2023 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: судді - доповідача Халаджи О. В. суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя першої інстанції Мачуський О.М.), В С Т А Н О В И В: У жовтні 2022 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідачки на свою користь:заборгованість за Договором позики № 1226579 в розмірі 18582,00 грн.; за кредитним договором № 17144-01/2021 в розмірі 5827,60 грн.; за Договором позики № 0663853701 в розмірі 4073,99 грн., представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» вказану заборгованість, а також понесені судові витрати. Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2022 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено у повному обсязі. 3 квітня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про перегляд заочного рішення суду. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 10 квітня 2023 року заяву відповідачки про перегляд заочного рішення було задоволено, рішення скасовано та призначено справу до розгляду. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2023 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» загальну заборгованість в сумі 28483,59 гривень, що складається із заборгованостей: за Договором позики № 1226579 від 31 жовтня 2020 року в розмірі 18582,00 гривень, з яких: 6000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 9552,00 гривень сума заборгованості за процентами за користування позикою; 3030,00 гривень сума заборгованості за процентами на прострочену позику; за Договором про надання фінансового кредиту № 17144-01/2021 від 28 січня 2021 року в розмірі 5827,60 гривень, з яких: 1656,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4171,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; за Договором надання позики (в тому числі й на умовах фінансового кредиту) № 0663853701 від 30 січня 2021 року в розмірі 4073,99 гривень, з яких: 3099,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 974,00 грн. - сума заборгованості за відсотками. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати зі сплати судового збору в розмірі 2481,00 гривень. Із вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 , та подала апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом першої інстанції не було з`ясовано обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Мотивує скаргу тим, що суд першої інстанції не навів, сукупності доказів які відсутні в матеріалах справи, зокрема щодо обставин укладання договорів, первинних бухгалтерських документів щодо переказу коштів. Вказує, на те, що суд прийняв до уваги припущення позивача про те, що кожний кредитний договір і всі додатки до нього підписані одноразовими ідентифікаторами з обох сторін у наданих редакціях, без будь-яких доказів цих обставин і встановив істотні умови електронних договорів на підставі паперових копій. Наголошує на тому, що суд не співставив заявлених позивачем сум із максимальними сумами до сплати вказаними у графіках платежів, не дослідив відповідність нарахувань фактичному руху коштів та умовам договорів. Позивачем не надано доказів того, що відповідачу було надано кожний примірник кредитного договору з додатками, і у якій саме редакції, яка б забезпечувала його цілісність та справжність. Позивачем у даній справі надані лише витяги з договорів факторингу з первісними кредиторами без повних текстів договорів, доказів оплати по ним, без реєстрів боржників Зазначає, що позивачем не було надано доказів того, що відповідачем було погоджено нарахування відсотків. ОСОБА_1 просила рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2023 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Від ТОВ «ФК « ЄАПБ» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує, що електронні договори були укладені сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Без здійснення всіх цих дій договори між ОСОБА_1 та позичальниками не були б укладені. Позивач просив оскаржуване рішення залишити без змін. Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження». Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено,що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами,якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. В даній справі ціна позову становить, 28483,59 гривень, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму, (2684 х 100 = 268400).а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, 31 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» було укладено Договір позики № 1226579, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 9 Договору позики. Відповідно до умов даного договору ТОВ «Маніфоу» надав позичальнику суму позики в розмірі 6000 гривень на строк до 30.11.2020 року, зі сплатою процентів за користування позикою. Відповідно до Додаткових угод до договору позики № 1226579 від 31.10.2020 року, № 1 від 01.12.2020 року, № 2 від 01.01.2021 року № 3 від 30.01.2021 року, № 4 від 01.03.2021 року, № 5 від 05.04.2021 року, сторонами погоджено строк позики, останній раз до 05.05.2021 року, а також розмір нарахованих процентів та загальний розмір сплати боргу на відповідний день користування. 11.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11-08/2021, у відповідності до умов якого, ТОВ «Маніфою» передало (відступило) ТОВ «ЄАПБ» права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором позики № 1226579 від 31.10.2020 року. Відповідно до матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором позики № 1226579 від 31.10.2020 року належним чином не виконувала, у зв`язку з чим за останньою утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку наданого повивачем, складає 18582,00 гривень, з яких: 6000 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 9552,00 гривень сума заборгованості за процентами за користування позикою; 3030,00 гривень сума заборгованості за процентами на прострочену позику. 28 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту № 17144-01/2021, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору. Відповідно до умов даного договору ТОВ «ФК «Інвеструм» надав позичальнику фінансовий кредит в розмірі 2000,00 гривень на строк до 26.02.2021 року, зі сплатою процентів за користування кредитом. Додатковими угодами до Договору про надання фінансового кредиту № 17144-01/2021 від 28.01.2021 року № 2 від 26.02.2021 року, № 2від 31.03.2021 року № 2 від 30.04.2021 року, № 3 від 330.05.2021 року, сторони погодили відстрочити виконання зобов`язання за Договором, останній раз до 05.06.2021 року та визначено, що сума заборгованості клієнта станом на 30.05.2021 року становить 2748,90 гривень, з яких 1656,00 гривень сума кредиту, 1092,90 гривень сума відсотків. Фіксована процентна ставка за день користування кредитом становить 2,20%. 18.01.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 18012022 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передало (відступило), а ТОВ «ФК «ЄАПБ», прийняло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 17144-01/2021 від 28.01.2021 року. Відповідно до матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором № 17144-01/2021 від 28.01.2021 року належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 31.08.2022 року, за останньою утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку наданого повивачем, складає 5827,60 гривень, з яких: 1656,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4171,60 гривень - сума заборгованості за відсотками. 30 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 , було укладено Договір надання позики № 0663853701. Договір позики укладено, шляхом підписання Акцепту оферти від 30 січня 2021 року, укладення Договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту 0663853701 від 30 січня 2021 року. та отримання кредиту згідно Заявки - анкети та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога власноручного підпису позичальника. Відповідно до умов Договору, ТОВ «Інфінанс» надав позичальнику суму позики в розмірі 3100 гривень на строк 30 днів, зі сплатою процентів за користування позикою (відсоткова ставка 1,75% за один день користування позикою, за умови належного виконання умов договору; 3,5 % за один день користування кредитом за умов неналежного виконання кредиту). Згідно з Додатковою угодою № 1 від 01.05.2021 року про реструктуризацію заборгованості за договором фінансового кредиту № 0663853701, ТОВ «Інфінанс» і ОСОБА_1 визначити, що станом на 01.05.2021 року загальна заборгованість складає 4073,99 гривень, яку позичальник обов`язується сплатити за відповідним графіком (останній платіж 25.07.2021 року) 22.06.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 22/06-22, у відповідності до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» передала (відступило), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором надання позики (фінансового кредиту) № 0663853701 від 30.01.2021 року. Відповідно до матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов`язання за Договору позики № 0663853701 від 30 січня 2021 року належним чином не виконувала, у зв`язку з чим за останньою утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку наданого повивачем, складає 4073,99 гривень, з яких 3099,99 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 974,00 гривень - сума заборгованості за відсотками. Як зазначає представник позивача, після отримання права вимоги до відповідача, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій, однак в порушення умов кредитного договору, відповідач не здійснив погашення заборгованості в повному обсязі. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання і згідно матеріалів справи має загальну заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке є правонаступником кредиторів. Апеляційний суд погоджується з даним висновком суду першої інстанції. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається. Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно положень статей 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України). У випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми (частина перша статті 1047 ЦК України). Згідно частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» (у редакції, що була чинною на день виникнення спірних правовідносин) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону). Стаття 12 Закону «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону №675-VIII). З матеріалів справи вбачається, що позивачем до позову було долучено: Договір позики № 1226579 від 31.10.2020 року укладений між ТОВ «Манфою» та ОСОБА_1 , додаткову угоду № 1 до Договору позики № 1226579 від 31.10.2020 року, додаткову угоду № 2 до Договору позики 1226579 від 31.10.2021 року, додаткову угоду № 3 до Договору позики № 1226579 від 31.10.2020 року, додаткову угоду № 4 до Договору позики № 1226579 від 31.10.2020 року, додаткову угоду № 5 до Договору позики№ 1226579 від 31.10.2020 року та розрахунок заборгованості( т.1 а.с.8-28) Договір про надання фінансового кредит № 17144-01/2021 від 28.01.2021 року укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 , додаток № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 17144-01/2021, заявку від 26.02.2021 року на продовження строку дії договору та додаткову угоду № 2 до Договору про надання фінансового кредиту, заявку від 31.03.2021 року на продовження строку дії договору та додаткову угоду № 2 до Договору про надання фінансового кредиту, заявку від 30.04.2021 року на продовження строку дії договору та додаткову угоду № 2 до Договору про надання фінансового кредиту, заявку від 30.05.2021 року на відстрочення виконання зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту та Додаткову угоду № 3 та розрахунок заборгованості( т.1 а.с.34-40, 48). Договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 0663853701/1 від 30.01.2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 , анкету-заяву № 3459260 від 30.01.2021 року про отримання коштів, додаткову угоду № 1 про реструктуризацію заборгованості за договором фінансового кредиту № 0663853701 від 01.05.2021 року, акцепт оферти від 30.01.2021 року на укладення договору надання позики, довідку про ідентифікацію, розрахунок заборгованості та квитанцію на отримання коштів (т.1 а.с. 53-57,75-76) Всі ці договори містять інформацію про позичальника прізвище, ім`я та по-батькові, її паспортні дані, індивідуальний ідентифікаційний номер, місце проживання, СМС код, а також зазначені електронні підписи на вище вказаних договорах,а саме: d15340, j35811, z33267, f 68136, t45502, t45502, w 05818 (т.1 а.с.11-18). W26345, W52438, W23091. W90210, W52577, W26345 ( т.1 а.с.35-42), 9u2w6z, ( т.1 а.с.54-56) Тому доводи апеляційної скарги щодо не підписання відповідачкою вищевказаних договорів є безпідставними. Факт отримання відповідачкою кредитних коштів підтверджується тим, що вона неодноразово продовжувала строки дії договорів та просила про відстрочення виконання своїх зобов`язань), з приводу оскарження цих договорів до суду не зверталася. Крім того, відповідачка всупереч вимогам ч. 3 ст. 12 ЦПК України не надала суду належні та допустимі докази не надходження кредитних коштів на власноручно вказаний у договорах рахунок. Враховуючи доведеність наявними в справі належними та допустимими доказами факту укладення із відповідачкою договорів про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, та беручи до уваги факт невиконання останньою обов`язків по поверненню суми позики, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості у загальному розмірі 28483,59 грн. 18.01.2022 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 18012022 у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» передало (відступило), а ТОВ «ФК «ЄАПБ», прийняло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 17144-01/2021 від 28.01.2021 року. Відповідно до матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором № 17144-01/2021 від 28.01.2021 року належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 31.08.2022 року, за останньою утворилась заборгованість, яка відповідно до розрахунку наданого повивачем, складає 5827,60 гривень, з яких: 1656,00 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу; 4171,60 гривень - сума заборгованості за відсотками. 30 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфінанс» та ОСОБА_1 , було укладено Договір надання позики № 0663853701. Договір позики укладено, шляхом підписання Акцепту оферти від 30 січня 2021 року, укладення Договору надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту 0663853701 від 30 січня 2021 року. та отримання кредиту згідно Заявки - анкети та надано згоду на використання при укладенні цього правочину одноразового ідентифікатора, в якості аналога власноручного підпису позичальника. Відповідно до умов Договору, ТОВ «Інфінанс» надав позичальнику суму позики в розмірі 3100 гривень на строк 30 днів, зі сплатою процентів за користування позикою (відсоткова ставка 1,75% за один день користування позикою, за умови належного виконання умов договору; 3,5 % за один день користування кредитом за умов неналежного виконання кредиту). Згідно з Додатковою угодою № 1 від 01.05.2021 року про реструктуризацію заборгованості за договором фінансового кредиту № 0663853701, ТОВ «Інфінанс» і ОСОБА_1 визначити, що станом на 01.05.2021 року загальна заборгованість складає 4073,99 гривень, яку позичальник обов`язується сплатити за відповідним графіком (останній платіж 25.07.2021 року) 22.06.2022 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 22/06-22, у відповідності до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» передала (відступило), а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором надання позики (фінансового кредиту) № 0663853701 від 30.01.2021 року. Відповідно до договорів факторингу в разі сплати відповідачем коштів на рахунок первісного кредитора, вони були б перераховані на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ» та зараховані на погашення кредитної заборгованості. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора. Відповідно до п. 1.1, 1.2 договорів відступлення прав вимоги первинний кредитор передає, а новий кредитор приймає за грошову винагороду заборгованість боржників за кредитними договорами, внаслідок чого новий кредитор набуває всіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами. Таким чином, відповідно до договору про відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло усі права вимоги по відступленим кредитним договорам, включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій, в тому числі і права вимоги за кредитними договорами укладеними відповідачкою. У відповідності до статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. За змістом ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Отже, з матеріалів справи вбачається, що договори факторингу укладені у відповідності до вимог закону, містять всі істотні умови, при їх укладенні були дотримані норми ЦК України, які регулюють дані правовідносини, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Доводи, викладені в апеляційні скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновкам суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. За таких обставин, колегія суддів вважає, що заочне рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін. Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 вересня 2023 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: О.В. Халаджи О.Д. Канурна Т.В. Космачевська